Аналіз стану виробничого травматизму в агропромисловому комплексі України свідчить про стійку тенденцію: переважна більшість нещасних випадків виникає внаслідок типових, повторюваних порушень вимог безпеки праці. Державна служба України з питань праці (Держпраці) під час численних технічних консультацій, семінарів та перевірок наголошує, що більшості нещасних випадків можна було б запобігти за умови належної організації системи охорони праці на підприємствах. Це означає, що проблема полягає не стільки у відсутності нормативної бази, скільки в її систематичному невиконанні — як з боку роботодавців, так і з боку працівників.

 

9.1. Правова основа кваліфікації порушень вимог безпеки праці

Перш ніж аналізувати типові порушення, необхідно визначити, які саме нормативно-правові акти встановлюють вимоги, порушення яких кваліфікується як правопорушення.

Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII є базовим документом, який визначає обов’язки роботодавця (стаття 13), обов’язки працівника (стаття 14), права служби охорони праці (стаття 15) та вимоги до навчання (стаття 18).

Кодекс законів про працю України (статті 153, 159, 160) встановлює загальні вимоги до безпечних умов праці, а стаття 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону праці.

Кримінальний кодекс України (стаття 271) встановлює кримінальну відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону праці, якщо це спричинило тяжкі наслідки або загибель людей.

НПАОП 01.0-1.02-18 «Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві» — основний галузевий документ, який регламентує безпечне виконання робіт у сільськогосподарському виробництві. Як зазначають фахівці Держпраці, дотримання вимог безпеки при польових роботах регулюється саме цим документом.

НПАОП 01.41-1.01-01 «Правила охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва» — встановлює вимоги безпеки під час ремонтних робіт.

НПАОП 15.0-1.01-17 — встановлює вимоги безпеки під час проведення робіт з пестицидами та агрохімікатами.

Порушення будь-якої з цих норм може кваліфікуватися як правопорушення та тягнути за собою юридичну відповідальність.

9.2. Класифікація типових порушень вимог безпеки праці

Типові порушення вимог безпеки праці в агроінженерній діяльності можна класифікувати за кількома критеріями.

За суб’єктом порушення:

1. Порушення з боку роботодавця — невиконання обов’язків щодо створення безпечних умов праці, організації навчання, забезпечення засобами захисту.

2. Порушення з боку посадових осіб — неналежний контроль, невиконання приписів, допуск до роботи непідготовлених працівників.

3. Порушення з боку працівників — недотримання інструкцій, відмова від використання ЗІЗ, порушення трудової дисципліни.

За сферою виникнення:

1. Організаційні порушення — відсутність навчання, інструктажів, медичних оглядів, неналежне планування робіт.

2. Технічні порушення — експлуатація несправної техніки, відсутність захисних огороджень, використання обладнання, що вичерпало свій ресурс.

3. Санітарно-гігієнічні порушення — незадовільні умови праці, відсутність вентиляції, освітлення, засобів нормалізації мікроклімату.

4. Пожежно-безпекові порушення — відсутність засобів пожежогасіння, порушення правил пожежної безпеки.

5. Порушення в сфері поводження з хімічними речовинами — недотримання вимог безпеки під час робіт з пестицидами та агрохімікатами.

За ступенем небезпеки:

1. Порушення, що створюють безпосередню загрозу життю та здоров’ю — вимагають негайного зупинення робіт.

2. Порушення, що створюють потенційну загрозу — вимагають усунення в установлені строки.

3. Формальні порушення — пов’язані з документуванням, але не створюють безпосередньої загрози.

9.3. Найпоширеніші типові порушення в агроінженерній діяльності

Аналіз матеріалів Держпраці, судової практики та наукових досліджень дозволяє виділити найбільш поширені типові порушення вимог безпеки праці в агроінженерній діяльності.

1. Невиконання вимог безпеки під час експлуатації техніки та механізмів

Це найпоширеніше порушення, яке найчастіше призводить до травмування працівників. Воно включає:

• Експлуатацію несправної техніки — тракторів, комбайнів, ґрунтообробних знарядь, які не пройшли технічний огляд або мають несправності гальмівної системи, рульового управління, систем освітлення. Відповідно до НПАОП 01.0-1.02-18, не допускається експлуатація сільськогосподарської техніки без захисних огороджень рухомих частин.

• Відсутність або несправність захисних огороджень на карданних валах, ланцюгових та пасових передачах, ріжучих елементах.

• Роботу техніки в умовах, що не відповідають вимогам безпеки — наприклад, експлуатація трактора з несправним валом відбору потужності.

• Допуск до керування технікою осіб, які не мають відповідної кваліфікації або не пройшли навчання та інструктажі.

2. Відсутність або неналежне використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ)

Друге за поширеністю порушення, яке суттєво підвищує ризик травмування. Воно включає:

• Невидачу роботодавцем ЗІЗ — спецодягу, спецвзуття, засобів захисту органів дихання, зору, слуху.

• Використання ЗІЗ, що не відповідають вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту (постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 771).

• Відмову працівників від використання ЗІЗ навіть за наявності їх на підприємстві.

• Використання ЗІЗ із простроченим строком придатності або пошкоджених.

3. Недостатній рівень навчання та інструктажів працівників

Порушення, яке часто залишається непоміченим до моменту виникнення нещасного випадку. Воно включає:

• Допуск до роботи без проведення вступного та первинного інструктажів.

• Непроведення повторних інструктажів у встановлені строки (для робіт підвищеної небезпеки — не рідше 1 разу на 3 місяці).

• Відсутність цільових інструктажів перед виконанням разових робіт підвищеної небезпеки.

• Формальне проведення інструктажів без фактичного засвоєння працівниками вимог безпеки.

• Відсутність навчання з надання першої медичної допомоги.

4. Слабкий контроль з боку роботодавців за дотриманням правил охорони праці

Порушення, яке створює умови для виникнення всіх інших порушень. Воно включає:

• Відсутність постійного контролю за станом безпеки на робочих місцях.

• Нереагування на виявлені порушення — невидача приписів, незупинення робіт.

• Відсутність служби охорони праці або її формальне функціонування.

• Невиконання приписів органів державного нагляду.

5. Порушення під час ремонту та технічного обслуговування техніки

Ремонтні роботи належать до робіт підвищеної небезпеки, тому потребують особливого контролю. Типові порушення включають:

• Виконання ремонтних робіт без наряду-допуску.

• Роботу під піднятою технікою без надійних підставок (використання лише домкратів).

• Виконання зварювальних робіт без дотримання вимог пожежної безпеки.

• Роботу з інструментом, що не відповідає вимогам безпеки.

6. Порушення під час робіт з пестицидами та агрохімікатами

Це порушення створює загрозу не лише для працівників, а й для навколишнього середовища. Типові порушення включають:

• Відсутність спеціального навчання та допуску до робіт з пестицидами.

• Роботу з пестицидами без засобів захисту органів дихання, зору, шкіри.

• Порушення правил зберігання та транспортування пестицидів.

• Недотримання строків виходу на оброблені ділянки.

7. Порушення вимог безпеки в замкнених просторах

Роботи в силосних ямах, зерносховищах, резервуарах належать до особливо небезпечних. Типові порушення включають:

• Спуск у замкнений простір без попередньої перевірки повітря на наявність шкідливих газів.

• Роботу без страхувальних поясів та рятувальних мотузок.

• Відсутність спостерігача зовні.

• Використання відкритого вогню поблизу замкнених просторів.

8. Порушення вимог пожежної безпеки

Агроінженерні об’єкти (зерносховища, склади паливно-мастильних матеріалів, сушильні комплекси) є пожежонебезпечними. Типові порушення включають:

• Відсутність або несправність засобів пожежогасіння.

• Порушення правил зберігання паливно-мастильних матеріалів.

• Куріння та використання відкритого вогню в заборонених місцях.

• Відсутність систем пожежної сигналізації.

9. Порушення вимог електробезпеки

Сучасні агроінженерні об’єкти оснащуються електрообладнанням. Типові порушення включають:

• Відсутність заземлення та занулення електрообладнання.

• Використання несправних електроприладів.

• Роботу з електрообладнанням без діелектричних засобів захисту.

• Порушення правил експлуатації електроустановок.

10. Порушення вимог щодо медичних оглядів

Відсутність медичних оглядів є типовим порушенням, яке підвищує ризик нещасних випадків. Типові порушення включають:

• Допуск до роботи працівників, які не пройшли обов’язковий медичний огляд.

• Відсутність передрейсових медичних оглядів для водіїв.

• Непроведення періодичних медичних оглядів для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці.

9.4. Причини типових порушень вимог безпеки праці

Розуміння причин порушень є необхідною умовою для розробки ефективних заходів щодо їх попередження. Аналіз наукових досліджень та матеріалів Держпраці дозволяє виділити такі основні причини.

1. Економічні причини:

• Брак коштів на оновлення техніки, придбання ЗІЗ, проведення навчання.

• Прагнення роботодавця зекономити на заходах з охорони праці.

• Сезонний характер робіт, який змушує скорочувати витрати на підготовчі заходи.

2. Організаційні причини:

• Відсутність належного контролю з боку керівництва.

• Недостатня кваліфікація посадових осіб з питань охорони праці.

