Використання агрохімікатів є невід’ємною складовою сучасного сільськогосподарського виробництва, однак одночасно створює низку хімічних, фізичних, біологічних, пожежо- та екологічних небезпек. Для агроінженера ця проблема має особливе значення, оскільки він бере участь у виборі, технічному забезпеченні, підготовці та експлуатації машин для внесення добрив і засобів захисту рослин.
Правове регулювання ґрунтується, зокрема, на Законі України «Про пестициди і агрохімікати», чинна редакція якого в офіційній базі законодавства зазначена від 15 листопада 2024 року. Закон передбачає державний контроль у сфері виробництва, зберігання, транспортування та застосування пестицидів і агрохімікатів та встановлює принцип пріоритетності збереження здоров’я людини й охорони довкілля.
Для безпеки працівників особливе значення мають Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», які містять вимоги до організації відповідних робіт.
Водночас необхідно розмежовувати пестициди та агрохімікати. Пестициди призначені для боротьби зі шкідливими організмами та регулювання розвитку рослин, тоді як агрохімікати охоплюють, зокрема, добрива та інші засоби, що використовуються для забезпечення умов вирощування сільськогосподарських культур. Тому характер небезпеки залежить від конкретної речовини, її концентрації, фізико-хімічних властивостей і способу застосування.
Основним небезпечним фактором під час роботи з агрохімікатами є можливий вплив хімічних речовин на організм людини.
Вплив може відбуватися через:
Особливо небезпечним є утворення аерозолів, дрібнодисперсного пилу або парів під час приготування робочих розчинів, заправлення обприскувача, очищення форсунок, пересипання порошкоподібних препаратів або усунення протікань.
Ступінь небезпеки визначається конкретною діючою речовиною. Тому агроінженер не повинен виходити з припущення, що всі пестициди або добрива мають однаковий рівень токсичності. Перед використанням необхідно враховувати інформацію виробника, маркування, інструкцію та регламент застосування конкретного препарату.
Для механізованого сільськогосподарського виробництва особливо характерним є ризик утворення хімічних аерозолів.
Під час роботи обприскувача рідкий препарат перетворюється на дрібні краплі. Їх розмір і поведінка залежать від типу форсунки, робочого тиску, швидкості руху агрегату, метеорологічних умов та інших параметрів.
Небезпечна ситуація може виникнути при:
Для агроінженера це означає, що технічна справність обприскувача є одночасно умовою технологічної якості та безпеки праці.
Несправна форсунка може не тільки погіршувати якість внесення препарату, а й створювати небезпечне неконтрольоване розпилення.
Безпосередній контакт із концентрованими препаратами або робочими розчинами може спричинити подразнення, хімічні ушкодження або інші негативні наслідки для здоров’я залежно від властивостей конкретної речовини.
Особливо небезпечними є:
Тому під час роботи необхідно застосовувати передбачені для конкретної речовини засоби індивідуального захисту. Їх конкретний склад не повинен визначатися довільно: він залежить від властивостей препарату, способу виконання роботи та інформації про небезпеку речовини.
Для агроінженера принципово важливим є те, що хімічна небезпека часто посилюється технічними несправностями.
До потенційно небезпечних несправностей належать:
Саме тут проявляється безпосередній зв'язок між агроінженерією та охороною праці. Інженер повинен оцінювати машину не лише з позиції її продуктивності, а й з позиції безпеки працівника.
Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві передбачають спеціальні вимоги до машин, що використовуються для роботи з пестицидами, зокрема щодо їх технічного стану та запобігання контакту працівників із небезпечними речовинами.
Небезпека виникає не лише під час безпосереднього внесення препарату в поле.
Потенційно небезпечними є також:
транспортування — через пошкодження тари, перекидання ємностей або порушення умов перевезення;
розвантаження — через падіння упаковки, її пошкодження або розлив;
зберігання — через порушення умов температури, вологості, сумісності речовин та доступу сторонніх осіб;
утилізація залишків — через неправильне поводження з невикористаними препаратами та забрудненою тарою.
Закон України «Про пестициди і агрохімікати» передбачає державне регулювання операцій із пестицидами та агрохімікатами, а законодавство встановлює вимоги щодо їх транспортування, зберігання, застосування, утилізації та знешкодження.
Приготування робочої суміші є однією з найбільш відповідальних технологічних операцій.
Небезпека може виникати внаслідок:
Тому операції з приготування робочих розчинів повинні здійснюватися відповідно до регламенту застосування конкретного препарату.
Поняття «регламенти застосування» законодавство визначає як сукупність вимог щодо застосування пестицидів.
Для агроінженера це означає важливий практичний принцип: не можна змінювати технологічні параметри застосування препарату лише з міркувань зручності або продуктивності техніки.
Під час обприскування небезпека може бути пов'язана не тільки з самим препаратом, а й із погодними умовами.
