Організація роботи екіпажів транспортних засобів є важливою складовою системи пасажирських перевезень. Від того, наскільки раціонально організована праця водіїв, машиністів, кондукторів та інших членів екіпажів, безпосередньо залежать безпека руху, регулярність перевезень, якість обслуговування пасажирів, продуктивність рухомого складу та економічні результати діяльності транспортного підприємства.
Транспортний засіб сам по собі не може забезпечити перевезення пасажирів. Його ефективна експлуатація потребує організованої роботи персоналу, який здійснює керування транспортним засобом, контролює його технічний і санітарний стан, забезпечує посадку та висадку пасажирів, дотримується розкладу руху, правил безпеки та встановлених технологічних процедур.
Особливого значення організація роботи екіпажів набуває на міському, приміському, міжміському та міжнародному транспорті, де характер праці персоналу істотно відрізняється.
На міських маршрутах водій працює в умовах інтенсивного дорожнього руху, великої кількості зупинок, частих посадок і висадок пасажирів, змінної інтенсивності пасажиропотоків.
На приміських та міжміських маршрутах зростає значення тривалості рейсів, режимів праці та відпочинку, організації змінності, медичного контролю та планування роботи екіпажів.
На залізничному транспорті до складу екіпажу можуть входити машиніст, помічник машиніста та працівники, які забезпечують обслуговування пасажирів.
Таким чином, організація роботи екіпажів є комплексною системою, що поєднує технологічні, трудові, транспортні, економічні та безпекові аспекти.
Екіпаж транспортного засобу — це група працівників, які відповідно до своїх посадових обов'язків забезпечують керування транспортним засобом, виконання транспортної роботи, безпеку руху та, залежно від виду транспорту, обслуговування пасажирів.
Склад екіпажу залежить від:
На автобусному транспорті екіпаж найчастіше представлений водієм, а в окремих системах до обслуговування пасажирів можуть залучатися інші працівники.
На залізничному транспорті склад поїзної бригади залежить від типу поїзда та виду перевезення.
На авіаційному транспорті розрізняють льотний та кабінний екіпаж.
На водному транспорті склад екіпажу залежить від типу судна та характеру його експлуатації.
У широкому розумінні екіпаж є частиною виробничої системи транспортного підприємства.
Організація роботи екіпажів повинна забезпечувати:
При цьому пріоритетним завданням завжди залишається безпека пасажирів, персоналу та інших учасників транспортного процесу.
Економічна ефективність не повинна досягатися шляхом порушення вимог безпеки або надмірного збільшення тривалості роботи персоналу.
Праця транспортного персоналу має низку специфічних особливостей.
До них належать:
Водій автобуса, наприклад, одночасно повинен:
Тому організація його праці повинна враховувати не тільки кількість робочих годин, а й характер виконуваних завдань.
Робота екіпажу транспортного засобу складається з комплексу операцій.
У загальному вигляді технологічний процес можна представити так:
прийняття транспортного засобу → передрейсовий контроль → підготовка до роботи → виїзд на маршрут → виконання рейсів → контроль дотримання розкладу → технологічні перерви → повернення → післярейсовий контроль → здавання транспортного засобу.
Кожна операція має своє призначення.
Перед початком роботи працівник повинен бути допущений до виконання відповідних обов'язків, пройти необхідні передрейсові процедури та переконатися у готовності транспортного засобу до експлуатації.
Під час роботи екіпаж забезпечує безпечне виконання транспортного процесу.
Після завершення роботи транспортний засіб передається відповідальній особі або ставиться на визначене місце зберігання.
Передрейсова підготовка є важливою частиною роботи екіпажу.
Вона може включати:
Водій повинен знати особливості маршруту, зокрема:
Особливе значення має контроль стану здоров'я працівників, які безпосередньо керують транспортними засобами.
Мета передрейсового контролю — не формальне виконання процедури, а забезпечення того, щоб працівник міг безпечно виконувати свої професійні обов'язки.
Стан водія або іншого працівника, який безпосередньо забезпечує безпеку руху, може впливати на:
Тому організація роботи повинна передбачати недопущення до виконання відповідальної транспортної роботи працівників, стан яких не відповідає встановленим вимогам.
Після завершення рейсу екіпаж виконує встановлений комплекс операцій.
До них можуть належати:
Особливо важливо виявляти несправності, які виникли під час роботи.
Якщо технічний стан транспортного засобу викликає сумніви щодо безпеки, його подальша експлуатація повинна здійснюватися відповідно до встановлених процедур технічного контролю.
Планування роботи транспортного персоналу передбачає правильне визначення робочого часу.
У загальному випадку робочий час може включати:
Тому неправильно вважати, що робочий час водія дорівнює лише часу, протягом якого транспортний засіб перебуває на маршруті.
