Основи кримінального права України

10 Звільнення від кримінальної відповідальності

У КК не дається визначення поняття "звільнення від кримінальної відповідальності". Ми пропонуємо таке його розуміння. Звільнення від кримінальної відповідальності - це припинення кримінально-правового реагування щодо особи, яка вчинила злочин. Підстави звільнення від кримінальної відповідальності передбачені в розділі IX Загальної частини КК. Вони наступні:

• 1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК). Відповідно до цієї статті звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка:
  • - вчинила злочин невеликої тяжкості;
  • - цей злочин вчинила вперше;
  • —після вчинення цього злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
• 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК). Умовами звільнення особи від кримінальної відповідальності в цьому випадку є:
  • - вчинення злочину невеликої тяжкості;
  • - вчинення такого злочину вперше;
  • - примирення з потерпілим та відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК). Умови звільнення при цьому наступні:

• - особа вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості;
• - цей злочин вона вчинила вперше;
• - особа щиро покаялася;
• - наявне клопотання колективу підприємства, установи чи організації про передачу їм на поруки такої особи;
• - така особа протягом року з дня передачі ЇЇ на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадського порядку.

У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 КК). Умови звільнення такі:

• - особа вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості;
• - цей злочин вчинено вперше;
• - визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене такою особою діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК). Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

• 1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
• 2) три роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
• 3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
• 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
• 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених вище строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437 (планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни), 438 (порушення законів та звичаїв війни), 439 (застосування зброї масового знищення) і частині першій статті 442 (геноцид) КК.

Вкажемо, що особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.