Друк книгиДрук книги

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ ПО ТЕМІ 8

Практичні завдання до теми 8

Сайт: Навчально-інформаційний портал ВП НУБіП України "Ніжинський агротехнічний інститут"
Курс: Стратегічне управління
Книга: ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ ПО ТЕМІ 8
Надруковано: Гість
Дата: понеділок 14 вересень 2026 11:37

Таблиця змісту

1 Порядок проведення заняття

1. Розгляд результатів проведеного тестування по темі 8.

2. З’ясування ступеня засвоєння студентами теоретичного матеріалу по темі, що розглядається, шляхом написання письмових експрес-відповідей на питання, що передбачені для самоперевірки й аудиторного контролю.

3. Поглиблення теоретичних знань по темі, що розглядається (у формі економічної гри). Виконання практичних завдань і задач.

4. Розгляд дискусійних питань і завдань, які передбачені для самостійного виконання.

5. Підведення підсумків заняття. Оцінювання ступеня активності студентів, якості їх виступів і коментарів у процесі його проведення.

6. Організація проходження підсумкового контролю по модулю ІІ.

7. Рекомендації та поради щодо підготовки до наступного практичного  заняття.

2 Питання для розгляду

8.1. Сутність портфельного аналізу. Матриця Бостонської консалтингової групи (БКГ).

8.2. Модель «Продукт – ринок» І. Ансоффа. Тривимірна матриця Д. Абеля.

8.3. Матриця McKinsey (матриця General Electric).

8.4. Модель Shell / DPM – матриця спрямованої політики. Модель Хофера-Шендела.

8.5. Матриця життєвого циклу Arthur D. Little.

8.6. Модель стратегічного аналізу (база даних PIMS).

3 Ключові слова та поняття

Матриця. Портфельний аналіз. Портфель (portfolio) бізнесу. Стратегічна зона господарювання. Локальний критерій. Системний критерій. Матриця БКГ. Модель «продукт – ринок» І. Ансоффа. Тривимірна матриця Д. Абеля. Матриця McKinsey (матриця General Electric). Модель Shell / DPM – матриця спрямованої політики. Модель Хофера-Шендела. Матриця балансу життєвого циклу Arthur D. Little. Модель стратегічного аналізу (база даних PIMS).

4 Питання для роздумів, повторення й аудиторного контролю

8.1. Що є базовим об’єктом портфельного аналізу і за якими основними ознаками він виділяється в структурі організації?

8.2. Чи може СЗГ-«собака» (низька частка, низький ріст) бути корисною для загального портфеля аграрного підприємства? Аргументуйте свою точку зору.

8.3. Який додатковий критерій ввів Д. Абель у свою модель порівняно з матрицею І. Ансоффа та які три запитання він дозволяє закрити при виборі бізнесу?

8.4. Чому стратегія диверсифікації (новий товар на новому ринку) вважається найбільш ризикованою для аграрного підприємства з точки зору моделі Ансоффа?

8.5. Які три типи стратегічних зон (квадрантів) виділяються в матриці McKinsey за аналогією з «світлофором» і які базові дії вони передбачають для аграрного менеджера?

8.6. У чому перевага матриці McKinsey над матрицею БКГ для багатопрофільного агрохолдингу, що працює в умовах нестабільного законодавства та кліматичних ризиків?

8.7. Яка принципова відмінність моделі Shell/DPM від матриць БКГ та GE/McKinsey у підході до оцінки бізнесу?

8.8. У яких випадках для новоствореного агропідприємства модель Хофера-Шендела буде ефективнішою за класичну матрицю БКГ?

8.9. Які два головні параметри формують координати матриці ADL і скільки всього стратегічних квадрантів вона містить у класичному вигляді?

8.10. Чому для великого агрохолдингу важливо мати в портфелі СЗГ на різних стадіях життєвого циклу, і до яких наслідків може призвести концентрація лише на стадії «Зрілості»?

8.11. Яка головна мета проєкту PIMS і на чому базується його методологія порівняно з суб’єктивними експертними оцінками в матрицях?

8.12. Згідно з дослідженнями PIMS, відносна якість продукції є ключовим фактором успіху. Як аграрному підприємству використати цей висновок, якщо ціна на сільськогосподарську продукцію (наприклад, зерно) часто диктується світовим ринком, а не виробником?

5 Тестові завдання для самоконтролю рівня знань

1. Згідно з якою моделлю напрям розвитку бізнесу організації залежить (визначення залежності) від типу ринку, на якому діє підприємство, та від товару, який воно реалізує:

а) модель McKinsey та Шелл;

б) модель І. Ансоффа;

в) модель SРАСЕ;

г) модель SWOT;

д) модель ADL.

2. Згідно з якою моделлю напрям (стратегія) розвитку бізнесу організації визначається (залежить) від способу отримання конкурентної переваги та сектора ринку, на якому зосереджується увага:

а) модель М. Портера;

б) модель McKinsey та Шелл;

в) модель І. Ансоффа;

г) модель SРАСЕ;

д) модель ADL.

3. Використовуючи модель «продукт-ринок», визначте для поєднання яких рівнів насичення ринку та можливостей щодо постійного оновлення виробництва продукції (комбінації характеристик продукту та ринку) слід застосовувати стратегію «розширення ринку»:

а освоєний ринок;

б) новий ринок;

в) освоєний продукт;

г) новий продукт.

4. Векторами матриці ВКГ є параметри:

а) сильні та слабкі сторони організації в бізнесі;

б) обсяг виробництва продукції;

в) темпи зростання ринку та відносна частка ринку;

г) перспективи галузі;

д) стадії життєвого циклу галузі;

е) привабливість галузі.

5. Модель ADL складається з:

а) 20 квадрантів;

б) 16 квадрантів;

в) 9 квадрантів;

г) 8 квадрантів;

д) 6 квадрантів;

е) 4 квадрантів.

6. Для використання матриці McKinsey по кожній продукції організації розраховують:

а) комплексний показник привабливості та конкурентоспроможності продукту;

б) комплексний показник рентабельності бізнесу;

в) комплексний показник статусу організації в бізнесі;

г) комплексний показник місця бізнесу організації в галузі;

д) комплексний показник фінансової сили.

7. У матриці СЕ/McKinsey для аналізу господарських підрозділів підприємства використовують такі критерії:

а) привабливість галузі / позиція у конкуренції;

б) темпи зростання / частка ринку;

в) стадія життєвого циклу галузі / позиція у конкуренції;

г) інтенсивність конкуренції / потреби в інвестиціях;

д) сильні та слабкі сторони / можливості та загрози.

8. Матричні (портфельні) методи являють собою:

а) форму оцінки окремих сфер діяльності підприємства, представлених

окремих елементів співвідношення структур «продукт – ринок»;

б) форму оцінки рівня диференціації продукції підприємства;

в) форму оцінки способу забезпечення конкурентної переваги підприємства;

г) форму проведення фінансово-економічного аналізу підприємства;

д) форму аналізу та оцінки потенціалу підприємства.

9. Матриці, що застосовуються в межах портфельного аналізу, використовують для:

а) визначення способів забезпечення конкурентної переваги підприємства і встановлення належних асортиментних пропорцій в межах організації;

б) визначення необхідності входження організації в нові сфери діяльності;

в) опису та порівняння становища різних бізнесів організації стосовно темпів зростання, частки організації на ринку, загальної привабливості сектора ринку;

г) перспективного фінансового аналізу підприємства;

д) визначення способів забезпечення розвитку внутрішнього потенціалу організації.

10. В яких випадках використовують матричні методи стратегічного управління:

а) при діагностиці становища даного підприємства на ринку по відношенню до конкурентів;

б) при визначенні способів забезпечення конкурентної переваги організації;

в) при проведенні оцінки потенціалу підприємства;

г) при проведенні фінансового аналізу підприємства;

д) при діагностиці асортиментної структури продукції організації.

6 Завдання для самостійного виконання (по кожному питанню теми оцінюється лише 1 завдання)

Завдання 8.1.1. Підготуйте презентаційні матеріали в PowerPoint, в яких буде детально розкрито зміст даної теми. Орієнтовний обсяг – до 4 слайдів по кожному питанню, що винесене на розгляд.

Завдання 8.1.2. Оберіть аграрний холдинг або велике аграрне підприємство з різноманітними напрямками діяльності (наприклад, вирощування зернових, тваринництво, переробка продукції тощо). Використовуючи доступну інформацію, визначте стратегічні зони господарювання (СЗГ) для нього. Зберіть дані про темпи зростання ринку та відносну частку ринку для кожної СЗГ. Побудуйте матрицю БКГ для цієї організації та проаналізуйте її.

Завдання 8.1.3. Використовуючи отримані результати по виконанню завдання 8.1.2 визначте, які СЗГ в матриці БКГ, побудованій у попередньому завданні, належать до «дійних корів».  Проаналізуйте, які стратегії доцільно застосувати до цих СЗГ. Запропонуйте конкретні заходи для підтримки та розвитку «дійних корів».

Завдання 8.1.4. Використовуючи отримані результати по виконанню завдання 8.1.2 визначте, які СЗГ в матриці БКГ належать до «знаків питання».   Проаналізуйте, які фактори впливають на їхнє положення. Запропонуйте стратегії для перетворення «знаків питання» на «зірок» або для виведення їх з портфеля.

Завдання 8.1.5. Використовуючи отримані результати по виконанню завдання 8.1.2 визначте, які СЗГ в матриці БКГ належать до «собак».  Проаналізуйте, які фактори призвели до їхнього положення. Запропонуйте стратегії для «собак», враховуючи їхні обмежені перспективи.

Завдання 8.2.1. Оберіть конкретне аграрне підприємство та проаналізуйте його поточну стратегію за допомогою матриці Ансоффа. Запропонуйте можливі стратегії розвитку організації, використовуючи різні квадранти матриці.

Завдання 8.2.2. Оберіть суб’єкт господарювання, який застосовує стратегію диверсифікації. Проаналізуйте, які фактори спонукали його до диверсифікації. Оцініть ефективність стратегії диверсифікації для даного суб’єкта господарювання.

Завдання 8.2.3. Оберіть конкретний аграрний продукт (наприклад, органічні овочі, нішеві культури). Проаналізуйте ринок цього продукту за допомогою тривимірної матриці Абеля (групи покупців, потреби покупців, технології). Запропонуйте можливі стратегії розвитку цього продукту на основі аналізу.

Завдання 8.2.4. Оберіть конкретний нішевий ринок в аграрному секторі (наприклад, виробництво безглютенової продукції, вирощування екзотичних фруктів). Розробіть стратегію розвитку для організації, яка планує вийти на цей ринок, використовуючи матриці Ансоффа та Абеля.

Завдання 8.3.1. Оберіть суб’єкт господарювання з кількома напрямами діяльності (наприклад, рослинництво, тваринництво, переробка тощо). Визначте стратегічні зони господарювання (СЗГ) для нього. Оцініть привабливість галузі та конкурентну позицію кожної СЗГ, використовуючи таблиці з лекційного матеріалу. Побудуйте матрицю McKinsey та проаналізуйте її.

Завдання 8.3.2. За результатами виконання завдання 8.3.1, визначте СЗГ, які потрапили в квадранти «переможців» на матриці McKinsey. Проаналізуйте, які фактори сприяли їхньому успіху. Запропонуйте стратегії для підтримки та розвитку цих СЗГ.

Завдання 8.3.3. За результатами виконання завдання 8.3.1, визначте СЗГ, які потрапили в квадранти «тих, що програли» на матриці McKinsey. Проаналізуйте, які фактори призвели до їхнього невдалого становища. Запропонуйте стратегії для покращення їхнього становища або виходу з ринку.

Завдання 8.3.4. За результатами виконання завдання 8.3.1, визначте СЗГ,  які потрапили в «сумнівні» квадранти на матриці McKinsey. Проаналізуйте, які фактори впливають на їхнє невизначене становище. Запропонуйте стратегії для цих СЗГ, враховуючи їхні перспективи.

