НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

НІЖИНСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

 

 

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

 

                                                                         ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                                          Декан факультету   

                                        

                                                                                 _____________В.П.Литовченко                                                

 

                                                                        «____» ________________ 2012 р.

 

 

 

     РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА  З  ДИСЦИПЛІНИ

 

Історія української культури

 

Галузь знань: 0306 «Менеджмент і адміністрування»

Напрям підготовки: 6.030601 «Менеджмент»

Кафедра Соціально-гуманітарних дисциплін

 

ОКР «Бакалавр»

Семестр – 2

Розподіл годин по семестрах

2 семестр - 72 год.  

                                            

Число тижнів - 18 

Число кредитів ECTS – 2

Лекцій - 36 год.

Семінарських занять -18 год.

Самостійна робота – 18 год.

Екзамен – 2 семестр

 

 

 

 

 

 

                                                     Ніжин - 2012

Робоча навчальна програма складена доцентом, к.і.н. Сидоровичем О.С. на основі програми навчальної дисципліни «Історія української культури»

Затвердженої Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництво Міністерства аграрної політики України

Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, протокол №___ від _____________.

 

 

 

            Завідувач кафедри,                                        О.С. Сидорович

                  доцент                                                   

 

 

 

Ухвалено навчально-методичною радою факультету економіки та менеджменту,  протокол № ___ від ________________.

 

 

 

      Голова навчально-методичної ради,                               В.П.Литовченко

                  доцент 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Мета і задачі дисципліни

 

1.1. Місце і роль дисципліни в системі підготовки фахівців

 

Історія української культури - це дисципліна, що займає одне з основних місць і відіграє важливу роль в формуванні фахівця. Вона тісно пов’язана з формуванням у студента широкого гуманітарного світогляду, надає необхідні знання з історії культури нашої країни, що є безумовною підставою для виховання повноцінного громадянина і патріота.

 

1.2. Мета і задачі  вивчення дисципліни

Метою вивчення дисципліни є

• ознайомити студентів з основами сучасних підходів до історії національної культури;
•  вказати на особливості історичного розвитку української культури, виявити її зв’язок з   соціальними, політичними, цивілізаційними, побутовими, мистецькими явищами і процесами;
• навчити студентів вільно оперувати сучасними концептами історичної   культурології та широким фактологічним матеріалом.

 

Задачі вивчення дисципліни  «історія української культури»:

 

         ·  методичні – реалізуючи принцип наступності та послідовності в освіті, забезпечити більш високий рівень знань та розвиток мислення на основі фактичного матеріалу, засвоєного головним чином у загальноосвітній школі;

         ·  пізнавальні – забезпечити формування навичок критичного осмислення джерел та літератури, спрямованих на самостійне осмислення закономірностей культурного розвитку, вироблення власного ставлення до подій минулого і сучасності;

         ·  практичні - виробити вміння застосовувати набуті знання з історії української культури у повсякденній діяльності, для орієнтації в культурно-мистецькому житті.

 

 

 

1.3. Вимоги до знань та вмінь, набутих в процесі вивчення дисципліни

 

Студенти повинні знати:

• Цивілізаційні витоки і детермінанти української культури;
• Сутність українських національно-культурних проектів;
• Світоглядні особливості української культури та їх зв’язок з національним характером;
• Основні етапи формування художніх стилів в українській культурі

 

Студенти повинні вміти:

• Ідентифікувати явища культури за їх історичною значущістю;
• Ідентифікувати явища культури за їх національною приналежністю;
• Ідентифікувати явища культури за їхніми стильовими особливостями та художньою вартістю;
• Аналізувати основні тенденції розвитку культури в їх історичній ретроспективі й перспективі

 

1.4. Перелік дисциплін,

засвоєння яких необхідне для вивчення дисципліни

 

   Історія української культури є одним із загальноосвітніх курсів у програмі підготовки бакалаврів. Спеціалісти сільського господарства повинні мати найсучасніші знання з цього важливого гуманітарного предмету.

 

Культурологія

Курс “Історія української культури” використовує такі предмети чи окремі розділи предметів:

Історія України

 

 

 

 

 

                               На знаннях предмету базуються такі курси:

 

			Філософія		Етика
	Естетика

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

 

2.1. Назви тем  лекційних занять, їх зміст, обсяг у годинах

 

1. Предмет та завдання дисципліни. Культура: сутність, структура, функції. – 4 год.

Методи та методологія викладання. Взаємозв’язок з іншими дисциплінами. Етимологія терміну “культура”, його багатозначність та поліфункціональність. Сучасні наукові визначення культури. Людина і природа. Культура і цивілізація.Культура матеріальна та духовна, елітарна та масова. Культура і суспільство. Суспільна та особиста культура. Типи культур: професійні, регіональні, історичні. Поняття світової, національної, народної культури, їх взаємозв’язок. Загальнолюдські та національні цінності в системі культури. Культура як засіб національної самоідентифікації. Художня культура як важливий елемент духовної культури. Стильова періодизація світової та української культури.

2. Стародавня культура України. – 4 год.

Періодизація та характерні особливості. Міфологічний характер первісного мислення та освоєння світу. Ранні форми релігійних вірувань та мистецтва. Археологія і культура.Найдавніші археологічні культури в межиріччі Дніпра та Дністра. Трипільська культура.

