7 Вимоги до зберігання агрохімікатів.

Зберігання агрохімікатів у сільськогосподарському виробництві не можна розглядати лише як складську операцію. З правової точки зору це самостійний елемент діяльності з пестицидами та агрохімікатами, який охоплює вимоги до приміщення, тари, розміщення речовин, пожежної безпеки, охорони праці, допуску працівників, запобігання забрудненню довкілля та поводження з пошкодженими або непридатними препаратами.

Базовим нормативним актом є Закон України «Про пестициди і агрохімікати». Станом на вересень 2026 року Закон є чинним; у базі Верховної Ради зазначена поточна редакція від 15 листопада 2024 року. Закон прямо регулює правові відносини, пов’язані, зокрема, із зберіганням пестицидів і агрохімікатів, і встановлює принцип пріоритетності збереження здоров’я людини та охорони навколишнього природного середовища перед економічним ефектом від їх використання.

При цьому важливо розмежовувати агрохімікати та пестициди. Закон відносить до агрохімікатів органічні, мінеральні та бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що використовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і якості рослинницької продукції. Тому конкретні умови зберігання залежать від фізико-хімічних властивостей речовини, її препаративної форми, небезпечності та призначення.

1. Загальна правова вимога до організації зберігання

Основний принцип полягає в тому, що агрохімікати повинні зберігатися у встановлених законодавством умовах, які забезпечують їх збереження, безпеку працівників, населення та довкілля.

Закон України «Про пестициди і агрохімікати» прямо передбачає, що транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів здійснюються відповідно до вимог законодавства, санітарних правил та інших нормативних актів. Окремо законодавством передбачено, що особи, діяльність яких пов’язана із зберіганням, транспортуванням або застосуванням пестицидів, повинні мати відповідний допуск на право роботи з ними.

Отже, для підприємства недостатньо просто придбати препарат і розмістити його у будь-якому вільному приміщенні. Сам факт наявності агрохімікатів створює обов’язок організувати їх зберігання відповідно до спеціальних вимог.

Для агроінженера це має практичне значення у випадках, коли він відповідає за експлуатацію складського обладнання, технологічне оснащення складу, вентиляцію, електрообладнання, механізацію навантажувально-розвантажувальних операцій або організацію безпечного переміщення препаратів.

2. Вибір приміщення для зберігання

Місце зберігання агрохімікатів повинно відповідати характеру речовин, які в ньому розміщуються. Не можна встановлювати однакові умови для всіх препаратів, оскільки добрива, засоби захисту рослин, регулятори росту, концентровані рідини, порошкоподібні речовини та інші препаративні форми можуть мати різні фізико-хімічні властивості.

Особливе значення має захист препаратів від атмосферних опадів, надмірної вологи, прямого сонячного випромінювання, надмірного нагрівання та інших факторів, які можуть змінювати властивості речовини або упаковки.

Правила пожежної безпеки в Україні встановлюють загальну вимогу: під час зберігання хімічних речовин повинні враховуватися їх фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості, а умови зберігання мають визначатися відповідними нормативними документами. Для складів хімічних речовин передбачено, зокрема, можливість зберігання у закритих сухих приміщеннях або під навісами залежно від властивостей речовин і кліматичних умов.

Це означає, що агроінженер під час проектування або переобладнання складського приміщення повинен виходити не з принципу «є вільне приміщення — можна використовувати», а з характеристик конкретних речовин та встановлених для них вимог.

3. Вимоги до тари та упаковки

Однією з найважливіших умов безпечного зберігання є справність тари.

Агрохімікати повинні зберігатися в упаковці, яка забезпечує їх належне зберігання та запобігає витіканню, розсипанню або іншому неконтрольованому виходу речовини.

Особливо небезпечною є ситуація, коли на склад надходить тара:

• із тріщинами;
• із пошкодженою кришкою;
• з порушеною герметичністю;
• зі слідами протікання;
• із деформованою упаковкою;
• без належного маркування.

Правила пожежної безпеки в Україні передбачають, що тара з хімічними речовинами, яка надходить на склад, не повинна мати пошкоджень герметичності або інших ознак несправності. На тарі повинно бути зазначено назву речовини та її характерні властивості. У разі пошкодження тари правила передбачають її видалення зі складу.

Для агроінженера це означає, що під час організації механізованого приймання агрохімікатів необхідно передбачити можливість безпечного огляду упаковки до її розміщення на складі.

Не можна допускати ситуацію, коли пошкоджена ємність автоматично переміщується навантажувачем разом з іншими препаратами, оскільки механічний вплив може збільшити пошкодження та спричинити розлив.

4. Маркування та ідентифікація речовин

Кожна одиниця тари повинна залишатися ідентифікованою протягом усього періоду зберігання.

Працівник повинен мати можливість встановити:

• назву препарату;
• його призначення;
• характер небезпеки;
• виробника;
• необхідні умови зберігання;
• іншу інформацію, передбачену маркуванням та супровідною документацією.

