Технічний огляд сільськогосподарської техніки є одним із ключових елементів забезпечення безпечної експлуатації агроінженерних систем. Його призначення полягає не лише у встановленні факту працездатності машини, а насамперед у своєчасному виявленні несправностей, дефектів та інших технічних відхилень, які можуть створити загрозу життю і здоров'ю працівників, пошкодження обладнання, виникнення пожежі, аварії або порушення технологічного процесу.
Правову основу такого контролю становить насамперед Закон України «Про охорону праці», відповідно до якого роботодавець зобов'язаний створити на робочих місцях умови праці відповідно до вимог законодавства про охорону праці та забезпечувати функціонування системи управління охороною праці. Технічна справність машин та обладнання є невід'ємною складовою таких умов.
Безпосередньо для сільськогосподарського виробництва діють Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 29.08.2018 № 1240. Правила є чинними та поширюються на юридичних і фізичних осіб, які здійснюють діяльність у сільському господарстві та використовують найману працю.
Особливе значення має розділ III цих Правил. Відповідно до його пункту 1, експлуатація сільськогосподарських машин — тракторів, причепів, змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів — повинна здійснюватися з урахуванням вимог експлуатаційної документації. Пункт 3 прямо забороняє експлуатацію несправних машин та обладнання.
Отже, технічний огляд є механізмом практичної реалізації встановленої законодавством заборони експлуатувати несправну техніку.
Технічний огляд сільськогосподарської техніки можна визначити як організований комплекс контрольних дій, спрямованих на встановлення фактичного технічного стану машини, її складових частин, систем безпеки та готовності до виконання передбачених технологічних операцій.
Для агроінженера технічний огляд повинен відповідати щонайменше трьом основним питанням:
перше — чи технічно справна машина;
друге — чи безпечно її використовувати за конкретних виробничих умов;
третє — чи може вона виконувати заплановану технологічну операцію без створення неприйнятного ризику для працівників.
Наприклад, трактор може запускатися та рухатися, але це ще не означає, що він готовий до експлуатації. Несправність гальмівної системи, рульового керування, освітлення, системи зчеплення, гідравліки або захисних пристроїв може робити його небезпечним незалежно від того, чи запускається двигун.
Саме тому працездатність не можна ототожнювати з безпечністю.
У діяльності аграрного підприємства доцільно розмежовувати декілька рівнів контролю.
Це перевірка машини перед її використанням у конкретній зміні або перед виконанням відповідної технологічної операції.
Її метою є встановлення очевидних несправностей та небезпечних відхилень, які можуть бути виявлені без проведення складної діагностики.
Особливо це важливо:
Проводиться відповідно до встановленого порядку та експлуатаційної документації.
Його завданням є виявлення поступового погіршення технічного стану машини.
Наприклад, під час експлуатації трактора поступово можуть збільшуватися люфти рульового механізму, зношуватися гальмівні елементи, погіршуватися стан шин або виникати витоки робочих рідин.
Такі дефекти не завжди призводять до негайної відмови машини, однак можуть поступово збільшувати рівень небезпеки.
Особливе значення має перевірка машини після втручання в її конструкцію або ремонт окремих вузлів.
Після ремонту недостатньо просто встановити деталь або зібрати вузол. Необхідно переконатися, що:
Саме після ремонтних робіт ризик технічної помилки може бути особливо високим.
Такий контроль необхідний у випадках, коли виникають обставини, здатні вплинути на безпеку машини.
Наприклад:
У таких випадках техніка не повинна автоматично повертатися до роботи лише тому, що зовні пошкодження здається незначним.
Обсяг технічного огляду залежить від виду машини та вимог її експлуатаційної документації. Водночас для сільськогосподарської техніки можна виділити основні групи елементів, які мають бути предметом контролю.
Перевіряється:
Особливо небезпечними є витоки пального або мастильних матеріалів у зоні гарячих поверхонь двигуна.
Для аграрного підприємства це одночасно технічний та пожежний ризик.
Необхідно перевіряти справність системи керування та відсутність таких дефектів, які можуть призвести до втрати контролю над машиною.
Для трактора, який працює з причепом або важким навісним агрегатом, несправність рульового керування може мати особливо тяжкі наслідки.
Гальма належать до систем, несправність яких безпосередньо впливає на можливість безпечного руху.
Контролюється:
Наявність проблем із гальмами повинна розглядатися як підстава для недопущення машини до роботи до усунення несправності.
Перевіряються:
Для тракторів і самохідних машин стан шин має особливе значення під час роботи на схилах, вологому ґрунті або нерівній поверхні.