Особливе значення мають:
За несприятливих умов дрібні краплі препарату можуть переноситися повітряними потоками за межі цільової ділянки. Це явище називають зносом препарату (дрейфом).
Для агроінженера контроль технічних параметрів обприскування повинен поєднуватися з дотриманням установлених регламентів застосування конкретного засобу.
Не всі агрохімікати однаково пожежонебезпечні, однак окремі речовини та препаративні форми можуть мати властивості, які потребують спеціальних заходів пожежної безпеки.
Небезпека може виникати через:
Тому склад агрохімікатів не можна розглядати як звичайне складське приміщення. Пожежні вимоги повинні визначатися з урахуванням конкретних властивостей речовин і встановлених правил їх зберігання.
Під час роботи з агрохімікатами працівник може зазнавати впливу не тільки хімічних речовин.
Одночасно можуть діяти:
Це важливо для оцінки професійного ризику, оскільки аварійна ситуація може мати комбінований характер.
Наприклад, оператор обприскувача може одночасно працювати з хімічною речовиною, перебувати під впливом високої температури та керувати машиною. Перегрівання, втома або погіршення видимості можуть збільшити ймовірність помилки та контакту з препаратом.
Після завершення роботи залишки препарату можуть залишатися:
Тому ремонт або технічне обслуговування обладнання без попереднього виконання передбачених процедур очищення може призвести до контакту працівника з залишками хімічної речовини.
Для агроінженера це має принципове значення: технічне обслуговування машини, яка працювала з агрохімікатами, є потенційно хімічно небезпечною роботою, якщо обладнання не підготовлене належним чином.
Порушення правил використання агрохімікатів створює небезпеку не лише для працівників, а й для довкілля.
Можливе забруднення:
Закон України «Про охорону атмосферного повітря» прямо встановлює обов'язок суб'єктів господарювання та громадян дотримуватися правил і вимог щодо транспортування, зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів з метою недопущення забруднення атмосферного повітря.
Це важливо для агроінженера, оскільки технічний стан обприскувача або іншої машини безпосередньо впливає на точність внесення препарату та ризик його потрапляння за межі оброблюваної території.
| Небезпечний фактор | Джерело | Можливий наслідок |
|---|---|---|
| Токсична дія | пестицид, концентрат, робочий розчин | отруєння, шкідливий вплив на здоров'я |
| Аерозоль | обприскувач | потрапляння речовини в органи дихання |
| Хімічний контакт | протікання, переливання | ураження шкіри та очей |
| Пил | порошкоподібні препарати, добрива | вдихання, подразнення |
| Негерметичність | бак, насос, шланги | розлив і контакт |
| Несправність форсунок | система обприскування | неконтрольоване розпилення |
| Високий тиск | насос, магістраль | розрив шланга, травмування |
| Погодні умови | вітер, спека, опади | знос препарату, підвищення ризику контакту |
| Пожежна небезпека | горючі компоненти, джерела запалювання | займання |
| Рухомі механізми | трактор, обприскувач | механічна травма |
| Електрична небезпека | електрообладнання | ураження струмом |
| Забруднення довкілля | розлив, неправильне внесення | забруднення ґрунту, води, повітря |
Правові вимоги до роботи з агрохімікатами повинні розглядатися агроінженером через призму безпечної технології та технічного забезпечення процесу.
Законодавство виходить із необхідності забезпечення безпечності пестицидів та агрохімікатів за умови дотримання встановлених регламентів їх застосування. Саме тому технічні засоби їх застосування також мають відповідати встановленим вимогам.
Практично це означає, що перед виконанням роботи необхідно перевірити:
Окремо слід наголосити, що роботи, пов'язані з пестицидами, відповідно до спеціальних нормативних вимог можуть потребувати відповідного допуску працівників. Нормативні акти також встановлюють обмеження щодо залучення до окремих робіт осіб із відповідними медичними протипоказаннями.
Небезпечні фактори під час використання агрохімікатів мають комплексний характер. Вони включають безпосередню токсичну дію хімічних речовин, утворення пилу й аерозолів, контакт зі шкірою та очима, розливи, несправність технічних засобів, високий тиск у системах, несприятливі метеорологічні умови, пожежну небезпеку, а також ризики забруднення навколишнього середовища.
Для агроінженера ключовим є розуміння того, що безпека роботи з агрохімікатами забезпечується не одним засобом захисту, а системою заходів: правильним вибором препарату й технології, справністю техніки, дотриманням регламенту застосування, підготовкою персоналу, використанням належних засобів індивідуального захисту, контролем умов праці та безпечним проведенням технічного обслуговування.
Основні нормативні джерела: Закон України «Про пестициди і агрохімікати»; Закон України «Про охорону атмосферного повітря»; ДСП 8.8.1.2.001-98; Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві.