Друк книгиДрук книги

Лекція 3. Правовий статус агроінженера та професійна відповідальність за безпеку праці

Правовий статус агроінженера та професійна відповідальність за безпеку праці

Сайт: Навчально-інформаційний портал ВП НУБіП України "Ніжинський агротехнічний інститут"
Курс: Правові засади та безпека праці в агроінженерії
Книга: Лекція 3. Правовий статус агроінженера та професійна відповідальність за безпеку праці
Надруковано: Гість
Дата: п'ятниця 23 жовтень 2026 4:34

Таблиця змісту

1 Поняття правового статусу агроінженера.

Лекція 3. Правовий статус агроінженера та професійна відповідальність за безпеку праці

1. Поняття та структура правового статусу агроінженера

Правовий статус агроінженера (інженера з механізації сільського господарства, головного інженера, інспектора/фахівця з інженерно-технічного забезпечення) — це закріплене нормами права соціально-правове становище фахівця, яке визначає його місце в системі управління виробництвом, а також сукупність його законодавчо регламентованих прав, обов’язків, повноважень та юридичної відповідальності у сфері забезпечення безпеки праці та технічного сервісу.

У контексті безпеки праці правовий статус агроінженера є двояким:

  1. Як суб’єкта трудових відносин (працівника): він має загальні трудові права та гарантії (на безпечні умови праці, оплату праці, відпочинок, соціальне страхування).

  2. Як посадової особи (керівника/організатора виробництва): він виступає носієм розпорядчих і організаційно-виконавчих функцій, який відповідає за створення безпечних умов праці для підпорядкованих працівників (механізаторів, слюсарів, операторів), належний технічний стан машинно-тракторного парку (МТП) та дотримання екологічних і технічних регламентів.

Структура правового статусу агроінженера охоплює такі ключові елементи:

┌───────────────────────────────────────────────────────────────────────────────┐
│                    СТРУКТУРА ПРАВОВОГО СТАТУСУ АГРОІНЖЕНЕРА                   │
└──────────────────────────────────────┬────────────────────────────────────────┘
                                       │
      ┌────────────────────────────────┼────────────────────────────────┐
      ▼                                ▼                                ▼
┌──────────────┐             ┌────────────────────┐            ┌──────────────────┐
│   Правосуб'  │             │     Нормативна     │            │    Професійні    │
│  єктність    │             │       база         │            │    елементи      │
└──────┬───────┘             └─────────┬──────────┘            └────────┬─────────┘
       │                               │                                │
       ├─ Правоздатність               ├─ Конституція України           ├─ Посадові права
       ├─ Дєздатність                  ├─ КЗпП України                  ├─ Посадові обов'язки
       └─ Деліктоздатність             ├─ ЗУ «Про охорону праці»        ├─ Професійні гарантії
                                       └─ НПАОП та Техрегламенти        └─ Юридична відповідальність

Елементи правового статусу:

  1. Правосуб’єктність:

    • Трудова правоздатність та дієздатність: виникає за загальним правилом з досягненням працездатного віку та здобуттям відповідної фахової освіти (бакалавр, магістр за спеціальністю «Агроінженерія»).

    • Деліктоздатність: здатність особисто відповідати за вчинені правопорушення у сфері охорони праці та технічної експлуатації машин (адміністративні, дисциплінарні, матеріальні чи кримінальні).

  2. Посадові обов’язки (з охорони праці та безпеки):

    • Забезпечення належного технічного стану сільськогосподарської техніки, обладнання МТМ, зернотоків та складських приміщень.

    • Організація проведення первинних, повторних та позапланових інструктажів з охорони праці для інженерно-технічного персоналу та механізаторів.

    • Контроль за дотриманням працівниками технологічної дисципліни, інструкцій з безпеки, правильним застосуванням ЗІЗ.

    • Негайне зупинення експлуатації несправних машин, механізмів чи знарядь, які створюють загрозу життю чи здоров’ю людей.

  3. Посадові права:

    • Отримувати від керівництва підприємства необхідну інформацію, ресурси та ЗІЗ для забезпечення безпечного виробничого процесу.