Гідравлічні системи широко використовуються в аграрній техніці — тракторах, навантажувачах, комбайнах, обприскувачах, прес-підбирачах та іншому обладнанні.
Контролюються:
Пошкодження гідравлічного шланга під тиском може спричинити не лише відмову механізму, а й травмування працівника струменем робочої рідини.
Цей напрям має безпосереднє нормативне закріплення.
Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві встановлюють, що рухомі та обертові вузли сільськогосподарських машин, які можуть становити небезпеку, повинні бути обладнані захисними кожухами, що забезпечують безпеку працівників. Окремо встановлено заборону експлуатації машин та обладнання без захисних огорож і кожухів.
Це стосується, зокрема:
Для агроінженера це означає, що відсутність кожуха не може бути виправдана тим, що машина технічно продовжує працювати.
Наприклад, якщо під час ремонту зернозбирального комбайна захисний кожух приводного механізму був демонтований, повернення комбайна до експлуатації без відновлення такого захисту є неприпустимим.
Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві окремо забороняють експлуатацію сільськогосподарських тракторів із відсутньою або несправною системою блокування запуску двигуна при ввімкненій передачі.
Це правило має очевидне практичне значення.
Якщо двигун може бути запущений при ввімкненій передачі, трактор може раптово почати рух, створивши небезпеку для працівника, який перебуває поруч.
Тому під час технічного контролю агроінженер повинен звертати увагу не лише на основні агрегати, але й на системи, призначені саме для запобігання небезпечним діям машини.
Особливе значення має перевірка:
Пошкодження ізоляції або неналежно закріплена проводка можуть призвести до короткого замикання, ураження електричним струмом або пожежі.
У сучасній сільськогосподарській техніці ця проблема ускладнюється значною кількістю електронних систем, датчиків та блоків керування.
Для машин, що працюють у темний час доби або в умовах недостатньої видимості, необхідно контролювати:
Особливо це важливо при роботі на дорогах, у складських комплексах, на території підприємства та під час переміщення машин між виробничими ділянками.
Технічний огляд повинен охоплювати не тільки трактор, але й машинно-тракторний агрегат у цілому.
Це принципово важливий момент для агроінженера.
Необхідно перевіряти:
Наприклад, технічно справний трактор не може вважатися безпечним агрегатом, якщо причіпний пристрій сівалки, плуга, культиватора чи причепа має пошкодження або неналежно зафіксований.
Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві встановлюють, що перед виконанням робіт необхідно переконатися, що дроти повітряних ліній електропередач не будуть зачеплені технікою під час проїзду під ними.
Це показує важливу особливість технічного контролю: перевірка безпеки не повинна обмежуватися самою машиною.
Необхідно оцінювати також умови, в яких вона буде працювати.
Наприклад, справний комбайн може бути безпечним у полі, але його переміщення під повітряною лінією електропередач може створити небезпечну ситуацію через висоту жатки, шнека або інших конструктивних елементів.
Отже, технічний огляд повинен поєднувати контроль машини та оцінювання виробничого середовища.
Для комбайнів особливого значення набувають:
Перед проведенням очищення, ремонту або усунення забивання робочих органів необхідно забезпечити безпечне зупинення машини та виключення можливості самовільного запуску небезпечного механізму.
Саме тут технічний контроль безпосередньо перетинається з організацією безпечного виконання технологічних операцій.
Для обприскувачів особливе значення мають:
Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві встановлюють спеціальні вимоги до технічної справності машин та апаратів, які використовуються під час робіт із пестицидами, зокрема недопустимість витоків у з'єднаннях трубопроводів і шлангів.
Тому технічний огляд обприскувача одночасно є частиною системи охорони праці, хімічної безпеки та охорони довкілля.
Для зерносушарок, транспортерів, вентиляторів, насосів та іншого стаціонарного обладнання контроль повинен враховувати:
Наприклад, підвищення температури підшипникового вузла транспортера може бути ранньою ознакою несправності. Ігнорування такої ознаки може призвести до перегріву та, за несприятливих умов, пожежі.
Тому завдання агроінженера полягає не тільки у фіксації вже наявної несправності, а й у виявленні ознак її формування.
Одним із найважливіших практичних результатів технічного огляду є прийняття рішення про можливість або неможливість подальшої експлуатації.
Безумовною підставою для припинення використання машини є виявлення несправності, яка може створювати загрозу безпеці працівників або нормальному функціонуванню машини.
До типових небезпечних дефектів можна віднести:
Ключовим є положення Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві: експлуатація несправних машин та обладнання не дозволяється.
Тут необхідно чітко розмежувати технічні функції агроінженера та юридичну відповідальність роботодавця.