 

3. Культура Київської Русі – 4 год.

Етимологія назв “Україна”, “Русь”. Міста як культурні та політичні центри.

 Перекладна література. Оригінальна література: “Слово о полку Ігоревім” – перлина художньої літератури. Київські літописи. Мистецтво рукописної книги, мініатюри. Билинний епос. Монументальне мистецтво та іконопис. Софіївський собор-перлина давньоруської архітектури та живопису. Ужиткове та ювелірне мистецтво. Культура Галицько-Волинської Русі.

4. Культурні традиції українського Ренесансу (XV – перша половина XVII ст.)– 4 год.

Своєрідність формування українського Ренесансу. Особливості культурної еволюції України у складі Великого князівства Литовського. Культура в обороні “церкви та нації руської”. Релігійна ситуація. Значення Берестейської унії 1596 р. Полемічна література. Центри ренесанської культури в Україні. Львів. Львівська братська школа та типографія.

Київ. Київське братство та братська школа. Відновлення ієрархії православної церкви. Петро Могила та заснування Київської колегії. Графіка. Художні ремесла. Ренесанс в художній культурі. Своєрідність українського ренесансного мистецтва. Розвиток архітектури.

 

5. Українська культура  2-ої половини XVII – кінця XVIII ст. – 4 год.

Культура українського бароко. Самобутність українського бароко. Феномен козацької держави. Культурна та релігійна місія козацтва. Мазепинська доба. Полкові та гетьманські столиці як культурні центри. Бароко в художній культурі. Регіональні особливості бароко на Лівобережній та Західній Україні. “Козацьке бароко”. Церковна архітектура. Іконостаси та портретний живопис. Шкільна освіта в часи Гетьманщини. Києво-Могилянська Академія та її видатні професори. Наукові та літературні здобутки. Шкільний театр. Г.Сковорода – просвітник, філософ, поет.

 

   6. Українська культура Нового часу (кінець ХVІІІ — початок XX ст.) – 4 год.

      Українська культура в умовах колоніальної політики російського самодержавства. Творчість українських вчених та митців на ниві російської культури. Становлення української літературної мови. Романтизм та українське національне відродження. Етнографічні та фольклористичні дослідження. Наукові та періодичні видання. Харківський гурток романтиків. Київський університет. Кирило-Мефодіївське товариство. Українознавчі студії Костомарова М., П.Куліша та ін. “Руська трійця”. Т.Г.Шевченко та становлення нової української культури. Культурний рух 50-70 рр. Українська демократична інтелігенція в боротьбі за національну культуру. Національно-культурні процеси в Західній Україні. Український модернізм. Ідейні орієнтації: народницька та загальноєвропейська. Літературний модерн. Творчість Л.Українки, О.Кобилянської, М.Коцюбинського, В.Стефаника. Художня культура: від реалізму до модернізму. Розквіт реалістичного живопису. Українські передвижники. Музичне та театральне мистецтво. М.Лисенко та становлення української класичної музики. Український театр, видатні актори, драматурги.   

 

 

  7. Розвиток української культури у ХХ ст. – 4 год.

      Культурний розвиток України в 1917-1922 рр. Розвиток освіти та науки. Українська Академія Наук. Видатні українські вчені. Розвиток преси та книговидавництва. М.Грушевський, В.Винниченко в боротьбі за національне відродження. Українська культура 20-30 рр. “Розстріляне відродження”. Літературний авангард. Розмаїття літературно-мистецьких об'єднань та періодичних видань. Символізм, футуризм, неокласика. Театр та драматургія. Українізація 1923-1932 рр. Розгром українізації. Культурний розвиток України повоєнної доби. Політика денаціоналізації та русифікації. Радянизація школи, освіти, науки. Шістдесятництво. Дисидентський та самвидавничий рух. І.Світличний, А.Горська, В.Стус, Л.Костенко та ін.

 

 

8. Культура України в умовах Незалежності – 4 год.

Українізація освіти. Незалежна преса. Роль та місце культури в подоланні сучасної економічної та політичної кризи. Молодіжна культура: стиль життя і форма спілкування. Перспективи розвитку культури. Українська культура в діаспорі. Провідні осередки української культури в діаспорі. Наукові, мистецькі та літературні здобутки. Українознавство.

 

 

     9.Типологічні ознаки культурної самоідентифікації українця – 4 год.

Соціально-антропологічні типи «українця» в українській культурі.

Рустикальна домінанта української культури. Поняття ментальності. Українська ментальність та національний характер. Емоційна модальність української ментальності й теорія «кордоцентризму» української культури.Творчість Сковороди та ідеал «мандрівного філософа».

Індивідуалізм і колективізм в козацькій традиції.

 

 

2.2. Назви тем семінарських занять

1. Предмет та завдання дисципліни. Культура: сутність, структура, функції. – 2  год.
2. Стародавня культура України. – 2  год.
3. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. – 2  год.
4. Український Ренесанс. – 2  год.
5. Культура українського бароко. – 2  год.
6. Культура нового часу. Модернізм. – 2  год.
7. Тенденції розвитку української культури у ХХ ст. – 4  год.
8. Цивілізаційна приналежність української культури. – 2  год.

