Лекція 5
| Сайт: | Навчально-інформаційний портал ВП НУБіП України "Ніжинський агротехнічний інститут" |
| Курс: | Страхування |
| Книга: | Лекція 5. Договір страхування |
| Надруковано: | Гість |
| Дата: | п'ятниця 17 травень 2024 |
Договір страхування — це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику чи іншій особі, визначеній страхувальником, або на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.
Договори страхування укладають відповідно до правил страхування.
Договір страхування повинен містити:
— назву документа;
— назву та адресу страховика;
— прізвище, ім'я та по-батькові або назву страхувальника та його адресу;
— зазначення об'єкта страхування;
— розмір страхової суми;
— перелік страхових випадків;
— визначення розміру тарифу, розмір страхових внесків і терміни їхньої сплати;
— термін дії договору;
— порядок зміни і припинення дії договору;
— права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;
— інші умови за згодою сторін;
— підписи сторін.
У разі смерті страхувальника-громадянина, який уклав договір майнового страхування, права й обов'язки страхувальника переходять до осіб, які одержали це майно в спадщину. Страховик або будь-хто зі спадкоємців має право на переукладення договору страхування.
В інших випадках права й обов'язки страхувальника можуть перейти до іншого громадянина чи юридичної особи лише за згодою страховика, якщо інше не передбачено договором страхування.
У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, Його права й обов'язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства покладено обов'язки щодо охорони прав і законних інтересів застрахованих.
Правила страхування страховик розробляє для кожного виду страхування окремо і затверджує в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України при видачі ліцензії на право проведення відповідного виду страхування.
Правила страхування повинні містити:
— перелік об'єктів страхування;
— порядок визначення страхових сум та (або) розмірів страхових виплат;
— страхові ризики;
— винятки зі страхових випадків і обмеження страхування;
— термін та місце дії договору страхування;
— порядок укладення договору страхування;
— права та обов'язки сторін;
— дії страхувальника при настанні страхового випадку;
— перелік документів, які підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків;
— порядок і умови виплат страхових сум;
— термін прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхових сум та страхового відшкодування;
— умови припинення договору страхування;
— порядок вирішення суперечок;
— страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя;
— страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя;
— особливі умови.
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України має право відмовити у видачі ліцензії, якщо подані правила страхування суперечать чинному законодавству.
У разі, коли до правил страхування вносять зміни, страховик повинен подати ці зміни до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України для погодження.
Порядок укладання договору страхування регламентується цивільним законодавством, зокрема Законом України "Про страхування". Процес укладання договору страхування складається з двох стадій:
1) пропозиція однієї сторони іншій вступити в договірні відносини (оферта);
2) одержання і прийняття пропозиції іншою стороною — акцепт, що свідчить про її згоду укласти договір на умовах, викладених у пропозиції.
Пропозиція щодо укладання договору може визначатися як оферта, якщо вона відповідає багатьом необхідним ознакам, зокрема, з оферти має випливати волевиявлення на укладання договору, а не тільки наводитись інформація про можливість укладання договору. Оферта має бути адресована конкретній особі. Пропозиція щодо укладання договору одній або кільком конкретним особам є офертою, якщо вона достатньо визначена і відображає намір особи, яка внесла пропозицію, вважати себе пов'язаною договором у разі її прийняття (акцепту).
Для укладання договору страхування страхувальник подає страховикові письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або по-іншому заявляє про свій намір укласти договір страхування.
Укладаючи договір страхування, страховик має право вимагати у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою).
Факт укладання договору страхування може посвідчувати страхове свідоцтво (поліс, сертифікат), що є формою договору страхування.
Договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає. У разі надання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою. Заява складається у двох примірниках, копія заяви надсилається страхувальнику з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропонованих умов страхування.
Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
Страхувальники мають право вносити страхові платежі лише у грошовій одиниці України, а страхувальник-нерезидент — в іноземній вільно конвертованій валюті або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених чинним законодавством України, з урахуванням положень частини четвертої ст. 19 Закону України "Про страхування" при укладанні договорів страхування життя.
Якщо дія договору страхування поширюється на іноземну територію відповідно до укладених угод з іноземними партнерами, то порядок валютних розрахунків регулюється відповідно до вимог законодавства України про валютне регулювання.
