6 Небезпечні фактори під час використання агрохімікатів

1. Загальна характеристика

Використання агрохімікатів є невід’ємною складовою сучасного сільськогосподарського виробництва, однак одночасно створює низку хімічних, фізичних, біологічних, пожежо- та екологічних небезпек. Для агроінженера ця проблема має особливе значення, оскільки він бере участь у виборі, технічному забезпеченні, підготовці та експлуатації машин для внесення добрив і засобів захисту рослин.

Правове регулювання ґрунтується, зокрема, на Законі України «Про пестициди і агрохімікати», чинна редакція якого в офіційній базі законодавства зазначена від 15 листопада 2024 року. Закон передбачає державний контроль у сфері виробництва, зберігання, транспортування та застосування пестицидів і агрохімікатів та встановлює принцип пріоритетності збереження здоров’я людини й охорони довкілля.

Для безпеки працівників особливе значення мають Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», які містять вимоги до організації відповідних робіт.

Водночас необхідно розмежовувати пестициди та агрохімікати. Пестициди призначені для боротьби зі шкідливими організмами та регулювання розвитку рослин, тоді як агрохімікати охоплюють, зокрема, добрива та інші засоби, що використовуються для забезпечення умов вирощування сільськогосподарських культур. Тому характер небезпеки залежить від конкретної речовини, її концентрації, фізико-хімічних властивостей і способу застосування.

2. Хімічний фактор

Основним небезпечним фактором під час роботи з агрохімікатами є можливий вплив хімічних речовин на організм людини.

Вплив може відбуватися через:

• органи дихання;
• шкіру;
• слизові оболонки;
• очі;
• випадкове потрапляння речовини до травного тракту.

Особливо небезпечним є утворення аерозолів, дрібнодисперсного пилу або парів під час приготування робочих розчинів, заправлення обприскувача, очищення форсунок, пересипання порошкоподібних препаратів або усунення протікань.

Ступінь небезпеки визначається конкретною діючою речовиною. Тому агроінженер не повинен виходити з припущення, що всі пестициди або добрива мають однаковий рівень токсичності. Перед використанням необхідно враховувати інформацію виробника, маркування, інструкцію та регламент застосування конкретного препарату.

3. Небезпека утворення аерозолів і пилу

Для механізованого сільськогосподарського виробництва особливо характерним є ризик утворення хімічних аерозолів.

Під час роботи обприскувача рідкий препарат перетворюється на дрібні краплі. Їх розмір і поведінка залежать від типу форсунки, робочого тиску, швидкості руху агрегату, метеорологічних умов та інших параметрів.

Небезпечна ситуація може виникнути при:

• пошкодженні форсунки;
• неправильному встановленні форсунок;
• надмірному робочому тиску;
• негерметичності магістралі;
• розриві шланга;
• несправності насоса;
• неправильному приготуванні робочого розчину;
• очищенні форсунок без належного захисту.

Для агроінженера це означає, що технічна справність обприскувача є одночасно умовою технологічної якості та безпеки праці.

Несправна форсунка може не тільки погіршувати якість внесення препарату, а й створювати небезпечне неконтрольоване розпилення.

4. Потрапляння агрохімікатів на шкіру та в очі

Безпосередній контакт із концентрованими препаратами або робочими розчинами може спричинити подразнення, хімічні ушкодження або інші негативні наслідки для здоров’я залежно від властивостей конкретної речовини.

Особливо небезпечними є:

• переливання концентрату;
• розгерметизація тари;
• протікання шлангів;
• очищення обладнання;
• ремонт обприскувача без попереднього знезараження;
• заміна форсунок;
• ручне перемішування препаратів;
• потрапляння бризок на обличчя.

Тому під час роботи необхідно застосовувати передбачені для конкретної речовини засоби індивідуального захисту. Їх конкретний склад не повинен визначатися довільно: він залежить від властивостей препарату, способу виконання роботи та інформації про небезпеку речовини.

5. Небезпека через несправність машин для внесення агрохімікатів

Для агроінженера принципово важливим є те, що хімічна небезпека часто посилюється технічними несправностями.