За організацію безпечних умов праці в цілому відповідає роботодавець у межах вимог законодавства.
Водночас наказом або іншими локальними документами підприємства можуть бути визначені працівники, відповідальні за:
Агроінженер у межах своїх посадових обов'язків може здійснювати технічний контроль, організовувати обслуговування і ремонт, аналізувати несправності та надавати пропозиції щодо допуску техніки до роботи.
Водночас сам факт того, що працівник має посаду агроінженера, автоматично не означає, що саме на нього покладено всю юридичну відповідальність за безпеку підприємства. Обсяг його відповідальності визначається законодавством, посадовою інструкцією, наказами роботодавця та фактично покладеними на нього функціями.
Технічний контроль повинен мати документальне підтвердження в тих випадках, коли відповідна форма документації передбачена законодавством, експлуатаційною документацією або локальними актами підприємства.
Залежно від виду техніки можуть використовуватися:
Принципово важливо, щоб запис про технічний стан не перетворювався на формальність.
Наприклад, запис:
«Трактор справний»
має значно меншу практичну цінність, ніж документована інформація про перевірені системи та виявлені або невиявлені дефекти.
Для сучасного аграрного підприємства доцільним є формування електронної історії технічного стану кожної машини, де фіксуються огляди, ТО, ремонти, заміна вузлів, виявлені несправності та результати повторної перевірки.
Агроінженер є важливою ланкою між нормативними вимогами, технічною документацією та фактичним використанням машин.
Його діяльність може включати:
Особливе значення має профілактична функція агроінженера. Його завдання полягає не лише в тому, щоб знайти вже існуючу несправність, а в тому, щоб організувати систему, за якої небезпечна несправність буде виявлена до того, як вона призведе до травмування, аварії або простою виробництва.
Для практичної діяльності аграрного підприємства алгоритм можна побудувати таким чином:
1. Ідентифікація машини.
Встановлюються марка, модель, інвентарний або заводський номер та її технологічне призначення.
2. Перевірка документації.
Перевіряється наявність актуальної експлуатаційної документації та інформації про останнє технічне обслуговування.
3. Зовнішній огляд.
Виявляються механічні пошкодження, витоки, деформації, відсутність кожухів.
4. Перевірка основних систем.
Контролюються двигун, гальма, рульове керування, електрика, гідравліка, ходова частина.
5. Перевірка захисних пристроїв.
Контролюється наявність та справність кожухів, блокувань, аварійних вимикачів та інших засобів безпеки.
6. Перевірка агрегатування.
Якщо машина працює у складі машинно-тракторного агрегату, перевіряється безпечність з'єднання всіх його елементів.
7. Функціональна перевірка.
За необхідності здійснюється контроль роботи відповідних систем у передбаченому безпечному режимі.
8. Документування результатів.
Фіксуються результати огляду та виявлені дефекти.
9. Усунення несправностей.
Небезпечна техніка передається на технічне обслуговування або ремонт.
10. Повторний контроль.
Після ремонту перевіряється усунення несправності.
11. Допуск до експлуатації.
Машина допускається до роботи лише за умови відповідності встановленим вимогам.
Значення технічного огляду полягає в тому, що він дозволяє перевести систему охорони праці з реактивної моделі, коли заходи вживаються після аварії, у превентивну модель, спрямовану на виявлення небезпечних факторів до початку роботи.
Наприклад, якщо під час передзмінного огляду трактора виявлено витік гідравлічної рідини, несправність може бути усунена до виїзду в поле. Якщо ж дефект ігнорується, під час роботи може відмовити навісна система, агрегат може втратити керованість або працівник може отримати травму під час спроби усунення несправності.
Тому технічний огляд є не просто процедурою контролю техніки, а профілактичним механізмом управління виробничими ризиками.
Для практичної діяльності можна сформулювати основний принцип так:
Сільськогосподарська машина може експлуатуватися лише тоді, коли її технічний стан відповідає вимогам експлуатаційної документації, нормативним вимогам безпеки та умовам конкретної технологічної операції.
Це правило випливає з чинних Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві, які одночасно вимагають враховувати експлуатаційну документацію та прямо забороняють експлуатацію несправних машин і обладнання.
Отже, технічний огляд не повинен зводитися до формальної перевірки наявності пального та можливості запустити двигун. Його завданням є комплексне встановлення технічної та функціональної готовності машини до безпечного виконання конкретної роботи.
Для агроінженера логіка контролю повинна бути такою:
документація → огляд → виявлення небезпек → оцінювання технічного стану → усунення несправностей → повторна перевірка → допуск до експлуатації.