У практичному використанні фінансовий менеджмент пов'язаний з управлінням різними фінансовими активами, кожен з яких вимагає використання відповідних прийомів управління й обліку та урахування специфіки відповідної ланки фінансового ринку. Тому фінансовий менеджмент можна розглядати як складний управлінський комплекс, що містить у собі:
1) ризик-менеджмент;
2) менеджмент кредитних операцій;
3) менеджмент операцій з цінними паперами;
4) менеджмент валютних операцій;
5) менеджмент операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням;
6) менеджмент операцій з нерухомістю.
Управління фінансами здійснюється в часі. Часова ознака впливає на мету і напрямки управління. За тимчасовою ознакою фінансовий менеджмент поділяється на:
- стратегічний менеджмент;
- оперативно-тактичний менеджмент.
Стратегічний фінансовий менеджмент являє собою управління інвестиціями. Він пов'язаний з реалізацією обраної стратегічної мети. Стратегічний фінансовий менеджмент припускає насамперед:
- фінансову оцінку проектів вкладення капіталу;
- добір критеріїв прийняття інвестиційних рішень;
- вибір найбільш оптимального варіанта вкладення капіталу;
- визначення джерел фінансування.
Оцінка інвестицій робиться за допомогою різних критеріїв. Наприклад, капітал вигідно вкладати, якщо: прибуток від вкладення капіталу в проект перевищує прибуток від депозиту; рентабельність інвестицій перевищує рівень інфляції; рентабельність даного проекту з урахуванням фактора часу вища, ніж рентабельність інших проектів.
Всі інвестиції протікають у часі, тому в стратегічному менеджменті важливо враховувати вплив фактора часу.
Оперативно-тактичний фінансовий менеджмент - являє собою оперативне управління готівкою. Готівка виражається показником "Кеш флоу" (Cash flow).
Управління готівкою спрямоване: на забезпечення такої суми, якої буде достатньо для виконання фінансових зобов'язань; на досягнення високої прибутковості від використання тимчасово вільної готівки як капіталу.
Можуть ставитися такі цілі управління готівкою:
1) збільшення швидкості надходження готівки;
2) зниження швидкості грошових виплат;
3) забезпечення максимальної віддачі від вкладення готівки.
Для кожної мети існують свої методи управління. Так, для першої мети - це методи, що дозволяють якнайшвидше зібрати грошові кошти, застосовуючи ефективні форми розрахунків, за рахунок одержання грошей від дебіторів і т. д.
Управління дебіторською заборгованістю припускає: управління оборотністю коштів у розрахунках з метою їх прискорення; контроль за недопущенням невиправданої дебіторської заборгованості; зниження суми дебіторської заборгованості.
У процесі управління велике значення мають добір потенційних покупців і вибір умов та форм розрахунків за товари (роботи, послуги), наприклад, одержання авансу, передоплати, ефективні види акредитива й ін.
Добір покупців можна здійснювати за таки ми критеріями, як: дотримання ними в минулому платіжної дисципліни; стан їхньої фінансової стійкості; рівень і динаміка їхньої платоспроможності.
Управління дебіторською заборгованістю включає контроль за її тривалістю. Для цього доцільно робити угруповання дебіторської заборгованості за термінами її виникнення: до 1 місяця, до 3 місяців, до б місяців і т. д.
Для виконання другої мети необхідні методи, що дозволяють відстрочити платежі, щоб зберегти кошти в обігу довше, наприклад, інвестиційний податковий кредит.
Для виконання третьої мети варто використовувати метод управління касовою готівкою, що дозволяє зменшити її до мінімуму і відповідно збільшити обсяг коштів для вкладення в активи, що приносять доходи.
Фінансовий менеджмент як орган управлінняВін являє собою апарат управління, тобто частину керівництва суб'єктом господарювання. На великих підприємствах і в акціонерних товариствах таким апаратом управління може бути фінансова дирекція на чолі з фінансовим директором чи головним фінансовим менеджером. Фінансова дирекція складається з різних підрозділів, склад яких визначається вищим органом управління суб'єкта господарювання. До цих підрозділів можуть входити фінансовий відділ, планово-економічний відділ, бухгалтерія, лабораторія (бюро, сектор) економічного аналізу і т. д. Основні функції фінансової дирекції такі: - визначення мети фінансового розвитку суб'єкта господарювання; - розробка фінансової стратегії і фінансової програми розвитку суб'єкта господарювання і його підрозділів; - визначення інвестиційної політики; - розробка кредитної політики; - встановлення кошторису витрат фінансових ресурсів для всіх підрозділів суб'єкта господарювання; - розробка плану грошових потоків, фінансових планів суб'єкта господарювання і його підрозділів; - участь у розробці бізнес-плану суб'єкта господарювання; - забезпечення фінансової діяльності (використання коштів,одержання прибутку і т. п.) суб'єкта господарювання і його підрозділів; - здійснення грошових розрахунків з постачальниками, покупцями тощо; - здійснення страхування від комерційних ризиків, заставних, трастових, лізингових та інших фінансових операцій; - ведення бухгалтерського і статистичного обліку у сфері фінансів, складання бухгалтерського балансу суб'єкта господарювання; - аналіз фінансової діяльності суб'єкта господарювання і його підрозділів. В управлінні фінансовою діяльністю ключовою фігурою є фінансовий менеджер. На великих підприємствах і в акціонерних товариствах доцільно формувати групу фінансових менеджерів, за кожним з яких закріплюються конкретний напрямок роботи і визначені обов'язки. Очолює групи провідний фінансовий менеджер. Діяльність фінансового менеджера регламентується його посадовою інструкцією, що містить і кваліфікаційну характеристику фінансового менеджера. Фінансовий менеджер, як правило, є найманим робітником, що залучається до управлінської діяльності за контрактом. Як вищий службовець, крім заробітної плати, він може одержувати винагороду у вигляді відсотка від прибутку. Фінансовий менеджмент як форма підприємницької діяльності означає, що управління фінансовою діяльністю не може бути чисто бюрократичним, адміністративним актом. Мова йде про творчу діяльність, що активно реагує на зміни, які відбуваються у навколишньому середовищі. Фінансовий менеджмент як форма підприємництва припускає використання наукових основ планування й управління, фінансового аналізу, нововведень (інновацій). Як форма підприємництва фінансовий менеджмент може бути виділений у самостійний вид діяльності. Цю діяльність виконують як професійні менеджери, так і фінансові інститути (холдингові компанії, трастові компанії тощо). Сутність фінансового менеджменту як форми підприємництва виражається в обміні:
Сферою діяльності фінансового менеджменту е фінансовий ринок. На фінансовому ринку проявляються економічні відносини між продавцями і покупцями фінансових (грошових) ресурсів та інвестиційних цінностей. Функціонування фінансового ринку створює основу для підприємництва у сфері управління рухом фінансових ресурсів і фінансових відносин. Ефективність застосування фінансового менеджменту досягається тільки у комплексному зв'язку з функціонуванням, діями методів і важелів фінансового механізму. |