Транспортування агрохімікатів є окремою стадією поводження з хімічними речовинами, під час якої значно зростає ризик пошкодження тари, розливу або розсипання препарату, контакту працівників із небезпечною речовиною, забруднення довкілля та виникнення пожежонебезпечної ситуації. Тому для аграрного підприємства перевезення агрохімікатів повинно розглядатися не просто як переміщення вантажу з одного місця в інше, а як регламентована технологічна операція, що потребує попередньої оцінки ризиків, підготовки транспорту, відповідного персоналу та дотримання спеціальних вимог безпеки.
Правову основу становить Закон України «Про пестициди і агрохімікати», відповідно до якого транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів здійснюються відповідно до законодавства, санітарних правил та інших нормативних актів. Закон є чинним у редакції від 15.11.2024.
Особливе значення має постанова Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 458, якою встановлено сучасний порядок одержання посвідчення про право роботи з пестицидами. Вона прямо охоплює діяльність, пов'язану з транспортуванням пестицидів, а посвідчення визначає право особи здійснювати відповідну діяльність.
Основне завдання під час транспортування агрохімікатів полягає у недопущенні:
Закон України «Про охорону атмосферного повітря» окремо встановлює, що суб'єкти господарювання та громадяни повинні дотримуватися правил і вимог щодо транспортування, зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів з метою недопущення забруднення атмосферного повітря.
Отже, безпечне транспортування має одночасно забезпечувати охорону праці, пожежну безпеку та екологічну безпеку.
Однією з принципових вимог сучасного законодавства є професійна підготовка осіб, які працюють із пестицидами.
Постанова Кабінету Міністрів України № 458 визначає навчання з питань безпечного поводження з пестицидами як спеціально організовану діяльність для осіб, діяльність яких пов'язана, зокрема, з транспортуванням, зберіганням і застосуванням пестицидів, а також для осіб, які організовують такі роботи.
За результатами навчання та тестування особа отримує свідоцтво, а надалі — посвідчення про право роботи з пестицидами. Саме це посвідчення надає право здійснювати діяльність, пов'язану з транспортуванням, зберіганням та застосуванням пестицидів відповідно до законодавства.
Тому на аграрному підприємстві неприпустимо доручати перевезення пестицидів будь-якому працівникові лише тому, що він має водійське посвідчення або працює водієм.
Водій транспортного засобу і працівник, який має право працювати з пестицидами, — це не тотожні поняття.
Перед початком транспортування необхідно переконатися, що транспортний засіб технічно справний та придатний для конкретного виду вантажу.
Особливу увагу слід приділяти:
Агрохімікати не повинні перевозитися транспортним засобом, технічний стан якого створює ризик аварії або пошкодження тари.
Для агроінженера це означає необхідність включати перевірку транспорту до системи технічного контролю підприємства.
До завантаження допускаються лише препарати у справній тарі.
Працівники повинні перевірити:
Пошкоджену або негерметичну тару не можна просто помістити до кузова і продовжити транспортування.
Це особливо важливо тому, що під час руху транспортного засобу вібрація, удари та зміна положення вантажу можуть збільшити пошкодження тари.
Кожен препарат повинен залишатися ідентифікованим протягом усього процесу транспортування.
Працівник повинен мати можливість визначити:
Законодавче поняття «регламенти застосування» пов'язує вимоги до конкретної препаративної форми засобів захисту рослин та агрохімікатів із вимогами, встановленими під час їх державної реєстрації.
Тому при транспортуванні необхідно керуватися не лише загальною назвою «пестицид» або «добриво», а документацією саме щодо конкретного препарату.
Агрохімікати повинні розміщуватися таким чином, щоб під час руху транспортного засобу вони не могли:
Тара повинна бути надійно зафіксована.
Особливу увагу необхідно приділяти перевезенню рідких препаратів. Різке гальмування або поворот може спричинити переміщення ємностей і створити ризик їх пошкодження.
Однією з найважливіших вимог є врахування хімічної сумісності.
Не можна механічно завантажувати в один транспортний засіб усі препарати, які необхідно доставити на поле. Перед формуванням вантажу потрібно оцінити властивості речовин та вимоги щодо їх сумісного транспортування.
Особливо обережно потрібно поводитися з речовинами, які:
Це один із тих випадків, коли робота агроінженера безпосередньо пов'язана з хімічною безпекою: зовнішньо безпечні упаковки не означають хімічної сумісності їхнього вмісту.
Агрохімікати не повинні перевозитися разом із харчовими продуктами, кормами, питною водою та іншими матеріалами, забруднення яких може створити небезпеку для людини або тварин.
Так само не допускається використовувати транспорт, призначений для перевезення агрохімікатів, для перевезення людей, харчових продуктів або кормів без передбаченого нормативними вимогами належного очищення та знезараження.
Це правило має принципове значення для аграрного підприємства, де один транспортний засіб іноді використовується для різних господарських завдань.
Завантаження агрохімікатів повинно здійснюватися з максимальною обережністю.
Не допускається:
Для агроінженера особливо важливо забезпечити справність навантажувачів, електро- і дизельних навантажувальних машин, підйомних механізмів та іншого обладнання, яке використовується під час вантажних операцій.