Грошові зобов'язання сторін по договорах страхування життя, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у вільно конвертованій валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов'язань.
Страховик зобов'язаний:
— ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;
— протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення потрібних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальникові;
- при настанні страхового випадку виплатити страхову суму або страхове відшкодування у передбачений договором термін. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування), сплачувати страхувальникові неустойку (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;
— відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;
— за заявою страхувальника у разі проведення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;
— тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан, за винятком випадків, передбачених законодавством України.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика.
Страхувальники можуть укладати зі страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб), які можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування.
Страхувальники мають право при укладанні договорів страхування призначати громадян або юридичних осіб для одержання страхових сум (страхового відшкодування), а також замінювати їх до настання страхового випадку.
Страхувальник зобов'язаний:
— своєчасно вносити страхові платежі;
— укладаючи договір страхування, надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, які мають суттєве значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;
— повідомити страховика про інші чинні договори страхування щодо цього об'єкта страхування;
— вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих унаслідок настання страхового випадку;
— повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування. Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страхувальника.
Дія договору страхування припиняється за згодою сторін, а також у разі:
— закінчення терміну дії;
— виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі;
— несплати страхувальником страхових платежів у визначені договором терміни. Договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальникові, якщо інше не передбачено умовами договору;
— ліквідації страхувальника-юридичної особи або смерті страхувальника-громадянина чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених ст. 22, 23 і 24 Закону України "Про страхування";
— ліквідації страховика у порядку, визначеному законодавством України;
— прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;
— в інших випадках, передбачених законодавством України. Дію договору страхування може бути достроково припинено за
вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування.
Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніше як за 30 днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше не передбачено.
У разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, виконаних за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника зумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то він повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю.
При достроковому припиненні дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страховика страхувальнику повертають повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає страхувальникові страхові платежі за час дії договору з вирахуванням витрат на ведення справи, визначеної нормативом у розмірі страхового тарифу, виплат страхових сум та страхового відшкодування, які проводили за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.
У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.
Викупна сума — це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя.
Не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було внесено в безготівковій формі.
Договір страхування вважається недійсним з часу його укладання у випадках, передбачених цивільним законодавством України.
Крім того, відповідно до Закону України "Про страхування" договір страхування визнають недійсним:
1) коли його укладено після страхового випадку;
2) коли об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.
Договір страхування визнають недійсним у судовому порядку.
Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя та в межах договору страхування життя персоніфікований (індивідуальний) облік за кожною застрахованою особою.
Персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя здійснюється страховиком шляхом ведення одночасно паперового та електронного реєстрів за формою, встановленою страховиком самостійно.
Усі записи в реєстрах ведуть українською мовою у хронологічному порядку по мірі виникнення подій, які в них реєструються. Усі відомості повинні зберігатись у реєстрах протягом усього строку дії договорів страхування. Після закінчення строку дії договору страхування або його припинення відомості виводять до архівної частини електронної форми реєстру із забезпеченням можливості їх подальшого отримання.
Реєстр, який ведуть у паперовій формі, повинен бути прошитий, аркуші пронумеровані, кількість аркушів у реєстрі повинна бути засвідчена підписом керівника та печаткою страховика.
Паперова форма реєстру повинна містити ті ж дані, що й електронна.
Відомості, занесені до паперової та електронної форми реєстрів, мають збігатися за змістом.
Електронна форма реєстру передбачає ведення протоколу дії у системі ведення персоніфікованого (індивідуального) обліку (дані протоколу мають бути недоступні для зміни, доповнення та знищення). Страховик повинен забезпечити засобами програмного забезпечення неможливість будь-яких змін, доповнень щодо даних, зафіксованих у реєстрі після здійснення операцій.
Систему реєстру ведуть таким чином, щоб забезпечити можливість відновлення будь-якої втраченої інформації.
Страховик повинен забезпечити облік усіх документів, на підставі яких уносяться зміни та доповнення до реєстрів.
Реєстр повинен містити: 1. Відомості про страхувальника:
а) щодо страхувальника — фізичної особи: прізвище, ім'я, по-батькові;
дата народження; адреса;
ідентифікаційний номер;
б) щодо страхувальника — юридичної особи: повна назва;
місцезнаходження; банківські реквізити; код за ЄДРПОУ
2. Відомості про умови договору страхування:
— дата укладання та номер договору страхування;
— дата набрання чинності договором страхування та строк дії договору страхування;
— прізвище, ім'я, по-батькові застрахованої особи;
— дата народження застрахованої особи та її адреса;
— стать застрахованої особи;
— перелік страхових випадків;
— розмір та періодичність сплати страхових внесків;
— розмір страхової суми та/або страхових виплат (порядок та періодичність їх сплати), у тому числі відомості про сплату страхових внесків;
— прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження та (або) назва вигодонабувача (вигодонабувачів), його Сіх) адреса;
— валюта страхування;
— розмір величини інвестиційного доходу згідно з договором страхування;
— страховий тариф;
— інформація про зміну та припинення договору страхування.
3. Відомості про сформовані страхові резерви зі страхування життя за кожним договором страхування у розрізі валют. Страховики зобов'язані вносити до реєстрів інформацію про
укладання, зміну або припинення договорів страхування протягом п'яти календарних днів з дати їх укладання, зміни або припинення.
У разі реорганізації страховиків різних форм власності та організаційно-правових форм (акціонерних товариств, повних товариств, командитних товариств, товариств із додатковою відповідальністю) шляхом злиття (припинення діяльності двох або більше страховиків як юридичних осіб та перехід за передавальним актом усього майна, прав та обов'язків до страховика — правонаступника, що створюється в результаті реорганізації), приєднання (припинення діяльності одного або більше страховиків як юридичних осіб та перехід за передавальним актом усього майна, прав та обов'язків до іншого страховика-правонаступника), поділу (припинення діяльності одного страховика як юридичної особи та перехід за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах усього майна, прав та обов'язків до страховиків-правонаступників, створених у результаті реорганізації), виділення (створення страховика або більше страховиків, до яких за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах переходять майно, права та обов'язки страховика — юридичної особи, що реорганізовується), перетворення (зміна організаційно-правової форми страховика, при якій до страховика, створеного в результаті реорганізації, за передавальним актом переходить усе майно, права та обов'язки страховика, що реорганізовується) виникає проблема забезпечення правонаступництва за укладеними договорами страхування.
Реорганізація страховиків здійснюється за наступними принципами:
— неухильне дотримання чинного законодавства України;
— забезпечення безперервної роботи страховиків при здійсненні реорганізації;
— пріоритетність інтересів страхувальників;
— збереження таємниці страхування.
Перехід до страховиків-правонаступників майна, прав та обов'язків страховиків, що реорганізовуються, не потребує додаткового оформлення відносин зі страхувальниками за укладеними договорами.
За бажанням страхувальників договори страхування можуть бути переукладеними в порядку, встановленому чинним законодавством України.
З метою забезпечення правонаступництва за укладеними договорами страхування учасники реорганізації зобов'язані вчинити дії щодо:
— повідомлення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про здійснення та шляхи реорганізації;
— повідомлення страхувальників про здійснення та шляхи реорганізації;
— отримання страховиками-правонаступниками ліцензій, необхідних для здійснення видів страхування відповідно до договорів страхування, які передаються від страховиків, що реорганізовуються;
— оформлення членства страховиків-правонаступників в об'єднаннях страховиків, обов'язковість якого встановлена законодавчими актами України та необхідна для виконання зобов'язань за договорами страхування, які передаються від страховиків, що реорганізовуються.
Учасники реорганізації зобов'язані після прийняття рішень про реорганізацію вищими органами всіх страховиків, що реорганізовуються, негайно повідомити Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України про початок процесу реорганізації, його шляхи та про вчинені щодо реорганізації дії.
Протягом десяти робочих днів з дня надання повідомлення, яке направляється до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до нього має бути додана така інформація:
— засвідчені в установленому законодавством порядку копії протоколів засідань вищих органів страховиків, що реорганізовуються, про погодження шляхів та умов проведення реорганізації, визначення страховиків-правонаступників майна, прав та обов'язків страховиків, що реорганізовуються, та припинення діяльності страховиків, що реорганізовуються, як юридичних осіб (за винятком виділення);
— засвідчені в установленому законодавством порядку копії протоколів засідань вищих органів страховиків-правонаступників про погодження шляхів та умов проведення ршрганізацїї, прийняття майна, прав та обов'язків страховиків, що реорганізовуються;
— засвідчені в установленому законодавством порядку копії установчих документів учасників реорганізації;
— засвідчені в установленому законодавством порядку копії установчих документів страховиків-правонаступників у новій редакції в разі необхідності внесення змін до них згідно з чинним законодавством України;
— повідомлення про членство учасників реорганізації в об'єднаннях страховиків;
— повідомлення про укладені учасниками реорганізації та чинні договори страхування, із зазначенням загального розміру зобов'язань за такими договорами та кількості договорів за кожним з видів страхування.
З метою підтвердження достовірності інформації, наданої учасниками реорганізації, а також здійснення ефективного нагляду за дотриманням чинного законодавства України з питань здійснення страхової діяльності Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України може прийняти рішення про проведення виїзної перевірки учасників реорганізації.
Учасники реорганізації зобов'язані не пізніше 20-ти робочих днів після прийняття рішень про реорганізацію вищими органами всіх страховиків, що реорганізовуються, повідомити про реорганізацію страхувальників шляхом публікації повідомлення в друкованих засобах масової інформації. У публікації має бути зазначено:
— шлях реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення);
— назву, місцезнаходження страховиків, що реорганізовуються, їх код за ЄДРПОУ та за Єдиним державним реєстром страховиків (перестраховиків) України;
— назву, місцезнаходження страховиків-правонаступників, їх код за ЄДРПОУ та за Єдиним державним реєстром страховиків (перестраховиків) України;
— про перехід до страховиків-правонаступників зобов'язань за договорами страхування, укладеними страховиками, що реорганізовуються;
— про те, що процес реорганізації не потребує додаткового оформлення зі страховиками-правонаступниками відносин за укладеними договорами страхування, оскільки страхо-вики-правонаступники зобов'язуються виконувати зобов'язання за всіма договорами страхування, укладеними страховиками, що реорганізовуються;
— строк звернення та адреса, за якою можна звернутися до учасників реорганізації в разі потреби.
Копії повідомлення, у тому числі в електронному вигляді, не пізніше п'яти робочих днів з дня здійснення публікацій надається страховиком, вищий орган якого останнім прийняв рішення про реорганізацію, до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та її територіальних управлінь за місцезнаходженням страховиків-учасників реорганізації.
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України може прийняти рішення про розміщення повідомлення, на відомчому веб-сайті Держфінпослуг.
У разі, якщо страхувальники не бажають отримувати послуг зі страхування від страховиків-правонаступників, до моменту підписання передавальних актів або роздільних актів (балансів) страхувальники мають право на припинення договорів страхування зі страховиками, що реорганізовуються, а після підписання передавальних актів або роздільних актів (балансів) — зі страховиками-правонаступниками.
Припинення договорів страхування здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Страховики, що реорганізовуються та припиняють свою діяльність як юридичні особи, зобов'язані вжити заходів щодо анулювання всіх наявних у них та чинних ліцензій на право здійснення видів страхування.
У разі необхідності здійснення видів страхування, якими займалися страховики, що реорганізовуються, та відсутності відповідних ліцензій, страховики-правонаступники зобов'язані отримати такі ліцензії до припинення діяльності страховиків, що реорганізовуються.
У разі неотримання відповідних ліцензій страховикам-право-наступникам заборонено укладати договори страхування щодо тих видів страхування, на які в них відсутні ліцензії, а також переукладати, продовжувати строк дії та отримувати страхові платежі за договорами страхування, прийнятими ними від страховиків, що реорганізувалися.
Виконання страховиками-правонаступниками зобов'язань за договорами страхування, прийнятими ними від страховиків, що реорганізувалися, здійснюється незалежно від отримання ліцензій після підписання передавальних актів або роздільних актів (балансів) до повного виконання зобов'язань за договорами страхування.
З метою забезпечення виконання страховиками-правонаступниками зобов'язань за договорами страхування, які приймаються від страховиків, що реорганізовуються, учасники реорганізації зобов'язані вжити заходів щодо оформлення членства страховиків-правонаступників у відповідних об'єднаннях страховиків, обов'язковість якого встановлена законодавчими актами України.
Оформлення членства страховиків-правонаступників в об'єднаннях страховиків здійснюється органами управління таких об'єднань відповідно до установчих документів цих об'єднань.
Страховики-правонаступники набувають статусів членів відповідних об'єднань страховиків з моменту підписання передавальних актів або роздільних актів (балансів).
До підписання передавальних актів або роздільних актів (балансів) та завершення реорганізації учасники реорганізації зобов'язані подати до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України такі документи:
— аудиторські висновки щодо фінансово-господарської діяльності страховиків, що реорганізовуються;
— баланси та розрахунки економічних нормативів на останню звітну дату учасників реорганізації;
— фінансову звітність відповідно до чинного законодавства України акціонерів або учасників страховиків, які реорганізовуються, на останню звітну дату, якщо не повністю сплачені їхні частки в статутних капіталах (фондах) або якщо реорганізація супроводжується змінами розмірів статутних капіталів (фондів). Майно, права та обов'язки (зобов'язання) за договорами страхування, укладеними страховиками, що реорганізовуються, у повному обсязі або у відповідних частинах переходять до страховиків-правонаступників з дати підписання передавальних актів або роздільних актів (балансів).
Передавальні акти або роздільні акти (баланси) мають містити облікові дані щодо договорів страхування, які приймаються стра-ховиками-правонаступниками, та вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхових сум або страхових відшкодувань у формі, яка забезпечує отримання інформації, необхідної для врахування при формуванні страхових резервів.
З метою недопущення зміни зафіксованих у передавальних актах або роздільних актах (балансах) даних до дати їх підписання учасникам реорганізації необхідно здійснити заходи щодо:
— припинення дії всіх депозитних договорів та закриття депозитних рахунків;
— унесення залишків коштів у касі на поточний рахунок;
— блокування всіх поточних рахунків;
— повідомлення контрагентів про реквізити та поточні рахунки страховиків-правонаступників;
— перерахування в день підписання передавальних актів або роздільних актів (балансів) коштів з поточних рахунків страховиків, які реорганізовуються, на поточні рахунки страховиків-правонаступників.
Передавальні акти або роздільні акти (баланси) складають не раніше, ніж через два місяці з дня публікації повідомлення про реорганізацію. Якщо страховики, що реорганізовуються, мають відокремлені підрозділи, то складаються консолідовані передавальні акти або роздільні акти (баланси).
Передавальні акти або роздільні акти (баланси) підписують керівник і головний бухгалтер та затверджують учасники (засновники) страховиків, що реорганізовуються, та страховиків-правонаступників. Підписи мають бути засвідчені в установленому законодавством порядку.
Страховики, що реорганізовуються, зобов'язані подати до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України засвідчену в установленому законодавством порядку копію передавального акта або роздільного акта (баланса) протягом п'яти робочих днів з дати його підписання.
При реорганізації страховиків шляхом злиття створюється новий страховик, який відповідно до передавальних актів є правонаступником усього майна, прав та обов'язків страховиків, що злилися.
Ліцензії на право здійснення видів страхування страховиків, що злилися, за їх заявами анулюються. Страховики, що злилися, виключаються з Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) України.
Реорганізація шляхом злиття здійснюється з урахуванням особливостей щодо затвердження страховиком-правонаступни-ком згідно з чинним законодавством України нової назви та нових установчих документів, у яких має бути враховано, що страховик створюється шляхом злиття і приймає все майно, права та обов'язки (зобов'язання) страховиків, що зливаються.
При реорганізації страховика шляхом приєднання до страхо-вика-правонаступника за передавальним актом переходить усе майно, права та обов'язки (зобов'язання) страховика, що приєднується.
Ліцензії на право здійснення видів страхування страховика, що приєднується, за його заявою анулюються. Страховик, що приєднується, виключається з Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) України.
Реорганізація шляхом приєднання проводиться з урахуванням особливостей щодо:
— можливостей прийняття вищим органом страховика-право-наступника рішення про створення відокремленого підрозділу на базі страховика, що приєднується, та затвердження Положення про відокремлений підрозділ;
— унесення необхідних змін до установчих документів страхо-вика-правонаступника у зв'язку з приєднанням (щодо збільшення статутного капіталу (фонду), складу учасників стра-ховика-правонаступника тощо).
При реорганізації страховика шляхом поділу все його майно, права та обов'язки передаються за роздільним актом (балансом) страховикам-правонаступникам, які створюються в результаті реорганізації.
Ліцензії на право здійснення видів страхування страховика, що реорганізовується шляхом поділу, за його заявою анулюються.
Страховик, що реорганізовується шляхом поділу, виключається з Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) України.
Реєстрація страховиків-правонаступників, створених у результаті поділу, здійснюється в порядку, установленому чинним законодавством України.
Реорганізація шляхом поділу має проводитися з урахуванням особливостей щодо:
— прийняття вищим органом страховика, що реорганізовується шляхом поділу, рішення про розподіл між страховиками-правонаступниками статутного капіталу (фонду) страховика, що реорганізовується шляхом поділу;
— затвердження кожним зі створених у результаті поділу страховиків-правонаступників назви та установчих документів, у яких має бути враховано, що страховик-правонаступник створюється шляхом поділу і приймає відповідну частину майна, прав та обов'язків (зобов'язань) страховика, що реорганізовується шляхом поділу.
При проведенні реорганізації страховика шляхом виділення частина майна, прав та обов'язків страховика, що реорганізовується шляхом виділення, передається страховику-правонаступнику або страховикам-правонаступникам, що створюються в результаті виділення, у частинах, визначених у роздільному акті (балансі).
Вищий орган страховика, що реорганізовується шляхом виділення, може прийняти рішення про створення страховика-право-наступника або страховиків-правонаступників на базі свого відокремленого підрозділу або своїх відокремлених підрозділів.
Реорганізація шляхом виділення здійснюється з урахуванням особливостей щодо:
— прийняття вищим органом страховика, що реорганізовується шляхом виділення, рішення щодо визначення переліку майна, частини прав та обов'язків, які підлягають передачі страховику-правонаступнику або страховикам-правонаступникам, та щодо розподілу між учасниками реорганізації сум статутного капіталу (фонду) страховика, що реорганізовується шляхом виділення;
— унесення необхідних змін до установчих документів страховика, що реорганізовується шляхом виділення (щодо зменшення статутного капіталу (фонду), складу учасників страховика тощо);
— затвердження страховиком-правонаступником або страховиками-правонаступниками установчих документів, у яких має бути зазначено, що страховик-правонаступник створюється шляхом виділення і відповідно до роздільного акта (балансу) приймає частину майна, прав та обов'язків страховика, що реорганізовується шляхом виділення.
Реорганізація страховика шляхом перетворення може бути здійснена шляхом зміни його організаційно-правової форми.
При реорганізації страховика шляхом перетворення постає новий страховик-правонаступник. До страховика-правонаступ-ника переходять усе майно, права та обов'язки страховика, що реорганізовується шляхом перетворення.
Реорганізація шляхом перетворення супроводжується анулюванням ліцензій на право здійснення видів страхування, виданих страховику, що реорганізовується, унесенням відповідних змін до установчих документів страховика, що реорганізовується, та Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) України.
Зміна профілю діяльності страховика шляхом його перетворення зі страховика, що здійснює види страхування, інші, ніж страхування життя, на страховика, що здійснює страхування життя (та навпаки), допускається за умови відсутності в страховика, що має намір змінити профіль діяльності, зобов'язань за укладеними ним договорами страхування.
Учасники реорганізації зобов'язані протягом десяти робочих днів з дати підписання передавальних актів або роздільних актів (балансів) звернутися до Держфінпослуг з письмовими заявами про внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) України.
У разі виявлення порушень законодавства України з питань здійснення страхової діяльності Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України на будь-якому етапі проведення реорганізації і до внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) України може прийняти рішення про призупинення реорганізації до моменту усунення виявлених порушень або про припинення процесу реорганізації в разі неможливості їх усунення.
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України може прийняти рішення про відмову в унесенні змін до
Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) України в разі:
— проведення реорганізації з порушенням вимог чинного законодавства України;
— встановлення, що відповідно до аудиторського висновку фінансовий стан страховика-правонаступника є незадовільним.
Виключення страховика з державного реєстру суб'єктів підприємницької діяльності органами державної влади й органами місцевого самоврядування у зв'язку з його реорганізацією здійснюється після внесення відповідних змін у Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) України.