Завдання 8.3.5. Порівняйте матриці БКГ та McKinsey за їхніми перевагами та недоліками. Визначте, в яких ситуаціях кожна з матриць є більш ефективною. Запропонуйте, як можна поєднати обидві матриці для більш комплексного аналізу.

Завдання 8.4.1. Оберіть аграрне підприємство та проаналізуйте її стратегічні позиції за допомогою моделі Shell/DPM. Визначте, в якому квадранті матриці знаходиться кожна стратегічна зона господарювання (СЗГ) підприємства. Запропонуйте стратегії для кожної СЗГ на основі аналізу.

Завдання 8.4.2. Порівняйте моделі Shell/DPM та McKinsey за їхніми перевагами та недоліками.  Визначте, в яких ситуаціях кожна з моделей є більш ефективною. Запропонуйте, як можна поєднати обидві моделі для більш комплексного аналізу.

Завдання 8.4.3. Оберіть конкретний аграрний ринок (наприклад, органічна продукція, нішеві культури тощо). Проаналізуйте стадії розвитку цього ринку за допомогою моделі Хофера-Шендела. Визначте, які фактори впливають на розвиток ринку на кожній стадії.

Завдання 8.5.1. Оберіть багатогалузеве аграрне підприємство (наприклад, вирощування зернових, тваринництво, переробка продукції тощо). Визначте стратегічні зони господарювання (СЗГ) для нього. Оцініть стадію життєвого циклу галузі та конкурентну позицію кожної СЗГ. Побудуйте матрицю ADL для даного підприємства та проаналізуйте її.

Завдання 8.5.2. За результатами виконання завдання 8.5.1, визначте СЗГ, які знаходяться на різних стадіях життєвого циклу (зародження, розвиток, зрілість, занепад).  Проаналізуйте, які стратегії доцільно застосувати до кожної СЗГ. Запропонуйте конкретні заходи для реалізації цих стратегій.

Завдання 8.5.3. За результатами виконання завдання 8.5.1, визначте СЗГ, які мають різні конкурентні позиції (домінуюча, сильна, сприятлива, міцна, слабка). Проаналізуйте, які фактори впливають на їхні конкурентні позиції.  Запропонуйте стратегії для покращення конкурентних позицій.

Завдання 8.5.4. Порівняйте матриці ADL та McKinsey за їхніми перевагами та недоліками. Визначте, в яких ситуаціях кожна з матриць є більш ефективною.  Запропонуйте, як можна поєднати обидві матриці для більш комплексного аналізу.

Завдання 8.5.5. Оберіть суб’єкт аграрного бізнесу та проаналізуйте його поточний портфель бізнесу за допомогою матриці ADL. Визначте, чи є портфель організації збалансованим. Запропонуйте стратегії для балансування портфеля організації.

Завдання 8.6.1. Виберіть будь-яке аграрне підприємство та спробуйте визначити, які з факторів, зазначених у моделі PIMS (якість продукції, вертикальна інтеграція, капіталомісткість тощо), найбільше впливають на його прибутковість. Обґрунтуйте свою відповідь, використовуючи приклади з діяльності цього підприємства.

Завдання 8.6.2. Виберіть двох-трьох конкурентів з однієї галузі аграрного сектору. Спробуйте порівняти їхні конкурентні позиції, використовуючи критерії моделі PIMS (частка ринку, якість продукції тощо). Зробіть висновки про сильні та слабкі сторони кожного конкурента.

Завдання 8.6.3. Уявіть, що аграрне підприємство планує збільшити інвестиції в нові технології. Використовуючи модель PIMS, спрогнозуйте, як це може вплинути на його рентабельність та інші показники ефективності.

Завдання 8.6.4. Розгляньте приклад аграрного підприємства з високим рівнем вертикальної інтеграції (наприклад, від виробництва до переробки та реалізації). Оцініть, як вертикальна інтеграція впливає на його стійкість та ефективність в умовах нестабільного ринку.

Завдання 8.6.5. Спробуйте, використовуючи дані з відкритих джерел, розрахувати приблизний «номінал» рентабельності для вибраного аграрного підприємства. Порівняйте отриманий результат з фактичною рентабельністю підприємства та зробіть висновки.