Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) у сільськогосподарському виробництві є одним із важливих елементів системи охорони праці. Особливої уваги вони потребують під час виконання агроінженером робіт, пов’язаних із пестицидами, добривами, регуляторами росту рослин та іншими агрохімікатами. У таких випадках працівник може одночасно зазнавати впливу хімічних речовин, пилу, аерозолів, механічних факторів, шуму, вібрації та несприятливих метеорологічних умов.
Правове значення ЗІЗ полягає в тому, що їх використання не є особистою справою працівника. За наявності відповідних небезпечних або шкідливих умов роботодавець зобов’язаний забезпечити працівника необхідними засобами захисту. Кодекс законів про працю України встановлює, що на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов’язаних із забрудненням, працівникам безоплатно видаються спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші ЗІЗ за встановленими нормами, а роботодавець повинен організувати їх комплектування та утримання.
Водночас для робіт із пестицидами діють спеціальні вимоги. Чинні Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затверджені наказом Мінсоцполітики України від 29.08.2018 № 1240, прямо встановлюють, що до робіт із застосуванням пестицидів допускаються працівники, які пройшли спеціальне навчання, мають відповідне посвідчення та за станом здоров’я можуть виконувати такі роботи. Технологічні операції з пестицидами повинні виконуватися технічно справними машинами й апаратами, а роботи з хімічного захисту рослин — із використанням спецодягу, спецвзуття та ЗІЗ органів дихання і зору.
Для агроінженера питання ЗІЗ має дещо ширший зміст, ніж для звичайного оператора сільськогосподарської машини. Агроінженер може бути залучений не тільки до безпосереднього внесення агрохімікатів, а й до технічного обслуговування, діагностування, ремонту та налаштування машин, які використовуються для роботи з ними.
Наприклад, агроінженер може працювати з:
обприскувачами;
розкидачами мінеральних добрив;
машинами для протруювання насіння;
системами приготування та дозування робочих розчинів;
насосами;
фільтрами;
форсунками;
трубопроводами;
шлангами;
ємностями для агрохімікатів;
системами автоматичного дозування.
При цьому характер необхідного захисту визначається не назвою професії «агроінженер», а конкретною трудовою операцією та небезпечними факторами, з якими працівник реально контактує.
Якщо інженер лише контролює роботу автоматизованої системи з кабіни трактора, його ризики можуть істотно відрізнятися від ризиків працівника, який відкриває бак обприскувача, готує концентрат або ремонтує систему після витоку.
Тому юридично правильним є принцип: ЗІЗ підбираються під небезпеку конкретної роботи, а не просто під посаду працівника.
Під час роботи з агрохімікатами спеціальний одяг виконує функцію бар’єра між шкірою працівника та небезпечною речовиною.
Його призначення полягає у зменшенні можливості потрапляння на тіло крапель робочого розчину, пилу або інших забруднювачів.
Для агроінженера це особливо важливо під час:
приготування робочих розчинів;
заправлення обприскувача;
очищення баків;
промивання трубопроводів;
заміни фільтрів;
обслуговування форсунок;
усунення наслідків розливу;
технічного обслуговування обладнання після застосування пестицидів.
При цьому звичайний повсякденний одяг не повинен автоматично вважатися достатнім захистом. Вид спеціального одягу повинен відповідати характеру небезпеки та встановленим нормам.
Однією з найбільш небезпечних форм контакту з агрохімікатами є потрапляння речовини до органів дихання.
Це можливо під час утворення:
пилу;
аерозолю;
парів;
дрібних крапель робочого розчину.
Саме тому чинні Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві передбачають використання ЗІЗ органів дихання під час робіт із хімічного захисту рослин.
Але тут важливо уникати поширеної помилки: будь-який респіратор не захищає від будь-якої хімічної речовини.
Вибір засобу захисту органів дихання повинен здійснюватися з урахуванням конкретної небезпечної речовини, її концентрації, агрегатного стану та характеристик самого ЗІЗ.
Наприклад, захист від пилу та захист від певних органічних парів — це різні завдання, які можуть потребувати різних фільтрувальних систем.
Для агроінженера це особливо важливо під час роботи з концентрованими препаратами та під час ремонту обладнання, яке не було належним чином очищене.
Очі є одним із найбільш уразливих органів під час роботи з рідкими агрохімікатами.
Потрапляння крапель концентрованого препарату або робочого розчину може створити небезпеку хімічного ушкодження.
Захист очей необхідний, зокрема, під час:
відкривання тари;
приготування робочого розчину;
заправлення бака;
очищення форсунок;
роботи з насосами;
ремонту трубопроводів;
усунення витоку.
У чинних Правилах охорони праці у сільськогосподарському виробництві прямо встановлено вимогу використання під час робіт із хімічного захисту рослин ЗІЗ органів зору поряд із захистом органів дихання, спеціальним одягом і спеціальним взуттям.
Залежно від характеру операції захист очей може поєднуватися із захистом усього обличчя.
Руки працівника найчастіше контактують із тарою, обладнанням та інструментом, тому захист рук має особливе значення.
Ризик контакту виникає під час:
відкручування кришок;
під'єднання шлангів;
заміни фільтрів;
очищення форсунок;
ремонту насосів;
заправлення обладнання;
роботи з пошкодженою тарою.
Однак рукавички також повинні відповідати конкретній хімічній небезпеці. Не можна вважати, що звичайні господарські рукавички забезпечують універсальний захист від усіх агрохімікатів.
Матеріал рукавичок повинен бути сумісним із конкретною речовиною та відповідати інформації виробника ЗІЗ і препарату.
Особливо важливо, щоб рукавички залишалися цілими. Пошкоджена рукавичка може створювати хибне відчуття захищеності, хоча хімічна речовина фактично вже має доступ до шкіри.
Під час роботи з агрохімікатами небезпека для ніг виникає внаслідок розливу або падіння тари, контакту із забрудненою поверхнею та потрапляння робочого розчину на взуття.
Тому спеціальне взуття повинно:
захищати від контакту з речовиною;
відповідати умовам роботи;
бути стійким до відповідних факторів;
забезпечувати необхідну стійкість працівника на поверхні.
Особливо це важливо під час роботи на майданчиках для приготування робочих розчинів, де поверхня може бути вологою або забрудненою.
Для агроінженера найбільш характерною є ситуація, коли безпосередньо препарат уже не вноситься, але машина ще може містити його залишки.
Наприклад, необхідно замінити форсунку, яка перестала працювати.
Зовні така операція виглядає як звичайний ремонт. Проте всередині магістралі може залишатися робочий розчин.
Тому до початку ремонту необхідно забезпечити підготовку обладнання: припинити подачу препарату, скинути відповідний тиск, виконати передбачене очищення або промивання та переконатися, що ремонт можна виконувати без небезпечного контакту.
У цьому випадку ЗІЗ є лише одним елементом захисту. Рукавички та окуляри не компенсують наявність тиску в системі або залишків небезпечної речовини.
Саме тому Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві вимагають, щоб технологічні операції із застосуванням пестицидів виконувалися технічно справними машинами та апаратами; не допускається підтікання рідини у місцях з'єднання труб, шлангів та розпилювачів.
Приготування робочого розчину є однією з найбільш небезпечних операцій, оскільки працівник контактує з препаратом у процесі його підготовки до внесення.
Чинні Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві передбачають, що робочі розчини пестицидів повинні готуватися на спеціальному майданчику або в приміщенні, обладнаному водовідведенням для змиву робочої суміші та витяжною вентиляцією.
Тому правильна організація роботи передбачає одночасне використання:
спеціально обладнаного місця;
технічно справного обладнання;
необхідних ЗІЗ;
безпечної технології дозування;
відповідної вентиляції;
засобів для локалізації можливого розливу.
Тобто ЗІЗ не повинні використовуватися для компенсації недоліків організації робочого місця.
Необхідно чітко розмежовувати забезпечення ЗІЗ та право працівника працювати з пестицидами.
Постанова Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 458 затвердила Порядок одержання посвідчення про право роботи з пестицидами. Відповідно до цього Порядку, навчання з питань безпечного поводження з пестицидами охоплює осіб, діяльність яких пов’язана з їх транспортуванням, зберіганням, застосуванням або торгівлею. Посвідчення є документом, що надає право здійснювати відповідну діяльність.
Отже, навіть повністю забезпечений ЗІЗ працівник не може розглядатися як автоматично допущений до роботи з пестицидами. Потрібно одночасно виконати вимоги щодо навчання, посвідчення та стану здоров’я.
Це особливо важливо для агроінженера, який може бути технічно підготовленим фахівцем, але його професійна освіта сама по собі не замінює спеціального допуску до робіт з пестицидами.
Сучасна сільськогосподарська техніка значно зменшує безпосередній контакт оператора з агрохімікатами. Герметизована кабіна, система фільтрації повітря, автоматичне дозування та дистанційне керування можуть істотно знизити ризик впливу препарату.
Проте це не означає повної відсутності необхідності в ЗІЗ.
Оператор може залишати кабіну для:
заправлення машини;
заміни форсунок;
усунення технічної несправності;
очищення;
заміни фільтрів;
проведення технічного обслуговування.
Саме під час таких операцій характер небезпеки змінюється, і набір необхідних засобів захисту може бути іншим, ніж під час роботи всередині кабіни.
Важливо не створювати у студентів неправильного уявлення, ніби безпека роботи з агрохімікатами забезпечується передусім респіратором, рукавичками та окулярами.
У сучасній системі охорони праці ЗІЗ є останнім бар'єром між працівником і небезпекою, а не єдиним засобом її усунення.
Для агроінженера це означає, що першочергово потрібно:
застосувати технічно справну машину;
забезпечити герметичність системи;
автоматизувати дозування, якщо це можливо;
мінімізувати ручні операції;
забезпечити дистанційне керування;
організувати вентиляцію;
використовувати огородження та захисні системи;
і лише після цього забезпечити працівника необхідними ЗІЗ.
Наприклад, якщо з'єднання шланга обприскувача протікає, правильним рішенням є припинення роботи та усунення несправності, а не продовження роботи з подвійними рукавичками.
Засіб індивідуального захисту повинен бути придатним до використання.
Не можна допускати до роботи працівника, якщо необхідний ЗІЗ:
пошкоджений;
зношений;
має порушення герметичності;
не відповідає характеру небезпеки;
втратив захисні властивості;
неправильно підібраний за розміром;
не забезпечує необхідного рівня захисту.
Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві передбачають забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ, а чинність самих Правил № 1240 підтверджується офіційною базою законодавства.
Крім того, законодавство про працю покладає на роботодавця обов'язок організовувати комплектування та утримання ЗІЗ.
ЗІЗ після роботи з агрохімікатами не повинні безконтрольно зберігатися разом із повсякденним одягом або особистими речами працівника.
Це особливо важливо для спецодягу, на який могли потрапити залишки препарату.
Необхідно організувати його очищення, знезараження, прання або інший передбачений спосіб догляду залежно від типу ЗІЗ та характеру забруднення.
У жодному разі не слід переносити забруднений спецодяг у житлові або побутові приміщення без відповідного очищення.
Для агроінженера ця вимога має практичне значення, оскільки технічне обслуговування обладнання після роботи з пестицидами може призводити до забруднення не лише робочого одягу, а й рукавичок, взуття, засобів захисту обличчя та інших елементів.
Забруднений спецодяг не можна розглядати як звичайний робочий одяг.
Якщо під час ремонту обприскувача на куртку або рукавички потрапив концентрат, подальше використання цих речей без належного очищення може створити вторинний контакт із хімічною речовиною.
Таким чином, система захисту повинна охоплювати не лише вибір і видачу ЗІЗ, а весь їх життєвий цикл:
вибір;
придбання;
видачу;
використання;
очищення;
зберігання;
перевірку стану;
своєчасну заміну.
Правове значення забезпечення ЗІЗ полягає також у розподілі обов'язків між працівником і роботодавцем.
Роботодавець повинен організувати систему, за якої працівник отримує необхідні засоби захисту та знає правила їх використання. Працівник, зі свого боку, повинен правильно користуватися виданими йому ЗІЗ та виконувати встановлені вимоги безпеки.
Тому ситуація, коли підприємство придбало респіратори, але працівник не був навчений їх правильному використанню, не може розглядатися як повноцінно організована система захисту.
Так само не можна вважати належним забезпеченням ситуацію, коли працівникові видали універсальні рукавички, які фактично не призначені для контакту з конкретною хімічною речовиною.
Для агроінженера особливо важливим є вміння визначати, де саме в технологічному процесі виникає потреба у конкретному ЗІЗ.
Наприклад, під час роботи обприскувача можна виділити декілька різних операцій:
підготовка машини — ризик контакту з залишками препарату;
заправлення — ризик контакту з концентратом або робочим розчином;
робота в кабіні — переважно контрольований контакт;
заміна форсунки — ризик контакту із залишками рідини та тиском;
промивання — контакт із залишками препарату;
ремонт насоса — можливий контакт із концентрованими залишками;
очищення бака — підвищений ризик безпосереднього контакту.
Для кожної з цих операцій ризики різні, а тому однаковий комплект ЗІЗ не завжди буде оптимальним.
Саме здатність пов'язати технологічну операцію, небезпечний фактор, технічний засіб і відповідний ЗІЗ є важливою професійною компетентністю агроінженера.
Таким чином, засоби індивідуального захисту під час роботи агроінженера з агрохімікатами є складовою комплексної системи охорони праці. Їх призначення полягає у створенні додаткового бар'єра між працівником та небезпечним фактором, але вони не повинні замінювати технічні та організаційні заходи безпеки.
Для робіт із пестицидами чинні Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві прямо передбачають використання спеціального одягу, спеціального взуття, засобів захисту органів дихання та зору, а також вимагають технічної справності машин і відповідної підготовки працівників.
При цьому необхідно враховувати сучасне правове регулювання допуску до роботи з пестицидами: постанова Кабінету Міністрів України № 458 від 09.05.2023 передбачає навчання з безпечного поводження з пестицидами та посвідчення про право роботи з ними.
Отже, для агроінженера правильна модель безпеки має вигляд: ідентифікація небезпеки → технічне усунення або мінімізація ризику → організаційні заходи → колективний захист → правильно підібрані ЗІЗ → контроль їх використання та стану. Саме в такій послідовності ЗІЗ стають не формальною вимогою, а реальною складовою безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки.