Тема 7. Цифровізація та інновації в європейських транспортних стандартах.

1. TEN-T як фундамент єдиної транспортної системи ЄС

Транс'європейська транспортна мережа (Trans-European Transport Network, TEN-T) є ключовим інструментом політики Європейського Союзу у сфері транспортної інфраструктури, що визначає стратегічне планування та розвиток узгодженої, ефективної, мультимодальної та високоякісної транспортної інфраструктури на всій території ЄС.

Правовою основою функціонування TEN-T є Регламент (ЄС) 2024/1679, який визначає структуру мережі та встановлює вимоги до інфраструктури для забезпечення узгодженої якості в межах усього ЄС . Цей документ, ухвалений у 2024 році, значно посилив зусилля ЄС щодо створення сталої та стійкої мережі як основи внутрішнього ринку, зокрема шляхом стимулювання цифровізації та покращення мультимодальності.

Мережа TEN-T охоплює всі види транспорту - залізниці, внутрішні водні шляхи, морські маршрути короткого плавання та автомобільні дороги, які пов'язують між собою міські вузли, морські та річкові порти, аеропорти та термінали . Її основна мета - сприяти ефективному переміщенню людей і товарів, забезпечувати доступ до робочих місць і послуг, а також підтримувати торгівлю та економічне зростання. 

2. Архітектура TEN-T: трирівнева структура

Транс'європейська транспортна мережа спроєктована за об'єктивною методологією та складається з трьох рівнів, кожен з яких має визначені терміни завершення :

Така структура забезпечує поетапний розвиток інфраструктури з чіткими орієнтирами для держав-членів та інвесторів.

3. Європейські транспортні коридори (European Transport Corridors)

Як частина управлінської структури TEN-T, визначено дев'ять Європейських транспортних коридорів та дві горизонтальні пріоритетні ініціативи, що підтримують завершення будівництва транс'європейської транспортної мережі . Європейські транспортні коридори інтегрують залізничні вантажні коридори з метою координації планування інвестицій в інфраструктуру.

Для кожного коридору та горизонтального пріоритету призначається Європейський координатор, який контролює прогрес та виконує функцію посла політики TEN-T.

3.1. Розширення коридорів на Схід

Важливим геополітичним аспектом є розширення чотирьох Європейських транспортних коридорів до України та Молдови . Це рішення, закріплене в Регламенті 2024 року, є не просто інфраструктурним проєктом, а геополітичним актом стратегічного значення, що створює фізичну основу для тіснішої економічної інтеграції цих країн до єдиного ринку ЄС.

До таких коридорів належить, зокрема, Балтійсько-Чорноморсько-Егейський морський коридор (BBA) , який забезпечує зв'язок між Північним морем, Балтією, Чорним морем та Егейським морем.

4. Цифрова інтеграція як ключовий фактор створення єдиної транспортної системи

Як зазначається у фахових джерелах, завершення будівництва фізичної інфраструктури є лише першим кроком. Повна інтероперабельність та інтеграція повинні стати наступною метою. Процедури технічного обслуговування та експлуатації мають бути повністю стандартизовані для забезпечення максимальної безпеки та ефективності для користувачів доріг і залізниць.

Цифрова трансформація є потужним інструментом для досягнення цієї прогресивної інтеграції.

4.1. ERTMS — технологічний ключ до єдиної залізниці

Найбільш показовим прикладом цифрової інтеграції є Європейська система управління залізничним рухом (ERTMS) . Вона була запроваджена для того, щоб забезпечити безперешкодний рух поїздів через національні кордони в межах залізничної мережі ЄС без технічних та адміністративних бар'єрів .

Сьогодні в Європі паралельно з ERTMS використовується понад 20 різних національних систем керування рухом . Через несумісність цих систем поїзд, який прямує, наприклад, з Гамбурга до Будапешта, змушений кілька разів змінювати локомотиви залежно від маршруту — це призводить до значних витрат і втрат часу .

