Тема 8. Україна і європейські стандарти: адаптація та перспективи.

1 Нормативно-правова база адаптації до норм ЄС

Адаптація законодавства України до норм і стандартів Європейського Союзу є ключовим елементом євроінтеграційного процесу. Для автомобільного транспорту це питання набуває особливої ваги, оскільки транспортна галузь безпосередньо забезпечує економічні зв’язки, рух товарів і людей. У цьому блоці ми розглянемо фундаментальні засади правового механізму адаптації, ключові міжнародні угоди, а також базову термінологію, без розуміння якої неможливе подальше вивчення галузевих стандартів.

1. Конституційно-правовий механізм імплементації норм ЄС

Конституційно-правовий механізм імплементації норм і стандартів ЄС у законодавство України у сфері транспорту базується на положеннях Основного Закону та законодавстві про міжнародні договори.

Конституційна основа. Відповідно до частини 2 статті 9 Конституції України, укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції . Це положення забезпечує верховенство конституційних засад у процесі інтеграції, водночас створюючи правову можливість для приведення законодавства у відповідність до міжнародних зобов’язань.

Водночас, передбачений статтею 9 Конституції механізм імплементації міжнародних договорів не може вважатися достатнім для повноцінної взаємодії з наднаціональним правом ЄС . Науковці наголошують на необхідності створення окремого конституційно-правового порядку імплементації договорів з ЄС, який би чітко визначив місце актів ЄС в ієрархії нормативно-правових актів України .

Проблематика прямого застосування права ЄС. Однією з ключових проблем залишається відсутність чіткої юридичної підстави для безпосереднього застосування актів acquis ЄС (набутого права ЄС) в межах внутрішнього правопорядку України . Більшість держав-членів ЄС для наділення обов’язковою юридичною силою норм права ЄС на національному рівні внесли відповідні зміни до своїх конституцій .

Для прикладу:

• Конституція Польщі (стаття 91) передбачає, що ратифіковані угоди з міжнародними організаціями, якщо вони передбачають пряму дію та верховенство створюваного ними права, наділені у внутрішньому правопорядку відповідною юридичною силою .

• Конституція Португалії (стаття 8) прямо визначає, що положення договорів ЄС та норми, прийняті інститутами Союзу, безпосередньо застосовуються у внутрішньому правопорядку .

Перспективи конституційних змін. Дослідники переконані, що на етапі вступу України до ЄС було б доречним розглянути питання про внесення змін до статті 9 Конституції України, пов’язаних із юридичною силою та прямою дією норм актів ЄС . Крім того, існують проблеми із забезпеченням якісного офіційного перекладу джерел acquis ЄС, браком комплексної юридичної підготовки суддів та державних службовців із права ЄС, а також недостатнім фінансуванням підготовки кваліфікованих кадрів .

Практичний висновок. Нині процес імплементації відбувається переважно через прийняття нових законів та підзаконних актів, які відтворюють зміст директив і регламентів ЄС. Проте для забезпечення ефективної правозастосовної практики в майбутньому Україні необхідно вдосконалити конституційно-правові засади цього процесу.

2. Ключові угоди, що регулюють гармонізацію транспортного законодавства

Гармонізація транспортного законодавства України з європейським здійснюється на основі низки міжнародних документів, центральне місце серед яких посідає Угода про асоціацію.

2.1. Угода про асоціацію між Україною та ЄС

Підписана у травні 2014 року, Угода про асоціацію стала якісно новим етапом у відносинах між Україною та Європейським Союзом . Вона визначила стратегічні орієнтири системних реформ та передбачила зобов’язання України щодо поступового приведення національного законодавства у відповідність до законодавства ЄС у визначених сферах . Також існує спеціалізована Угода між Україною та ЄС про вантажні перевезення автомобільним транспортом (зокрема, зміни від 20.06.2024) .

Розділи Угоди, що стосуються транспорту :

• Глава 7 «Транспорт» Розділу V «Економічне та галузеве співробітництво» (статті 367, 368) — безпосередньо регулює сферу транспорту. Основна мета співпраці, згідно зі статтею 368: сприяння реструктуризації та оновленню транспортного сектору України і поступовій гармонізації чинних стандартів та політики з існуючими в ЄС .

• Додатки XXXII і XXXIII до Глави 7 — містять детальні переліки актів ЄС (директив, регламентів), до яких має бути наближене законодавство України .

• Глава 6 «Заснування, торгівля послугами та електронна торгівля» — стосується доступу на ринок транспортних послуг та транскордонного надання послуг українськими перевізниками (стаття 136) .

• Глава 3 «Зона вільної торгівлі» — створює правову базу для безперешкодного переміщення товарів, послуг і капіталу, а також регуляторного наближення .

• Глава 27 «Транскордонне та регіональне співробітництво» — включає співпрацю, що стосується транспорту (стаття 448) .