 

 

2.3. Модульна система викладання дисципліни та

рейтингове оцінювання знань студентів після її засвоєння

 

Відповідно до «Положення про модульно-рейтингову систему навчання студентів та оцінювання їх знань» навчальний матеріал дисципліни «Історія української культури» поділено на 2 змістові модулі, обсягом 1 кредит ЕСТS кожний.

 

 

2.5. Розподіл навчального матеріалу  дисципліни на змістові модулі

 

Теми лекцій		Год.		Теми  семінарських занять	Год.
1		2		3	4
Змістовий модуль 1
Предмет та завдання дисципліни. Культура: сутність, структура, функції.		4		Предмет та завдання дисципліни. Культура: сутність, структура, функції	2
Стародавня культура України		4		Стародавня культура України.	2
Культура Київської Русі		4		Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.	2
Культурні традиції українського Ренесансу (XV – перша половина XVII ст.)		4		Український Ренесанс	2
Змістовий модуль 2
Українська культура  2-ої половини XVII – кінця XVIII ст.		4		Культура українського бароко	2
Українська культура Нового часу (кінець ХVІІІ — початок XX ст.)		4		Культура нового часу. Модернізм.	2
Розвиток української культури у ХХ ст.		4		Тенденції розвитку української культури у ХХ ст	4
Культура України в умовах Незалежності		4
Типологічні ознаки культурної самоідентифікації українця		4		Типологічні ознаки культурної самоідентифікації українця	2
Всього	36				18

 

 

 

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою. Він складається з рейтингу з навчальної роботи, для оцінювання якої призначається 70 балів, і рейтингу з атестації (екзамену) – 30 балів. Кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою.

На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати рейтинг з додаткової роботи - до 10 балів і  рейтинг штрафний (з від’ємним знаком) - до 5 балів.

Рейтинг студента з навчальної роботи R _НР визначається за формулою

 

 

            

                                                 0,7· (R⁽¹⁾_ОМ · 1 + R⁽²⁾_ОМ · 1 )

              R_НР = ------------------------------------------------------------------------  + R_ДР - R_ШТР,          

                                                                       2

 

де R⁽¹⁾_ОМ, R⁽²⁾_ОМ  − рейтингові оцінки відповідно 1-го, 2-го змістового модулів за 100-бальною шкалою;

     1 − кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим навчальним планом для кожного змістового модуля;

     2 − кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим навчальним планом для дисципліни;

     R_ДР, R_ШТР − відповідно рейтинг з додаткової роботи і рейтинг штрафний.

 

Студенти, які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів, можуть не складати екзамен, а отримати екзаменаційну оцінку “Автоматично”, відповідно до набраної кількості балів, переведених в національну оцінку та оцінку ЕСТS згідно з табл. 2.6. У такому випадку рейтинг студента з дисципліни R_ДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи                                         

                                                      R_ДИС = R_НР.

Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з дисципліни, він має пройти семестрову атестацію – скласти екзамен. Останню в обов’язковому порядку проходять студенти, які з навчальної роботи набрали менше, ніж 60 балів. Для допуску до атестації студент має набрати не менше 60 балів з кожного змістового модуля, а загалом − не менше, ніж 42 бали з навчальної роботи.

Рейтинг студента з атестації R_АТ визначається за 100-бальною шкалою. Якщо на екзамені з дисципліни студент набрав менше 60 балів, то вони йому не зараховуються − не додаються до набраних балів з навчальної роботи, і за студентом зберігається рейтинг (оцінка), визначений за наведеною вище формулою.

В іншому випадку рейтинг студента з дисципліни R_ДИС обчислюється за формулою

                                        R_ДИС = R_НР + 0,3 · R_АТ.                                                                 

 

Рейтинг студента з дисципліни переводиться в національну оцінку та оцінку ЕСТS згідно з табл. 2.6.

 

2.6. Співвідношення між національними та ЕСТS оцінками

і рейтингом  з дисципліни

 

Оцінка національна	Оцінка ECTS	Процент студентів, які досягають відповідної оцінки в Європейських університетах	Визначення оцінки ECTS	Рейтинг з дисципліни, бали
1	2	3	4	5
Відмінно	А	10	ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок	90 - 100
Добре	В	25	ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками	82 - 89
	С	30	ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок	75 – 81
1	2	3	4	5
Задовільно	D	25	ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків	66 - 74
	Е	10	ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії	60 – 65
Незадовільно	FX	–	НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно працювати перед тим, як отримати залік (позитивну оцінку)	35 - 59
	F	–	НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота	01 - 34

 

Національна оцінка записується у залікову книжку студента, а оцінка ЕСТS - журнал рейтингової оцінки знань студента.

 

 

 

1. 3.   Навчально-методичні матеріали з дисципліни

        3.1. Основна література

 

1. Шейко В.М., Тишевська Л.Г. Історія української культури. – К., 2010.
2. Пестишева Г.І. Українська та зарубіжна культура. – К. 2002.
3. Клапчук С.М. Історія української та зарубіжної культури. – К., 2001.

 

3.2. Додаткова література

1. Авторханов А. Империя Кремля. Советский тип колониализма. — Вільнюс: ИМОИ, 1990. — 240 с.

2. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. — К., 1991. — 212с.

3. Антонович В.Б. Три національні типи народні / В кн.: Антонович В.Б. Моя сповідь. Вибрані історичні та публіцистичні твори. — К.: Либідь, 1995. — С. 90-101.

4. Антонович Дм. Українська культура. К., 1993.

5. Артюх Л.Ф. Українська народна кулінарія. — К., 1977.

6. Асеев Ю.С. Архитектура древнего Киева. — К., 1982.

7. Асєєв Ю.С. Джерела мистецтва Київської Русі. — К., 1980.

8. Багалій Дм. Український мандрований філософ Григорій Сковорода. — К.: Орій, 1992. — 472с.

9. Балибар Э., Валлерстайн И. Раса, Нація, Класс. Двусмысленные идентичности. М., Логос-Альтера, Ecce Homo, 2003. — 272 с.

10. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса. — М.: «Художественная литература», 1990. — 543 с.

11. Білецький П.О. Українське мистецтво другої половини XVII-XVIII століть. — К., 1981.

12. Бочковський О. Вступ до націології. — Мюнхен: УТГІ, 1991-1992. — 338с.

13. Валлерстайн И. Национальное и универсальное: возможна ли всемирная культура? // Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуація в современном мире. — Спб.: «Университетская книга», 2001. — С. 131-149

14. Вілсон Е. Українці: несподівана нація / Пер. з англ. — К.: «К.І.С.», 2004. — 552с.

15. Возняк М. Як пробудилося українське народне життя в Галичині за Австрії. — Львів, 1924.

16. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 1. — К.: Оберіг, 1991. — 456с.

17. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 2. — К.: Оберіг, 1991. — 448с.

18. Гердер Й.Г. Идеи к философии истории человечества. — М.: Наука, 1977. — 704с.

19. Гнатенко П.І. Український національний характер. — К.: ДОК-К, 1997. — 116с.

20. Гнатюк О. Прощання з імперією: Українські дискусії про ідентичність. — К.: Критика, 2005. — 528с.

21. Гоголь Н. Взгляд на составление Малороссии // Собрание сочинений в 4-х тт. Том 4. — М., 1968.

22. Горбаченко Т.Г. Вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України: релігієзнавчо-філософський аспект. — К.: Видавничий дім «Академія», 2001. — 272с.

23. Горський В.С. Філософія в українській культурі: (методологія та історія). — Філософські нариси. — К.: Центр практичної філософії, 2001. — 236с.

24. Грабович Гр. Шевченко як міфотворець. Семантика символів у творчості поета. — К.: Радянський письменник, 1991. — 212с.

25. Грицак О. Історіософія та історіографія Михайла Грушевського. — К.: Кембридж, 1991. — 80 с.

26. Грицак Я. Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856—1886). — К.: Критика, 2006. — 632с.

27. Грицак Я. Страсті по націоналізму. Історичні есеї. — К.: Критика, 2004. — 344с.

28. Грушевский М. Очерк истории украинского народа. — К.: Либідь, 1991. — 400с.

29. Грушевський М. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу. — К.: Либідь, 2006. — 256с.

30. Гудков Д.Б. Теория и практика межкультурной коммуникации. — М., ИДТК «Гнозис», 2003. — 288 с.

31. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. — Л.: Географиздат, 1990.

32. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. — М., Искусство, 1972. — 368 с.

33. Данилевский Н.Я. Россия и Європа. — М.: «Книга», 1991. — 574 с.

34. Дашкевич Я. Національна самосвідомість українців на зламі XVI-XVII ст.. // Сучасність, 1992, №3 — С.65-74.

35. Демкович-Добрянський М. Україна і Росія. — Львів-Краків-Париж: «Просвіта», 1993. — 206 с.

36. Діброва В. Проблема збереження національної тотожності за умов тоталітаризму. Досвід української літератури // Слово і час, 1991, №3. — С.15-23

37. Донцов Дм. Дух нашої давнини. — Дрогобич: Відродження, 1991. — 342с.

38. Донцов Дм. Націоналізм. — К., 2006. — 236с.

39. Драгоманов М.П. Пропащий час. Українці під Московським царством (1654-1876) / В кн.: Драгоманов М.П. Вибране. — К.: Либідь, 1991. — с.559-574.

40. Енциклопедія постмодернізму. — К.: Основи, 2002.

41. Жолтовський П.М. Монументальний живопис на Україні XVI-XVIII ст. — К., 1983.

42. Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в XVI-XVIII ст.. — К., 1983.

43. Забужко О. Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій. — К.: Факт, 2007. — 640с.

44. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. — К.: Наукова думка, 1992. — 118с.

45. Забужко О.С. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. — К.: Факт, 2001. — 160с.

46. Залізняк Л.Л. Від склавинів до української нації. — К., 1997.

47. Залізняк Л.Л. Походження українців: між наукою та ідеологією. — К., 2008.

48. Записки о Южной Руси. Издал П. Кулиш (репринтне видання 1856 р.) — К.: Дніпро, 1994. — 719с.

