Майнове страхування є однією з галузей страхування. Його значення зумовлене тим, що майно служить обов'язковим елементом господарської діяльності юридичних осіб і життєдіяльності людей, тому забезпечення страхового захисту майна є пріоритетним у системі страхових відносин.
Економічне призначення майнового страхування полягає у відшкодуванні збитків, заподіяних страхувальнику внаслідок пошкодження або знищення майна при настанні страхових випадків. Мета такого страхування — компенсування шкоди.
До майнового страхування у світовій практиці відносять будь-яке страхування, що не пов'язане з особистим страхуванням та страхуванням відповідальності.
Зазвичай, під майном у майновому страхуванні розуміють як конкретні предмети, вантажі, транспортні засоби, так і групу речей, предметів, виробів тощо.
Закон України "Про страхування" (2001) визначає як об'єкт страхування майна майнові інтереси, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном. Страховий захист охоплює лише ті майнові інтереси, які зумовлені необхідністю збереження майна через можливість його знищення, затоплення, пошкодження, крадіжки у результаті настання непередбачуваних випадків та інших негативних подій, а не отриманням якихось вигод чи переваг, пов'язаних із володінням, користуванням чи розпорядженням цим майном. Звідси під майном, що підлягає страхуванню, розуміють не всі, а лише такі об'єкти цивільних прав, стосовно яких:
— існує інтерес щодо їх збереження;
— завдані страховим випадком збитки можна оцінити вартісно.
Як правило, не страхуються предмети, факт знищення яких важко встановити, тобто діють певні обмеження щодо об'єктів майнового страхування. Зокрема, не приймаються на страхування:
— документи, грошові знаки та цінні папери;
— рукописи, креслення, бухгалтерські та ділові книги;
— картотеки;
— технічні носії інформації (магнітні плівки, касети, магнітні диски тощо);
— дорогоцінні метали;
— майно, яке знаходиться у застрахованому приміщенні, але не належить страхувальнику;
— будівлі, споруди, які перебувають в аварійному стані чи знаходяться у зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені та інші стихійні явища;
— виробнича деревина та дрова на лісосіках і під час сплаву тощо.
Страхувальниками у майновому страхуванні можуть бути юридичні й (або) фізичні особи. Залежно від того, хто виступає у ролі страхувальника, ця галузь страхування охоплює дві підгалузі:
1. Страхування майна юридичних осіб (виробничого майна):
— нерухоме майно;
— обладнання;
— устаткування;
— транспортні засоби;
— вантажі;
— інструменти;
— інше майно підприємств. .
2. Страхування майна фізичних осіб (особистого майна):
— будівлі та квартири громадян;
— домашні тварини;
— транспорт;
— домашнє майно та майно на садибі;
— інше майно.
Залежно від виду страхових подій майнове страхування класифікують за такими групами ризиків:
— страхування майна від вогневих ризиків та стихійного лиха (вогневе страхування);
— страхування сільськогосподарських культур від стихійних явищ, посухи, граду тощо;
— страхування тварин на випадок загибелі в результаті хвороби та нещасних випадків;
— страхування засобів транспорту від аварій, крадіжок та інших ризиків тощо.
Страхування майна як юридичних, так і фізичних осіб може здійснюватись у добровільній і обов'язковій формах.
Відповідно до ст. б Закону України "Про страхування" (2001), видами добровільного майнового страхування, на які видається ліцензія, є:
— страхування залізничного транспорту;
— страхування наземного транспорту (крім залізничного);
— страхування повітряного транспорту;
— страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);
— страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);
— страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;
— страхування іншого майна.
Ст. 7 згаданого Закону передбачені такі види обов'язкового майнового страхування:
— авіаційне страхування цивільної авіації;
— страхування засобів водного транспорту;
— страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;
— страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції";
— страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти та газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ";
— страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;
— страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), яка є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;
— страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленим Кабінетом Міністрів України;
— страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб.
Отже, страхування майна фізичних осіб здійснюється в основному в добровільній формі, тоді як значна частина майна юридичних осіб страхується в обов'язковій формі. Насамперед, це стосується тих об'єктів, які мають високу вартість та зачіпають майнові інтереси не тільки окремих суб'єктів господарювання, але й національні інтереси