Працівники, які здійснюють завантаження, розвантаження або інші операції з пестицидами, повинні бути забезпечені необхідними засобами індивідуального захисту відповідно до характеру небезпеки конкретного препарату.
Залежно від речовини це можуть бути:
Правила охорони праці в сільськогосподарському виробництві встановлюють спеціальні вимоги до працівників, зайнятих роботами з пестицидами, зокрема щодо використання спеціального одягу, взуття та засобів захисту органів дихання і очей.
При транспортуванні агрохімікатів необхідно враховувати не лише токсичні властивості речовин, а й їх пожежо- та вибухонебезпечні характеристики.
Транспортний засіб повинен бути забезпечений необхідними засобами пожежогасіння відповідно до його призначення та вимог пожежної безпеки.
Під час перевезення необхідно виключити:
Водій і супроводжуючий працівник повинні знати порядок дій у разі пожежі або пошкодження тари.
Вибір маршруту має здійснюватися з урахуванням не тільки дорожньої обстановки, а й характеру небезпечного вантажу.
Необхідно враховувати:
Для великих підприємств доцільно заздалегідь визначати основний та альтернативний маршрут і передбачати порядок дій у випадку дорожньо-транспортної пригоди.
В аграрному виробництві найбільш поширеним є перевезення препаратів від складу до місця проведення польових робіт.
У такій ситуації агрохімікати доставляються до:
Необхідно організувати доставку таким чином, щоб препарат не залишався без контролю у випадковому місці.
Особливо небезпечно залишати каністри або інші ємності з пестицидами:
Застосування тракторів, причепів та іншої сільськогосподарської техніки для перевезення агрохімікатів повинно здійснюватися з урахуванням конструктивних можливостей конкретної машини.
Необхідно забезпечити:
Агроінженер повинен оцінювати не лише вантажопідйомність техніки, а й наслідки аварійного пошкодження вантажу.
Якщо під час перевезення відбувся розлив або розсипання агрохімікату, транспортний засіб не можна просто повернути до звичайної експлуатації.
Необхідно:
Забруднений транспорт не повинен використовуватися для перевезення людей, кормів або харчової продукції.
У випадку ДТП, перекидання транспортного засобу, пошкодження тари, розливу або розсипання препарату першочерговим завданням є захист людей.
Загальний алгоритм:
зупинити транспортний засіб → відійти із небезпечної зони → попередити інших → повідомити відповідальних осіб та екстрені служби → не допускати сторонніх → визначити характер небезпеки за маркуванням і документацією → локалізувати аварію лише за наявності безпечних умов і відповідної підготовки.
Не можна торкатися розлитої речовини без необхідних ЗІЗ або намагатися визначити її властивості за запахом чи зовнішнім виглядом.
У разі загрози забруднення ґрунту або води необхідно діяти відповідно до аварійного плану підприємства та вимог екологічного законодавства.
Безпечне транспортування повинно бути організаційно забезпечене.
На підприємстві доцільно мати:
Порядок № 458 особливо важливий у цій системі, оскільки прямо пов'язує право на транспортування пестицидів із проходженням спеціального навчання, тестуванням та отриманням відповідного посвідчення.
Агроінженер у системі транспортування агрохімікатів має забезпечувати насамперед технічну складову безпеки.
До його завдань залежно від посадових повноважень можуть належати:
При цьому, як і у випадку зі зберіганням агрохімікатів, агроінженер не є автоматично юридично відповідальною особою за весь процес транспортування. Межі його відповідальності визначаються посадовою інструкцією, наказами роботодавця та розподілом функцій на підприємстві.
У практичній роботі аграрних підприємств особливо небезпечними є:
Такі порушення небезпечні не лише з точки зору охорони праці, а й можуть створювати підстави для юридичної відповідальності за порушення встановлених правил поводження з небезпечними речовинами.
Для майбутнього агроінженера весь процес доцільно запам'ятати як послідовність:
ідентифікація препарату → перевірка права працівника на роботу з пестицидами → оцінювання небезпеки → перевірка тари → перевірка транспортного засобу → визначення сумісності вантажу → безпечне завантаження → надійне кріплення → вибір маршруту → транспортування → безпечне розвантаження → контроль стану тари → очищення транспортного засобу → документальне оформлення.
Якщо на будь-якому етапі виявлено небезпечну несправність, транспортування повинно бути призупинене до усунення небезпечного фактора.
Транспортування агрохімікатів є технологічною операцією підвищеного ризику, яка потребує спеціальної організації. Її безпека забезпечується не однією вимогою, а системою взаємопов'язаних заходів: допуском підготовлених працівників, справністю транспортного засобу, цілісністю та маркуванням тари, правильним розміщенням і кріпленням вантажу, урахуванням хімічної сумісності речовин, використанням ЗІЗ, пожежною та екологічною безпекою, а також готовністю до аварійного реагування.
Для агроінженера головне практичне правило можна сформулювати так: безпечне транспортування агрохімікатів починається не з моменту виїзду транспортного засобу, а з перевірки препарату, тари, техніки, працівників і маршруту та завершується лише після безпечного розвантаження і контролю стану транспорту.