| Сайт: | Навчально-інформаційний портал ВП НУБіП України "Ніжинський агротехнічний інститут" |
| Курс: | Аграрна політика (073) |
| Книга: | Практичне заняття по темі 4 |
| Надруковано: | Гість |
| Дата: | неділя 5 травень 2024 |
1. Аналіз результатів проведеного тестування по темі 4.
2. З’ясування ступеня засвоєння студентами теоретичного матеріалу по темі, що розглядається.
3. Поглиблення теоретичних знань по темі, що розглядається. Виконання практичних завдань і задач.
4. Розгляд дискусійних питань і завдань, які передбачені для самостійного виконання.
5. Підведення підсумків заняття. Оцінювання ступеня активності студентів, якості їх виступів і коментарів у процесі його проведення.
6. Організація проведення підсумкового контролю по модулю І.
7. Рекомендації та поради щодо підготовки до наступного практичного заняття.
4.1. Поняття та критерії ефективності державного регулювання аграрного сектору економіки
4.2. Методологічні підходи щодо оцінки ефективності державної підтримки сільського господарства
4.3. Концепція витрат та концепція корисності аналізу рівня добробуту суспільства
4.4. Підходи щодо моделювання та аналізу політики
4.5. Основні моделі міжнародної торгівлі агропродовольчими товарами й аналізу внутрішньої аграрної та торговельної політики
Методологія. Ефективність державного регулювання аграрного сектору. Економіка добробуту. Добробут. Суспільний добробут. Надлишок споживача. Надлишок виробника. Ринкова рівновага. РАМ-аналіз. Часткова рівновага. Загальна рівновага. Моделі загальної і часткової рівноваги.
1. Що розуміють під поняттям методологія? Які підходи для передбачення розвитку аграрної сфери використовує методологія аграрної політики?
2. Розкрийте ваше розуміння ефективності державного регулювання аграрного сектору.
3. На якій концепції ґрунтується традиційне розуміння ефективності? В чому її суть?
4. Які критерії розглядають для визначення ефективності державного регулювання сільського господарства? Розкрийте їх зміст. Що є одним із головних критеріїв ефективності державного регулювання аграрного сектору?
5. Назвіть показники оцінки ефективності державного регулювання сільського господарства, які використовуються на різних ієрархічних рівнях?
6. Які види ефективності враховують при оцінці державного регулювання аграрного сектору? Який серед основних видів ефективності є визначальним? Чому?
7. Переконайтеся, що ви розібралися в методологічних підходах до оцінки державної підтримки сільського господарства.
8. Що розуміють під корисністю та надлишком споживача? Як він визначається та що впливає на його розмір?
9. Що означає надлишок виробника для фірми? Як він визначається?
10. Чим визначається економічний стан суспільства?
11. В чому полягає головне завдання державної політики в аграрному секторі економіки?
12. Який інструмент використовується для аналізу ефективності регулювання аграрного сектору та ступеня впливу на нього з боку держави? Переконайтеся, що ви розібралися в ньому?
13. Що розуміють під частковою і загальною ріновагою?
14. Назвіть відомі вам моделі міжнародної торгівлі агропродовольчими товарами та аналізу внутрішньої аграрної й торговельної політики? Розкрийте їх суть.
1. Аналіз ринку будь-якої сільськогосподарської продукції можна здійснювати за допомогою:
а) коефіцієнта прибутковості
б) коефіцієнта суспільної вартості зовнішніх ресурсів
в) коефіцієнта суспільних витрат та вигод
г) коефіцієнта співвідношення приватних витрат і переваг
2. Відповідно до якого підходу при запровадженні заходів державної підтримки виграш сільськогосподарських товаровиробників порівнюється з програшем споживачів?
а) «економіки добробуту»
б) «альтернативних витрат»
в) «ринкової економіки»
г) «оцінки підтримки виробника»
3. Головним критерієм розвитку аграрного сектору економіки вважається
а) фондовіддача
б) раціональність
в) продуктивність
г) ефективність
4. Головним показником суспільного добробуту є:
а) коефіцієнт щастя населення
б) рівень доходів населення
в) тривалість життя
г) якість життя
5. Для вимірювання ефективності, конкурентних переваг та ступеня державного втручання в функціонування сільськогосподарської галузі використовується:
а) PEST-аналіз
б) SWOT-аналіз
в) АВС-аналіз
г) РАМ-аналіз
6. За допомогою якої моделі загальної рівноваги можна оцінити економічні наслідки прийняття відповідних управлінських рішень у сфері аграрної політики для кожної країни?
