Друкувати цей розділДрукувати цей розділ

Лекція 1. Методологічні основи інвестування

1 Економічна сутність інвестицій та їх класифікація

Термін «інвестиції» походить від латинського слова «invest», що означає «вкладати». В широкому розумінні інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою його збільшення в майбутньому.

В Україні теоретичне пізнання категорії інвестицій знайшло своє відображення в Законі України від 18.09.91 р. «Про інвестиційну діяльність». Згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої ство­рюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути:

Ці цінності та майнові права складають об'єкти інвестиційної діяльності.

Основним джерелом інвестування є національний дохід, за рахунок якого утворюється фонд нагромадження, що, у свою чергу, умовно поділяється на фонд відшкодування і фонд відновлення. За рахунок цих фондів формуються валові і чисті (у їх складі) інвестиційні ресурси.

Валові інвестиції (ВІ) – це загальний обсяг інвестованих коштів за повний період, спрямований на відтворення (нове будівництво, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння і на приріст товарно- матеріальних запасів).

Чисті Інвестиції (ЧІ) – це сума валових інвестицій зменшена на ( уму амортизаційних відрахувань (А) за певний період.

Джерелом чистих інвестицій є фонд відновлення, за рахунок яко­го формуються нові виробничі фонди.

Динаміка показника чистих інвестицій відбиває характер економіч­ного розвитку країни на тому чи іншому етапі, тому що чисті інвестиції є вкладанням коштів у знову створені виробничі фонди і оновлений вироб­ничий апарат. При цьому можливе виникнення таких макроекономічних пропорцій:

а)        ЧІ < 0, або А > ВІ, що призводить до зниження виробничого поте­нціалу, зменшенню обсягів продукції і послуг, погіршення стану економі­ки;

б) ЧІ = 0, або В1 = А, що засвідчує відсутність економічного зрос­тання;

в) ЧІ > 0, або ВІ > А, що забезпечує розширене відтворення, еконо­мічне зростання за рахунок зростання доходів, темпи якого перевищують темпи зростання обсягу чистих інвестицій, тобто економіка знаходиться в стадії розвитку.

На обсяг інвестицій впливають такі фактори:

З метою більш детального вивчення змісту інвестицій їх класифікують за певними ознаками (табл. 1.1.):

1)                за об'єктами вкладання коштів (майна) розрізняють інвестиції реальні та фінансові. Під реальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у реальні активи – матеріальні та нематеріальні (інновації). Фінансові інвестиції – це вкладення коштів у фінансові інструменти (активи), переважно в цінні папери.

Останнім часом в економічній літературі визначили нові форми інвестицій, які входять до складу реальних інвестицій – інноваційні інвестиції та інтелектуальні інвестиції, інноваційні інвестиції – це вкладання в нововведення. Інтелектуальні інвестиції – це вкладання в об'єкти інтелектуальної власності, що випливають з авторського права, винахідницького і патентного права, права на промислові зразки і корисні моделі.

Таблиця 1.1

Класифікація інвестицій

№ п/п

Класифікаційна ознака

Види інвестицій

1.

Залежно від джерел формування

  • валові;
  • чисті

2.

Залежно від об'єкта вкладання коштів

  • реальні;
  • фінансові

3.

За формами власності

  • державні;
  • колективні;
  • комунальні;
  • приватні

4.

За регіональною ознакою

  • внутрішні;
  • іноземні;
  • закордонні

5.

Залежно від строків освоєння

  • короткострокові;
  • середньострокові;
  • довгострокові

6.

За характером участі в інвестуванні

  • прямі;
  • непрямі

 

2) за формами власності інвестиції можна поділити на:

3) за регіональною ознакою розглядають інвестиції:

4)  залежно від строків освоєння інвестиції можуть бути довгостроковими, середньостроковими і короткостроковими. Згідно з методологією НБУ в Україні короткостроковими вважаються інвестиції до 1 року, середньостроковими – до 3-х років, довгостроковими – більше 3-х років.

5)  за характером участі в інвестуванні розрізняють прямі і непрямі інвестиції. Прямі інвестиції зазвичай здійснюються без фінансових посередників у виробничі фонди з метою одержання доходу і участі в управлінні виробництвом. Такі інвестиції передбачають безпосередню участь інвестора у виборі об'єкта інвестування і вкладання коштів. Іноді інвестор послідовно збільшує обсяги прямих інвестицій з метою заволодіння контрольним пакетом акцій (паїв). Непрямі інвестиції частіше за все здійснює пасивний інвестор, за участю опосередкованих осіб (інвестиційних фондів і компаній, фінансових посередників і т.д.).