РОБОЧА ПРОГРАМА

1 МЕТА І ЗАДАЧІ ДИСЦИПЛІНИ

1.1 МІСЦЕ І РОЛЬ ДИСЦИПЛІНИ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

Історія України - це дисципліна, що займає одне з основних місць і відіграє важливу роль в формуванні фахівця. Вона тісно пов’язана з формуванням у студента історичного світогляду, надає необхідні знання з історії нашої країни, що є безумовною підставою для виховання повноцінного громадянина і патріота.

1.2 МЕТА І ЗАДАЧІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Метою вивчення дисципліни є

• створення цілісного уявлення про історичний розвиток українського народу на основі нової концепції історії України;
• розвиток національної самосвідомості майбутніх спеціалістів;
• виховання патріотичних і морально-етичних переконань спеціаліста, причетності до тисячолітньої історії українського народу.

Задачі вивчення дисципліни «історія України»:

• методичні – реалізуючи принцип наступності та послідовності в освіті, забезпечити більш високий рівень знань та розвиток мислення на основі фактичного матеріалу, засвоєного головним чином у загальноосвітній школі;
• пізнавальні – забезпечити формування навичок критичного осмислення джерел та літератури, спрямованих на самостійне осмислення закономірностей історичного розвитку, вироблення власного ставлення до подій минулого і сучасності;
• практичні - виробити вміння застосовувати набуті знання з історії у повсякденній діяльності, для орієнтації в суспільно-політичному житті, для оцінки явищ і подій сучасності.

1.3 ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ, НАБУТИХ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Студенти повинні знати:

• основні періоди в історії України, їх хронологію. Витоки української нації, її місце в загальноосвітніх процесах;
• етапи зародження та розвитку національної державності;
• етапи становлення українського етносу, важливість збереження і розвитку властивих йому ознак.

Студенти повинні вміти:

• аналізувати історичні процеси, події, факти, явища духовного життя;
• формувати свою громадянську, політичну позицію;
• використовувати кращі надбання народу для духовного самовдосконалення, розширення наукового та світогляду;
• толерантно ставитися до досягнень минулого та надбань інших народів;
• користуватися категорійно-понятійним апаратом, джерелами з історії України.

1.4 ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН, ЗАСВОЄННЯ ЯКИХ НЕОБХІДНЕ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Історія України є одним із загальноосвітніх курсів у програмі підготовки бакалаврів. Спеціалісти сільського господарства повинні мати найсучасніші знання з цього важливого підрозділу історичної науки.

Курс “Історія України” використовує такі предмети чи окремі розділи предметів:

• Історія української культури,
• Політологія.

На знаннях предмету базуються такі курси:

• Філософія,
• Основи економічноїтеорії,
• Соціологія.

2 ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

2.1 Назви тем лекційних занять, їх зміст, обсяг у годинах

1. Україна у найдавніші часи. Київська Русь - 4 год.

Найдавніші поселення на території України. Трипільська культура. Кочові народи та античні міста-держави північного Причорномор’я і Криму. Походження і розселення слов’ян. Східнослов’янські союзи племен. Утворення та розвиток Київської Русі у IX- першій третині XII ст.

2. Україна-Русь у період політичної роздробленості. Галицько-Волинське князівство - 2 год.

Причини та наслідки феодальної (політичної) роздробленості Русі. Галицько – Волинське князівство. Монгольська навала на Русь.

3. Українські землі у складі Литви та Польщі (ХІV - середина ХVІ ст.). Виникнення козацтва – 2 год.

Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського. Литовсько-Руська держава. Завоювання Галичини Польщею. Поширення польсько-католицької експансії. Формування українського козацтва. Козацтво як суспільно-політичний та військовий чинник українського національного поступу.

4. Національно-визвольний рух у другій половині ХVІ - середині ХVІІ ст. Держава Богдана Хмельницького – 4 год.

Люблінська (1569 р.) і Берестейська (1596 р.) унії. Княь К.-В. Острозький. Козацькі війни наприкінці XVI ст. Гетьман П.Сагайдачний та його доба. Козацько-селянські повстання у 20-30-тих роках XVII ст. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Утворення козацько-гетьманської держави.

5. Козацьке державотворення та становище українських земель у 2-й половині XVII-XVIII ст. – 4 год.

Україна після Б.Хмельницького. Руїна. Доба гетьмана Івана Мазепи. Козацька Конституція 1710 р. Діяльність П.Орлика в еміграції. Обмеження та ліквідація козацько-гетьманської державності у ХVІІІ ст. Знищення Запорозької Січі. Правобережна Україна у складі Речі Посполитої. Коліївщина. Розподіл українських земель наприкінці ХVІІІ ст.

6. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій (кінець ХVІІІ — початок XX ст.) – 4 год.

Територіально-адміністративний устрій. Соціально-економічний розвиток. Суспільно-політичний і національний рух. Українські землі в роки Першої світової війни.

7. Боротьба за українську державність у 1917-1920 рр. – 4 год.

Політичне становище в Україні після повалення царизму. Українська Центральна Рада та її відносини з Тимчасовим урядом Росії. Проголошення Української Народної Республіки. Війна більшовицької Росії проти УНР. ІУ Універсал Центральної Ради. Брестський мирний договір та його наслідки. Українська Держава П.Скоропадського. УНР у часи Директорії. Західноукраїнська Народна Республіка. Акт злуки УНР і ЗУНР 22.01.1919 р. Боротьба за владу в Україні у 1919-1920рр. Причини поразки української

8. Україна у міжвоєнних 1920-1930-х роках. – 2 год.

Нова економічна політика (НЕП) та українізація. Особливості більшовицького соціалістичного будівництва та їх трагічні наслідки. Західноукраїнські землі у складі Польщі, Чехословаччини та Румунії.

9. Друга світова війна та Україна – 2 год. (1939 – 1945 рр.)

Політична ситуація у передвоєнній Європі та українське питання. Німецько-радянський договір про ненапад як крок до початку П світової війни. Агресія проти Польщі. Західна Україна в умовах радянського тоталітарного режиму (1939-1941рр.) Німецько-радянська війна 1941-1945 рр. й боротьба українців за незалежність.

10. Україна в умовах командно-адміністративної системи СРСР (1945—1985 рр.) – 2 год.

Україна в останній період “сталінщини” (1945 – 1953 рр.) Лібералізація тоталітарної системи у 1950-х – 1960-х роках Наростання застійних явищ у 1970-х – першій половині 1980-х рр.

11.Україна – незалежна держава – 2 год.

УРСР на завершальному етапі системної кризи СРСР. “Перебудова” та її наслідки. Україна – незалежна держава: проблеми становлення.

2.2 НАЗВИ ТЕМ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

1. Україна в доісторичну добу. Київська Русь. – 2 год.
2. Русь-Україна у другій половині XI – 40-х роках XIV ст. – 2 год.
3. Литовсько-польська доба в історії України (XIV – перша половина XVII ст.). – 2 год.
4. Виникнення українського козацтва. – 2 год.
5. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Держава Богдана Хмельницького. – 2 год.
6. Козацька Держава після Б. Хмельницького. Руїна. – 2 год.
7. Україна наприкінці XVII – у XVIII ст. Занепад і втрата української державності. – 2 год.
8. Україна у першій половині ХІХ ст. – 2 год.
9. Україна у другій половині ХІХ ст. – 2 год.
10. Україна на початку ХХ ст. – 2 год.
11. Боротьба за відновлення Української державності (1917-1920). – 4 год.
12. Україна у міжвоєнні 1920-1930 роки. – 2 год.
13. Україна у Другій світовій війні. – 2 год.
14. Україна в умовах командно-адміністративної системи у післявоєнний період (друга половина 1940-х – перша половина 1980-х років.). – 4 год.
15. Україна – незалежна держава. – 4 год.

2.3 МОДУЛЬНА СИСТЕМА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ ТА РЕЙТИНГОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ПІСЛЯ ЇЇ ЗАСВОЄННЯ

Відповідно до «Положення про модульно-рейтингову систему навчання студентів та оцінювання їх знань» навчальний матеріал дисципліни «Історія України» поділено на 4 змістові модулі, обсягом 0,62 кредити ЕСТS кожний.

2.4

2.5 РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДИСЦИПЛІНИ НА ЗМІСТОВІ МОДУЛІ

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою. Він складається з рейтингу з навчальної роботи, для оцінювання якої призначається 70 балів, і рейтингу з атестації (екзамену) – 30 балів. Кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою.

На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати рейтинг з додаткової роботи – до 10 балів і рейтинг штрафний (з від’ємним знаком) – до 5 балів.

Рейтинг студента з навчальної роботи R_НР визначається за формулою

, 

де R⁽¹⁾ом, R⁽²⁾ом, R⁽³⁾ом, R⁽⁴⁾ом – рейтингові оцінки відповідно 1-го, 2-го, 3-го та 4-го змістового модулів за 100-бальною шкалою;

0,62 − кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим навчальним планом для кожного змістового модуля;

2,5 − кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим навчальним планом для дисципліни;

R_ДР, R_ШТР − відповідно рейтинг з додаткової роботи і рейтинг штрафний.