Напрями гармонізації в автомобільному транспорті згідно з Главою 7 та додатками :

• Соціальне законодавство: гармонізація правил щодо часу керування та відпочинку, використання тахографів (першого та другого поколінь), пристроїв обмеження швидкості.

• Безпека перевезень: створення систем перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації та систем придорожніх перевірок, гармонізація правил перевезення небезпечних вантажів (ADR), швидкопсувних вантажів та тварин.

• Доступ до ринку: впровадження спільних правил допуску до роботи операторів автомобільних перевезень на засадах бездоганної ділової репутації, створення системи професійної кваліфікації персоналу.

• Технічні стандарти: гармонізація вимог до транспортних засобів, створення системи оплати за користування дорожньою інфраструктурою.

• Екологічні стандарти: наближення до права та політики ЄС у сфері охорони навколишнього середовища.

Важливо. Угода про асоціацію передбачає не одномоментне запозичення норм, а поступову гармонізацію, тобто процес, розтягнутий у часі з урахуванням економічних та інституційних можливостей України.

2.2. Інші важливі угоди та документи

• Порядок денний асоціації Україна — ЄС — конкретизує кроки та терміни імплементації положень Угоди .

• Транспортна панель Східного партнерства — регіональна платформа для співпраці у сфері покращення транспортних сполучень .

• Плани заходів з імплементації Угоди про асоціацію — приймаються Кабінетом Міністрів України і визначають конкретні відомчі завдання .

• Інвестиційні інструменти: План зовнішніх інвестицій ЄС, Інвестиційна платформа добросусідства (NIP), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та ЄБРР, які забезпечують фінансування транспортних проєктів в Україні .

3. Понятійний апарат: адаптація, гармонізація, імплементація

Розуміння різниці між ключовими термінами є критичним для коректного сприйняття механізмів наближення законодавства. Часто ці поняття використовуються як синоніми, однак у правовій доктрині вони мають чітке розмежування.

Адаптація (загальний процес)

Адаптація — це найширше поняття, яке охоплює весь комплекс заходів, спрямованих на приведення національного законодавства, інституційної спроможності, економіки та суспільних відносин у відповідність до вимог і стандартів ЄС. Адаптація передбачає не лише зміну законів, а й інституційну перебудову, підготовку кадрів, модернізацію інфраструктури, зміну свідомості. Це стратегічний процес, який розпочинається з політичного рішення про євроінтеграцію.

Гармонізація (узгодження стандартів)

Гармонізація — це процес узгодження технічних, правових, соціальних та екологічних стандартів із загальновизнаними європейськими нормами . Гармонізація не обов'язково передбачає повне копіювання норми: допустиме збереження національної специфіки за умови досягнення того ж рівня безпеки, якості або захисту. У контексті автомобільного транспорту гармонізація стосується екологічних класів двигунів, вимог до тахографів, правил допуску до ринку тощо.

Імплементація (юридичне втілення)

Імплементація — це найвужче поняття, яке означає конкретну організаційно-правову діяльність держави з впровадження (транспонування) міжнародних норм у національне законодавство та їх практичну реалізацію .

Згідно з науковими визначеннями:

• Імплементація — це діяльність органів державної влади, яка має міжнародний і внутрішньодержавний характер та спрямована на вдосконалення законодавства через виконання країною своїх міжнародних зобов'язань .

• Імплементація включає два рівні :

  1. Транспонування (вузький сенс) — створення порядку та процедур впровадження актів (прийняття нових законів, змін до існуючих, підзаконних актів). Для директив ЄС цей процес залишає державі-члену певну свободу щодо методів і способів імплементації, тоді як регламенти ЄС мають бути впроваджені у національний правопорядок без будь-яких змін .

  2. Практична реалізація (широкий сенс) — тлумачення норм, правозастосовна практика (діяльність судів, контролюючих органів), забезпечення дотримання та виконання .

 

2 Технічні та екологічні стандарти

Вступ

Технічні та екологічні стандарти є однією з найбільш динамічних сфер адаптації українського транспортного законодавства до європейських вимог. Цей блок охоплює чотири ключові напрями: екологічні норми двигунів, технічні вимоги до тахографів, габаритно-вагові параметри транспортних засобів та систему періодичного технічного контролю. Кожен з цих напрямів безпосередньо впливає на конкурентоспроможність українських перевізників на міжнародному ринку та безпеку дорожнього руху в країні.

1. Екологічні стандарти двигунів: Євро-5 та Євро-6

Екологічні стандарти Євро регулюють вміст шкідливих речовин у вихлопних газах транспортних засобів. Їх впровадження в Україні відбувається поетапно, однак синхронізація з ЄС має свої особливості.

