1. Лідери можуть бути:
а) призначені та обрані;
б) формальні та неформальні;
в) законні та харизматичні;
г) усі варіанти відповіді правильні.
2. Основними характеристиками нової парадигма лідерства є:
а) стабільність;
б) делегування владних повноважень;
в) співробітництво;
г) конкуренція.
3. Ефективний лідер – це тип лідерства, який відповідає наступному аспекту групової культури:
а) той, хто знаходиться попереду й на виду, той, хто виконує роль лідера в організаційній структурі;
б) той, хто насправді приймає рішення; він може мати свою роль в організації, а може й не мати. Він може знаходитися на другому плані, але саме він найважливіша особа в індивідуальній структурі;
в) той, хто має найбільший вплив на приватну структуру членів і займає нішу лідерства в їх групових імаго;
г) немає правильної відповіді.
4. В соціологічному підході до пояснення феномену влади, інструментальний напрям досліджень розглядає владу:
а) як особливий типом поведінки, заснований на можливості зміни поведінки інших людей;
б) як умову досягнення певних цілей, отримання намічених результатів;
в) як особливі відносини між керівником і підлеглими;
г) під кутом зору функцій, які вона виконує.
5. Керівництво – це:
а) право особи давати офіційні вказівки і вимагати їх виконання, яке випливає із посадових повноважень керівника, що визначають його компетенцію в межах формальної організації;
б) будь-яка поведінка одної особи, яка здатна змінювати поведінку, стосунки, відчуття іншої особи;
в) сукупність типових і відносно стабільних прийомів впливу керівника на підлеглих, використовуваних для ефективного виконання управлінських функцій і виробничих завдань;
г) можливість впливати на поведінку інших.
6. Влада – це:
а) реальна можливість впливати на поведінку інших осіб та змінювати її у визначеному напрямі;
б) право керівників контролювати і втручатися в приватне життя підлеглих;
в) можливість особи втручатися в будь-який процес в управлінні організацією;
г) процес, у рамках якого людина набуває здатність захищати себе, управляти поточними подіями, формувати позитивні стосунки з навколишнім світом і радіти життю, будучи відкритим їй.
7. Експертна влада – це:
а) передбачення, що виконавець вірить у те, що керівник має спеціальні специфічні знання, які можуть задовольнити певні потреби;
б) влада власного прикладу того керівника, що має вплив на інших;
в) вплив через страх, коли виконавець вірить у те, що влада може заважати задоволенню певної потреби або спричинити інші неприємності;
г) коли виконавець вірить у те, що влада може надати йому можливість на певних умовах отримати цінну винагороду.
8. Саморозвиток – це:
а) реальна можливість впливати на поведінку інших осіб та змінювати її у визначеному напрямі.
б) послідовне і цілеспрямоване використання керівником (фахівцем та ін.) випробуваних методів і практичних прийомів роботи в повсякденній діяльності для підвищення ефективності виконуваних процедур і операцій, досягнення намічених цілей;
в) можливість особи втручатися в будь-який процес в управлінні організацією;
г) процес, у рамках якого людина набуває здатність захищати себе, управляти поточними подіями, формувати позитивні стосунки з навколишнім світом і радіти життю.
9. Менеджмент – це:
а) сукупність принципів, методів, засобів та форм управління підприємством з метою підвищення його ефективності та прибутковості;
б) сукупність стійких норм, принципів та вірувань відносно того як дана організація повинна і може реагувати на зовнішній вплив, як варто вести себе в організації і яка сутність її існування;
в) сукупність взаємодіючих елементів, які утворюють єдине ціле;
г) сукупність певних обставин та факторів, що впливають на процес прийняття управлінських рішень.
10. Лідери, які ведуть за собою – це:
а) особи, які здатні приймати рішення самостійно, під власну відповідальність;
б) особи, які добре знають психологію своїх послідовників;
в) раціональний тип лідера, основні якості якого: енергійність, цілеспрямованість, особистий приклад, вміння долати бар’єри, здатність створювати згуртований колектив;
г) лідери, які активно та розумно-критично реагують на ідеї інших, що дає можливість зробити з них послідовників.