• Відсутність чіткого розподілу обов’язків між працівниками.

• Формальне ставлення до проведення інструктажів.

3. Технічні причини:

• Застарілість техніки та обладнання.

• Несвоєчасне проведення технічного обслуговування та ремонту.

• Відсутність захисних пристроїв на обладнанні.

4. Особистісні причини:

• Низька дисциплінованість працівників.

• Недооцінка працівниками небезпеки.

• Прагнення виконати роботу швидше на шкоду безпеці.

• Втома та стрес під час сезонних піків.

5. Соціальні причини:

• Низький рівень культури безпеки на підприємстві.

• Відсутність заохочення працівників до дотримання вимог безпеки.

• Тиск з боку керівництва щодо виконання робіт будь-якою ціною.

9.5. Система заходів щодо попередження типових порушень

Попередження типових порушень вимагає системного підходу, який включає організаційні, технічні, навчальні та контрольні заходи.

9.5.1. Організаційні заходи

1. Забезпечення функціонування системи управління охороною праці (СУОП). Роботодавець зобов’язаний розробити та впровадити СУОП, яка включає чіткий розподіл обов’язків, порядок планування заходів, процедури контролю та реагування на порушення.

2. Створення служби охорони праці або призначення відповідальної особи. Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону праці», служба охорони праці створюється на підприємствах з кількістю працівників 50 і більше осіб.

3. Розроблення та затвердження інструкцій з охорони праці. Інструкції повинні враховувати специфіку агроінженерної діяльності та бути доступними для кожного працівника.

4. Планування заходів з охорони праці. Рекомендується складати окремі плани заходів на період підготовки та проведення весняно-польових робіт і на період збирання врожаю.

5. Призначення відповідальних осіб за безпеку праці на кожній ділянці робіт. Це дозволяє забезпечити оперативне реагування на небезпечні ситуації.

9.5.2. Навчальні заходи

1. Проведення всіх видів інструктажів у встановлені строки. Вступний, первинний, повторний (не рідше 1 разу на 3 місяці для робіт підвищеної небезпеки), позаплановий та цільовий.

2. Проведення цільових інструктажів перед початком сезонних польових робіт. З урахуванням стану культури, погодних умов, стану техніки та кваліфікації працівників.

3. Навчання з надання першої медичної допомоги. Кожен працівник повинен уміти надати першу допомогу потерпілому.

4. Спеціальне навчання для працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки. Проводиться щороку.

5. Навчання посадових осіб з питань охорони праці. Проводиться один раз на три роки.

9.5.3. Технічні заходи

1. Своєчасне проведення технічного обслуговування та ремонту техніки. Відповідно до графіків, затверджених роботодавцем.

2. Забезпечення наявності та справності захисних огороджень, запобіжних пристроїв, блокувань. Перевірка перед кожним виїздом техніки на лінію.

3. Проведення технічного огляду сільськогосподарської техніки. До експлуатації не допускається обладнання, якому не проведено технічний огляд чи експертне обстеження.

4. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту (ЗІЗ). Відповідно до Типових норм, з оформленням особових карток обліку ЗІЗ.

5. Обладнання приміщень для обігріву та відпочинку працівників. Особливо важливо для робіт на відкритому повітрі.

6. Забезпечення засобів пожежогасіння, аптечок першої допомоги, засобів зв’язку. На кожному об’єкті підвищеної небезпеки.

9.5.4. Контрольні заходи

1. Здійснення постійного контролю за станом безпеки на робочих місцях. Керівники структурних підрозділів зобов’язані особисто перевіряти безпечний стан умов праці перед початком роботи.

2. Проведення періодичних перевірок стану охорони праці. Служба охорони праці здійснює планові та позапланові перевірки.

3. Видача приписів щодо усунення виявлених порушень. Припис є обов’язковим для виконання.

4. Зупинення робіт у разі виявлення порушень, що створюють загрозу життю або здоров’ю працівників. Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону праці».

5. Відсторонення від роботи працівників, які не пройшли навчання, інструктаж, медичний огляд або порушують вимоги безпеки. Відповідно до статті 46 КЗпП України.

6. Аналіз причин нещасних випадків та розробка заходів щодо їх запобігання. Кожен нещасний випадок підлягає розслідуванню відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337.

9.5.5. Заходи щодо формування культури безпеки

1. Заохочення працівників до дотримання вимог безпеки. Преміювання, оголошення подяк, нагородження.

2. Проведення «Днів охорони праці». Регулярне обговорення питань безпеки з трудовим колективом.

3. Залучення працівників до оцінки ризиків. Працівники повинні брати участь у виявленні небезпек на своїх робочих місцях.