Регламент TEN-T 2024 року зобов'язує використовувати ERTMS по всій мережі :

• Базова мережа має бути повністю оснащена ERTMS до 2030 року .

• Вся мережа - до 2050 року .

Економічні вигоди від впровадження ERTMS є суттєвими: сумісні системи сигналізації скорочують час очікування на кордонах, збільшують пропускну здатність мережі та знижують експлуатаційні витрати для залізничних компаній, що працюють через кордони . У рамках програми Connecting Europe Facility (CEF) на ERTMS та інтелектуальну мобільність виділено близько 7 мільярдів євро .

ERTMS базується на Європейській системі керування поїздами (ETCS) , яка контролює позицію та швидкість поїзда, а також перевіряє дозвіл на рух на наступній ділянці колії. Обмін даними між поїздами та інфраструктурою наразі відбувається через систему GSM-R, яку до 2035 року планується замінити на FRMCS (Future Railway Mobile Communication System).

4.2. Інтелектуальні транспортні системи (ITS) та управління даними

Цифрова інтеграція не обмежується залізницею. Проєкт MATIS (Mobility and Transport Intelligent Systems) є прикладом впровадження інтелектуальних транспортних систем вздовж трьох ключових коридорів TEN-T: Середземноморського, Атлантичного та коридору "Північне море - Середземне море". Проєкт спрямований на посилення транскордонної співпраці та координацію розгортання ITS для цифровізації, підвищення безпеки дорожнього руху та декарбонізації.

Крім того, реалізуються проєкти з цифрового управління пропускною спроможністю (Digital Capacity Management, DCM) , які з'єднують системи інфраструктурних менеджерів та залізничних операторів для полегшення всього процесу управління пропускною спроможністю - від попереднього планування до фактичного руху поїздів. Це забезпечує клієнтам кращі залізничні продукти, більше можливостей для гнучких сполучень по всій Європі, а також вищу надійність і зручність використання.

4.3. Цифровізація останньої милі та мультимодальних вузлів

Окремим викликом є цифровізація так званої "останньої милі" - ділянок, що з'єднують великі мультимодальні вузли (порти, термінали) з логістичними центрами. Проєкт MERIDIAN сприяє цій трансформації, підтримуючи обмін даними та координацію між портами, терміналами та сполученнями з глибинними районами вздовж основних європейських транспортних коридорів. Ключову роль відіграють цифрові рішення, зокрема системи управління трафіком у реальному часі, інструменти бронювання слотів та інтероперабельні платформи даних.

5. Значення цифрової інтеграції для єдиної транспортної системи

Цифрова інтеграція TEN-T забезпечує:

1. Подолання невидимих кордонів. Технічні стандарти (ERTMS, ITS) та цифрові платформи даних усувають бар'єри, які раніше існували через різницю в національних системах .

2. Підвищення ефективності. Автоматизація управління пропускною спроможністю та логістичними потоками скорочує час простоїв і підвищує надійність перевезень .

3. Створення єдиного ринку. Інтегрована та інтероперабельна мережа з єдиними стандартами проектування, будівництва та експлуатації забезпечує рівномірну якість послуг, необхідну для економічного розвитку та конкурентоспроможності ЄС .

4. Підтримку "зеленого" переходу. Цифровізація дозволяє оптимізувати використання потужностей, сприяючи переходу на більш екологічні види транспорту.

Висновки

Транс'європейська транспортна мережа TEN-T, закріплена Регламентом (ЄС) 2024/1679, є фізичним фундаментом єдиної транспортної системи ЄС. Однак для перетворення окремих національних інфраструктур на справді єдиний простір критичне значення має цифрова інтеграція.

Впровадження єдиної системи управління залізничним рухом (ERTMS), розвиток інтелектуальних транспортних систем (ITS) та створення спільних цифрових платформ для управління даними є невід'ємними складовими цього процесу. Вони забезпечують усунення технічних та адміністративних бар'єрів, підвищують ефективність перевезень та сприяють досягненню стратегічних цілей ЄС у сфері сталості, конкурентоспроможності та економічної інтеграції.