49. Історія релігії в Україні. Навчальний посібник. — К., 1999.

50. Історія Русів. — К.: Дзвін, 1991. — 308с.

51. Історія української культури. Т.1-4. — К.: Наукова думка, 2001-2006.

52. Історія філософії України. Хрестоматія: Навч. посібник. — К.: Либідь, 1993. — 560с.

53. Киево-Печерский Патерик, или сказания о житии и подвигах Святых Угодников Киево-Печерской Лавры. — К.: Лыбидь, 1991. — 256с.

54. Кінан Е. Російські міфи про київську спадщину // Кінан Е. Російські історичні міфи. — К.: Критика, 2001. — 16-41

55. Климов В., Колодний А., Жуковський А. та ін.. Феномен Петра Могили (Біографія. Діяльність. Позиція). — К.: Дніпро, 1996. — 270с.

56. Когут З. Коріння ідентичності. Студії з ранньомодерної та модерної історії України. — К.: Критика, 2004. — 352с.

57. Колодний А., Филипович Л. Релігія в контексті духовного відродження України // Українське релігієзнавство. — 1996. —С.4-14

58. Кониський О. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя. — К.: Дніпро, 1991. — 702с.

59. Корнієнко Н. Українська та російська ментальність: проекція в сучасне // Слово і час. 1991, №7. — С.3-9

60. Костенко Л.В. Маруся Чурай. Історичний роман у віршах. — К.: Веселка, 1990. — 159с.

61. Костомаров Н.И. Две русские народности. — К., 1991. — 72с.

62. Костомаров Н.И. Черты народной южнорусской истории / В кн.: Костомаров Н.И. Исторические произведения. Автобиография. — К.: Лыбидь, 1990. — с.8-107.

63. Котляревський І. Енеїда. — К.: Радянська школа, 1989. — 286с.

64. Крисаченко В.С., Мостяєв О.І. Україна: природа і люди. — К.: НІСД, 2002. — 623с.

65. Кубіліус О.А. Релігійний фактор в українсько-російських відносинах // Україна-Росія: концептуальні основи гуманітарних відносин. — К.: Стилос, 2001.

66. Куліш П. Хутірська філософія і віддалена від світу поезія // Хроніка 2000. Наш край, 1992-1994, вип. 2-6(8).

67. Лаку-Лабарт Ф., Нанси Ж.-Л. Нацистский миф. — Спб.: «Владимир Даль», 2002. — 79 с.

68. Леви-Стросс К. Структурная антропология. М.: ЭКСПЩ-Пресс, 2001. — 512 с.

69. Леш С. Соціологія постмодернізму. — Львів: «Кальварія», 2003. — 344 с.

70. Липа Ю.І. Призначення України. — Львів: Просвіта, 1992. — 270с.

71. Липинський В. Листи до братів-хліборобів про ідею і організацію українського монархізму.: Писання 1919-1920 рр. // Українська суспільно-політична думка в ХХ ст.: Документи і матеріали. — Мюнхен: Сучасність, 1993, т.1.

72. Лисяк-Рудницький І. Інтелектуальні початки нової України / В кн.: Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. Т.1. — К.: Основи, 1994. — с.173-192.

73. Лисяк-Рудницький І. Радянська Україна з історичної перспективи / В кн.: Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. Т.2. — К.: Основи, 1994. — с.457-469.

74. Лисяк-Рудницький І. Роля України в новітній історії / В кн.: Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. Т.1. — К.: Основи, 1994. — с.145-172.

75. Лихачев Д.С., «Слово о полку Игореве»: (Историко-литературный очерк) // Слово о полку Игореве / АН СССР; Под ред. В. П. Адриановой-Перетц. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1950. — С. 229—290.

76. Лихачев Д.С., Панченко А.М., Понырко Н.В. Смех в Древней Руси. — Л., 1984.

77. Маланюк Є. Книга спостережень. — К.: Атіка, 1995. — 236с.

78. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. — К.: Обереги, 1992. — 80с.

79. Маринович М. Українська ідея і християнство, або Коли гарцюють кольорові коні Апокаліпсису. — К.: Дух і Літера, 2003. — 544с.

80. Мир России — Евразия: Антологія. — М., «Высшая школа», 1995. — 389 с.

81. Міхновський М. Самостійна Україна. — К.: Діокор, 2002. — 80с.

82. Наливайко Дм. Козацька християнська республіка. — К.: Основи, 1992. — 495с.

83. Нариси української популярної культури. — К.: УЦКД, 1998. — 760с.

84. Недавня О.В. Греко-католицизм в контексті духовного самовизначення українців між християнським Сходом і Заходом. — К., Гнозис, 2000. — 218 с.

85. Ніколаєва Т. Історія українського костюму. — К.: Либідь, 1996. — 174 с.

86. Новітні міфи та фальшивки про походження українців. — К.: Темпора, 2008. — 136с.

87. Огієнко І. Українська культура. — К.: Абрис, 1991. — 272с.

88. Онищенко О. Міфотворчість і художня спадщина О.Довженко // Етика, естетика і теорія культури. — вип.. 37. — К., 1992. — С.85-92

89. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. — К..: Либідь, 1999.

90. Павличко С. Фемінізм. — К.: Основи, 2002.

91. Паращевін М.А. Інтегративна роль релігії. Історико-соціологічний нарис. — К.: Інститут соціології НАН України, 2004. — 151 с.

92. Пачовський В. Конструктивні ідеї державності та космічна місія української нації // Хроніка 2000. Наш край, вип. 5(7). — с. 184-198.

93. Петров В. Разговор Великороссии с Малороссией // Киевская старина, 1882, №2. — с. 313-365.

94. Плачинда С.П. Неопалима купина: історичні повісті. К.: «Грайлик», 1993. — 280 с.

95. Попович М. Національна культура і культура нації. — К.: «Знання», 1991. — 64 с.

96. Попович М.В. Микола Гоголь. — К., 1985.

97. Попович М.В. Нарис історії культури України. — К.: АртЕл, 1998. — 728 с.

98. Пыпин А.Н. История русской этнографии в 3 тт. Том 3. Этнография малорусская. — Спб., 1891. — 488с.

99. Ребет Л. Формування української нації. — Мюнхен, 1951.

100. Річинський П. Проблеми релігійної свідомості українців. — Київ-Тернопіль: «Медакадемія», 2002. — 430 с.

101. Розумний М.М. Українська ідея на тлі цивілізації. — К.: Либідь, 2000. — 288с.

102. Рязанова Л.С. «Нью-эйдж» — религиозное сознание в ситуации постмодерна // Соціальні виміри суспільства: зб. Наук. Праць. Вип..5 — К., Інститут соціології НАН України, 2002. — С.422-437.

103. Рязанова Л.С. Релігійне відродження в Україні: соціокультурний контекст. — К.: Інститут соціології НАН України, 2004. — 204 с.

104. Саган О.Н. Національні прояви православ’я: український аспект. — К.: Світ знань, 2001. — 256с.

105. Салтовський О.І. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки. — К.: ПАРАПАН, 2002. — 396с.

106. Скуратівський  В. Із спостережень над поетикою Сергія Параджанова // Кіно-коло, 09.01.2003.

107. Скуратівський В. Берегиня. — К.: Радянський письменник, 1988. — 278с.

108. Сміт Е. Національна ідентичність. — К.: Основи, 1994. — 224с.

109. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. М., Изд-во полит.л-ры, 1992. — 543 с.

110. Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — 512с.

111. Теорія та історія світової і вітчизняної культури / Бичко А.К. та ін. — К.: Либідь, 1992. — 392с.

112. Теорія та практика формування української національної ідеї. — К.: «Фоліант», 2008. — 300 с.

113. Тойнби А.Постижение истории. Сборник. М., Прогресс, 1991. — 736 с..

114. Трощинський В.П., Шевченко А.А. Українці в світі. — К.: Альтернативи, 1999. — 352с.

115. Трубецкой Н.С. К украинской проблеме // Трубецкой Н.С. История. Культура. Язык. — М., «Прогресс-Универс», 1995. — С.362-380.

116. Українська душа. — К.: Фенікс, 1992. — 128с.

117. Українські поети-романтики 20-40 рр. XIX ст. — К., 1968.

118. Ушкалов Л. Григорій Сковорода і антична культура. — Харків: ТОВ «Знання», 1997. — 180с.

119. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. — М., ООО  «Изд-во АСТ», 2003. — 603 с.

120. Хвильовий М. Україна чи Малоросія?: Памфлети. — К.: Смолоскип, 1993. — 290с.

121. Чижевський Дм. Нариси з історії філософії на Україні. — К.: Орій, 1992. — 230с.

122. Шевченко А.К. Трансформация религии и религиозного сознания в эпоху постмодерна // XXI век: мир между прошлым и будущим. Культура как системообразующий фактор международной инациональной безопасности. — К., «Стилос», 2004. — С.186-272

123. Шевченко І. Україна між Сходом і Заходом. Нариси з історії культури до початку XVIII століття. — Львів, 2001. — 250с.

124. Шилов Ю.А. — Прародина ариев. — К.: «Синто», 1995.

125. Шлемкевич М. Загублена українська людина. — К.: Фенікс, 1992. — 158с.

126. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. Т.1 Гештальт и действительность. — М.: Мысль, 1993. — 635 с.

127. Юрій М.Т. Етногенез та менталітет українського народу. — К.: Таксон, 1997. — 237с.

128. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. — Т.1-3 — К., 1990-1991.

129. Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI-XVII ст. — К.: Критика, 2002. — 416с.

130. Яковенко Н.М. Українська шляхта. — К., 1993.