Правила пожежної безпеки прямо передбачають нанесення на тару або упаковку з хімічною речовиною відповідного напису чи бирки із зазначенням назви та характерних властивостей речовини. Для складів хімічних речовин також передбачається план їх розміщення із зазначенням характерних властивостей, наприклад «вогненебезпечні», «отруйні», «хімічно активні».

Ця вимога має не лише інформаційне, а й безпекове значення. У випадку аварії працівник або пожежно-рятувальний підрозділ повинні розуміти, з якою речовиною мають справу і які способи реагування допустимі.

5. Розміщення агрохімікатів на складі

Важливою умовою безпечного зберігання є правильне розміщення речовин.

Необхідно враховувати сумісність хімічних речовин, їх пожежонебезпечні властивості та можливу реакцію у випадку пошкодження тари або пожежі.

Правила пожежної безпеки в Україні встановлюють, що під час зберігання різних речовин і матеріалів необхідно враховувати їх фізико-хімічні властивості та сумісність. Для небезпечних і особливо небезпечних речовин встановлюються спеціальні вимоги до розміщення, а можливість їх сумісного зберігання повинна визначатися відповідно до встановлених нормативних вимог.

Тому неправильною є практика, коли всі агрохімікати просто розставляються в одному приміщенні без поділу за властивостями.

Наприклад, добриво, засіб захисту рослин, горюча рідина та речовина з окиснювальними властивостями не повинні автоматично розглядатися як взаємозамінні складські матеріали. Порядок їх розміщення визначається властивостями конкретної продукції.

6. Забезпечення пожежної безпеки

Склад агрохімікатів є об'єктом, на якому повинні виконуватися загальні вимоги пожежної безпеки.

Правила пожежної безпеки в Україні містять спеціальні вимоги до складів хімічних речовин. Зокрема, обслуговувальний персонал повинен знати пожежну небезпеку речовин, правила їх безпечного зберігання та особливості гасіння; на складі має бути план розміщення хімічних речовин; стелажі повинні виготовлятися з негорючих матеріалів та розміщуватися на встановленій відстані від нагрівальних приладів.

Заборонено створювати умови, за яких у складському приміщенні можуть виникнути неконтрольовані джерела займання.

Тому при проектуванні або експлуатації такого складу необхідно оцінювати не тільки місця встановлення стелажів, а й електричне обладнання, освітлення, опалення, вентиляцію, заземлення, можливість накопичення горючого пилу та інші потенційні джерела небезпеки.

7. Вентиляція та мікроклімат

Вентиляція складського приміщення має важливе значення у випадках, коли властивості конкретних речовин передбачають можливість виділення парів, газів або інших небезпечних речовин.

Водночас вимоги до вентиляції не можна формулювати однаково для всіх складів. Вони залежать від властивостей конкретних агрохімікатів, способу їх зберігання та характеристик приміщення.

Агроінженер повинен звертати увагу на те, щоб вентиляційна система була технічно справною, не створювала додаткової пожежної небезпеки та забезпечувала встановлені для конкретного приміщення умови.

Особливо важливо не допускати самовільного відключення вентиляції працівниками, якщо її робота передбачена технологічними або санітарними вимогами.

8. Захист від доступу сторонніх осіб

Зберігання агрохімікатів повинно бути організоване таким чином, щоб до них не мали вільного доступу особи, які не мають відповідних повноважень та підготовки.

Це стосується не лише сторонніх осіб, а й працівників підприємства, трудові функції яких не пов'язані з роботою з відповідними речовинами.

Правове значення цієї вимоги полягає в тому, що Закон України «Про пестициди і агрохімікати» пов'язує право на виконання відповідної діяльності з наявністю передбаченого законодавством допуску. У термінології законодавства посвідчення про право роботи з пестицидами визначається як документ, що надає особі право здійснювати діяльність, пов'язану, зокрема, зі зберіганням пестицидів.

Отже, склад не повинен бути приміщенням загального господарського користування, куди може зайти будь-який працівник.

9. Забезпечення безпеки працівників

Особливе значення має організація безпечної роботи персоналу складу.

Працівник, який здійснює приймання, розміщення, переміщення або відпуск агрохімікатів, повинен бути поінформований про небезпечні властивості речовин і правила поводження з ними.

Необхідність відповідної підготовки випливає не лише із загального законодавства про охорону праці, а й зі спеціального регулювання діяльності з пестицидами.

Закон України «Про пестициди і агрохімікати» встановлює вимогу щодо відповідного допуску для осіб, діяльність яких пов'язана зі зберіганням, транспортуванням і застосуванням пестицидів.

Тому агроінженеру під час організації роботи необхідно враховувати не тільки технічну справність складського обладнання, а й питання допуску, навчання та інструктажу працівників.

10. Застосування засобів індивідуального захисту

Необхідність використання ЗІЗ визначається характером конкретної роботи та властивостями конкретного препарату.

Особливо це важливо під час:

• приймання пошкодженої тари;
• переміщення препаратів;
• усунення наслідків розливу;
• очищення обладнання;
• проведення аварійних робіт;
• відкривання упаковки;
• підготовки препаратів до використання.

ЗІЗ не повинні розглядатися як заміна правильної організації складу. Насамперед необхідно усунути або максимально зменшити можливість контакту працівника з небезпечною речовиною, а засоби індивідуального захисту використовувати як складову системи профілактичних заходів.

11. Заборона використання пошкодженої тари

Особливої уваги потребує ситуація, коли під час зберігання виявлено пошкодження упаковки.

Не можна просто залишати таку ємність серед інших препаратів. Пошкодження може прогресувати, а речовина — потрапити на підлогу, стелажі, інші упаковки або в навколишнє середовище.

Правила пожежної безпеки передбачають, що тара з хімічними речовинами з пошкодженою герметичністю або іншими ознаками несправності повинна бути видалена зі складу.

При цьому порядок подальшого поводження з речовиною визначається її властивостями та спеціальними правилами. Працівник не повинен самостійно переливати невідому або небезпечну речовину в іншу ємність без встановленого технологічного порядку.

12. Запобігання розливам та локалізація аварій

Організація складу повинна передбачати можливість локалізації випадкового розливу.

Це особливо важливо для рідких препаратів. Підлога, пороги, системи відведення та інші конструктивні рішення повинні відповідати характеру речовин, що зберігаються.

Правила пожежної безпеки містять спеціальні вимоги до приміщень, у яких зберігаються рідкі хімічні речовини, зокрема щодо організації підлоги та відведення випадково розлитої рідини до спеціальних приймачів.

Для агроінженера це має безпосереднє значення при проектуванні або реконструкції складу. Необхідно передбачати не тільки місця для встановлення стелажів, а й інженерні рішення, які дозволять локалізувати аварійний витік.

13. Заборона використання складу для сторонніх цілей

Однією з типових організаційних помилок є використання приміщення для зберігання агрохімікатів одночасно як складу запчастин, паливно-мастильних матеріалів, інструменту, спецодягу або побутових речей.

Такий підхід може створювати додаткові ризики через несумісність речовин та збільшення пожежного навантаження.

Правила пожежної безпеки вимагають під час складського зберігання враховувати властивості та сумісність різних речовин і матеріалів.

Тому склад повинен організовуватися за функціональним призначенням, а розміщення інших матеріалів допускається лише тоді, коли це не суперечить спеціальним вимогам.

14. Технічна роль агроінженера

У системі безпечного зберігання агрохімікатів агроінженер виконує не лише технічну, а й організаційно-профілактичну функцію.

Його завдання можуть стосуватися технічного стану:

• вентиляційного обладнання;
• електричних мереж;
• освітлення;
• навантажувально-розвантажувальних механізмів;
• стелажів;
• засобів переміщення тари;
• систем локалізації розливів;
• протипожежного обладнання;
• інженерних систем складу.

Наприклад, якщо для переміщення мішків із добривами використовується навантажувач, агроінженер повинен враховувати не тільки його вантажопідйомність. Важливо забезпечити, щоб рух техніки не створював ризику пошкодження тари, перекидання штабелів або зіткнення з іншими об'єктами.

Аналогічно, під час використання стелажів необхідно враховувати їх технічний стан, допустиме навантаження та стійкість.

15. Зберігання агрохімікатів як частина системи охорони праці

У юридичному сенсі безпечне зберігання агрохімікатів не є окремою ізольованою операцією. Воно входить до загальної системи забезпечення безпеки праці.

Працівник повинен бути захищений не лише від безпосереднього контакту з речовиною, а й від вторинних небезпек: падіння тари, пожежі, вибуху, механічного травмування, аварійного розливу, несправності електрообладнання або неправильного використання складської техніки.

Тому правильна організація складу має забезпечувати попередження небезпечної ситуації ще до моменту її виникнення.

Саме такий підхід відповідає загальній логіці Закону України «Про пестициди і агрохімікати», який пов'язує допустимість використання пестицидів і агрохімікатів із безпечністю для здоров'я людини та довкілля за умови дотримання встановлених регламентів.

Таким чином, зберігання агрохімікатів є юридично регламентованою діяльністю, а не звичайним складським процесом. Його безпека забезпечується одночасним дотриманням вимог законодавства про пестициди й агрохімікати, охорону праці, пожежну безпеку та санітарних правил.

Для агроінженера особливо важливо розуміти, що безпечний склад — це не просто приміщення, у якому препарати захищені від дощу. Це організована технічна система, у якій враховано властивості речовин, сумісність препаратів, стан тари, умови температури та вологості, вентиляцію, пожежну безпеку, доступ працівників, механізацію складських операцій, можливість локалізації розливів і порядок дій у разі аварії.

При цьому конкретні вимоги до приміщення та способу зберігання потрібно визначати з урахуванням конкретного виду агрохімікату, його фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей та спеціальних нормативних вимог, а не за універсальним шаблоном.

Основними нормативними орієнтирами для цієї теми є Закон України «Про пестициди і агрохімікати», Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 та Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417.