    • Відстороняти від роботи осіб, які не пройшли навчання/інструктаж з ОП, підсумкову перевірку знань, медичний огляд або перебувають у стані алкогольного/наркотичного сп'яніння.

    • Вносити пропозиції керівнику підприємства щодо притягнення до відповідальності порушників вимог безпеки праці або заохочення сумлінних працівників.

    • Відмовлятися від виконання розпоряджень керівництва, якщо вони суперечать нормам ОП і створюють реальну загрозу катастрофи, аварії чи травмування людей.

  4. Професійні гарантії:

    • Право на професійне підвищення кваліфікації та перепідготовку за рахунок роботодавця.

    • Право на пільги та компенсації за роботу у важких, шкідливих чи небезпечних умовах (якщо такі встановлені за результатами атестації робочих місць).

2. Нормативно-правова база закріплення статусу

Правовий статус агроінженера регламентується багаторівневою системою нормативно-правових актів:

  1. Законодавчий рівень:

    • Кодекс законів про працю України (КЗпП): регулює порядок прийняття на роботу, переведення, розірвання трудового договору, нормування та оплату праці, матеріальну та дисциплінарну відповідальність.

    • Закон України «Про охорону праці»: визначає права та обов’язки посадових осіб щодо створення безпечних умов праці, обов'язковість навчання та перевірки знань з питань ОП.

  2. Підзаконний та галузевий рівень:

    • Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 1 та Випуск 2): визначає кваліфікаційні вимоги, завдання та обов’язки за посадами «Головний інженер», «Інженер з механізації та автоматизації сільськогосподарського виробництва», «Інженер з охорони праці».

    • НПАОП 01.0-1.01-12 «Правила охорони праці у сільському господарстві»: установлює конкретні технологічні та технічні вимоги до безпечної експлуатації МТА, обладнання МТМ та об'єктів агроінженерії, які агроінженер зобов'язаний впроваджувати.

  3. Локальний рівень (на рівні конкретного агропідприємства):

    • Посадова інструкція агроінженера: головний локальний документ, що деталізує обов'язки, права та відповідальність фахівця з урахуванням специфіки конкретного господарства.

    • Колективний договір та Положення про службу охорони праці (СУОП) підприємства.

    • Накази керівника: про призначення відповідальних осіб за безпечну експлуатацію вантажопідіймальних кранів, посудин під тиском, електрогосподарства, за випуск техніки на лінію тощо.

2 Професійні права агроінженера.

2. Професійні права агроінженера

Професійні права агроінженера у сфері охорони праці та технічної експлуатації — це закріплені законодавством та локальними актами підприємства повноваження, надані фахівцю для належного виконання своїх посадових обов’язків, забезпечення безпеки виробничих процесів, захисту життя і здоров’я працівників та ефективного управління машинно-тракторним парком (МТП).

Надані права є інструментом, який дозволяє агроінженеру як посадовій особі впливати на виробничий процес, зупиняти небезпечні роботи та вимагати від роботодавця й підлеглих суворого дотримання державних та галузевих стандартів безпеки.

Права агроінженера можна систематизувати за чотирма основними напрямами:

┌────────────────────────────────────────────────────────────────────────┐
│                   ПРОФЕСІЙНІ ПРАВА АГРОІНЖЕНЕРА                        │
└───────────────────────────────────┬────────────────────────────────────┘
                                    │
    ┌───────────────────────┬───────┴───────────────┬──────────────────────┐
    ▼                       ▼                       ▼                      ▼
┌─────────────────┐ ┌─────────────────┐ ┌───────────────────┐ ┌─────────────────┐
│ Control & Direct│ │ Organizational  │ │  Refusal/Safety   │ │ Social/Labor    │
│ Контрольно-     │ │ Організаційно-  │ │ Право на відмову  │ │ Соціально-      │
│ розпорядчі      │ │ управлінські    │ │ та зупинку робіт  │ │ професійні      │
└─────────────────┘ └─────────────────┘ └───────────────────┘ └─────────────────┘

1. Контрольно-розпорядчі права

Ця група прав забезпечує агроінженеру можливість контролювати технічний стан обладнання та дотримання трудової дисципліни підпорядкованими працівниками:

2. Організаційно-управлінські та ініціативні права

Права, які дозволяють фахівцю брати участь у прийнятті рішень щодо покращення умов праці та технічного переоснащення:

3. Право на відмову від виконання небезпечних робіт та зупинку обладнання

Це ключове гарантійне право агроінженера як посадової особи та суб'єкта трудових відносин:

4. Соціально-професійні права та гарантії

Права, що забезпечують професійне зростання та захист самого фахівця:

3 Професійні обов’язки.