До потенційно небезпечних несправностей належать:

• розгерметизація бака;
• пошкодження трубопроводів;
• несправність насоса;
• тріщини шлангів;
• негерметичні з'єднання;
• несправні клапани;
• пошкодження форсунок;
• відмова системи контролю тиску;
• несправність системи промивання;
• неналежне очищення обладнання.

Саме тут проявляється безпосередній зв'язок між агроінженерією та охороною праці. Інженер повинен оцінювати машину не лише з позиції її продуктивності, а й з позиції безпеки працівника.

Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві передбачають спеціальні вимоги до машин, що використовуються для роботи з пестицидами, зокрема щодо їх технічного стану та запобігання контакту працівників із небезпечними речовинами.

6. Небезпека під час транспортування і зберігання

Небезпека виникає не лише під час безпосереднього внесення препарату в поле.

Потенційно небезпечними є також:

транспортування — через пошкодження тари, перекидання ємностей або порушення умов перевезення;

розвантаження — через падіння упаковки, її пошкодження або розлив;

зберігання — через порушення умов температури, вологості, сумісності речовин та доступу сторонніх осіб;

утилізація залишків — через неправильне поводження з невикористаними препаратами та забрудненою тарою.

Закон України «Про пестициди і агрохімікати» передбачає державне регулювання операцій із пестицидами та агрохімікатами, а законодавство встановлює вимоги щодо їх транспортування, зберігання, застосування, утилізації та знешкодження.

7. Небезпечні фактори під час приготування робочих розчинів

Приготування робочої суміші є однією з найбільш відповідальних технологічних операцій.

Небезпека може виникати внаслідок:

• контакту з концентрованою речовиною;
• розбризкування;
• утворення парів або аерозолю;
• неправильного дозування;
• змішування несумісних речовин;
• використання несправного обладнання;
• переливання через край ємності;
• відсутності вентиляції;
• використання непризначеної тари.

Тому операції з приготування робочих розчинів повинні здійснюватися відповідно до регламенту застосування конкретного препарату.

Поняття «регламенти застосування» законодавство визначає як сукупність вимог щодо застосування пестицидів.

Для агроінженера це означає важливий практичний принцип: не можна змінювати технологічні параметри застосування препарату лише з міркувань зручності або продуктивності техніки.

8. Метеорологічні фактори

Під час обприскування небезпека може бути пов'язана не тільки з самим препаратом, а й із погодними умовами.

Особливе значення мають:

• швидкість і напрямок вітру;
• температура повітря;
• вологість;
• опади;
• інверсійні явища;
• близькість житлових територій, водойм, пасовищ та інших об'єктів.

За несприятливих умов дрібні краплі препарату можуть переноситися повітряними потоками за межі цільової ділянки. Це явище називають зносом препарату (дрейфом).

Для агроінженера контроль технічних параметрів обприскування повинен поєднуватися з дотриманням установлених регламентів застосування конкретного засобу.

9. Пожежо- та вибухонебезпечні фактори

Не всі агрохімікати однаково пожежонебезпечні, однак окремі речовини та препаративні форми можуть мати властивості, які потребують спеціальних заходів пожежної безпеки.

Небезпека може виникати через:

• горючість окремих компонентів;
• утворення горючого пилу;
• контакт із джерелом запалювання;
• неправильне зберігання;
• несумісне зберігання різних речовин;
• використання відкритого вогню;
• проведення зварювальних робіт поблизу місць зберігання.

Тому склад агрохімікатів не можна розглядати як звичайне складське приміщення. Пожежні вимоги повинні визначатися з урахуванням конкретних властивостей речовин і встановлених правил їх зберігання.

10. Фізичні небезпечні фактори

Під час роботи з агрохімікатами працівник може зазнавати впливу не тільки хімічних речовин.

Одночасно можуть діяти:

• шум двигуна трактора;
• вібрація;
• висока температура;
• сонячне випромінювання;
• несприятливі погодні умови;
• рухомі механізми;
• тиск у гідравлічних і технологічних системах;
• небезпека падіння;
• електричний струм.