 

 

 

 

 

ПРОТОКОЛ

погодження робочої навчальної дисципліни «історія української культури» з іншими дисциплінами напряму підготовки 6.030601 “Менеджмент”

 

Дисципліна та її розділи, що передують вивченню дисципліни «історія української культури»	Прізвище, ініціали, вчена ступінь та вчене звання викладача, що забезпечує попередню дисципліну	Підпис	Дисципліна та її розділи, в яких використовуються матеріали дисципліни «історія української культури»	Прізвище, ініціали, вчена ступінь та вчене звання викладача, що забезпечує наступну дисципліну	Підпис
Історія України Українав найдавніші часи. Київська Русь. Українські землі в складі Російської та Австро-Угорської імперій.	Сидорович О.С. доцент		Естетика Естетичний і художній розвиток у історичному контексті	Толочко С.В. ст.викладач
Етика Моральні проблеми сучасної цивілізації Мистецтво як соціальний і культурний феномен	Толочко С.В. ст.викладач		Філософія Українська філософська думка Філософські концепції сучасності	Литовченко В.П. доцент

 

 

Голова навчально-методичної ради факультету                       В.П.Литовченко     

Структурно - логічна схема дисципліни

 «Історія України»

 

Номер змісто-вого модуля	Розділ дисципліни	Тема лекції	Тема семінарського заняття	Форма контролю знань
1	Українська культура від найдавніших часів до XVI ст.	Предмет та завдання дисципліни. Культура: сутність, структура, функції.	Предмет та завдання дисципліни. Культура: сутність, структура, функції
		Стародавня культура України	Стародавня культура України.
		Культура Київської Русі	Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
		Культурні традиції українського Ренесансу (XV – перша половина XVII ст.)	Український Ренесанс	Модульний контроль.
2	Українська культура від XV ст. – до сучасної доби.	Українська культура  2-ої половини XVII – кінця XVIII ст.	Культура українського бароко
		Українська культура Нового часу (кінець ХVІІІ — початок XX ст.)	Культура нового часу. Модернізм.
		Розвиток української культури у ХХ ст.	Тенденції розвитку української культури у ХХ ст.
		Культура України в умовах Незалежності
		Типологічні ознаки культурної самоідентифікації українця	Типологічні ознаки культурної самоідентифікації українця
		Побутова складова української культури	Побутова складова української культури	Модульний контроль
				Іспит.

                  

 

                               Лектор ______________ О.С. Сидорович

 

Ніжинський агротехнічний інститут		ЗАТВЕРДЖУЮ Декан факультету__________В.П.Литовченко
	КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ з дисципліни “Історія української культури” факультет економіки та менеджменту, ОКР «Бакалавр» 2 семестр, 2012/2013  навчальний рік	Лектор доцент Сидорович О.С. Число тижнів                   18 Лекцій                              36 год. Семінарських занять       18 год. Всього                              72 год.

 

М-ці	Тижні	Лекції		К-ть год	Семінарські заняття			К-ть год	Самостійна робота	К-ть год	Література
Змістовий модуль 1
	1-2 тижд.	Предмет та завдання дисципліни. Культура: сутність, структура, функції.		4	Предмет та завдання дисципліни. Культура: сутність, структура, функції.			2
	3 тижд.	Стародавня культура України		4	Стародавня культура України			2	Побутова культура стародовнього населення України	2	О 3 Д 1, 19,13,234,65
	4 тижд.	Культура Київської Русі		4	Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.			2	Військова культура України періоду давньої Русі	3	О 1 Д 1, 1,12,3,24,
	5 тижд.	Культурні традиції українського Ренесансу (XV – перша половина XVII ст.)		4	Український Ренесанс			2	Церковне будівництво на українських землях періоду ренесансу та бароко	4	О 1 Д 1, 19,12,13,443,23,6
Змістовий модуль 2
	6 тижд.	Українська культура  2-ої половини XVII – кінця XVIII ст.		4	Культура українського бароко			2	Формування пісенної культури українців	4	О 3 Д 19,12,32,234,65
	7 тижд.	Українська культура Нового часу (кінець ХVІІІ — початок XX ст.)		4	Культура нового часу. Модернізм.			2
	8 тижд.	Розвиток української культури у ХХ ст.		4	Тенденції розвитку української культури у ХХ ст.			2	Постмодернізм в українській культурі	2	О 1 Д 1, 19,12,32,13,43,4,6
		Культура України в умовах Незалежності		4					Сучасна молодіжна культура	4	О 2 Д 1, 19,12,32,13,43,4,85
	9 тижд.	Типологічні ознаки культурної самоідентифікації українця		4	Типологічні ознаки культурної самоідентифікації українця			2	Уявлення про «національний характер» як елемент культурної ідентичності. Селянство як носій культурного традиціоналізму.	8	О 3 Д 1, 1,12,32,3,33,65

 

 

 

 Лектор                                                                                                                                                Завідувач кафедри

 

Результати перевірки календарного плану_____________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________

 

        Дата ___________                                                                           Перевірив                                                    Завідувач кафедри

 

 

К Р И Т Е Р І Ї

 

оцінки знань на етапах проміжного та підсумкового контролю знань студентів з дисципліни “Історія української культури”

 

Факультет  економіки та менеджменту

 

Проміжний контроль знань студентів здійснюється регулярно на лекційних і практичних заняттях шляхом їх опитування з пройденого матеріалу. Підсумковий контроль знань здійснюється на екзамені.

Оцінка "Відмінно" виставляється студенту, який протягом семестру систематично працював, на екзамені показав різнобічні та глибокі знання програмного матеріалу, вміє вільно виконувати завдання, що передбачені програмою, засвоїв основну та знайомий з додатковою літературою, відчуває взаємозв'язок окремих розділів дисципліни, їх значення для майбутньої професії, виявив творчі здібності в розумінні та використанні навчально-програмного матеріалу, проявив здатність до самостійного оновлення і поповнення знань.

