- 1 МЕТА І ЗАДАЧІ ДИСЦИПЛІНИ
- 2 ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
- 2.1 Назви тем лекційних занять, їх зміст, обсяг у годинах
- 2.2 НАЗВИ ТЕМ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
- 2.3 МОДУЛЬНА СИСТЕМА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ ТА РЕЙТИНГОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ПІСЛЯ ЇЇ ЗАСВОЄННЯ
- 2.4
- 2.5 РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДИСЦИПЛІНИ НА ЗМІСТОВІ МОДУЛІ
- 2.6 СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ НАЦІОНАЛЬНИМИ ТА ЕСТS ОЦІНКАМИ І РЕЙТИНГОМ З ДИСЦИПЛІНИ
- 3 НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ
- 4 ПРОТОКОЛ ПОГОДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 6.050106 “ОБЛІК І АУДИТ”
- 5 СТРУКТУРНО - ЛОГІЧНА СХЕМА ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»
- 6 КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
- 7 КРИТЕРІЇ
- 8 ПИТАННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ІСПИТ З ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”
- 9 НІЖИНСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
2 ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
2.5 РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДИСЦИПЛІНИ НА ЗМІСТОВІ МОДУЛІ
Теми лекцій | Год. | Теми семінарських занять | Год. |
1 | 2 | 3 | 4 |
Змістовий модуль 1 | |||
Україна у найдавніші часи. Київська Русь | 4 | Україна в доісторичну добу. Київська Русь. | 2 |
Україна-Русь у період політичної роздробленості. Галицько-Волинське князівство |
4 | Русь-Україна у другій половині XI – 40-х роках XIV ст. | 2 |
Українські землі у складі Литви та Польщі (ХІV - середина ХVІ ст.). Виникнення козацтва. | 2 | Литовсько-польська доба в історії України (XIV – перша половина XVII ст.). | 4 |
Виникнення українського козацтва. | 2 | ||
Змістовий модуль 2 | |||
Національно-визвольний рух у другій половині ХVІ - середині ХVІІ ст. Держава Богдана Хмельницького. | 4 | Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Держава Богдана Хмельницького. | 2 |
Козацька Держава після Б. Хмельницького. Руїна. | 2 | ||
Козацьке державотворення та становище українських земельу 2-й половині XVII-XVIII ст. | 4 | Україна наприкінці XVII – у XVIII ст. Занепад і втрата української державності. | 2 |
Змістовий модуль 3 | |||
Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій (кінець ХVІІІ — початок XX ст.) | 4 | Україна у першій половині ХІХ ст. | 2 |
Україна у другій половині ХІХ ст. | 2 | ||
Україна на початку ХХ ст. | 2 | ||
Боротьба за українську державність у 1917-1920 рр. | 4 | Боротьба за відновлення Української державності (1917-1920). | 4 |
Україна у міжвоєнних 1920-1930-х роках. | 2 | Україна у міжвоєнні 1920-1930 роки. | 2 |
Друга світова війна та Україна | 2 | Україна у Другій світовій війні | 2 |
Змістовий модуль 4 | |||
Україна в умовах командно-адміністративної системи СРСР (1945—1985 рр.) | 4 | Україна в умовах командно-адміністративної системи у післявоєнний період (друга половина 1940-х – перша половина 1980-х років.). | 2 |
Україна – незалежна держава | 2 | Україна – незалежна держава. | 4 |
Всього | 40 | 32 |
Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою. Він складається з рейтингу з навчальної роботи, для оцінювання якої призначається 70 балів, і рейтингу з атестації (екзамену) – 30 балів. Кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою.
На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати рейтинг з додаткової роботи – до 10 балів і рейтинг штрафний (з від’ємним знаком) – до 5 балів.
Рейтинг студента з навчальної роботи RНР визначається за формулою
,
де R(1)ом, R(2)ом, R(3)ом, R(4)ом – рейтингові оцінки відповідно 1-го, 2-го, 3-го та 4-го змістового модулів за 100-бальною шкалою;
0,62 − кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим навчальним планом для кожного змістового модуля;
2,5 − кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим навчальним планом для дисципліни;
RДР, RШТР − відповідно рейтинг з додаткової роботи і рейтинг штрафний.
Студенти, які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів, можуть не складати екзамен, а отримати екзаменаційну оцінку “Автоматично”, відповідно до набраної кількості балів, переведених в національну оцінку та оцінку ЕСТS згідно з табл. 2.6. У такому випадку рейтинг студента з дисципліни RДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи
RДИС = RНР.
Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з дисципліни, він має пройти семестрову атестацію – скласти екзамен. Останню в обов’язковому порядку проходять студенти, які з навчальної роботи набрали менше, ніж 60 балів. Для допуску до атестації студент має набрати не менше 60 балів з кожного змістового модуля, а загалом − не менше, ніж 42 бали з навчальної роботи.
Рейтинг студента з атестації RАТ визначається за 100-бальною шкалою. Якщо на екзамені з дисципліни студент набрав менше 60 балів, то вони йому не зараховуються − не додаються до набраних балів з навчальної роботи, і за студентом зберігається рейтинг (оцінка), визначений за наведеною вище формулою.
В іншому випадку рейтинг студента з дисципліни RДИС обчислюється за формулою
RДИС = RНР + 0,3 · RАТ.
Рейтинг студента з дисципліни переводиться в національну оцінку та оцінку ЕСТS згідно з табл. 2.6.