Методика нормування експлуатаційної швидкості.
Вирішення питання нормування експлуатаційної швидкості ґрунтується на поєднанні практичних спостережень (хронометражу) та подальшої статистичної обробки зібраних даних для розрахунку надійних нормативів.
Існує два основні методи нормування швидкості руху на маршрутах, які доцільно застосовувати комплексно.
Хронометражний метод є основним. Він полягає у безпосередніх вимірах витрат часу під час рейсу. Для отримання об'єктивних даних необхідно дотримуватися низки умов:
Розрахунковий метод передбачає аналітичний підхід. Маршрут поділяють на окремі ділянки з однаковими умовами руху (границями слугують зупинки, світлофори, ділянки з різним типом покриття). Час пробігу кожної ділянки розраховується на підставі вихідних даних з паспорта автобусного маршруту.
Після збору даних хронометражу необхідно провести їх статистичну обробку. Це дозволяє перейти від розрізнених вимірів до стабільних, обґрунтованих нормативів.
Мета обробки: Статистичні методи дозволяють визначити рівняння зв'язку між різними факторами, побудувати адекватну математичну модель процесу та оцінити похибки вимірювань.
Оцінка похибок: Під час обробки даних враховуються випадкові похибки, які підпорядковуються нормальному закону розподілу (закону Гауса). Їх величину визначають шляхом повторних вимірів і статистичної обробки результатів.
Програмне забезпечення: Для аналізу можна використовувати спеціалізовані статистичні пакети, такі як STATISTICA, SPSS, R або навіть можливості MS Excel для попередніх обчислень та побудови діаграм.
На основі даних, отриманих із хронометражу та статистичної обробки, розраховуються ключові для нормування показники швидкості.
Експлуатаційна швидкість: Це середня швидкість руху автобуса по всьому маршруту від початкової до кінцевої зупинки, яка враховує витрати часу на розгін, гальмування та короткочасні зупинки (наприклад, перед світлофорами). Вона розраховується за формулою:
vексп = Lм / tексп
де: Lм - довжина маршруту (км); tексп - експлуатаційний час рейсу (год).
Швидкість сполучення: Ця швидкість характеризує витрати часу пасажира на поїздку, оскільки враховує простій на всіх проміжних зупинках для посадки та висадки пасажирів. Вона завжди нижча за експлуатаційну швидкість.
Технічна швидкість: Це середня швидкість руху без урахування будь-яких зупинок.
Норми часу на рейс, розраховані на основі цих методів, є основою для:
Складання реальних і виконуваних розкладів руху.
Визначення необхідної кількості автобусів на маршруті.
Організації швидкісного та експресного сполучення.
Норми підлягають перегляду двічі на рік (для осінньо-зимового та весняно-літнього сезонів), а також позачергово при зміні дорожніх умов, моделей автобусів або траси маршруту.
Сподіваюся, ця інформація була для вас корисною. Чи є у вас питання щодо деталей проведення хронометражних спостережень або конкретних статистичних критеріїв для оцінки даних?