3. Професійні та посадові обов’язки агроінженера щодо забезпечення безпеки праці

Професійні обов’язки агроінженера (головного інженера, інженера з механізації, механіка дільниці) у сфері охорони праці та технічного сервісу є безпосереднім відображенням вимог Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці», НПАОП 01.0-1.01-12 «Правила охорони праці у сільському господарстві» та кваліфікаційних характеристик посади.

На відміну від рядового працівника, обов’язки агроінженера мають двокомпонентний характер:

  1. Техніко-технологічні обов’язки: забезпечення справності, надійності та безпечної експлуатації всієї матеріально-технічної бази.

  2. Організаційно-управлінські обов’язки: створення безпечного середовища, навчання, інструктування та контроль за діями підпорядкованого персоналу.

Усі обов’язки агроінженера можна систематизувати за п'ятьма ключовими напрямами:

┌────────────────────────────────────────────────────────────────────────┐
│               ПРОФЕСІЙНІ ОБОВ'ЯЗКИ АГРОІНЖЕНЕРА З ОП                   │
└───────────────────────────────────┬────────────────────────────────────┘
                                    │
 ┌─────────────────┬────────────────┼────────────────┬─────────────────┐
 ▼                 ▼                ▼                ▼                 ▼
┌──────────────┐ ┌──────────────┐ ┌──────────────┐ ┌──────────────┐ ┌──────────────┐
│  Технічна    │ │Організація   │ │  Контроль    │ │  Навчання    │ │ Профілактика │
│ експлуатація │ │ виробництва  │ │ і нагляд     │ │ й інструктаж │ │ та атестація │
└──────────────┘ └──────────────┘ └──────────────┘ └──────────────┘ └──────────────┘

1. Обов'язки щодо забезпечення безпечного технічного стану МТП та обладнання

Агроінженер безпосередньо відповідає за те, щоб уся техніка та обладнання, які випускаються на лінію або використовуються в майстернях, відповідали вимогам безпеки:

2. Організаційно-технологічні обов’язки при виконанні робіт

Агроінженер зобов'язаний так організувати технологічні процеси, щоб мінімізувати вплив небезпечних факторів на працівників:

3. Обов'язки щодо навчання, інструктажів та допуску персоналу

Агроінженер відповідає за професійну готовність підпорядкованих працівників до безпечної праці:

4. Контрольно-наглядові обов’язки та атестація

Агроінженер здійснює систематичний контроль за станом охорони праці в інженерно-технічному підрозділі:

5. Дії при виникненні аварій та нещасних випадків

У разі надзвичайних ситуацій на агроінженер зобов'язаний діяти за чітким алгоритмом:

4 Обов’язки щодо забезпечення охорони та безпеки праці.

3. Обов’язки агроінженера щодо забезпечення охорони та безпеки праці (із посиланням на чинні норми України)

Обов’язки агроінженера (головного інженера, інженера з механізації сільського господарства, механіка дільниці) у сфері охорони праці та безпечного технічного сервісу є законодавчо закріпленими вимогами. На відміну від робітничого персоналу, обов'язки агроінженера як посадової особи носять двокомпонентний характер: орієнтовані на власну безпеку як працівника та розпорядчо-виконавчі щодо підпорядкованих працівників і технічного стану обладнання.

Нижче наведено розширений та деталізований перелік обов'язків агроінженера із безпосереднім посиланням на чинне нормативно-правове законодавство України.