Оцінка "Добре" виставляється студенту, який виявив повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені пограмою завдання, засвоїв основну літературу, що рекомендована програмою, показав стійкий характер знань з дисципліни і здатний до їх самостійного поповнення та поновлення у ході подальшого навчання та професійної діяльності.

Оцінка "Задовільно" виставляється студенту, який виявив знання основного навчально-програмного матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання та наступної роботи за професією, справляється з виконанням завдань, передбачених програмою, допустив окремі похибки у відповіді на екзамені та при виконання екзаменаційних завдань, але володіє необхідними знаннями для їх подолання під керівництвом науково-педагогічного працівника.

Оцінка "Незадовільно" виставляється студенту, який не виявив достатніх знань основного навчально-програмного матеріалу, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань, не може без допомоги науково-педагогічного працівника використати знання при подальшому навчанні, не спромігся оволодіти навичками самостійної роботи.

 

 

 

               Лектор, доцент                                                            О.С.Сидорович

ПИТАННЯ,

що виносяться на іспит з дисципліни

                                 “Історія української культури”

 

 

1. Історія української культури як наука та навчальна дисципліна.
2. Методологічні проблеми дослідження історії української культури.
3. Джерела з історії української культури.
4. Історіографічна база курсу „Історія української культури”
5. Критерії типології культур та українська культура.
6. Поняття національного характеру. Менталітет українців.
7. Детермінанти та етапи формування української нації.
8. Проблеми та особливості формування українського етносу.
9. Палеоліт та мезоліт на території України.
10. Неолітична революція на території України.
11. Феномен трипільської культури.
12. Кочові народи як чинник формування української культури.
13. Скіфські племена Північного Причорномор’я.
14. Сармати та їх внесок в розвиток української культури.
15. Германські племена в українській культурі: готи.
16. Тюркомовні кочові племена як детермінанта української культури.
17. Культура античних колоній Північного Причорномор’я.
18. Проблема походження слов’янського населення України.
19. Літописні племена та їх історико-культурні здобутки.
20. Матеріальна культура східнослов’янських племен.
21. Релігійні вірування давніх слов’ян.
22. Проблема походження християнства на українських землях.
23. Феномен двовір’я в Київській Русі.
24. Розвиток науки та освіти в Київській русі.
25. Вплив християнства на мистецтво Київської Русі.
26. Проблема феодального устрою  руського суспільства.
27. Інтеграція церковних інституцій в суспільно-культурне життя Київської Русі.
28. Соціокультурні світи Київської Русі.
29. Проблема співвідношення сакральної та позасакральної культури.
30. Культура Галицько-Волинського князівства та Київської Русі: спільне та відмінне.
31. Релігійний чинник в розвитку культури Галицького-Волинського князівства.
32. Розвиток містобудування та архітектури в Галицько-Волинській Русі.
33. Декоративно-прикладне та ужиткове мистецтво Галицько-Волинського князівства.
34. Соціополітичні умови формування ренесансної української культури.
35. Український ренесанс : особливості та періодизація.
36. Олельковицький культурний ренесанс.
37. Релігійний чинник в культурі Українського Ренесансу
38. Міста та їх вплив на формування ренесансної культури України.
39. Львів 15 – 17 ст. як поліетнічний соціум: проблеми і здобутки.
40. Україна в др. пол. ХVІІ – ХVІІІ ст. та формування нової моделі культури.
41. Світоглядні засади українського бароко.
42. Розвиток освіти і наукових знань в Україні др. пол. ХVІІ – ХVІІІ ст. Києво-Могилянська академія.
43. Бароко в українській архітектурі.
44. Розвиток українського барокового живопису та скульптури.
45. Українська література др. пол. ХVІІ – ХVІІІ ст.
46. Драма та розвиток театру в Україні др. пол. ХVІІ – ХVІІІ ст.
47. Музика в українській бароковій культурі.
48. Етико-політичні засади Просвітництва та їх українська  інтерпретація.
49. Ідеї Просвітництва в українській освіті та науці.
50. Г. Сковорода та просвітницька ідеологія.
51. Проблема філософсько-естетичних впливів класицизму в українському суспільстві.
52. Класицизм в українській архітектурі.
53. Український живопис доби класицизму.
54. Розвиток української скульптури доби класицизму.
55. Особливості та напрями українського романтизму.
56. Романтизм та сентименталізм в українській літературі.
57. Український живопис першої половини ХІХ століття.
58. Романтизм в українському музичному мистецтві.
59. Розвиток національної свідомості українців в сер. ХІХ ст.
60. Реалізм в українській літературі.
61. Розвиток української науки в др. пол. ХІХ ст..
62. Українське мистецтво доби реалізму.
63. Ідейні витоки українського модернізму.
64. Модерністський період національно-культурного відродження та його особливості в Галичині.
65. Модернізм в українській літературі.
66. Феномен українського театрального мистецтва.
67. Розвиток українського мистецтва к.ХІХ – поч. ХХ ст.
68. Українська культура ХХ ст.
69. Основні тенденції розвитку української культури в сучасну добу.