Страницы сайта
Текущий курс
Участники
Общее
Модуль 1
Модуль 2
містить основні терміни і поняття курсу
Специальные | А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я | Все
Г |
---|
Гіпотезау перекладі з грецької “припущення”, істинність якого слід довести. Будь-яка гіпотеза тією чи тією мірою обгрунтована за допомогою звертання до однієї чи кількох теорій. Гіпотеза перевіряється різними способами і, зокрема, шляхом звертання до фактів, отриманих у ході дослідження. |
Генеза соціології“народження”, поява соціології як особливої суспільної науки, відмінної від соціальної філософії та інших суспільних наук. Найпоширенішою є точка зору, згідно з якою генезу соціології пов’язують з 30-ми роками ХІХ сторіччя та з іменем французького соціолога Огюста Конта. Останній проголосив появу нової, “позитивної” науки про суспільство — соціології (societas — суспільство, logos — наука). |
Генеральна та вибіркова сукупності.Генеральною називають таку сукупність об’єктів, на яку поширюються висновки, отримані в результаті дослідження. Вибіркова сукупність — та частина генеральної сукупності, на підставі обстеження якої роблять висновок про сукупність генеральну. |
Гуманізація працізміна форм організації праці, спрямована на збагачення її змісту заради підвищення вдоволеності нею. |
Гуманізація соціологічної діяльностіозначає таке її здійснення, за якого (й у разі проведення досліджень, і під час виконання практичної соціологічної роботи) у центрі уваги перебувають інтереси людей, які є об’єктом докладання соціологічних зусиль. Гуманістична соціологічна діяльність передбачає бажання соціолога допомогти людям розв’язати нагальні для них проблеми. |
Гуманітарне знаннядосягається за допомогою специфічних методів, використовуваних у літературознавстві, мистецтвознавстві й почасти у лінгвістиці. Розуміння й витлумачення “художньої реальності”, внаслідок чого утворюється гуманітарне знання, означає розкриття того смислу, який закладено у досліджувану реальність автором твору. У витлумаченні останнього велике значення мають позиція дослідника, його суб’єктивність |