Розробка та реалізація інвестиційного проекту проходить тривалий шлях від ідеї до випуску продукції. В умовах ринку цей період прийнято розглядати як життєвий цикл інвестиційного проекту або інвестиційний цикл.
Життєвий цикл інвестиційного проекту – це час від першої затрати до останньої вигоди проекту.
Він відображає розвиток проекту, роботи, які проводяться на різних стадіях його підготовки, реалізації та експлуатації.
Життєвий цикл інвестиційного проекту охоплює три фази:
Кожна з цих фаз у свою чергу поділяється на стадії та етапи, яким
відповідають свої цілі та методи.
В інвестиційному циклі найвагомішою є передінвестиційна фаза, яка включає в себе чотири стадії:
1. пошук інвестиційних концепцій;
Інвестиційна фаза інвестиційного проекту може бути розділена за такими стадіями:
1.встановлення правової, фінансової та організаційної основ для здійснення проекту;
2.придбання та передача технологій, включаючи основні проектні роботи;
5.передвиробничий маркетинг, включаючи забезпечення поставок та формування адміністрації фірми;
Експлуатаційний етап е останнім у проектному циклі, де інвестор
одержує результати від вкладеного капіталу. Крім того, основою експлуатаційної фази є реабілітаційні дослідження, які проводяться на рівні фірми або підприємства. Основною метою досліджень є аналіз технічного, комерційного, фінансового та економічного стану підприємства з метою збільшення ефективності його діяльності та прибутковості із збереженням його як самостійної економічної одиниці, а також для прийняття рішень про злиття з іншими компаніями або про його повне закриття.
Будь-який інвестиційний проект має п'ять стадій життєвого циклу:
Перша стадія: народження проекту. Стадія характеризується великими витратами власних коштів, можливо залучених та одержаних у борг. На цій стадії проект підлягає різноманітним ризикам. Прибуток відсутній.
Друга стадія: початок експлуатації проекту. На цій стадії інвестор відчуває великі потреби у банківських позичках чи венчурному капіталі. Звичайно, він не сплачує дивідендів. Якщо прибуток присутній, він реінвестується. Починають діяти ризики, пов'язані з конкуренцією ринку.
Третя стадія: швидке зростання. Підприємство (компанія) починає диктувати власні ціни на продукцію, проте конкуренція зростає. Рівень продажу зростає і значно покриває витрати виробництва. Також характерним є високий рівень прибутку, але існує потреба у великих витратах на маркетинг. Існує також велика потреба в інвестиціях. Компанія може здійснювати додаткову емісію акцій, але сплачує невеликі дивіденди. Банк, якщо і надає позичку, то під високі відсотки.
Четверта стадія: стабільне функціонування підприємства. На цій стадії компанія відшкодовує власні борги. Високий рівень конкуренції не дозволяє диктувати ціни, але невисокі витрати дозволяють одержувати середні по галузі прибутки. Це вже добре відома компанія з доброю репутацією. Вона має великі можливості для одержання позичок та реалізації акцій, сплачує солідні дивіденди, потреби у великих інвестиціях немає. На цій стадії компанія повинна розробляти стратегію запобігання занепаду.
П'ята стадія: занепад або друге народження. На цій стадії продукція підприємства припиняє користуватись попитом. Дуже висока конкуренція. Банки не зацікавлені у співробітництві, але якщо і дають кредит то під високі відсотки. Акції компанії перестають користуватись попитом. Через поступове зниження доходів треба зменшувати дивіденди. Якщо на попередній стадії не була вироблена стратегія відродження та не були здійснені солідні інвестиції, на компанію очікують занепад та банкрутство.