6 Сучасні підходи: «розумна мобільність» і MaaS (Mobility as a Service)

1. Вступ

У ХХІ столітті транспортна галузь переживає парадигмальну трансформацію — від традиційної логіки перевезень до інтегрованої, цифрової та орієнтованої на користувача системи мобільності.
Цю еволюцію позначають поняття «розумна мобільність» (Smart Mobility) і MaaS — Mobility as a Service.

Їхня сутність полягає у переході:

• від володіння транспортом — до доступу до мобільності,

• від ізольованих видів транспорту — до єдиної цифрової екосистеми,

• від статичного планування — до динамічного управління перевезеннями на основі даних і ШІ.

Розумна мобільність і MaaS формують нову філософію транспортного планування, де в центрі стоїть користувач, а не транспортний засіб.

2. Поняття «розумна мобільність»

2.1. Визначення

Розумна мобільність (Smart Mobility) — це комплексна система управління переміщеннями людей і товарів у міському та міжміському просторі з використанням цифрових технологій, інтелектуальної аналітики, інтегрованих сервісів і сталих рішень.

2.2. Ключові принципи розумної мобільності

1. Інтеграція всіх видів транспорту (громадського, приватного, мікромобільності, каршерінгу).

2. Використання цифрових платформ для планування, бронювання й оплати поїздок.

3. Опора на дані (Data-driven mobility) — аналітика GPS, білетних систем, мобільних мереж, сенсорів трафіку.

4. Стійкість (Sustainability) — зменшення викидів, енергоефективність, електромобільність.

5. Орієнтація на користувача (User-centric design) — зручність, персоналізація, безпечність.

6. Гнучкість та адаптивність — можливість швидко змінювати маршрути і ресурси відповідно до попиту.

3. Mobility as a Service (MaaS): концепція і суть

3.1. Визначення

MaaS (Mobility as a Service) — це модель організації транспортних послуг, у якій усі види транспорту інтегровані в єдину цифрову платформу, що забезпечує:

• планування маршруту,

• бронювання місця,

• оплату всіх видів поїздок,

• персоналізовані пропозиції.

Тобто MaaS перетворює транспорт із товару на сервіс, доступний у мобільному застосунку «єдиного вікна».

3.2. Концептуальні рівні MaaS

---

3.3. Компоненти системи MaaS

1. Постачальники транспортних послуг (Transport Providers):

   • громадський транспорт (автобуси, метро, трамвай);

   • приватні сервіси (таксі, каршерінг, вело- і самокат-сервіси);

   • логістичні оператори (вантажні перевезення, доставка).

2. MaaS-агрегатор — цифрова платформа, що об’єднує всі сервіси, тарифи, маршрути та способи оплати.

3. Користувачі (Passengers/Customers) — отримують персоналізований, інтегрований доступ до всіх видів транспорту через мобільний застосунок.

4. Регулятор / міська влада — забезпечує нормативну, правову й інфраструктурну основу функціонування MaaS.

4. Технологічна архітектура розумної мобільності

4.1. Основні цифрові компоненти

1. Big Data — обробка великих обсягів транспортних, соціальних, погодних і поведінкових даних.

2. IoT (Internet of Things) — датчики транспорту, світлофорів, паркінгів, зупинок.

3. AI (штучний інтелект) — прогнозування попиту, оптимізація маршрутів, адаптивне керування.

4. Blockchain — безпечні транзакції при оплаті проїзду й управлінні контрактами.

5. Cloud Computing — масштабування обчислень і зберігання даних у хмарних інфраструктурах.

6. Mobile Applications — інтерфейс користувача для доступу до послуг мобільності.

4.2. Дані як ядро системи

У розумній мобільності дані стають “паливом” транспортної екосистеми.
Основні джерела:

• GPS-треки рухомого складу;

• автоматизовані білетні системи (AFC);

• дані операторів мобільного зв’язку;

• сенсори дорожнього трафіку;

• системи відеоаналітики;

• відкриті дані міських платформ (Open Data Portals).

5. Алгоритми і аналітика в MaaS

Штучний інтелект і машинне навчання є центральними інструментами в системах розумної мобільності:

6. Переваги розумної мобільності та MaaS

1. Безшовна інтеграція транспортних сервісів – один застосунок для всіх видів перевезень.

2. Зменшення кількості приватних авто – перехід до моделі «користуйся, не володій».

3. Підвищення ефективності використання ресурсів – оптимізація маршрутів і графіків.

4. Екологічна сталість – скорочення викидів CO₂, розвиток електромобільності.

5. Зручність для пасажирів – планування, оплата і моніторинг у режимі реального часу.

6. Підвищення соціальної інклюзивності – доступність транспорту для всіх груп населення.

7. Виклики впровадження MaaS

1. Інтероперабельність систем — потреба у стандартизації протоколів обміну даними (API).

2. Регуляторні бар’єри — необхідність правової інтеграції приватних і муніципальних перевізників.

3. Конфіденційність даних — забезпечення кібербезпеки і захисту персональної інформації.

4. Складність тарифікації — розробка єдиної системи розрахунку вартості поїздки.

5. Інфраструктурні обмеження — недостатня цифровізація громадського транспорту.

8. Приклади впровадження MaaS у світі

9. Українські перспективи розвитку MaaS

Україна лише розпочинає інтеграцію концепцій розумної мобільності.
Ключові напрямки:

• Kyiv Smart City – розвиток цифрових сервісів транспорту, GPS-моніторингу, електронного квитка.

• Lviv Smart Mobility – аналітика пасажиропотоків і система Open Data для транспорту.

• SmartTicket.City (Укрзалізниця) – перші кроки до міжтранспортної інтеграції.

• Розвиток електромобільності та каршерінгу (Bolt, Uklon Mobility, ON Taxi).

Подальший прогрес потребує створення єдиної MaaS-платформи на національному рівні, що об’єднає залізницю, міський транспорт, таксі, велосипеди та каршерінг у спільну цифрову екосистему.

10. Економічний і соціальний ефект MaaS

1. Зменшення транспортного навантаження — до 30% менше приватних авто в місті.

2. Скорочення викидів CO₂ — до 25% у результаті оптимізації маршрутів.

3. Покращення якості життя — менше заторів, шуму, часу у дорозі.

4. Економічна ефективність — оптимізація рухомого складу, зменшення операційних витрат.

5. Розвиток цифрової економіки — створення нових IT-стартапів і платформ мобільності.

11. Правові та регуляторні аспекти

Для ефективного впровадження MaaS необхідно:

• оновити Закон України «Про транспорт» із включенням категорії «інтегровані транспортні сервіси»;

• розробити нормативну базу щодо обміну транспортними даними (Open Transport Data);

• забезпечити сертифікацію і безпеку цифрових платформ MaaS;

• впровадити публічно-приватні партнерства (PPP) у сфері цифрової мобільності.

Висновки

1. Розумна мобільність та MaaS — це не просто технічна модернізація транспорту, а нова концепція мобільності, заснована на цифровізації, інтеграції та сталому розвитку.

2. Вони формують синергетичну модель, де транспорт, технології, економіка та поведінка користувачів об’єднані в єдину систему.

3. Україна має потенціал для реалізації MaaS через поєднання національних електронних квитків, AI-аналітики, інтелектуальних транспортних систем та відкритих даних.

4. У перспективі саме MaaS стане базою для “Mobility 5.0” — екосистеми автономних, безпечних і кліматично нейтральних перевезень.