1. Роль Укртрансбезпеки у процесі наближення до європейських стандартів контролю

Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпеки на автомобільному, залізничному, морському та річковому транспорті, а також у сфері міжнародних автоперевезень. Її роль у процесі євроінтеграції виходить далеко за межі простого контролю - вона є ключовим агентом трансформації всієї системи транспортної безпеки.

1.1. Основні функції у контексті євроінтеграції

Співробітництво з ЄС визначено пріоритетним напрямом у міжнародній діяльності Укртрансбезпеки. Це передбачає не лише роботу над імплементацією європейських директив і регламентів, а й організацію заходів, спрямованих на теоретичне та практичне навчання персоналу.

Ключові вектори діяльності Укртрансбезпеки у 2026 році включають:

1. Цифровізація контрольних процедур:

   • Запровадження електронних дозволів для обслуговування міжрегіональних маршрутів

   • Розширення функціоналу модуля "Interbus"

   • Модернізація Єдиної інформаційно-комунікаційної системи щодо цифровізації дозволів ЄКМТ

   • Розвиток системи eInspector - єдиного інтерфейсу для інспекторів під час придорожніх перевірок, що підвищує прозорість та зменшує можливості для зловживань

2. Впровадження смарт-тахографів другого покоління:

   • Нові пристрої дозволяють дистанційне зчитування даних та прискорений моніторинг перевізників

3. Виконання функцій ринкового нагляду:

   • Контроль за колісними транспортними засобами та новими частинами й обладнанням

   • Нагляд за залізничним рухомим складом та інфраструктурою

1.2. Інституційні виклики та реформи

Дослідження стану Укртрансбезпеки станом на 2025 рік свідчить, що служба функціонує в умовах системних викликів, спричинених збройною агресією рф, логістичними перебудовами транспортної інфраструктури та процесами цифрової трансформації державного управління. Внаслідок воєнного стану відбулося переорієнтування пасажирських та вантажних перевезень із залізничного, водного та авіаційного транспорту на автомобільний, що суттєво збільшило навантаження на Укртрансбезпеку.

Перспективні напрями розвитку Укртрансбезпеки визначені науковцями наступним чином:

Важливою інституційною дискусією є питання щодо доцільності створення нового окремого органу для залізничної безпеки. Законопроєкт №14174 "Про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України" передбачає створення окремого центрального органу виконавчої влади для залізничної сфери, що потребуватиме додаткових видатків близько 267 млн грн лише за перші два роки функціонування. Критики наголошують, що доцільнішим було б реформування та посилення існуючої Укртрансбезпеки, а не створення паралельної структури з ризиком дублювання функцій.

2. Система збору дорожніх платежів: система "Шлях" та європейські принципи

Система збору плати за проїзд вантажних автомобілів "Шлях" була запроваджена в Україні у 2018 році. Її відповідність європейським принципам "користувач платить" та "забруднювач платить" є предметом постійного аналізу та дискусій.

2.1. Принципи європейської політики дорожніх платежів

Принцип "користувач платить" (user pays) передбачає, що вартість будівництва, ремонту та утримання дорожньої інфраструктури має покриватися за рахунок тих, хто цією інфраструктурою користується. Принцип "забруднювач платить" (polluter pays) є ширшим — він покладає на користувачів відповідальність за екологічні наслідки їхньої діяльності, включаючи викиди CO₂, шумове забруднення та зношення дорожнього покриття.

2.2. Аналіз відповідності системи "Шлях"

Українська система "Шлях" передбачає справляння плати за проїзд вантажних автомобілів дозволеною масою понад 12 тонн автомобільними дорогами загального користування. Збір коштів здійснюється через електронну систему на основі пробігу.

Позитивні аспекти відповідності принципам:

• Система реалізує базовий принцип "користувач платить", оскільки плата стягується пропорційно до фактичного використання доріг (за кілометр пробігу).

• Вона створює фінансову базу для утримання та ремонту доріг, що є однією з цілей європейської політики.

Недоліки та розриви з європейськими практиками:

2.3. Перспективи вдосконалення

Перспективні напрями реформування системи дорожніх платежів включають:

1. Запровадження диференціації ставок за екологічним класом - для стимулювання переходу на Євро-6, що узгоджується з планами впровадження екологічних стандартів

2. Подальшу цифровізацію - інтеграцію системи "Шлях" з іншими реєстрами та контрольними системами для підвищення прозорості та зменшення ухилення від сплати

3. Запровадження елементів плати за забруднення - врахування викидів CO₂ та інших шкідливих речовин при розрахунку ставок

4. Посилення цільового використання коштів - забезпечення прозорості спрямування зібраних платежів виключно на дорожню інфраструктуру

3. Інфраструктурні проєкти для адаптації до TEN-T

Транс'європейська транспортна мережа (TEN-T) є ключовим інструментом інтеграції транспортних систем країн Європи. Згідно з Регламентом (ЄС) 2024/1679, який набув чинності 13 червня 2024 року, Україна стала повноцінним учасником TEN-T, а українські ділянки увійшли одразу до двох із дев'яти європейських транспортних коридорів:

• "Балтійське море - Чорне море - Егейське море" (від Польщі на Львів і далі до Одеси)

• "Рейн - Дунай" (виводить на Придунав'я)

Для успішної фізичної адаптації до TEN-T реалізується низка критичних інфраструктурних проєктів.

3.1. Пункти пропуску на кордоні з ЄС

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) схвалив фінансування модернізації українських пунктів пропуску, розташованих на автомобільних дорогах, які входять до TEN-T.

