5 Тестові завдання для самоконтролю рівня знань

1. Управління змінами – це:

а) система циклічних і послідовних видів діяльності, в якій засобом управління впливу і з допомогою ресурсів входи трансформуються в виходи тобто в їх результати, які представляють цінність для споживача;

б) унікальна діяльність, яка має початок і кінець, направлений на досягнення певного результату і цілі, створення певного унікального продукту або послуги, при заданих обмеженнях по ресурсах і термінах, а також вимогам до якості до допустимого рівня ризику;

в) цілеспрямований вплив керівництва на внутрішні змінні організації, визначаючих її цілі, структуру, технологію і людські ресурси в результаті яких одночасно досягається зміна цінностей, прагнень і поведінки людей, а також процесів, методів, стратегій і систем;

г) досягнення такого гармонічного стану організації, за якого збігаються параметри формальної і неформальної організації і забезпечується гармонія цілей (очікувань) працівників в організації і самої організації, як соціального феномену.

2. Окремі сфери діяльності організації, що потребують певних змін та на які націлена діяльність суб’єктів впровадження цих змін – це:

а) суб’єкти управління змінами;

б) об’єкти управління змінами;

в) функції управління змінами;

г) методи управління змінами.

3. Опір змінам – це:

а) реакція людей на зміни у зв’язку з відсутністю інформації;

б) брак досвіду керівництва організувати процес запровадження змін;

в) природна реакція людей на зміни;

г) додаткові витрати.

4. Ефективна комунікація – це:

а) здатність до ефективного обміну інформацією по горизонталі з метою досягнення розуміння та підтримки на шляху реалізації цілей організації;

б) здатність до ефективного обміну інформацією по вертикалі з метою досягнення розуміння та підтримки на шляху реалізації цілей організації;

в) вміння чітко та зрозуміло формулювати свою точку зору, враховуючи потреби аудиторії, в різних умовах та з використанням різних форм (письмово й усно)та способів комунікації;

г) спроможність прислухатися до інших та забезпечувати постійний зворотній зв’язок.

5. Корпоративна культура – це:

а) етикет і правила поведінки, прийняті в корпорації;

б) система особистих і колективних цінностей, що приймаються та поділяються всіма членами корпорації;

в) закріплений відповідним рішенням керівництва корпорації регламент діяльності персоналу.

г) «одяг» компанії, який, залежно від цілей, можна міняти, досягаючи при цьому більшої відповідності з цільовою аудиторією.

6. Як співвідносяться між собою корпоративна та організаційна культура?

а) це різні за змістом поняття;

б) дані терміни вживаються як синоніми;

в) корпоративна культура ширше за змістом поняття, ніж організаційна культура.

г) організаційна культура ширше за змістом поняття, ніж корпоративна культура.

7. Корпоративна культура виконує функції:

а) внутрішньої інтеграції;

б) формування іміджу;

в) оцінно-нормативну;

г) адаптивну.

8. Як називається тип організаційної культури, що характерний для підприємств, яким властиві висока маневрованість та гнучкість відносно змін ринкової кон’юнктури?

а) модель «косяк риби»;

б) збирачі «колосків»;

в) культура «городу»;

г) культура «саду».

9. Європейський підхід до класифікації типів корпоративної культури не включає:

а) культуру ролі;

б) культуру задачі, досягнень;

в) культуру особи, людини, підтримки;

г) культуру відносин.

10. На корпоративну культуру впливають:

а) ринок;

б) конкуренція;

в) нові закони;

г) зміна менеджерського складу.