Студенти, які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів, можуть не складати екзамен, а отримати екзаменаційну оцінку “Автоматично”, відповідно до набраної кількості балів, переведених в національну оцінку та оцінку ЕСТS згідно з табл. 2.6. У такому випадку рейтинг студента з дисципліни R_ДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи

R_ДИС = R_НР.

Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з дисципліни, він має пройти семестрову атестацію – скласти екзамен. Останню в обов’язковому порядку проходять студенти, які з навчальної роботи набрали менше, ніж 60 балів. Для допуску до атестації студент має набрати не менше 60 балів з кожного змістового модуля, а загалом − не менше, ніж 42 бали з навчальної роботи.

Рейтинг студента з атестації R_АТ визначається за 100-бальною шкалою. Якщо на екзамені з дисципліни студент набрав менше 60 балів, то вони йому не зараховуються − не додаються до набраних балів з навчальної роботи, і за студентом зберігається рейтинг (оцінка), визначений за наведеною вище формулою.

В іншому випадку рейтинг студента з дисципліни R_ДИС обчислюється за формулою

R_ДИС = R_НР + 0,3 · R_АТ.

Рейтинг студента з дисципліни переводиться в національну оцінку та оцінку ЕСТS згідно з табл. 2.6.

2.6 СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ НАЦІОНАЛЬНИМИ ТА ЕСТS ОЦІНКАМИ І РЕЙТИНГОМ З ДИСЦИПЛІНИ

Національна оцінка записується у залікову книжку студента, а оцінка ЕСТS – журнал рейтингової оцінки знань студента.

3 НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

3.1 ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко О.Д. Історія України. – К., 2005.
2. Мельник Л.Г. та ін. Історія України: Курс лекцій. – К., 1991.
3. Субтельний Орест. Україна, історія. – К., 1992

3.2 ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. – К.,1993.
2. Бачинський В. М., Гром В. М., Цибульській В. І. Волинь у XVI – XVIII століттях. – К., 1997.
3. Білас І. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953 рр. – К., 1994, Кн. 1-2.
4. Грицак Я. Нарис історії України. – К., 1996.
5. Гром В. Україна на межі тисячоліть: проблеми трансформації. – Рівне, 2001.
6. Грушевський М. С. Історія України-Руси. В 11-ти томах, 12 кн. – К., 1991-1998.
7. Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття. – К., 1993.
8. Гуржій О., Чухліб Т. Гетьманська Україна. Т. 8. – К., 1999.
9. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т. 1-2. – К., 1991.
10. Історія Українського війська. – Львів. Т.1, 2, 1992, 1996.
11. Історія України. Під ред. Ю. Зайцева. – Львів, 1996.
12. Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. – Париж, Нью-Йорк, Львів, 1993.
13. Котляр М. Галицько-Волинська Русь. Т. 5. – К., 1998.
14. Кульчицький К. Україна між двома війнами 1921-1939. Т. 11. – К., 1999.
15. Літопис Руський. – К., 1990.
16. Литвин В. М. Україна на рубежі тисячоліть 1991-2000 рр. Т. 14. – К., 2000.
17. Мицик Ю. А., Плохій С. М., Стороженко І. С. Як козаки воювали. – Дніпропетровськ, 1990.
18. Мірчук П. Українська Повстанська Армія 1942-1952. – Львів, 1991.
19. Повість врем’яних літ. – К, 1990.
20. Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 1-2. – К., 1995.
21. Поровчук О. Г. Перші літописні згадки X – XII століть про міста та села теперішньої Рівненщини. Вісник РДТУ. – Рівне, 2000.
22. Рубльов О. С., Реєнт О. П. Українські визвольні змагання 1917-1921 рр. Т. 10. – К., 1999.
23. Самійло Величко Літопис. Т. 1, 2. – К., 1991.
24. Сачок В. К. Українська Повстанська Армія. – Рівне, 1999.
25. Сергійчук В. Поляки на Волині у роки Другої світової війни. – К., 2003.
26. Слюсаренко А., Томенко М. Історія української Конституції. – К., 1993.
27. Смолій В. Я., Степанков В. С. Українська національна революція XVII ст. 1648-1676 рр. Т. 7. – К., 1999.
28. Стороженко І. С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини XVII ст. Книга 1. – Дніпропетровськ, 1996.
29. Толочко О. П., Толочко П. П. Київська Русь. Т. 7 – К., 1998.
30. Цибульський В. І. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. у зарубіжній історіографії. – Рівне, 2000.
31. Яворницький Д. Історія українських козаків. – Львів, 1990. 34. Яковенко Н. Нарис історії України. – К., 1997.