1.1. Сучасний стан та диференційований підхід

Запровадження екостандартів в Україні відбувається за диференційованим підходом залежно від категорії транспортного засобу. Початково з 1 січня 2025 року планувалося запровадження стандарту Євро-6 для всіх нових та вживаних сідлових тягачів, автобусів, вантажних авто, спецтехніки, а також нових легкових автомобілів .

Однак законодавчі зміни передбачають різні терміни впровадження:

1.2. Відмінності від європейської синхронізації

В Європейському Союзі стандарт Євро-6 набув чинності ще у 2014 році. Таким чином, український графік впровадження має суттєве відставання - для вантажного транспорту орієнтовно на 13 років. Такий асинхронний підхід пояснюється економічними реаліями: згідно з даними, середній вік транспортних засобів в Україні становить близько 19-20 років, що відповідає екологічним стандартам Євро-2 - Євро-4 .

1.3. Винятки для оборонно-промислового комплексу

Кабінет Міністрів ініціював відтермінування вимог Євро-5 та Євро-6 для транспортних засобів, що ввозяться для використання у виробництві продукції оборонного призначення . Це рішення прийняте за зверненням АТ "Українська оборонна промисловість" через загострення проблеми дефіциту критично важливих складових частин, спричиненого збройною агресією рф . Відтермінування має на меті запобігти спаду виробництва оборонної продукції та подорожчанню транспортних засобів для сил оборони .

2. Смарт-тахографи G2V2: чинні вимоги та перспективи

Смарт-тахограф другого покоління (G2V2) є ключовим елементом контролю за дотриманням режимів праці та відпочинку водіїв, а також фіксації маршруту руху.

2.1. Вимоги, що вже діють

З 1 липня 2026 року в Україні набули чинності нові вимоги до вантажних автомобілів, які вперше реєструються для виконання міжнародних перевезень. Відтепер такі транспортні засоби повинні бути обладнані смарт-тахографами другого покоління G2V2 .

Ключові характеристики G2V2:

• Автоматична реєстрація режимів праці та відпочинку водія

• Визначення місцезнаходження транспортного засобу за допомогою супутникової навігації

• Підвищений рівень захисту від несанкціонованого втручання та фальсифікації даних

• Зберігання даних про маршрут без втручання водія 

2.2. Оновлені правила робочого часу

З 26 липня 2026 року набула чинності нова редакція Положення про робочий час і час відпочинку водіїв, яка впроваджує ключові норми Регламенту (ЄС) №561/2006, Директиви 2002/15/ЄС, а також рішення Спільного комітету Україна – ЄС щодо застосування стандартів смарт-тахографів (G2V2) .

Основні норми, що залишаються чинними:

• Щоденний час керування - не більше 9 годин (до 10 годин двічі на тиждень)

• Не більше 56 годин керування на тиждень і 90 годин - за два тижні

• Обов'язкова перерва 45 хвилин після 4,5 годин керування

• Обов'язкове використання справних тахографів 

Важливе розширення сфери дії: Вимоги щодо режиму праці та наявності тахографів тепер поширюються на водіїв, що виконують міжнародні перевезення пасажирів на замовлення та міжнародні перевезення таксі, незалежно від форми зайнятості (штатні водії, ФОП, цивільно-правові договори) .

2.3. Виключення

Вимоги не застосовуються до:

• Транспорту сил безпеки та оборони, екстрених та аварійних служб

• Сільськогосподарських, комунальних, поштових перевезень у межах 100 км

• Навчального та малошвидкісного транспорту

• Перевезень у зонах бойових дій 

3. Адаптація до Директиви 96/53/ЄС: габарити та вага

Директива Ради 96/53/ЄС встановлює максимальні дозволені розміри для національного та міжнародного дорожнього руху та максимальну дозволену вагу для міжнародного дорожнього руху . Її мета — впорядкування руху транспортних засобів та збереження дорожнього полотна .

3.1. Сфера застосування Директиви

Директива застосовується до:

• Розмірів моторних транспортних засобів категорій М2 та М3 (пасажирські) та N2 та N3 (вантажні)

• Причепів до них категорій 03 та 04

• Маси та деяких інших характеристик зазначених транспортних засобів у міжнародному русі 

Основною метою є встановлення стандартів обігу (умов навантаження), а не стандартів виробництва .

3.2. Процес адаптації в Україні

Україна активно працює над імплементацією цієї Директиви. У березні 2026 року відбувся навчальний семінар для працівників Укртрансбезпеки, організований проєктом AASISTS III, присвячений практичним аспектам застосування Директиви 96/53/ЄС .