Це важливо для оцінки професійного ризику, оскільки аварійна ситуація може мати комбінований характер.

Наприклад, оператор обприскувача може одночасно працювати з хімічною речовиною, перебувати під впливом високої температури та керувати машиною. Перегрівання, втома або погіршення видимості можуть збільшити ймовірність помилки та контакту з препаратом.

11. Небезпека неправильного очищення та ремонту техніки

Після завершення роботи залишки препарату можуть залишатися:

• у баку;
• насосі;
• трубопроводах;
• форсунках;
• фільтрах;
• клапанах;
• шлангах;
• робочих ємностях.

Тому ремонт або технічне обслуговування обладнання без попереднього виконання передбачених процедур очищення може призвести до контакту працівника з залишками хімічної речовини.

Для агроінженера це має принципове значення: технічне обслуговування машини, яка працювала з агрохімікатами, є потенційно хімічно небезпечною роботою, якщо обладнання не підготовлене належним чином.

12. Небезпека забруднення навколишнього середовища

Порушення правил використання агрохімікатів створює небезпеку не лише для працівників, а й для довкілля.

Можливе забруднення:

• ґрунту;
• поверхневих вод;
• підземних вод;
• атмосферного повітря;
• сільськогосподарської продукції;
• кормів.

Закон України «Про охорону атмосферного повітря» прямо встановлює обов'язок суб'єктів господарювання та громадян дотримуватися правил і вимог щодо транспортування, зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів з метою недопущення забруднення атмосферного повітря.

Це важливо для агроінженера, оскільки технічний стан обприскувача або іншої машини безпосередньо впливає на точність внесення препарату та ризик його потрапляння за межі оброблюваної території.

---

13. Основні небезпечні фактори: систематизація

14. Правове значення для агроінженера

Правові вимоги до роботи з агрохімікатами повинні розглядатися агроінженером через призму безпечної технології та технічного забезпечення процесу.

Законодавство виходить із необхідності забезпечення безпечності пестицидів та агрохімікатів за умови дотримання встановлених регламентів їх застосування. Саме тому технічні засоби їх застосування також мають відповідати встановленим вимогам.

Практично це означає, що перед виконанням роботи необхідно перевірити:

1. чи дозволений конкретний препарат до використання;
2. чи відповідає його застосування встановленому регламенту;
3. чи справна машина;
4. чи герметична система;
5. чи справні насос, шланги, клапани та форсунки;
6. чи правильно встановлені робочі параметри;
7. чи забезпечені працівники необхідними ЗІЗ;
8. чи враховані погодні умови;
9. чи організовані безпечні транспортування та зберігання;
10. чи передбачений безпечний порядок очищення, ремонту та поводження із залишками препарату.

Окремо слід наголосити, що роботи, пов'язані з пестицидами, відповідно до спеціальних нормативних вимог можуть потребувати відповідного допуску працівників. Нормативні акти також встановлюють обмеження щодо залучення до окремих робіт осіб із відповідними медичними протипоказаннями.

Небезпечні фактори під час використання агрохімікатів мають комплексний характер. Вони включають безпосередню токсичну дію хімічних речовин, утворення пилу й аерозолів, контакт зі шкірою та очима, розливи, несправність технічних засобів, високий тиск у системах, несприятливі метеорологічні умови, пожежну небезпеку, а також ризики забруднення навколишнього середовища.

Для агроінженера ключовим є розуміння того, що безпека роботи з агрохімікатами забезпечується не одним засобом захисту, а системою заходів: правильним вибором препарату й технології, справністю техніки, дотриманням регламенту застосування, підготовкою персоналу, використанням належних засобів індивідуального захисту, контролем умов праці та безпечним проведенням технічного обслуговування.

Основні нормативні джерела: Закон України «Про пестициди і агрохімікати»; Закон України «Про охорону атмосферного повітря»; ДСП 8.8.1.2.001-98; Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві.