Виявлення порушень вимог охорони праці, пожежної, електричної, хімічної або механічної безпеки є для агроінженера сигналом до негайного припинення небезпечного процесу, повідомлення відповідальної посадової особи та організації усунення виявленої небезпеки. Завдання агроінженера в такій ситуації полягає не лише у фіксації несправності, а передусім у недопущенні травмування працівників, пожежі, аварії, пошкодження техніки або забруднення довкілля.
Правова основа таких дій визначається насамперед Законом України «Про охорону праці», Правилами охорони праці у сільськогосподарському виробництві та Кодексом цивільного захисту України. Закон покладає на роботодавця обов'язок створити безпечні умови праці, а законодавство про охорону праці передбачає право працівника відмовитися від виконання роботи, якщо виробнича ситуація є небезпечною для його життя чи здоров'я.
Першою дією агроінженера повинна бути оцінка того, чи створює виявлене порушення безпосередню загрозу життю або здоров'ю працівників, пожежі, вибуху, аварії або значного матеріального чи екологічного збитку.
Наприклад, різне значення матимуть:
Останні порушення вже можуть створювати безпосередню небезпеку і вимагати негайного припинення експлуатації обладнання або технологічної операції.
У законодавстві про цивільний захист аварія визначається як небезпечна подія техногенного характеру, яка, зокрема, створює загрозу життю або здоров'ю, може призводити до руйнування обладнання, порушення виробничого процесу чи аварійних викидів забруднюючих речовин.
Якщо порушення створює безпосередню небезпеку, агроінженер повинен вжити заходів для зупинення небезпечної операції або виведення обладнання з експлуатації.
Наприклад:
несправний трактор — не допускається до роботи до усунення несправності;
несправний обприскувач — припиняється внесення агрохімікату до усунення витоку або іншої небезпечної несправності;
пошкоджене електрообладнання — відключається від електроживлення у встановленому безпечному порядку;
перегрітий механізм — зупиняється для встановлення причини перегріву;
пожежонебезпечна ситуація — припиняються роботи, які можуть спричинити займання, та організовується усунення джерела небезпеки;
витік агрохімікату — робота припиняється, небезпечна зона обмежується, а подальші дії виконуються відповідно до аварійної процедури.
Принципово важливо: агроінженер не повинен дозволяти продовження роботи несправної машини лише тому, що виробничий процес необхідно завершити.
Для окремих видів обладнання спеціальні правила прямо встановлюють обов'язок не допускати його до роботи при виявленні несправностей, які загрожують безпеці працівників. Такий підхід є загальним принципом системи охорони праці.
Якщо виявлене порушення становить небезпеку, працівників необхідно негайно попередити про небезпечну ситуацію.
Залежно від характеру порушення це може передбачати:
Наприклад, якщо агроінженер виявив пошкодження захисного кожуха карданної передачі трактора, недостатньо просто повідомити механізатора про несправність. Необхідно заборонити експлуатацію машини до відновлення захисного пристрою.
Про суттєве порушення агроінженер повинен повідомити керівника або іншу посадову особу, яка відповідно до локальних документів підприємства відповідає за відповідний напрям безпеки.
У повідомленні доцільно зазначити:
Наприклад:
«Під час огляду обприскувача виявлено негерметичність з'єднання напірної магістралі. Існує ризик витоку робочого розчину та контакту працівника з агрохімікатом. Роботу обприскувача припинено, доступ до обладнання обмежено. Необхідно замінити пошкоджений елемент і провести контроль герметичності перед відновленням експлуатації».
Такий порядок дозволяє перетворити повідомлення про несправність на керовану процедуру усунення ризику.
Після припинення небезпечної роботи необхідно встановити причину виникнення порушення.
Для агроінженера це особливо важливо, оскільки одна й та сама несправність може повторюватися.
Наприклад, якщо постійно перегрівається підшипник транспортера, необхідно перевірити не лише сам підшипник, а й:
Якщо обриви електричного кабелю повторюються, необхідно встановити, чи не пов'язано це з механічним пошкодженням, неправильним прокладанням, перевантаженням або несправністю захисту.
Тобто принцип роботи агроінженера повинен полягати не у «ремонті наслідку», а у встановленні та усуненні причини.
Виявлена несправність повинна бути усунена працівниками, які мають відповідну кваліфікацію та допуск до виконання конкретної роботи.
Агроінженер організовує або контролює:
При цьому ремонт повинен виконуватися тільки після приведення обладнання у безпечний стан.
Наприклад, перед ремонтом гідравлічної системи необхідно врахувати залишковий тиск, а перед ремонтом електрообладнання — небезпеку ураження електричним струмом.
Особливо важливо, щоб після ремонту агроінженер не обмежувався інформацією «несправність усунена».
Необхідно перевірити:
чи справді усунуто дефект → чи відновлено захисні пристрої → чи безпечні умови роботи → чи можна запускати обладнання → чи не виникає небезпека під час пробного запуску.
Для відповідального обладнання може бути необхідним пробний запуск без працівників у небезпечній зоні, перевірка захисних пристроїв, контроль герметичності або інші передбачені процедурою перевірки.
Систематичні порушення повинні фіксуватися відповідно до локальної системи управління охороною праці підприємства.
Залежно від характеру ситуації це може бути:
Документування має практичне значення: воно дозволяє простежити, коли несправність була виявлена, хто її зафіксував, які заходи вжито і коли обладнання знову допущено до роботи.
При виявленні небезпечного порушення під час роботи з агрохімікатами необхідно перш за все припинити операцію та не допустити контакту працівників із речовиною.
Наприклад, при пошкодженні шланга обприскувача агроінженер повинен:
При цьому агроінженер не повинен самостійно виконувати хімічно небезпечні аварійні роботи, якщо він або залучені працівники не мають необхідної підготовки, ЗІЗ та безпечних умов.
При виявленні пожежонебезпечного порушення необхідно негайно усунути можливість займання.
Наприклад, якщо під час огляду зерносушарки виявлено перегрів підшипника, агроінженер не повинен дозволяти продовження роботи лише для завершення сушіння зерна.
Необхідно:
Якщо ж уже виникла пожежа, пріоритетом стають повідомлення відповідних служб, евакуація людей та дії відповідно до плану реагування, а не спроба агроінженера самостійно ліквідувати масштабну пожежу.
Виявивши оголений провід, пошкоджену ізоляцію, запах горілої ізоляції, іскріння або нагрівання електричних з'єднань, агроінженер повинен забезпечити припинення використання обладнання та його безпечне відключення відповідно до встановленого порядку.
Не допускається:
Електротехнічні роботи повинні виконуватися працівниками з відповідною електротехнічною підготовкою та допуском.
При виявленні несправності механізму агроінженер повинен оцінити можливість:
Особливо небезпечними є несправні захисні кожухи, блокування, аварійні вимикачі та інші пристрої безпеки.
Їх відсутність або несправність не повинна компенсуватися попередженням працівника «бути обережним». Небезпечний механізм має бути приведений у безпечний стан до відновлення роботи.
Однією з найбільш небезпечних практик є формальне ставлення до порушень:
«Поки працює — не чіпай».
Для агроінженера такий підхід є неприйнятним. Несправність, яка сьогодні лише створює ризик, завтра може стати причиною травми, пожежі або аварії.
Так само неприпустимо:
Якщо порушення переросло в аварію, дії агроінженера переходять від звичайного технічного контролю до аварійного реагування.
Необхідно:
Кодекс цивільного захисту передбачає систему заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, реагування на них та ліквідації їх наслідків; на суб'єктах господарювання можуть призначатися відповідальні особи з питань цивільного захисту та створюватися відповідні формування.
Практично дії агроінженера при виявленні порушення можна представити у вигляді такого алгоритму:
Виявлення порушення
↓
Оцінка ступеня небезпеки
↓
Негайне припинення небезпечної роботи — якщо існує загроза
↓
Попередження працівників та обмеження доступу
↓
Повідомлення керівника / відповідальної особи
↓
Встановлення причини порушення
↓
Організація усунення несправності
↓
Контроль якості ремонту або іншого коригувального заходу
↓
Перевірка безпечності обладнання
↓
Документування результатів
↓
Допуск до експлуатації тільки після підтвердження безпечного стану.
Таким чином, дії агроінженера при виявленні порушень вимог безпеки повинні бути спрямовані не на формальне усунення зауваження, а на повне припинення небезпечного впливу та недопущення повторного виникнення порушення. Особливість професійної діяльності агроінженера полягає в тому, що він знаходиться на перетині технічної та організаційної складових безпеки: контролює машини, механізми, енергетичне обладнання і технологічні процеси та водночас повинен своєчасно інформувати керівництво про виявлені ризики.
Саме тому професійна модель поведінки агроінженера може бути сформульована так: виявив → оцінив → зупинив небезпечне → повідомив → локалізував → усунув → перевірив → задокументував → не допустив повторення.