2 Фінансово-кредитні установи в інвестуванні

У кожній державі з ринковою економікою існує розгалужена мережа фінансових, інвестиційних, кредитних інститутів, які є суб'єктами інвестиційної діяльності.

Фінансово-кредитна система відіграє особливу роль серед суб'єктів інвестиційної діяльності. Інститути цієї системи виступають як інвесторами, так і учасниками інвестиційної діяльності, забезпечуючи кругообіг капіталів на ринку й сприяючи непрямим формам інвестування.

Фінансово-кредитна система поділяється на банківську і небанківську.

Банківська система України складається з Національного банку України та комерційних банків. Банки можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані (ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові або клірингові). Банки в Україні створюються у формі акціонерних товариств, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку. Крім того, банки мають право створювати банківські об'єднання, а саме: банківські корпорації, банківські холдингові групи, фінансові холдингові групи. Також банки можуть бути учасниками промислово- фінансових груп.

За своєю структурою банківська система України характеризується переважанням універсальних, а не спеціалізованих установ, серед яких вагоме місце належить комерційним банкам, які відповідають за пере­творення заощаджень населення в інвестиції.

На цьому етапі розвитку банківської системи банки проводять такі операції і надають послуги: емісійні, депозитні, депозитарні, кредитні, інвестиційні, посередницькі, трастові, заставні, консалтингові. Елітна група банків обслуговує іноземні кредитні лінії, рух коштів і зв'язки з міжнародними фінансовими організаціями.

Участь банківської системи в інвестиційній діяльності відбувається таким чином:

• по-перше, банки акумулюють вільні кошти населення й господарюючих суб'єктів та використовують їх для надання кредитів, в т. ч. для кредитування інвестиційних проектів;
• по-друге, банки безпосередньо провадять інвестиційну діяльність, яка зводиться до вкладання коштів у дорогоцінні метали, цінні папери, витвори мистецтв й інші види альтернативних вкладень.

До небанківської системи належать інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, довірчі товариства, страхові компанії і пенсійні фонди, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії.

Згідно з Положенням про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії в Україні інвестиційний фонд – це юридична особа, яка заснована у формі закритого акціонерного товариства, має статутний капітал у розмірі не менше 2 тис. мінімальних зарплат, проводить виняткову діяльність у галузі спільного інвестування.

Інвестиційна компанія – це торговець цінними паперами, який може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення.

Організаційними формами функціонування інвестиційних компаній є акціонерне товариство (відкрите чи закрите) або товариство з обмеженою відповідальністю. Вимоги до розміру статутного капіталу встановлені на рівні не менше 50 тис. мінімальних зарплат. Для здійснення діяльності щодо спільного інвестування компанія засновує власні взаємні фонди як філії.

Довірчі товариства (трасти) за чинним законодавством є товариства з додатковою п'ятикратною відповідальністю, що здійснюють представницьку діяльність із довіреним майном щодо реалізації прав власності довірителів.

Довірчі товариства створюються для надання різноманітних довірчих послу:

Для громадян вони надають такі послуги: виконують роль опікуна і зберігання майна; обслуговують борги кредиторів; розпоряджаються спадщино» згідно з умовами заповіту відносно збереження активів.

Для юридичних осіб – розпоряджаються їхніми активами; здійснюють агентські послуги; ведуть рахунки для власників цінних паперів; беруть участь у роботі загальних зборів акціонерного товариства.

Під час проведення приватизації довірчі товариства обслуговували процес обігу і розміщення приватизаційних паперів товариства покупців.

Пенсійний фонд – це підприємство, установа чи організація, яка займається пенсійним забезпеченням.

Страхова компанія – це фінансова установа, яка створена у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою діяльністю і здійснює страхову діяльність.

Кредитні спілки – це небанківські фінансово-кредитні заклади, суспільні організації, що залучають грошові заощадження своїх членів для взаємного кредитування. Спілки мають право кредитувати тільки фізичних осіб, Більшість спеціалізується на дрібному "споживчому" кредитуванні під придбання побутових приладів, техніки, будівництво, ремонт квартири, машини, навчання тощо. Однак найбільш популярна сьогодні послуга кредитної спілки – це кредитування розстрочки при придбанні товарів народного споживання. Згідно з "Тимчасовим положенням про кредитні спілки", максимальний розмір кредиту одному позичальнику не може перевищувати 10% суми активі в кредитної спілки. Спілки видають своїм членам позички під невисокий відсоток (3-8% за місяць), які використовуюся ними на споживчі та інвестиційні цілі.

Ломбард – це кредитний заклад, який видає позички під заставу рухомого майна: вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінне каміння, побутову техніку. Крім того, нею можуть виступати цінні папери, промислова і сільськогосподарська продукція тощо. Як правило, розмір позички не перевищує 80-90% оціночної вартості застави. Відсоток за користування позичкою кожний ломбард встановлює самостійно. Частіше всього, позичальнику доводиться платити 0,5-2% суми позички за один день.

Лізингові компанії здійснюють довгострокову оренду обладнання. Ці компанії купують у виробників (власників) майно (обладнання, транспортні засоби, будівлі і споруди), як правило, з використанням кредиту банку, і надають його інвесторам у довгострокову оренду також на умо­вах кредиту. За умовами лізингової угоди орендар може викупити це майно за залишковою вартістю. Об'єктом лізингу може бути рухоме і нерухоме майно, яке відноситься до основних фондів згідно з законодавством України, у т. ч. машини, обладнання, транспортні засоби, системи телекомунікацій тощо.