Для забезпечення регулярного руху використовуються різні режими роботи.
Основними формами є:
Вибір режиму залежить від:
Зміна — це визначений період роботи працівника, протягом якого він виконує свої посадові обов'язки відповідно до встановленого графіка.
Для транспортного підприємства важливо забезпечити узгодження:
графіка руху транспортних засобів
та
графіка роботи екіпажів.
Ці два графіки не є тотожними.
Розклад руху визначає, коли транспортний засіб повинен виконувати рейси.
Графік екіпажу визначає, хто, коли та на якому транспортному засобі забезпечує виконання цих рейсів.
Графік роботи є одним із головних документів організації праці персоналу.
У ньому можуть зазначатися:
Графік повинен бути складений так, щоб кожен рейс був забезпечений екіпажем, а персонал мав необхідні періоди відпочинку.
Розглянемо спрощений приклад.
Автобусний маршрут працює:
06:00–22:00.
Якщо один водій працюватиме протягом усього цього періоду, виникне проблема надмірної тривалості роботи.
Тому транспортне підприємство організовує змінність.
Наприклад:
перша зміна: 06:00–14:00;
друга зміна: 14:00–22:00.
Конкретний режим повинен відповідати законодавчим та локальним вимогам щодо робочого часу, перерв і відпочинку.
Таким чином, один транспортний засіб протягом доби може обслуговуватися кількома екіпажами.
Зміна екіпажу може здійснюватися:
Місце зміни повинно забезпечувати:
Передача транспортного засобу між екіпажами повинна бути організована таким чином, щоб інформація про його стан не втрачалася.
Бригада — це група працівників, які спільно забезпечують виконання визначеної транспортної роботи.
Бригадна організація може бути доцільною, якщо:
Перевагою бригадної форми є можливість забезпечити стабільну експлуатацію транспортного засобу при дотриманні вимог до праці персоналу.
Для організації роботи екіпажів необхідно знати тривалість оборотного рейсу.
Оборотний рейс — це переміщення транспортного засобу від одного кінцевого пункту маршруту до іншого та повернення до початкового пункту з урахуванням передбачених технологічних операцій.
Позначимо тривалість оборотного рейсу через Tоб.
Вона включає:
Наприклад:
час руху в прямому напрямку — 35 хв;
час стоянки на кінцевій — 5 хв;
час руху у зворотному напрямку — 35 хв;
час стоянки — 5 хв.
Тоді:
Tоб = 35 + 5 + 35 + 5 = 80 хв.
Цей показник використовується під час визначення кількості транспортних засобів та організації роботи екіпажів.
Якщо на маршруті працює A транспортних засобів, то кількість необхідних екіпажів залежить від:
Наприклад, якщо протягом дня один автобус обслуговується двома водіями, то для десяти автобусів необхідно щонайменше:
10 × 2 = 20 водійських змін.
Однак це ще не означає, що штат підприємства повинен складатися рівно з 20 водіїв. Потрібно враховувати вихідні, відпустки, лікарняні, резерв, навчання та інші організаційні фактори.
Для характеристики використання транспортних засобів може застосовуватися коефіцієнт змінності.
У спрощеному вигляді:
Kзм = Тдоб / Тзм,
де:
Kзм — коефіцієнт змінності;
Тдоб — тривалість роботи транспортного засобу протягом доби;
Тзм — тривалість однієї зміни.
Наприклад, якщо автобус експлуатується 16 годин на добу, а тривалість зміни становить 8 годин:
Kзм = 16 / 8 = 2.
Отже, протягом доби транспортний засіб може обслуговуватися двома змінами.
Це спрощений розрахунок; у реальній організації праці враховуються фактичні режими роботи та нормативні обмеження.
Одним із найважливіших аспектів організації роботи екіпажів є чергування праці та відпочинку.
Необхідність відпочинку пов'язана з тим, що втома може негативно впливати на:
Тому графік повинен забезпечувати раціональне чергування робочих періодів і відпочинку відповідно до чинних норм.
Особливо важливим це є для:
Втома є одним із факторів, який необхідно враховувати під час організації праці.
Вона може проявлятися через:
Тому транспортне підприємство повинно розглядати режим праці та відпочинку не лише як кадрове або адміністративне питання, а як елемент системи безпеки перевезень.
Пасажиропотоки протягом дня нерівномірні.
Наприклад:
06:00–07:00 — 400 пасажирів;
07:00–08:00 — 900 пасажирів;
08:00–09:00 — 1600 пасажирів;
09:00–10:00 — 1000 пасажирів.
У годину пік виникає підвищена потреба у транспортній пропозиції.
Тому транспортне підприємство може:
Отже, дослідження пасажиропотоків безпосередньо пов'язане з плануванням праці персоналу.
У міжпіковий період пасажиропотік зменшується.
Наприклад:
10:00–11:00 — 600 пасажирів;
11:00–12:00 — 500 пасажирів;
12:00–13:00 — 550 пасажирів.
Тому транспортне підприємство може застосовувати інший режим роботи.
При цьому скорочення кількості екіпажів не повинно порушувати вимоги до регулярності та доступності перевезень.
Важливим завданням диспетчерської служби є раціональне використання наявного персоналу протягом усього робочого дня.
На маршрутах із різко вираженим ранковим та вечірнім піками може застосовуватися режим роботи, за якого робочий день працівника має дві частини, розділені тривалою перервою.
Наприклад:
перша частина — 06:30–10:30;
перерва;
друга частина — 15:30–19:30.
Такий режим може дозволити транспортному підприємству забезпечити підвищену кількість екіпажів у години найбільшого попиту.
Проте його застосування повинно відповідати трудовому законодавству, колективним договорам, локальним нормативним актам та вимогам щодо охорони праці.
Міські перевезення характеризуються:
Робота екіпажу в таких умовах потребує постійної концентрації.
Особливо складними є маршрути, що проходять через центральні райони міст, великі транспортні вузли та ділянки з високою інтенсивністю дорожнього руху.
Приміські маршрути мають іншу структуру попиту.
Для них характерні:
Тому графіки екіпажів повинні враховувати тривалість рейсів та можливість повернення працівника до місця базування.
На міжміських перевезеннях особливе значення мають:
Чим довшим є маршрут, тим важливішим стає правильне планування відпочинку екіпажу.
На тривалих маршрутах може виникати необхідність використання декількох водіїв або організації їх зміни.
Диспетчерська служба є важливою ланкою управління транспортним процесом.
До її завдань можуть належати:
У сучасних транспортних системах диспетчеризація значною мірою автоматизована.
GPS/ГНСС-системи дозволяють бачити місце перебування транспортного засобу та порівнювати фактичний рух із плановим.
Одна з основних функцій екіпажу — виконання встановленого графіка руху.
Розглянемо приклад.
За розкладом автобус повинен прибути на контрольну точку о 08:20.
Фактично він прибув о 08:24.
Відхилення:
Δt = 08:24 – 08:20 = 4 хв.
Якщо такі відхилення повторюються систематично, це може свідчити про:
Тому аналіз відхилень від розкладу дозволяє вдосконалювати транспортний процес.
Для оцінювання роботи персоналу можуть використовуватися різні показники.
До них належать:
Однак оцінювання роботи водія або екіпажу не повинно базуватися лише на швидкості виконання рейсів.
Неприпустимо стимулювати персонал до порушення швидкісного режиму або інших правил заради формального виконання розкладу.
Одним із показників може бути кількість перевезених пасажирів у розрахунку на одиницю робочого часу:
Пп = P / T,
де:
Пп — продуктивність праці;
P — кількість перевезених пасажирів;
T — відповідний робочий час.
Якщо за зміну перевезено 480 пасажирів, а робочий час становив 8 годин:
Пп = 480 / 8 = 60 пасажирів/год.
Однак такий показник потрібно використовувати обережно, оскільки на кількість пасажирів впливають маршрут, час доби, пасажиропотік та інші фактори, які не залежать безпосередньо від працівника.
Екіпаж і транспортний засіб функціонують як взаємопов'язані елементи системи.
Несправність транспортного засобу може призвести до:
З іншого боку, своєчасне виявлення несправностей екіпажем дозволяє попередити більш серйозні наслідки.
Тому водій повинен повідомляти відповідальним працівникам про виявлені технічні проблеми відповідно до встановленої процедури.
Екіпаж є безпосереднім представником транспортного підприємства перед пасажиром.
Тому важливими є:
Якість роботи екіпажу безпосередньо впливає на сприйняття пасажирами всього транспортного підприємства.
Під час роботи можливі конфліктні ситуації:
Працівник повинен діяти відповідно до встановлених процедур, не створюючи додаткової небезпеки.
У випадках, коли ситуація може впливати на безпеку руху, пріоритетом є безпечне керування транспортним засобом та повідомлення відповідних служб.
Сучасні транспортні підприємства використовують цифрові системи для планування роботи персоналу.
До них належать:
Цифрові технології дозволяють:
Для великих транспортних підприємств складання графіків вручну може бути надзвичайно складним.
Необхідно одночасно враховувати:
Тому можуть застосовуватися алгоритми оптимізації.
У спрощеному вигляді задача може формулюватися так:
забезпечити всі рейси мінімально необхідною кількістю екіпажів за умови дотримання обмежень щодо праці, відпочинку, безпеки та кваліфікації.
У реальних умовах неможливо гарантувати, що кожен запланований працівник вийде на роботу.
Можливі:
Тому транспортне підприємство може передбачати резерв персоналу.
Резерв дозволяє підтримувати регулярність перевезень навіть за виникнення непередбачених ситуацій.
Якщо підприємство не має резерву, відсутність одного працівника може призвести до невиконання рейсу.
Наприклад:
план — 20 транспортних засобів;
потреба — 20 екіпажів;
відсутній 1 водій.
Без резерву один транспортний засіб може не вийти на маршрут.
Це призведе до:
Отже, резерв персоналу є елементом надійності транспортної системи.
Організація роботи екіпажів повинна базуватися на принципі:
безпека → якість → регулярність → економічність.
Економічні показники мають велике значення, але не можуть виправдовувати:
Таким чином, ефективна організація праці — це не максимальне завантаження працівника, а раціональне використання його професійних можливостей без створення небезпечних умов.
Нераціональна організація праці може спричинити:
Тому планування роботи екіпажів повинно здійснюватися на основі фактичних даних та системного аналізу.
Організацію роботи екіпажів можна представити як взаємодію декількох елементів:
пасажиропотік → розклад руху → потреба в транспортних засобах → потреба в екіпажах → графіки роботи → диспетчерський контроль → оцінювання результатів.
Якщо змінюється пасажиропотік, це може вимагати зміни розкладу.
Зміна розкладу впливає на потребу в транспортних засобах.
Зміна кількості транспортних засобів впливає на кількість необхідних екіпажів.
Отже, всі елементи транспортної системи взаємопов'язані.
Розглянемо умовний автобусний маршрут.
Маршрут працює з 06:00 до 22:00.
Тривалість оборотного рейсу:
Tоб = 80 хв.
Для забезпечення необхідного інтервалу на маршруті працює 8 автобусів.
Інтервал:
I = Tоб / A,
де:
Tоб = 80 хв;
A = 8.
Отже:
I = 80 / 8 = 10 хв.
Тобто середній інтервал становить 10 хвилин.
Якщо кожен автобус протягом дня обслуговується двома екіпажами, необхідна кількість основних змін становить:
8 × 2 = 16 екіпажних змін.
Але при формуванні штатної чисельності потрібно додатково враховувати резерв та календарний фонд робочого часу працівників.
Розроблення графіка доцільно виконувати в такій послідовності:
Визначити режим роботи маршруту.
Визначити кількість транспортних засобів.
Визначити тривалість оборотного рейсу.
Визначити розклад руху.
Визначити потребу в екіпажах.
Визначити місця та час зміни екіпажів.
Розподілити працівників за змінами.
Перевірити відповідність режимів праці та відпочинку.
Передбачити резерв.
Погодити графік із відповідними службами підприємства.
Організувати оперативний контроль.
Оптимізація полягає не лише у скороченні кількості працівників.
Її метою є:
Тобто оптимальним є такий графік, який забезпечує найкраще співвідношення між потребою транспортної системи та наявними трудовими ресурсами.
До основних принципів належать:
Жодна економічна перевага не повинна досягатися за рахунок зниження безпеки.
Кількість екіпажів повинна відповідати потребі в транспортній роботі.
Робота персоналу повинна бути узгоджена з розкладом руху.
Необхідно мінімізувати непродуктивні витрати часу.
Працівник повинен мати можливість належним чином відновлювати працездатність.
Повинна бути передбачена можливість заміни працівника в непередбачених ситуаціях.
Система повинна швидко реагувати на зміни транспортної ситуації.
Організація роботи екіпажів транспортних засобів є невід'ємною частиною організації пасажирських перевезень.
Екіпаж є одним із ключових елементів транспортної системи, оскільки саме працівники забезпечують безпосереднє виконання транспортної роботи.
Ефективна організація роботи екіпажів передбачає:
Особливого значення набуває взаємозв'язок між пасажиропотоком, рухомим складом та трудовими ресурсами.
Зростання пасажиропотоку в години пік може потребувати збільшення кількості транспортних засобів та, відповідно, кількості екіпажів. Зменшення попиту в міжпіковий період, навпаки, створює можливості для іншої організації роботи.
Таким чином:
пасажиропотік → транспортна потреба → рухомий склад → графік руху → графік роботи екіпажів → диспетчерське управління → якість і безпека перевезень.
Організація роботи екіпажів повинна розглядатися не як окреме кадрове питання, а як складова єдиної системи управління пасажирськими перевезеннями.
Головним результатом правильної організації є забезпечення необхідної кількості рейсів у потрібний час, при раціональному використанні трудових ресурсів і безумовному дотриманні вимог безпеки.