Ключові елементи проєкту включають:

• Будівництво терміналів на пунктах пропуску

• Закупівлю сучасного митного обладнання

• Впровадження цифрових систем контролю

Модернізовані пункти пропуску мають забезпечити значно вищу пропускну спроможність та скоротити час перетину кордону, що є критичним для відновлення логістичних ланцюгів.

Важливо: Цей проєкт фінансується в межах загального пакета ЄІБ у розмірі 17,4 млрд євро для проєктів у сфері енергетики, конкурентоспроможності та партнерства з Україною.

3.2. Залізнична інфраструктура: євроколія та швидкісні магістралі

Наймасштабнішим проєктом є адаптація української залізничної колії (ширина 1520 мм) до європейського стандарту (1435 мм). Різниця в ширині колії змушує поїзди на кордоні зупинятися для перевантаження вантажів або зміни візків, що збільшує час та вартість перевезень.

Ключові залізничні проєкти:

1. Автоматична зміна ширини колії (Україна - Іспанія):

   • Започаткований у червні 2024 року, вийшов на етап розробки дослідних зразків

   • Уряд Іспанії надає грант у 5,48 млн євро через державну установу Instituto de Crédito Oficial (ICO)

   • Реалізація: Укрзалізниця разом з іспанськими компаніями TRIA та Adif

   • Технологія дозволить вагонам автоматично "переключатися" між коліями різної ширини прямо під час руху, без зупинок

2. Євроколія Мостиська II - Скнилів (до Львова):

   • Протяжність близько 80 км, загальна вартість близько 190 млн євро

   • Фінансування: 50% грант CEF (73,5 млн євро, угоду отримано в листопаді 2025 року) + 50% кредит ЄІБ

   • Старт робіт - 2026 рік, перша черга - 2027 рік

   • Ділянка потребує відповідності Технічним специфікаціям інтероперабельності (TSI) ЄС, зокрема TSI INF, TSI CCS, TSI ENE

3. Швидкісна залізниця Київ - кордон:

   • Розробляється техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) за грантової допомоги Південної Кореї ($8 млн)

   • Пріоритет - адаптація до стандартів TEN-T для повної інтеграції українських колій у загальноєвропейську транспортну мережу

3.3. Системи зважування у русі (WIM) та ваговий контроль

Модернізація системи вагового та габаритного контролю (WIM - Weigh-in-Motion) визначена як один із перспективних напрямів розвитку Укртрансбезпеки. Системи зважування у русі дозволяють:

• Автоматично виявляти перевантажені транспортні засоби без зупинки

• Забезпечувати пропорційність санкцій за порушення вагових норм

• Зменшувати корупційні ризики, притаманні традиційним "ручним" процедурам зважування

3.4. Фінансові інструменти підтримки

Україна з червня 2023 року є повноцінним учасником програми Connecting Europe Facility (CEF) - це грант Єврокомісії до 50% вартості проєкту, не позика, а безповоротні кошти.

У червні 2026 року Європейська комісія оголосила конкурс пропозицій на суму 1,1 млрд євро для розбудови та модернізації транспортної інфраструктури TEN-T, до якого включено Україну та Молдову. Проєкти включатимуть:

• План розвитку швидкісних залізниць

• Електрифікацію автомобільних вантажних перевезень

• Розгортання зарядної інфраструктури в портах

• Посилення військової мобільності в межах пакета ЄС

Термін подання заявок - 6 жовтня 2026 року.

4. Публічно-приватне партнерство як механізм реалізації

Новий Закон України "Про публічно-приватне партнерство" №4510-IX від 19 червня 2025 року створив сприятливіші умови для залучення приватних інвестицій у транспортну інфраструктуру.

Ключові новації:

• Допорогова процедура: для проєктів до 5,5 млн євро - одноетапна процедура, рішення за 45 календарних днів (замість 90)

• Плата за доступність (availability payment): приватний партнер отримує кошти за те, що об'єкт справний і доступний, а не лише за фактичний трафік — знижує ризик попиту в умовах нестабільності

• Спрощена процедура для проєктів відновлення: на час воєнного стану і сім років після нього

• Обов'язкова електронна торгова система: усі конкурси переходять у електронну торговельну систему

Висновки

1. Інституційна спроможність. Укртрансбезпека відіграє ключову роль у наближенні до європейських стандартів контролю через цифровізацію процесів (eInspector), впровадження смарт-тахографів та виконання функцій ринкового нагляду. Подальший розвиток потребує гармонізації нормативної бази та вирішення питання щодо уникнення дублювання функцій з новими потенційними органами.

2. Дорожні платежі. Система "Шлях" реалізує базовий принцип "користувач платить", однак потребує суттєвого вдосконалення для повної відповідності європейським принципам: запровадження диференціації за екологічним класом, посилення цільового використання коштів та більшої прозорості.

3. Інфраструктура для TEN-T. Реалізуються масштабні проєкти на всіх рівнях: модернізація пунктів пропуску (фінансування ЄІБ), адаптація залізничної колії до євростандарту (спільно з Іспанією), будівництво євроколії до Львова (CEF) та розробка швидкісної магістралі Київ-кордон (з Південною Кореєю). Системи зважування у русі (WIM) визначені пріоритетом для посилення контролю.

4. Фінансування. Доступ до програми CEF (гранти до 50%) та новий закон про ППП створюють фінансово-правові передумови для реалізації інфраструктурних проєктів, які фізично інтегрують Україну до Транс'європейської транспортної мережі з дедлайнами до 2030, 2040 та 2050 років.