5 Непормований робочий день.

Ненормований робочий день – це особливі умови праці встановлені законодавством для певної категорії працівників, в разі неможливості нормування часу трудового процесу.

Сутність ненормованого робочого дня полягає в тому, що в разі необхідності працівники зобов'язані виконувати роботу зверх встановленої тривалості робочого дня. Й ця робота не вважається надурочною роботою.

В якості компенсації за підвищене навантаження передбачається надання додаткової відпустки протягом 12 днів, проводиться відповідна доплата в розмірі від 15 до 20 % місячної тарифної ставки.

Адміністрація не має права систематично залучати працівників до роботи в надурочні часи, або зобов'язувати працівників до переробітку більше встановленої тривалості робочого дня.

Об'єм роботи осіб з ненормованим робочим днем повинен бути визначеним таким чином, щоб кваліфікований працівник спроможний був виконувати її в нормований робочий час.

Ненормований робочий день на підприємствах, установах і організаціях (незалежно від форм власності) може застосовуватись для керівників, спеціалістів і робітників у таких випадках:

  • 1) коли робота не піддається точному обліку в часі;
  • 2) коли робочий час поділяється на частини невизначеної тривалості (напр. сільське господарство);
  • 3) коли робочий час розподіляється на розсуд працівника.

На працівників з ненормованим робочим днем розповсюджуються правила визначаючи початок і закінчення роботи, перерви для відпочинку і прийняття їжі, порядок обліку робочого часу. Вони також, на загальних підставах, звільняються від роботи в дні кожного тижневого відпочинку і святкові дні.

Надурочні роботи і порядок залучення до них.

Надурочна робота – це робота яка виконується по розпорядженню або з відома адміністрації роботодавця більше встановленої тривалості робочого дня.

Поняття з "відома" означає що адміністрація хоч і не давала розпорядження на надурочні роботи, але знала про це і як наслідок допускала застосовування таких робіт.

Власник, або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках:

  • 1) При проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відведення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
  • 2) При проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв'язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
  • 3) При необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли її припинення може призвести до (усування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості працюючих.
  • 4) При необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простого рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах призначення.

В таких випадках власник, або уповноважений ним орган зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником. Залучення до надурочних робіт забороняється:

  • 1) вагітних жінок і жінок що мають дітей віком до 3-х років;
  • 2) осіб, молодших 18-ті років;
  • 3) працівників які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.

Жінки що мають дітей від 3 до 14 років можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою.

Залучення інвалідів теж можливе лише за їх згодою і за умов, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Граничні умови застосування надурочних робіт:

Надурочні роботи не повинні переважувати більше 4-х годин протягом 2-х днів підряд і 120 годин на рік.