Інформаційне забезпечення управління здійснюється шляхом створення на підприємстві інформаційної системи, яка включає потоки інформації по різним каналам, носії інформації, а також технічні засоби фіксування, передачі, пошуку і обробки даних.
Управляючі інформаційні системи послідовно реалізують принципи єдності виробничого процесу інформації та організації шляхом пристосування технічних засобів збору, накопичення, обробки і передачі інформації в сполученні з використанням аналітичних методів математичної статистики і моделей прогнозно-аналітичних розрахунків. Виділяють прості і складні інформаційні системи [11, с.92-94].
Прості інформаційні системи забезпечують передачу інформації від місця її виникнення до управляючої особи без переробки (наприклад, одноразові усні повідомлення, повідомлення по телефону, факсу та ін.). При цьому формування управлінського рішення та його реалізація здійснюється безпосередньо управляючою особою. Прості інформаційні системи характерні для нижчих рівнів управління підприємством (ланка, бригада та ін.).
В складних інформаційних системах існують паралельні потоки первинної інформації від місць її виникнення. Переробка складної інформації включає статистичну обробку, аналіз і складні обчислення, необхідні для одержання варіантів управлінських рішень.
В залежності від місця обробки інформації розрізняють централізовані і децентралізовані інформаційні системи. Важливими класифікаційними ознаками інформаційних систем є рівні механізації (на базі оргтехніки) і автоматизації (на базі ЕОМ) процесів передачі і обробки інформаційних потоків. За цією ознакою виділяють три види складних інформаційних систем: з низьким, середнім і високим (автоматизованим) рівнем розвитку.
Підвищення ефективності інформаційних систем досягається шляхом наскрізної побудови і сумісного використання, що дозволяє усунути дублювання і забезпечити багаторазове і повне використання інформації, встановлення певних інтеграційних зв'язків. Інформаційне забезпечення обумовлює надання користувачам зведень, необхідних для вирішення науково-виробничих задач; створення найбільш сприятливих умов для розповсюдження інформації - проведення відповідних адміністративно-організаційних, науково-дослідних і виробничих заходів. Інформація і особливо її автоматизована обробка є важливими факторами підвищення ефективності виробництва.
Основні принципи і цілі системи інформації [11, с.94]:
визначення вимог до її змісту і характеру в залежності від цілей організації;
забезпечення зберігання, використання, надання інформації в умовах централізованого і децентралізованого управління;
визначення потреби в технічних засобах організації в цілому і кожного виробничого підрозділу;
розробка програмного забезпечення, створення і використання банків даних;
проведення багатоваріантних розрахунків в процесі розробки програм маркетингу в плануванні, контролі, зборі і обробці цифрової інформації.
автоматизована обробка і видача текстової інформації;
забезпечення копіювальними пристроями і засобами зв'язку в цілому організації і окремих її підрозділів;
автоматизація адміністративно-управлінської праці за допомогою комп'ютерної техніки.
Основні задачі системи інформації:
координація діяльності по збору і обробці даних фінансових звітів на вищому рівні управління і у виробничих підрозділах в цілях підвищення якості і своєчасності надходження інформації;
визначення основних напрямків системи збору, обробки і зберігання первинних даних;
розробка основних напрямків розвитку технології обробки інформації.
Визначення рівня потреби кожного керівника в необхідний йому інформації - важливе завдання, вирішення якого залежить від досвіду і функцій керівництва, а також його повноважень у прийнятті управлінських рішень.
Основні функції системи інформації:
визначення потреби кожного керівника в інформації для оперативного управління виробничо-збутовою діяльністю;
централізоване планування витрат на придбання і оренду технічних засобів для забезпечення безперебійного функціонування системи інформації;
визначення потреби в технічних засобах організації в цілому і кожного менеджера для забезпечення необхідною інформацією;
забезпечення належного рівня збору, зберігання і надання інформації;
визначення рівня витрат на використання технічних засобів в системі інформації;
розробка програмних засобів, прикладних програм.