1. Загальні трудові обов'язки з охорони праці (як працівника)

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону праці» та ст. 159 Кодексу законів про працю України (КЗпП), агроінженер зобов'язаний:

2. Обов'язки щодо забезпечення безпечного стану машинно-тракторного парку (МТП) та обладнання

Як посадова особа, яка відповідає за технічний стан матеріальної бази, агроінженер зобов'язаний керуватися вимогами НПАОП 01.0-1.01-12 «Правила охорони праці у сільському господарстві» та Технічного регламенту безпеки машин (затвердженого постановою КМУ від 30.01.2013 № 62):

3. Організаційно-технологічні обов’язки при виконанні виробничих процесів

Відповідно до вимог розділу 3 НПАОП 01.0-1.01-12 та ДСП 8.8.1.2.001-98 «Державні санітарні правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»:

4. Обов'язки щодо навчання, інструктажів та допуску персоналу

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про охорону праці» та Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05):

5. Контрольні обов’язки та участь в атестації робочих місць

6. Дії при виникненні аварій та нещасних випадків

Відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337):

  1. Припинення небезпечної ситуації: негайно зупинити технологічний процес, відключити живлення обладнання у разі загрози аварії чи травмування людей;

  2. Домедична допомога: вжити заходів щодо надання домедичної допомоги потерпілому, за потреби викликати швидку допомогу чи забезпечити його доставку до закладу охорони здоров'я;

  3. Збереження обстановки: зберегти обстановку на місці нещасного випадку чи аварії в тому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю інших людей та не призведе до ускладнення аварії);

  4. Повідомлення керівництва: терміново повідомити керівника підприємства та інженера з охорони праці про подію;

  5. Участь у розслідуванні: брати участь у роботі комісії з розслідування нещасного випадку/аварії та надавати фахові технічні висновки щодо причин несправності чи поломки техніки.

5 Взаємодія агроінженера з роботодавцем і працівниками.

4. Взаємодія агроінженера з роботодавцем і працівниками у сфері безпеки праці

Агроінженер у системі управління виробництвом посідає ключове сполучне місце між керівництвом підприємства (роботодавцем) та виконавцями робіт (механізаторами, слюсарями МТМ, операторами). Ефективна організація безпечних умов праці можлива лише за умови чітко налагодженої комунікації, субординації та взаємоконтролю між усіма учасниками виробничого процесу.

                         ┌──────────────────────────────────────────┐
                         │               РОБОТОДАВЕЦЬ               │
                         │    (Керівник / Директор підприємства)    │
                         └────────────────────┬─────────────────────┘
                                              │
                      Стратегічні завдання,   │   Запити на ресурси,
                     фінансування, накази,    │   подання про заохочення/
                     делегування повноважень │   покарання, звіти з ОП
                                              ▼
                         ┌──────────────────────────────────────────┐
                         │               АГРОІНЖЕНЕР                │
                         │ (Головний інженер, механік, керівник ІТС)│
                         └────────────────────┬─────────────────────┘
                                              │
                         Інструктажі, видача  │   Зворотний зв'язок про
                         нарядів-допусків,    │   стан техніки, відмови
                         контроль, ЗІЗ        │   від небезпечних робіт
                                              ▼
                         ┌──────────────────────────────────────────┐
                         │               ПРАЦІВНИКИ                 │
                         │  (Трактористи-машиністи, слюсарі, водії) │
                         └──────────────────────────────────────────┘

1. Взаємодія агроінженера з роботодавцем (керівником підприємства)

Агроінженер виступає перед роботодавцем як головний експерт з технічної безпеки та виконавець державної політики з охорони праці на підприємстві.

Основні напрями та формами взаємодії:

2. Взаємодія агроінженера з працівниками (підпорядкованим персоналом)

Відносини агроінженера з механізаторами, слюсарями та іншими робітниками базуються на поєднанні суворої вимогливості, навчання та забезпечення їхніх соціально-трудових прав.

Основні обов'язки та форми комунікації з працівниками:

3. Взаємодія із Службою охорони праці (СОП) та профспілкою

Агроінженер працює в тісному контакті з іншим спеціалізованим персоналом підприємства:

Порівняльний алгоритм взаємодії при виявленні несправності техніки

Крок Дія працівника (механізатора) Дія агроінженера Дія роботодавця (директора)
1. Виявлення загрози Зупиняє агрегат, повідомляє агроінженера про несправність (напр., відсутній захисний кожух ВВП). Приймає сигнал, проводить огляд техніки, забороняє подальший виїзд. Отримує інформацію про зупинку агрегату та причину.
2. Прийняття рішення Очікує усунення несправності або виконує іншу безпечну роботу. Складає дефектний акт, видає розпорядження слюсарям МТМ на ремонт, інформує роботодавця. Затверджує виділення коштів/запчастин для усунення несправності.
3. Відновлення роботи Перевіряє якість ремонту разом з агроінженером, ставить підпис. Перевіряє якість робіт, підписує акт готовності техніки, дає дозвіл на виїзд. Приймає звіт про усунення несправності та відновлення технологічного процесу.

6 Повноваження агроінженера у сфері безпечної експлуатації техніки.

5. Повноваження агроінженера у сфері безпечної експлуатації техніки

Повноваження агроінженера (головного інженера, інженера з механізації сільського господарства, керівника інженерно-технічної служби) у сфері забезпечення безпечної експлуатації машинно-тракторного парку (МТП) є законодавчо делегованими правами та юридично закріпленими обов'язками посадової особи. Вони визначаються Законом України «Про охорону праці», НПАОП 01.0-1.01-12 «Правила охорони праці у сільському господарстві», Технічним регламентом безпеки машин та посадовими інструкціями підприємства.

Ці повноваження надають агроінженеру права та важелі для прийняття оперативних, організаційних і розпорядчих рішень з метою запобігання аваріям, виробничому травматизму та псуванню майна.

Усі повноваження агроінженера у сфері безпечної експлуатації техніки класифікуються за чотирма основними напрямами:

┌────────────────────────────────────────────────────────────────────────┐
│         ПОВНОВАЖЕННЯ АГРОІНЖЕНЕРА З БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТЕХНІКИ     │
└───────────────────────────────────┬────────────────────────────────────┘
                                    │
 ┌─────────────────┬────────────────┼────────────────┬─────────────────┐
 ▼                 ▼                ▼                ▼                 ▼
┌──────────────┐ ┌──────────────┐ ┌──────────────┐ ┌──────────────┐ ┌──────────────┐
│  Розпорядчо- │ │ Організаційно│ │ Заборонні та │ │ Наглядово-   │ │ Нормативно-  │
│  виконавчі   │ │  технологічні│ │  захисні     │ │ контрольні   │ │ оформлювальні│
└──────────────┘ └──────────────┘ └──────────────┘ └──────────────┘ └──────────────┘

1. Розпорядчо-виконавчі повноваження

Ця група повноважень визначає право агроінженера керувати процесом випуску, використання та обслуговування сільськогосподарської техніки:

2. Заборонні та захисні повноваження (Право зупинки робіт)

Це ключове розпорядче повноваження агроінженера, що має пріоритет над будь-якими виробничими завданнями чи графіками робіт:

3. Організаційно-технологічні повноваження

Включають розробку та забезпечення безпечних умов виконання інженерних і виробничих процесів:

4. Наглядово-контрольні та оформлювальні повноваження

Дають змогу здійснювати системний нагляд за технічним станом та брати участь у комісійних процедурах:

7 Відповідальність за неналежну організацію безпечної експлуатації техніки.

Юридична відповідальність за неналежну організацію безпечної експлуатації техніки

Агроінженер як посадова особа інженерно-технічної служби підприємства є персонально відповідальним за забезпечення належного технічного стану машинно-тракторного парку (МТП), дотримання технологічних регламентів та безпеку підпорядкованого персоналу.

Неналежна організація безпечної експлуатації техніки (випуск на лінію несправних машин, відсутність захисних кожухів на ВВП, недопущення чи неналежне проведення інструктажів, відсутність нарядів-допусків) тягне за собою юридичну відповідальність за законодавством України.