4 ПРОТОКОЛ ПОГОДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 6.050106 “ОБЛІК І АУДИТ”

Голова навчально-методичної ради факультету                         В.П. Литовченко

5 СТРУКТУРНО - ЛОГІЧНА СХЕМА ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

Лектор ______________ О.С. Сидорович

6 КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

Лектор                                                                                                                                                           Завідувач кафедри

Результати перевірки календарного плану________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________

Дата ___________                                                                Перевірив                                                       Завідувач кафедри

7 КРИТЕРІЇ

Оцінки знань на етапах проміжного та підсумкового контролю знань студентів з дисципліни “Історія України” 

Факультет економіки та менеджменту

Проміжний контроль знань студентів здійснюється регулярно на лекційних і практичних заняттях шляхом їх опитування з пройденого матеріалу. Підсумковий контроль знань здійснюється на екзамені.

Оцінка "Відмінно" виставляється студенту, який протягом семестру систематично працював, на екзамені показав різнобічні та глибокі знання програмного матеріалу, вміє вільно виконувати завдання, що передбачені програмою, засвоїв основну та знайомий з додатковою літературою, відчуває взаємозв'язок окремих розділів дисципліни, їх значення для майбутньої професії, виявив творчі здібності в розумінні та використанні навчально-програмного матеріалу, проявив здатність до самостійного оновлення і поповнення знань.

Оцінка "Добре" виставляється студенту, який виявив повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені пограмою завдання, засвоїв основну літературу, що рекомендована програмою, показав стійкий характер знань з дисципліни і здатний до їх самостійного поповнення та поновлення у ході подальшого навчання та професійної діяльності.

Оцінка "Задовільно" виставляється студенту, який виявив знання основного навчально-програмного матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання та наступної роботи за професією, справляється з виконанням завдань, передбачених програмою, допустив окремі похибки у відповіді на екзамені та при виконання екзаменаційних завдань, але володіє необхідними знаннями для їх подолання під керівництвом науково-педагогічного працівника.

Оцінка "Незадовільно" виставляється студенту, який не виявив достатніх знань основного навчально-програмного матеріалу, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань, не може без допомоги науково-педагогічного працівника використати знання при подальшому навчанні, не спромігся оволодіти навичками самостійної роботи.

Лектор, доцент                                                                                                                                            О.С.Сидорович

8 ПИТАННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ІСПИТ З ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”

1. Предмет, принципи і джерела історії України.
2. Походження слов’ян та їх розміщення на території України.
3. Розвиток сільського господарства в Україні в ХVІІ ст.
4. Утворення Київської Русі , її політичний та соціально-економічний лад.
5. Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст.). Люблінська унія 1569 р.
6. Запорізька Січ, її військовий та адміністративний устрій. Історичне значення ЗапорізькоїСічі в боротьбі українського народу за державну незалежність.
7. Українська національна революція ХVІІ ст.: причини, рушійні сили, мета, характер, періодизація та історичне значення.
8. Причини та наслідки фелдальної роздробленості Київської Русі.
9. Державотворча діяльність Данила Галицького.
10. Аграрне питання в універсалах Центральної Ради.
11. Антиукраїнська політика Петра І та Катерини ІІ. І і ІІ Малоросійські колегії.
12. Тимчасове відновлення гетьманщини на Україні. Гетьманування К.Розумовського.
13. Зруйнування Запорізької Січі урядом Катерини ІІ, подальша доля козацтва.
14. Декабристський рух в Україні.
15. Встановлення радянської влади в Україні в 1919 р. Політика військового комунізму.
16. Переяславська Рада 1654 р.: її мета та значення. Березневі статті та їх оцінка в історичній літературі.
17. Програма Б.Хмельницького щодо побудови козацької держави на основі ідеї української соборності.
18. Боротьба за збереження Української козацької держави гетьманів І.Виговського, Ю.Хмельницького, П.Дорошенка.
19. Гетьманування І.Мазепи. Північна війна. Обмеження автономії України.
20. Українське козацтво:причини виникнення, теорії походження, еволюція.
21. Утворення Галицько-Волинської держави, її політичний та соціально-економічний розвиток.
22. Народницький рух, його значення.
23. Історчне значення прийняття християнства в Київській Русі.
24. Гетьман П.Орлик і його Конституція 1710 р.
25. Основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики перших київських князів.
26. Київські князі у Х-ХІІ ст. Історичне значення діяльнлсті Ярослава Мудрого.
27. Проблеми походження і розвитку українського народу.
28. Т.Шевченко – поет-демократ.
29. Гайдамацький та опришківський рух в Україні, їх значення.
30. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Польщі.
31. Особливості територіально-політичного устрою та економічного розвитку Гетьманщини в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.
32. Скасування кріпосного права та його соціально-економічні наслідки в Україні. Реформи адміністративно-політичного управління 60-х-70-х рр. ХІХ ст.
33. Національно-визвольний рух другої половини ХІХ ст.: громади, народовці, москвофіли.
34. Боротьба запорожців проти татарсько-турецької агресії. Гетьман Петро Сагайдачний.
35. Козацько-селянські повстання кінця ХVІ-початку ХVІІ ст.
36. Концепція походження держави Київська Русь та їх оцінка в сучасній історіографії.
37. Відбудова народного господарства України після Великої Вітчизняної війни.
38. Індустріалізація, її суть, значення, особливості її здійснення в Україні.
39. Боротьба за владу в Україні після Жовтневого перевороту 1917 р. ІІІ та ІV Універсали Центральної Ради.
40. Фашистський окупаційний окупаційний режим в Україні. Форми руху опору.
41. Причини та початок ІІ світової війни. Українське питання в міжнародній політиці напередодні та на початку ІІ світової війни.
42. Директорія УНР.
43. Законодавчі акти Верховної Ради України про суверенітет і проголошегг державноїнезалежнсті України.
44. Августин Волошин і Карпатська Україна.
45. Радянсько-німецькі договори від 23 серпня і 28 вересня 1939 р. та їх наслідки для українськиї земель.
46. Національно-аизвольний рух на західноукраїнськиї землях у 20-30-ті роки ХХ ст.
47. Україна в сучасному світі. Конуепція зовнішньої політики в Україні.
48. Утворення ЗУНР. Акт злуки уНР та ЗУНО 22 січня 1919 р.
49. Економічна суть та цільове призначення суцільної колективізації, її соціально-економічні наслідки.
50. Михайло Грушевський – вчений та громадсько політичний діяч.
51. Соціально-економічні і політичні наслідки насильницької колективізації в Україні. Голодомор 19032-33 рр.: причини, наслідки.
52. Конституція України про три гілки влади, їх повноваження.
53. НЕП, його суть та здійснення.
54. Вклад українського народу в боротьбу проти гітлерівських військ у 1941-1945 рр.
55. Виникнення політичних рухів і партій в Україні, їх роль і значення (кінець ХІХ –початок ХХ ст.
56. Союзний договір від 30 січня 1922 р., його політична оцінка.
57. Політична українізація: її особливості, суть, наслідки (20-30-ті роки ХХ ст.).
58. Початок українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське товариство, його програмна та практична діяльність.
59. Національно-державна символіка незалежної України.
60. Національне і аграрне питання в умовах революції 1905-1907 рр.
61. Приєднання західноукраїнськиї земель до УРСР, його позитивні та негативні наслідки.
62. Гетьман П.Скоропадський та його діяльність.
63. Реформування економіки та перехід до ринкових відносин в незалежній Україні.
64. Перебудова вищої аграрної освіти, форм і методів підготовки спеціалістів аграрного сектора.
65. Аграрна реформа Столипіна, її здійснення в Україні.
66. Проблеми державності в Універсалах Центральної Ради.
67. Утворення Центральної Ради, її соціальна база та програмні завдання.
68. Дисидентський рух в Україні (60-80-ті роки ХХ ст.).
69. Суть і головні етапи земельної реформи в сучасній Україні.
70. Сталінські репресії в Україні та їх згубні наслідки.
71. Концептуальні підходи та етапи розбудови громадянського суспільства в сучасних умовах.

9 НІЖИНСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

НІЖИНСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

АНОТАЦІЯ

робочої навчальної програми з дисципліни

Історія України

Галузь знань: 0305 “Економіка і підприємництво”

Напрям підготовки: 6.030509 «Облік і аудит»

Кафедра Соціально-гуманітарних дисциплін

ОКР «Бакалавр»

Семестр – 1

Розподіл годин по семестрах

1 семестр - 108 год.

Число тижнів - 17

Число кредитів ECTS – 3

Лекцій - 36 год.

Семінарських занять – 32 год.

Самостійна робота – 40 год.

Екзамен – 1 семестр

В дисципліні вивчається історичний розвиток українського народу на основі нової концепції історії України; робиться акцент на державотворчих процесах на території, яку займає сучасна держава Україна. Особлива увага приділяється етапам боротьби та становлення незалежності.