- 1 Суб`єктивне право і суб`єктивний обов`язок як основний юридичний зміст правовідносин
- 2 Суб`єкти правовідносин
- 3 Правосуб`єктність фізичних осіб
- 4 Правосуб`єктність юридичних осіб
- 5 Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб`єктності
- 6 Презумпції
- 7 Порядок звернення громадян до органів державної влади.
- 8 Особливості реалізації права у сфері приватного та публічного права
- 9 Порядок укладання цивільно-правових договорів
- 10 Ліцензування окремих видів господарської діяльності
2 Суб`єкти правовідносин
Суб'єкти правовідносин — це суб'єкти права, тобто особи, що мають правосуб'єктність. Вирази «суб'єкт права» і «особа, що має правосуб'єктність» збігаються. Правосуб'єктність — одна з обов'язкових передумов правовідносин.
Щоб стати учасником правовідносин, суб'єкти повинні пройти два етапи наділення їх юридичними властивостями:
• набути властивостей суб'єктів права як потенційних суб'єктів (учасників) правовідносин — через відповідність певним правовим вимогам щодо правосуб'єктності;
• набути додаткових властивостей юридичного характеру в конкретній юридичне значущій ситуації — суб'єктивних юридичних прав і обов'язків, що надаються їм правовими нормами. Саме вони визначають власне правові зв'язки, відносини між суб'єктами.
Суб'єкти правовідносин — це індивідуальні чи колективні суб'єкти права, які використовують свою правосуб'єктність у конкретних правовідносинах, виступаючи реалізаторами суб'єктивних юридичних прав і обов'язків, повноважень і юридичної відповідальності.
Види суб'єктів правовідносин:
1) індивідуальні суб'єкти (фізичні особи):
- громадяни, тобто індивіди, що мають громадянство даної країни;
- іноземні громадяни;
- особи без громадянства (апатриди);
— особи з подвійним громадянством (біпатриди);
2) колективні суб'єкти (юридичні особи):
— державні органи, організації, установи, підприємства;
- органи місцевого самоврядування;
— комерційні організації (акціонерні товариства, приватні фірми тощо — вітчизняні, іноземні, міжнародні);
- громадські об'єднання (партії, профспілкові організації тощо);
- релігійні організації;
3) держава та її структурні одиниці:
- держава;
- державні утворення (суб'єкти федерації — штати, землі, автономії; в Україні — Автономна Республіка Крим);
— адміністративно-територіальні одиниці (область, місто, селище та ін.);
4) соціальні спільноти — народ, нація, етнічні групи, громадяни виборчого округу тощо.