4. Впровадження сучасних підходів до оцінки професійних ризиків. Відповідно до рекомендацій Держпраці.

9.6. Відповідальність за типові порушення вимог безпеки праці

Порушення вимог безпеки праці тягне за собою юридичну відповідальність — дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну.

Адміністративна відповідальність настає за статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Розмір штрафу залежить від характеру правопорушення. З 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата становить 8 647 грн, тому штрафи можуть сягати від 8 647 грн до 259 410 грн. Зокрема, за порушення вимог законодавства про охорону праці, що створює загрозу життю та здоров’ю працівників, передбачено штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожне порушення (8 647 грн), а за повторне порушення протягом року — дві мінімальні заробітні плати (17 294 грн).

Кримінальна відповідальність настає за статтею 271 Кримінального кодексу України — за порушення вимог законодавства про охорону праці, якщо це спричинило тяжкі наслідки або загибель людей. Як службова особа, агроінженер може бути суб’єктом цього злочину. Судова практика свідчить, що головні інженери сільськогосподарських підприємств визнаються спеціальними суб’єктами злочинів у сфері службової діяльності.

Матеріальна відповідальність — за шкоду, завдану працівнику внаслідок порушення вимог охорони праці.

Дисциплінарна відповідальність — за неналежне виконання посадових обов’язків щодо забезпечення безпеки праці.

Приховування нещасного випадку є окремим порушенням законодавства, яке тягне за собою адміністративну відповідальність.

9.7. Особливості попередження типових порушень в агроінженерній діяльності

Агроінженерна діяльність має низку специфічних рис, які впливають на систему попередження типових порушень.

Сезонність робіт. Пікові навантаження під час посівної та збиральної кампаній створюють умови для поспіху, що підвищує ризик порушень. Запобіжний захід — завчасне планування заходів з підготовки техніки та проведення цільових інструктажів.

Робота з тимчасовим персоналом. У сезон пік підприємства часто залучають тимчасових працівників, які не мають достатнього рівня підготовки. Запобіжний захід — обов’язкове проведення вступного та первинного інструктажів, навчання з надання першої допомоги.

Підвищена небезпека техніки. Сільськогосподарська техніка є джерелом підвищеної небезпеки. Запобіжний захід — посилений контроль технічного стану, своєчасне технічне обслуговування, забезпечення наявності захисних огороджень.

Віддаленість виробничих об’єктів. Робота в польових умовах ускладнює оперативний контроль. Запобіжний захід — підготовка керівників структурних підрозділів до самостійного проведення інструктажів та прийняття рішень щодо зупинення робіт.

Взаємодія з хімічними речовинами. Роботи з пестицидами та агрохімікатами потребують спеціального навчання та забезпечення ЗІЗ. Запобіжний захід — проведення цільових інструктажів перед кожним використанням хімікатів, ведення журналів обліку отрутохімікатів.

Воєнний стан. В умовах воєнного стану додатковими заходами є розроблення планів евакуації персоналу, забезпечення засобів зв’язку, проведення інструктажів щодо дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Висновки 

1. Типові порушення вимог безпеки праці в агроінженерній діяльності мають системний характер і включають невиконання вимог безпеки під час експлуатації техніки, відсутність або неналежне використання ЗІЗ, недостатній рівень навчання, слабкий контроль з боку роботодавців, порушення під час ремонту техніки, робіт з пестицидами, у замкнених просторах, порушення вимог пожежної та електробезпеки.

2. Основними причинами порушень є економічні, організаційні, технічні, особистісні та соціальні фактори.

3. Система попередження типових порушень включає організаційні, навчальні, технічні, контрольні заходи та заходи щодо формування культури безпеки.

4. Правовою основою кваліфікації порушень є Закон України «Про охорону праці», КЗпП України, КУпАП (стаття 41), КК України (стаття 271), а також галузеві НПАОП.

5. Адміністративна відповідальність за порушення вимог охорони праці передбачає штрафи від 8 647 грн до 259 410 грн залежно від характеру та повторюваності порушення.

6. Для агроінженерної діяльності характерні особливості попередження порушень, зумовлені сезонністю робіт, роботою з тимчасовим персоналом, підвищеною небезпекою техніки, віддаленістю виробничих об’єктів, взаємодією з хімічними речовинами та умовами воєнного стану.

Таким чином, попередження типових порушень вимог безпеки праці є ключовим завданням системи управління охороною праці на агроінженерному підприємстві. Воно вимагає комплексного підходу, який поєднує правові, організаційні, технічні та навчальні заходи. Лише за умови системного впровадження цих заходів можна досягти суттєвого зниження рівня виробничого травматизму та збереження життя і здоров’я працівників.