| Сайт: | Навчально-інформаційний портал ВП НУБіП України "Ніжинський агротехнічний інститут" |
| Курс: | Стратегічне управління |
| Книга: | ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ ПО ТЕМІ 11 |
| Надруковано: | Гість |
| Дата: | вівторок 13 травень 2025 |
1. Розгляд результатів проведеного тестування по темі 11.
2. З’ясування ступеня засвоєння студентами теоретичного матеріалу по темі, що розглядається, шляхом написання письмових експрес-відповідей на питання, що передбачені для самоперевірки й аудиторного контролю.
3. Поглиблення теоретичних знань по темі, що розглядається (у формі економічної гри). Виконання практичних завдань і задач.
4. Розгляд дискусійних питань і завдань, які передбачені для самостійного виконання.
5. Підведення підсумків заняття. Оцінювання ступеня активності студентів, якості їх виступів і коментарів у процесі його проведення.
6. Рекомендації та поради щодо підготовки до наступного практичного заняття.
11.1. Історія збалансованої системи показників та її властивості
11.2. Принципи побудови, переваги та обмеження збалансованої системи показників
11.3. Порівняльна характеристика збалансованих моделей оцінювання ефективності діяльності організації
Збалансована система показників ЗСП (Balanced Scorecard). Стратегічна карта цілей (СКЦ). «Бортове табло» (tableau de bord). «Піраміда ефективності». Модель Лоренца Мейсела. Модель ЕР2М (Effective Progress and Performance Measurement). Квантове вимірювання досягнень (Quantum Performance Measurement). Вимірювання досягнень за версією «Ернст & Янг». «Ділове вікно управління» (Business Management Window). Концепція «Катерпіллар». Модель «ДжАйКейс» (Case)
1. Сутність збалансованої системи показників (BSC).
2. Особливості моделі «Бортове табло».
3. Що є основою концепції піраміди ефективності?
4. На яких перспективах ґрунтується модель ЕР2М?
5. З якою метою розроблена модель «Квантове вимірювання досягнень»?
6. Особливості концепції «Вимірювання досягнень за версією «Ернст & Янг».
7. На які цілі орієнтована модель «Ділове вікно управління»?
8. Відмінність концепції «Катерпіллар» від інших систем показників.
9. Особливості концепції «Хьюлетт-Паккард».
10. Відмінність моделі «ДжАйКейс» (Case).
1. Збалансована система показників складається з таких складових:
а) фінанси, клієнти, бізнес-процеси; навчання та розвиток;
б) обслуговування клієнтів та ринків, удосконалення внутрішніх процесів, право власності та свобода дій управління змінами та стратегією;
в) стратегічне управління і зростання в зовнішніх і внутрішніх сферах;
г) фінансові й нефінансові показники;
д) процеси між підрозділами організації.
2. Автором концепції «Бортове табло» (tableau de bord) є:
а) К. Робертс та П. Адамс;
б) Д. Макнайр, Р. Ланч, Д. Крос;
в) Консалтингова фірма «Артур Андерсен»;
г) Ж.Л. Мало;
д) Р. Каплан і Д. Нортон;
е) Лоренц Мейсел.
3. Мета ЗСП – моделі Лоренца Мейсела:
а) спрямована на оцінку інновацій, навчання та освіти, розвитку продукції та послуг, компетентності та корпоративної культури;
б) спрямована на переведення стратегії організації в комплексний набір монетарних і немонетарних показників для внутрішньо-фірмових управлінських цілей;
в) спрямована на забезпечення впровадження стратегії компанії та формування корпоративної культури, в якій постійно відбуваються зміни (модернізації);
г) спрямована на збільшення продуктивності і зростання темпів ви-пуску продукції, скорочення виробничої площі у два рази, зменшення запасів, практично без фінансових витрат, у два рази;
д) спрямована на зміну ставлення рядових працівниках до своєї діяльності.
4. Критеріями вибору стратегії моделі ЕР2М є:
а) обслуговування клієнтів і ринків; удосконалювання внутрішніх процесів; управління змінами й стратегією; власність і свобода дій;
б) фінанси; клієнти; внутрішні бізнес-процеси; людські ресурси;
в) вимірювання; система управління; мотивація; стиль мислення;
г) збалансована система показників; тотальна якість; управління результативністю; управління компетенціями;
д) командна робота; інтенсивний відкритий обмін інформацією; ефективне використання ресурсів та виключення втрат; безперервне вдосконалення.
5. Головний задум моделі «Піраміда ефективності» – це:
а) оцінка інновацій, навчання та освіти, розвиток продукції та послуг, компетентності та корпоративної культури;
б) спрямування на максимальний розвиток особистості всіх співробітників компанії й оптимальне використання їх можливостей для досягнення найвищих показників;
в) зв’язок клієнт-орієнтованої корпоративної стратегії з фінансовими показниками та визначення зовнішньої й внутрішньої ефективності організації;
г) моделювання, проведення й оцінювання прийнятих рішень на ос-нові ретельного планово-фактичного аналізу;
д) зміна культури бізнесу й створення інфраструктури, необхідної для одержання й підтримки більш високої продуктивності, рентабельності й ступеня задоволення споживачів.
6. Відмінність концепції «Катерпіллар» в тому, що вона:
а) формує умови проведення бенчмаркінгу як процесів, так і результатів;
б) поєднує цілі зовнішнього й внутрішнього оточення організації;
в) найбільшу увагу фокусує на зв’язку (сьогодні – завтра) і мало уваги приділяється аналізу минулих результатів (тільки з боку витрат);
г) створює умови для перевірки відповідності критичних чинників успіху організації її стратегіям;
д) застосовує мотивацію працівників.
7. З погляду консалтингової організації «Эрнст & Янг», проблема фінансово орієнтованих моделей оцінки діяльності організації полягала в:
а) визначенні цілей кожного рівня;
б) перевірці відповідності показників і стратегічних завдань;
в) складності розуміння одержувачами інформації безлічі фінансових коефіцієнтів, внаслідок чого їм складно впливати на показники;
г) управлінні змінами й стратегією;
д) удосконаленні внутрішніх процесів.
8. Показники – «Істотні знаки» вживаються у моделі:
а) ЕР2М (Effective Progress and Performance Measurement);
б) Квантове вимірювання досягнень. (Quantum Performance Measugement);
в) Модель Лоренца Мейсела (Lawrence S. Maisel);
г) «Піраміда ефективності»;
д) «Бортове табло» (tableau de bord).
9. До особливостей концепції «Хьюлетт-Паккард» не відноситься:
а) вивчення і вирішення проблем учасників виробничого процесу, аналіз проблем один одного;
б) оцінка показників за трьома напрямами: витрати, якість, продуктивність;
в) опис процесів між підрозділами організації;
г) встановлення внутрішніх стандартів організації;
д) бенчмаркінг процесів і результатів.
10. Модель «ДжАйКейс» (Case) розроблена з метою:
а) вирішення проблем учасників виробничого процесу;
б) вирішення проблем тільки організацій сервісу;
в) стратегічного планування всіх напрямів діяльності;
г) забезпечення підприємствам сільського господарства статусу виробника світового класу;
д) оцінки наслідків управлінських рішень, що визначають фінансові результати.
Завдання 11.1.1. Підготуйте презентаційні матеріали в PowerPoint, в яких буде детально розкрито зміст даної теми. Орієнтовний обсяг – до 4 слайдів по кожному питанню, що винесене на розгляд.
Завдання 11.1.2. Визначте, які традиційні фінансові показники найчастіше використовуються в аграрних підприємствах. Проаналізуйте, які недоліки цих показників можуть впливати на прийняття стратегічних рішень в аграрному секторі. Наведіть приклади, як орієнтація лише на фінансові показники може зашкодити довгостроковому розвитку аграрного підприємства.
Завдання 11.1.3. Використовуючи умовне аграрне підприємство, визначте чотири перспективи збалансованої системи показників, які є найбільш важливими для нього (наприклад, фінанси, клієнти, внутрішні процеси, навчання та зростання). Для кожної перспективи визначте 2-3 ключові показники, які відображають стратегічні цілі підприємства. Опишіть, як ці показники пов’язані між собою та як вони сприяють досягненню загальної стратегії підприємства.
Завдання 11.1.4. Порівняйте традиційну систему управління, що базується на фінансових показниках, та збалансовану систему показників. Визначте основні відмінності між цими системами. Проаналізуйте, які переваги та недоліки має кожна система. Зробіть висновок, яка система є більш ефективною для управління сучасним аграрним підприємством.
Завдання 11.2.1. На прикладі умовного аграрного підприємства (наприклад, фермерське господарство, агрохолдинг), визначте його стратегічні цілі в кожній з чотирьох перспектив збалансованої системи показників (фінанси, клієнти, внутрішні процеси, навчання та зростання). Складіть стратегічну карту, відображаючи причинно-наслідкові зв’язки між цими цілями. Опишіть, як досягнення цілей в одній перспективі впливає на досягнення цілей в інших перспективах.
Завдання 11.2.2. Визначте, які переваги збалансованої системи показників є найбільш актуальними для аграрних підприємств. Проаналізуйте, які обмеження цієї системи можуть виникнути в аграрному секторі. Наведіть приклади, як можна подолати ці обмеження. Зробіть висновок про доцільність використання збалансованої системи показників в аграрному секторі.
Завдання 11.2.3. Використовуючи умовне аграрне підприємство, визначте 2-3 ключові показники ефективності (KPI) для кожної з чотирьох перспектив збалансованої системи показників. Обґрунтуйте вибір кожного показника та опишіть, як він відображає стратегічні цілі підприємства. Запропонуйте методи вимірювання та збору даних для кожного показника.
Завдання 11.3.1. Оберіть дві з розглянутих в лекції моделей (наприклад, Збалансовану Систему Показників та «Піраміду ефективності»). Проаналізуйте, як кожна з цих моделей може бути застосована до оцінки ефективності аграрного підприємства. Визначте переваги та недоліки кожної моделі з точки зору її застосування в аграрному секторі. Зробіть висновок, яка з моделей є більш придатною для аграрного підприємства та чому.
Завдання 11.3.2. Використовуючи умовне аграрне підприємство (наприклад, фермерське господарство, ТОВ), розробіть концептуальну модель Збалансованої Системи Показників, адаптовану до його специфіки. Визначте ключові показники ефективності для кожної з чотирьох перспектив (фінанси, клієнти, внутрішні процеси, навчання та зростання). Обґрунтуйте вибір кожного показника та опишіть, як він відображає стратегічні цілі підприємства.
Завдання 11.3.3. Опишіть, як концепція «Бортового табло» може бути застосована для управління аграрним підприємством. Визначте, які ключові показники можуть бути включені до «Бортового табло» для аграрного підприємства. Проаналізуйте, які переваги та недоліки має «Бортове табло» порівняно з Збалансованою Системою Показників в контексті аграрного менеджменту.
Питання 11.1.1. Які особливості аграрного сектору необхідно враховувати при впровадженні збалансованої системи показників? Які специфічні показники можна використовувати для оцінки ефективності аграрного підприємства в кожній з чотирьох перспектив? Як забезпечити збалансованість між фінансовими та нефінансовими показниками в аграрному секторі?
Питання 11.1.2. Наскільки актуальним є впровадження збалансованої системи показників для аграрних підприємств в Україні? Які перешкоди можуть виникнути при впровадженні цієї системи? Як можна стимулювати впровадження збалансованої системи показників в аграрному секторі України?
Питання 11.2.1. Як збалансована система показників може допомогти аграрним підприємствам підвищити свою конкурентоспроможність? Які аспекти його діяльності можна покращити за допомогою цієї системи? Як забезпечити ефективне використання збалансованої системи показників для досягнення конкурентних переваг?
Питання 11.2.2. Які специфічні проблеми можуть виникнути при впровадженні збалансованої системи показників в аграрних підприємствах України? Як можна подолати ці проблеми? Які фактори сприяють успішному впровадженню збалансованої системи показників в аграрному секторі України?
Питання 11.3.1. Наскільки універсальними є збалансовані моделі оцінювання ефективності для аграрних підприємств різних типів (фермерські господарства, ТОВ, агрохолдинги, переробні підприємства)? Які фактори впливають на вибір моделі оцінювання для конкретного аграрного підприємства? Як можна адаптувати збалансовані моделі оцінювання до специфічних потреб аграрного підприємства?
Питання 11.3.2. Як використання збалансованих моделей оцінювання може сприяти підвищенню ефективності аграрного бізнесу в Україні? Які перешкоди можуть виникнути при впровадженні цих моделей в українських аграрних підприємствах? Як можна стимулювати впровадження збалансованих моделей оцінювання в аграрному секторі України?