Ключові елементи адаптації включають:

• Механізм правового перенесення граничних габаритно-вагових параметрів до національного законодавства

• Функціонування принципу вільного обігу транспортних засобів

• Організацію дозвільних процедур для перевезення неподільних вантажів із визначенням конкретного маршруту та строку дії

• Цифровізацію дозвільних процедур

• Застосування мультимодальних виключень

• Ризик-орієнтовану модель контролю із використанням систем зважування у русі (WIM) як інструменту попереднього відбору для перевірок та забезпечення пропорційності санкцій 

4. Зміни у періодичному технічному контролі (ПТК)

Адаптація до Директиви 2014/45/ЄС про періодичний технічний огляд транспортних засобів є одним із ключових євроінтеграційних зобов'язань України .

4.1. Чинні вимоги до ПТК

Наразі в Україні обов'язковий технічний контроль існує для певних категорій авто, що використовуються для комерційних перевезень або професійної діяльності :

4.2. Оновлення правил ПТК

Кабінет Міністрів вніс комплексні зміни до порядку проведення обов'язкового технічного контролю :

• Уточнено термінологію: введено визначення «ЄКМТ - сертифікат придатності до експлуатації транспортного засобу»

• Встановлено механізм проведення ПТК після ДТП - у випадках пошкодження елементів, що можуть містити значні або небезпечні недоліки

• Розширено підстави для виключення виконавців з реєстру суб'єктів проведення ОТК

• Уточнено вимоги до фото- та відеофіксації з обов'язковим зазначенням дати видачі протоколу

• Введено норми класифікації недостатків транспортних засобів

• Передбачено можливість проведення додаткових перевірок та видачу ЄКМТ-сертифікатів 

4.3. Перспективи: повернення техогляду для легковиків

Наймасштабніша зміна, яка очікується до кінця 2027 року - повернення обов'язкового технічного контролю для легкових автомобілів, скасованого у 2011 році .

Заступник міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач зазначив: «До кінця наступного року в нас мають бути прийняті зміни до законодавства, які встановлять норму про проходження обов'язкового періодичного контролю транспортних засобів – всіх абсолютно, в тому числі легкових, які зараз його не проходять» .

Ключові елементи реформи, що обговорюються:

• Обов'язкове навчання та періодична переатестація інспекторів (кожні 5 років)

• Незалежність інспекторів - винагорода не може залежати від результату огляду

• Запровадження окремої професії - інспектор технічного контролю

• Акредитація, погодження та реєстрація пункту техогляду замінюються єдиною електронною процедурою з межею 30 днів

• За кожен огляд відповідає конкретна людина

• Аналіз фото та відео за допомогою ШІ для виявлення підозрілих випадків 

4.4. Ризики та виклики

Антикорупційне дослідження виявило ризики відтворення старих корупційних схем, які існували до скасування техогляду у 2011 році :

1. Зберігання відеоматеріалів безпосередньо операторами пунктів контролю, а не в окремій державній системі

2. Ручне внесення результатів вимірювань до електронної системи, що створює можливості для маніпуляцій

3. Недостатня персональна відповідальність інспекторів за результати перевірок

Очікується, що законопроєкт оприлюднять до кінця літа 2026 року, а у вересні–жовтні подадуть до Верховної Ради. ЄС оцінюватиме не лише наявність закону, а й ефективність та прозорість системи.

Висновки 

1. Екологічні стандарти. Україна запровадила Євро-6 для нових легкових авто з 2025 року, однак для вантажного транспорту діє Євро-5 до 2027 року, що створює суттєву асинхронність із ЄС (відставання близько 13 років). Системною проблемою залишається застарілий автопарк (середній вік 19-20 років). Для ОПК передбачено винятки.

2. Смарт-тахографи G2V2. З липня 2026 року їх встановлення є обов'язковим для нових вантажівок на міжнародних перевезеннях. Одночасно оновлено правила робочого часу водіїв із розширенням сфери дії на міжнародні пасажирські перевезення таксі та на замовлення.

3. Габаритно-вагові параметри. Адаптація до Директиви 96/53/ЄС відбувається через навчання персоналу, правове перенесення норм, цифровізацію дозвільних процедур та впровадження систем зважування у русі (WIM).

4. Періодичний технічний контроль. Вже діють посилені вимоги до відеофіксації оглядів та класифікації недостатків. Найбільш масштабна реформа — повернення обов'язкового техогляду для легковиків до кінця 2027 року — потребує подолання корупційних ризиків та створення ефективної системи контролю.

3 Інституційна та інфраструктурна адаптація

Інституційна та інфраструктурна адаптація є фундаментом, на якому тримається вся євроінтеграційна архітектура транспортного сектору. Якщо технічні стандарти визначають "що" має відповідати європейським нормам, то інституційна спроможність та інфраструктура визначають "як" це буде забезпечено. Цей блок охоплює три ключові виміри: роль головного регуляторного органу — Укртрансбезпеки, систему фінансових механізмів у вигляді дорожніх платежів та масштабні інфраструктурні проєкти, що інтегрують Україну до Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T).