Залежно від характеру правопорушення, ступеня вини та тяжкості наслідків застосовуються чотири види юридичної відповідальності:

┌────────────────────────────────────────────────────────────────────────┐
│        ВИДИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ АГРОІНЖЕНЕРА З ОП ТА БЕЗПЕКИ    │
└───────────────────────────────────┬────────────────────────────────────┘
                                    │
 ┌─────────────────┬────────────────┼────────────────┬─────────────────┐
 ▼                 ▼                ▼                ▼                 ▼
┌──────────────┐ ┌──────────────┐ ┌──────────────┐ ┌──────────────┐ ┌──────────────┐
│ Дисциплінарна│ │  Матеріальна │ │Адміністративна││  Кримінальна │ │Цивільно-правова│
│ (КЗпП)       │ │  (КЗпП)      │ │ (КУпАП)      │ │  (КК України)│ │ (ЦК - підприємство)│
└──────────────┘ └──────────────┘ └──────────────┘ └──────────────┘ └──────────────┘

1. Дисциплінарна відповідальність

Застосовується роботодавцем за невиконання або неналежне виконання агроінженером своїх посадових обов'язків, визначених трудовим договором, посадовою інструкцією та локальними актами підприємства з охорони праці.

2. Матеріальна відповідальність

Полягає в обов'язку агроінженера відшкодувати пряму дійсну шкоду, завдану агропідприємству внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків із забезпечення безпечної експлуатації техніки.

3. Адміністративна відповідальність

Застосовується уповноваженими державними органами (насамперед Державною службою України з питань праці — Держпраці, Національною поліцією) до посадових осіб агропідприємства за порушення вимог законодавства про охорону праці та правила експлуатації транспорту.

4. Кримінальна відповідальність

Найсуворіший вид відповідальності, що настає виключно за рішенням суду у разі, якщо неналежна організація безпечної експлуатації техніки призвела до тяжких наслідків (заподіяння середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень, загибель людей або велика матеріальна шкода).

5. Цивільно-правова відповідальність (Взаємозв'язок із роботодавцем)

Слід пам'ятати, що за ст. 1187 Цивільного кодексу України (ЦК) сільськогосподарська техніка належить до джерел підвищеної небезпеки. Первинну майнову відповідальність перед потерпілими робітниками або третіми особами за шкоду, завдану технікою, несе агропідприємство (власник/володілець джерела).

Проте після відшкодування шкоди потерпілим агропідприємство має право зворотної вимоги (регресу) до винної посадової особи (агроінженера), чиї протиправні дії або бездіяльність спричинили аварію чи травмування (ст. 1191 ЦК України).

Порівняльна матриця видів відповідальності

Вид відповідальності Орган / особа, що притягає Основний нормативний акт Підстава для притягнення Потенційні санкції
Дисциплінарна Роботодавець (Директор) КЗпП України Порушення трудової дисципліни, неконторльований випуск техніки Догана, звільнення
Матеріальна Роботодавець / Суд КЗпП України Завдання прямої дійсної майнової шкоди підприємству Відшкодування шкоди (в межах зарплати чи повне)
Адміністративна Інспектор Держпраці / Нацполіція / Суд КУпАП Порушення норм ОП, випуск несправної техніки на шляхи Грошові штрафи на посадову особу
Кримінальна Суд (за матеріалами НПУ/Прокуратури) КК України Порушення ОП / випуск несправної техніки, що призвело до травм чи смерті Штраф, обмеження або позбавлення волі до 7 років

8 Значення професійної відповідальності агроінженера.

Значення професійної відповідальності агроінженера

Значення професійної відповідальності агроінженера у сфері охорони праці та технічного сервісу виходить далеко за межі формального дотримання посадових інструкцій чи побоювання юридичних санкцій. Вона є центральним елементом культури безпеки праці на агропідприємстві та має багатовимірний — соціальний, економічний, технічний, екологічний і морально-етичний - характер.

1. Соціальне та гуманітарне значення (Захист життя і здоров'я)

Сільськогосподарське виробництво належить до галузей із підвищеним рівнем виробничого травматизму через масове використання важкої мобільної техніки, обертових механізмів, високовольтного обладнання та хімічних речовин.

2. Економічне значення (Фінансова стійкість підприємства)

Неналежна організація безпечної експлуатації техніки завжди призводить до прямих та опосередкованих матеріальних збитків для агропідприємства:

3. Техніко-технологічне значення (Збереження МТП)

Спеціалізована сільськогосподарська техніка (John Deere, CLAAS, New Holland тощо) є високотехнологічним і дорогим активом підприємства.

4. Екологічне значення (Захист довкілля)

Агроінженерна діяльність безпосередньо контактує з навколишнім природним середовищем.

5. Морально-етичний та іміджевий аспект