а) GTAP
б) UNCTAD
в) LINKAGE
г) MIRAGE
7. Моделями часткової рівноваги є:
а) CAPRI
б) FAPRI
в) AGMEMOD
г) MIRAGE
8. Надлишок виробника – це:
а) різниця між ціною яку покупець згоден заплатити за товар і ціною яку він фактично платить;
б) різниця між ринковою ціною товару і граничними витратами на виробництво;
в) обсяг товару, що має ціну нижчу від законодавчо встановленої максимальної ціни;
г) обсяг виробленого товару, що знаходиться на складі підприємства як нереалізований
9. Основними напрямами розвитку моделювання міжнародних агропродовольчих ринків є:
а) визначення відповідного рівня компенсації при вирішенні спірних питань в рамках СОТ в арбітражі
б) вирішення спірних питань у рамках системи багатосторонніх угод СОТ
в) здійснення оцінки можливих сценаріїв розвитку процесів лібералізації
г) встановлення специфіки впливу від реалізації пакета реформ у сфері міжнародної торгівлі агропродовольчими товарами на різні товари
10. Показниками оцінки ефективності державного регулювання сільського господарства на загальнодержавному рівні є:
а) темпи приросту середньої заробітної плати та середнього сукупного доходу селян
б) показники підтримки споживачів сільськогосподарської продукції
в) темпи приросту інвестицій у сільське господарство
г) якість та безпечність агропродовольства
11. Різниця між ціною, яку покупець згоден заплатити за товар, і ціною, яку він фактично платить – це:
а) прояв економіки добробуту
б) вимір ринкової рівноваги
в) надлишок виробника
г) надлишок споживача
12. Співвідношення суми витрат на ринкові та внутрішні ресурси до доходу від реалізації певної продукції – це:
а) коефіцієнт суспільної вартості внутрішніх ресурсів
б) коефіцієнт прибутковості
в) коефіцієнт співвідношення приватних витрат і переваг
г) коефіцієнт суспільних витрат та вигод
13. Суттю якого підходу методології аграрної політики є відкриття законів, які б дозволяли найбільш вірно регулювати виробництво і розподіл сільськогосподарського продукту?
а) діалектико-матеріалістичного
б) діалектичного
в) суб’єктивного
г) раціоналістичного
14. Які складові умов життєдіяльності суспільства включає суспільний добробут?
а) економічну
б) соціальну
в) екологічну
г) інституційну
15. Яка модель часткової рівноваги являє собою динамічну модель «Попит-Пропозиція» основних сільськогосподарських товарів світового та національних ринків?
а) ATPSM
б) FAPRI
в) SWOPSIM
г) AGLINK
Питання 1. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що суспільні витрати щодо виробництва певної кількості товару дорівнюють втраченій можливості споживання інших товарів? Чому?
Питання 2. Поясніть ваше розуміння наступного твердження: «Найвища ефективність функціонування ринку досягається, коли вид розподілу ресурсів максимізує загальний надлишок»?
Завдання 1. Опрацюйте лекційний матеріал з теми, що розглядається, детально розібравшись в ключових поняттях та виконавши необхідні завдання і задачі. Законспектуйте той матеріал, який ви вважаєте за необхідне, при підготовці до практичного заняття, виділивши (при необхідності) ті питання, які потребують, на ваш погляд, більш детального роз’яснення або додаткового опрацювання (повідомити про них викладача напередодні дня проведення практичного заняття).
Завдання 2. Проаналізуйте державну підтримку аграрного сектору економіки України, що передбачена на поточний рік. Які зміни відбулися в ній в порівнянні з попереднім і з довоєнним (2022) роком? Узагальнені результати дослідження з особистими висновками надішліть на електронну адресу викладача напередодні проведення практичного заняття.
Задача 1. Існуючий рівень маркетингових витрат на експорт-імпорт зерна в Україні становить 30 дол. за тону. Ціна пшениці на світовому ринку (FOB Одеса) становить 140 дол. США за тону. Виробництво пшениці в Україні становить 20 млн. т в рік, продаж пшениці виробниками – 15 млн. т в рік, експорт – 7 млн. т в рік. Виходячи з цього визначте:
1) Які внутрішні ціни на пшеницю будуть в Україні при імпортній і експортній ситуаціях?
2) Якщо за рахунок розвитку конкуренції між портами, запровадження нових технологій перевалки зерна, розвитку транспортної галузі, спрощення процедури оформлення зовнішньоекономічних операцій тощо, маркетингові витрати скоротяться на 20%, як це вплине на внутрішні ціни в Україні?
3) Як зміняться доходи виробників зерна в результаті зміни маркетингових витрат?
4) Як зміняться витрати споживачів зерна в результаті зміни маркетингових витрат?
5) Які наслідки таких змін з точки зору економіки держави в цілому?