- 1 Організація електробезпеки на аграрному підприємстві.
- 2 Основні заходи запобігання ураженню електричним струмом.
- 3 Попередження пожеж та організація пожежної безпеки.
- 4 Дії працівників у разі виникнення пожежонебезпечної ситуації.
- 5 Організація безпечного зберігання агрохімікатів.
- 6 Вимоги до транспортування агрохімікатів.
- 7 Безпечне застосування агрохімікатів.
- 8 Вибір засобів індивідуального захисту.
- 9 Запобігання аварійним ситуаціям.
- 10 Дії агроінженера при виявленні порушень вимог безпеки.
7 Безпечне застосування агрохімікатів.
Безпечне застосування агрохімікатів
Безпечне застосування агрохімікатів є одним із найбільш відповідальних етапів їх використання в аграрному виробництві. На відміну від зберігання чи транспортування, під час безпосереднього внесення препарату працівник контактує з агрохімікатом або його робочою сумішшю, а речовина одночасно потрапляє в навколишнє середовище. Тому будь-яке порушення технології може створити ризик для працівників, населення, сільськогосподарських культур, тварин, ґрунту, водних об'єктів та отриманої продукції.
Правовий режим застосування визначається насамперед Законом України «Про пестициди і агрохімікати». Закон виходить із принципу пріоритетності збереження здоров'я людини та охорони довкілля перед економічним ефектом від використання таких речовин. Він також передбачає державний контроль за їх застосуванням та встановлення регламентів застосування для конкретних препаратів.
Для агроінженера ця тема має особливе значення, оскільки саме технічні засоби — обприскувачі, протруювачі, машини для внесення добрив та інше обладнання — забезпечують безпосереднє нанесення або внесення агрохімікатів. Закон визначає такі машини та пристрої як технічні засоби застосування пестицидів і агрохімікатів.
1. Основний принцип безпечного застосування
Безпечне застосування агрохімікатів передбачає не просто використання засобу відповідно до його призначення, а виконання всього комплексу встановлених регламентів.
До основних елементів такого комплексу належать:
- вибір дозволеного для використання препарату;
- визначення необхідності його застосування;
- оцінювання фактичного стану посівів;
- визначення об'єкта, проти якого здійснюється обробка;
- дотримання регламенту застосування;
- правильне визначення дози та концентрації;
- використання справної техніки;
- підготовка працівників;
- застосування необхідних ЗІЗ;
- дотримання вимог щодо погодних умов;
- недопущення забруднення суміжних територій;
- дотримання строків очікування та інших установлених обмежень;
- безпечне поводження із залишками робочого розчину та тарою.
Закон прямо передбачає, що при застосуванні пестицидів і агрохімікатів комплекс заходів здійснюється відповідно до встановлених регламентів з урахуванням, зокрема, агрохімічного обстеження ґрунтів, даних агрохімічного паспорта земельної ділянки, стану посівів, діагностики мінерального живлення рослин та прогнозу розвитку шкідників і хвороб.
2. Використання лише дозволених препаратів
Однією з фундаментальних юридичних вимог є застосування препаратів, використання яких дозволене законодавством.
Закон України «Про пестициди і агрохімікати» встановлює державну реєстрацію пестицидів і агрохімікатів та забороняє їх застосування до державної реєстрації, крім передбачених законом спеціальних випадків. Під час реєстрації оцінюються біологічна ефективність, токсиколого-гігієнічні та екологічні характеристики і встановлюються відповідні регламенти застосування.
Отже, аграрне підприємство не може самостійно визначити, що певний препарат є «достатньо безпечним» і тому може використовуватися без відповідної правової підстави.
Практичне правило для агроінженера:
перед застосуванням препарату необхідно перевірити його правовий статус, призначення та встановлені для нього регламенти.
3. Регламент застосування препарату
Регламент застосування — це не рекомендація, якою можна нехтувати заради зручності. У законодавчій термінології це сукупність вимог щодо застосування пестицидів і агрохімікатів; для зареєстрованих препаратів регламент пов'язаний із вимогами, визначеними під час державної реєстрації.
Тому працівник повинен керуватися інформацією саме щодо конкретного препарату.
Не допускається практика:
«Цей препарат схожий на інший, тому використаємо ту саму дозу».
Аналогічно не можна самовільно збільшувати концентрацію для отримання «кращого ефекту» або зменшувати її без технологічного обґрунтування.
Порушення регламенту може одночасно призвести до:
- отруєння працівників;
- пошкодження культури;
- забруднення продукції;
- накопичення залишкових кількостей;
- забруднення ґрунту або води;
- негативного впливу на нецільові організми.
4. Допуск працівників до роботи
Особи, діяльність яких пов'язана із застосуванням пестицидів, повинні мати відповідну підготовку та посвідчення про право роботи з пестицидами.
Чинне законодавство визначає це посвідчення як документ, що надає особі право здійснювати діяльність, пов'язану з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів та торгівлею ними відповідно до законодавства.
Порядок одержання такого посвідчення встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 458. Процедура включає навчання з питань безпечного поводження з пестицидами, тестування та отримання відповідного документа.
Отже, доручення робіт із пестицидами працівникові лише на підставі його загального досвіду роботи в сільському господарстві не забезпечує виконання законодавчих вимог.
5. Медичний допуск і стан працівника
До робіт із пестицидами повинні допускатися працівники, які відповідають установленим вимогам щодо стану здоров'я та пройшли необхідні процедури допуску.
Працівник не повинен приступати до роботи, якщо його стан здоров'я не дозволяє безпечно виконувати відповідну операцію або якщо він перебуває під впливом алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що можуть знизити здатність безпечно працювати.
Для агроінженера це означає необхідність організовувати роботу таким чином, щоб людський фактор не ставав додатковим джерелом хімічного ризику.
6. Підготовка техніки
Безпечне застосування агрохімікатів неможливе без технічно справного обладнання.
Перед початком роботи необхідно перевірити:
- герметичність системи;
- стан баків;
- трубопроводи;
- шланги;
- з'єднання;
- ущільнення;
- фільтри;
- насоси;
- форсунки;
- запірну арматуру;
- манометри та інші прилади контролю;
- систему регулювання подачі препарату;
- засоби захисту оператора.
Правила охорони праці в сільськогосподарському виробництві передбачають спеціальні вимоги до технічних засобів, що використовуються під час робіт із пестицидами. Зокрема, не допускається робота машин при негерметичності систем, через які можуть витікати робочі розчини.
Це безпосередньо пов'язує технічну справність машини з охороною праці.
7. Роль агроінженера при підготовці обприскувача
Агроінженер повинен забезпечити, у межах своїх посадових повноважень, готовність технічного засобу до безпечної роботи.
Особливу увагу слід приділяти калібруванню системи внесення.
Необхідно забезпечити відповідність:
швидкості руху → робочої ширини → продуктивності насоса → тиску → типу форсунок → фактичної норми внесення.
Якщо система подає більше робочого розчину, ніж передбачено технологією, працівник може отримати надлишкове хімічне навантаження, а поле — перевищену дозу препарату.
Таким чином, калібрування обприскувача є не лише агротехнологічною, а й безпековою процедурою.
8. Приготування робочого розчину
Приготування робочих розчинів є однією з найбільш небезпечних операцій, оскільки працівник контактує з концентрованим препаратом або його висококонцентрованою сумішшю.
Тому приготування повинно здійснюватися:
- у спеціально визначеному місці;
- із застосуванням необхідних ЗІЗ;
- відповідно до технологічної документації;
- з використанням справного обладнання;
- без присутності сторонніх осіб;
- з урахуванням сумісності компонентів.
Правила охорони праці в сільськогосподарському виробництві передбачають, що робочі розчини пестицидів повинні готуватися на спеціальному майданчику або в приміщенні, обладнаному відповідним чином, зокрема з урахуванням вимог до водовідведення та вентиляції.
9. Засоби індивідуального захисту
Працівник повинен бути забезпечений ЗІЗ відповідно до характеру роботи та небезпечних властивостей конкретного препарату.
Залежно від операції це можуть бути:
- захисний комбінезон;
- спеціальне взуття;
- хімічно стійкі рукавички;
- захисні окуляри;
- щиток для обличчя;
- засоби захисту органів дихання;
- інші передбачені засоби.
Особливо важливо правильно використовувати засоби захисту органів дихання. Не можна вважати будь-який респіратор універсальним захистом від усіх агрохімікатів.
Тип ЗІЗ повинен відповідати небезпечним властивостям конкретної речовини та умовам виконання роботи.
10. Забезпечення захисту від контакту з препаратом
Під час роботи необхідно мінімізувати можливість потрапляння препарату:
- на шкіру;
- в очі;
- до органів дихання;
- на одяг;
- у ротову порожнину.
Категорично не допускається:
- їсти під час роботи;
- пити;
- палити;
- зберігати харчові продукти разом із препаратом;
- використовувати забруднений спецодяг у побутових приміщеннях;
- торкатися обличчя забрудненими рукавичками.
Після завершення роботи працівник повинен пройти передбачені процедурою санітарні заходи та належним чином очистити ЗІЗ і обладнання.
11. Врахування погодних умов
Погодні умови мають безпосередній вплив на безпечність застосування.
Перед проведенням обробки необхідно враховувати:
- швидкість і напрямок вітру;
- температуру;
- вологість;
- ймовірність опадів;
- інтенсивність сонячного випромінювання;
- ризик знесення препарату;
- можливість його потрапляння на сусідні культури.
Особливо небезпечним є знесення робочого розчину вітром. Воно може призвести до потрапляння препарату на працівників, населення, житлові об'єкти, водойми, пасовища або сусідні сільськогосподарські культури.
Тому обробка повинна проводитися лише за умов, які відповідають вимогам конкретного препарату і технологічної документації.
12. Недопущення знесення препарату
Для зменшення знесення необхідно правильно підбирати:
- форсунки;
- робочий тиск;
- висоту штанги;
- швидкість руху;
- розмір крапель;
- напрямок руху агрегату.
Це особливо важливо для агроінженера, оскільки технічні параметри обприскувача безпосередньо впливають на межі поширення хімічного фактора.
Наприклад, неправильно встановлена висота штанги може збільшити знесення дрібних крапель, а несправна форсунка — сформувати нерівномірний факел розпилення.
13. Охоронні зони та захист водних об'єктів
При застосуванні агрохімікатів необхідно не допустити забруднення водойм, джерел питного водопостачання та інших об'єктів, для яких законодавством встановлено спеціальний режим охорони.
Працівники повинні враховувати розташування:
- річок;
- озер;
- ставків;
- каналів;
- водозаборів;
- колодязів;
- інших водних об'єктів.
Особливо небезпечним є миття обладнання безпосередньо біля водойм або злив залишків робочого розчину на ґрунт.
14. Захист сторонніх осіб
Під час хімічної обробки необхідно організувати роботу так, щоб сторонні особи не потрапляли в небезпечну зону.
Не допускається перебування поблизу місця обробки осіб, які не беруть участі в технологічній операції та не мають відповідного захисту.
Особливу увагу потрібно приділяти:
- дітям;
- працівникам інших підрозділів;
- відвідувачам;
- особам, які працюють на сусідніх ділянках.
Агроінженер повинен враховувати не лише траєкторію руху машини, а й можливу зону поширення аерозолю.
15. Технічні засоби повинні забезпечувати безпечне внесення
Закон України «Про пестициди і агрохімікати» встановлює, що технічні засоби застосування пестицидів і агрохімікатів допускаються до відповідного використання за умови забезпечення належної якості технологічних операцій та запобігання шкоді здоров'ю працівників, населення і навколишньому природному середовищу.
Це положення має принципове значення для агроінженера.
Отже, завдання інженера полягає не лише в тому, щоб машина «працювала», а в тому, щоб вона:
працювала технічно справно + забезпечувала необхідну точність внесення + не створювала небезпечного контакту працівника з препаратом + не спричиняла неконтрольованого забруднення довкілля.
16. Забезпечення безпеки під час роботи з обприскувачем
Оператор обприскувача повинен:
- пройти необхідне навчання;
- використовувати встановлені ЗІЗ;
- перевірити технічний стан машини;
- переконатися у відсутності витоків;
- перевірити систему розпилення;
- працювати відповідно до встановленої технології;
- не допускати сторонніх осіб до робочої зони;
- контролювати стан обладнання під час роботи;
- негайно припинити роботу у разі небезпечної несправності.
При виявленні витоку робочого розчину не можна продовжувати роботу з розрахунком «доробити поле, а потім відремонтувати».
Витік агрохімікату є одночасно технічною несправністю та фактором хімічної небезпеки.
17. Безпечне використання протруювачів
Окремі вимоги стосуються протруювання насіння.
Під час протруювання необхідно забезпечити:
- герметичність обладнання;
- мінімізацію утворення пилу;
- захист органів дихання;
- захист очей і шкіри;
- механізацію завантаження;
- безпечне переміщення протруєного насіння;
- недопущення його контакту з харчовими продуктами чи кормами;
- належне маркування.
Протруєне насіння не можна використовувати як харчову продукцію або корм для тварин.
18. Безпечне застосування мінеральних добрив
Поняття агрохімікатів є ширшим за пестициди і включає, зокрема, органічні, мінеральні та бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини.
Тому під час роботи з мінеральними добривами також необхідно враховувати їх фізико-хімічні властивості.
Потенційні небезпеки можуть бути пов'язані з:
- утворенням пилу;
- подразненням шкіри;
- ураженням очей;
- вдиханням частинок;
- хімічною реакцією при змішуванні;
- неправильним дозуванням;
- корозійною дією окремих речовин;
- пожежною небезпекою деяких матеріалів.
Тому слово «добриво» не означає автоматично «безпечна речовина».
19. Змішування препаратів
Однією з найбільш відповідальних операцій є приготування бакових сумішей.
Не можна змішувати препарати лише на підставі того, що вони призначені для однієї культури.
Необхідно перевіряти:
- сумісність препаратів;
- порядок змішування;
- концентрацію;
- властивості води;
- можливість хімічної реакції;
- рекомендації виробника.
Самовільне змішування може призвести до утворення осаду, виділення газів, нагрівання суміші, втрати ефективності препарату або пошкодження культури.
20. Поводження із залишками робочого розчину
Після завершення обробки може залишатися робочий розчин.
Його не можна довільно:
- виливати на ґрунт;
- скидати в каналізацію;
- зливати у водойми;
- залишати у відкритій тарі;
- передавати стороннім особам.
Подальше поводження повинно здійснюватися відповідно до технологічних і нормативних вимог щодо конкретного препарату.
Це принципово важливо з екологічної точки зору, оскільки навіть відносно невеликий обсяг концентрованого препарату може створити значне локальне забруднення.
21. Очищення техніки
Після завершення роботи необхідно провести очищення технічного засобу відповідно до встановленої процедури.
При цьому потрібно забезпечити:
- безпечне промивання;
- захист працівника;
- недопущення потрапляння залишків препарату у водойми;
- належне поводження з промивними водами;
- очищення форсунок та інших робочих елементів;
- контроль технічного стану машини після очищення.
Місце очищення техніки повинно бути організоване заздалегідь, а не визначатися працівником випадково після завершення польових робіт.
22. Дії у разі потрапляння препарату на працівника
У разі контакту агрохімікату зі шкірою, очима або органами дихання необхідно негайно припинити роботу та діяти відповідно до інформації щодо конкретної речовини.
Загальна послідовність:
припинити контакт → залишити небезпечну зону → зняти забруднений одяг, якщо це необхідно → промити уражену ділянку відповідним способом → звернутися за медичною допомогою → надати медикам інформацію про препарат.
Дуже важливо зберегти назву препарату, етикетку або іншу інформацію про речовину, щоб медичні працівники могли правильно оцінити характер впливу.
При важкому отруєнні не можна обмежуватися домашнім лікуванням або намагатися самостійно визначати спосіб нейтралізації речовини.
23. Дії при аварійній ситуації
Аварійною ситуацією може бути:
- розрив шланга;
- руйнування бака;
- перекидання обприскувача;
- масштабний витік;
- потрапляння концентрату на працівника;
- неконтрольоване розпилення;
- пожежа;
- потрапляння препарату у водойму.
У такому разі першочерговим завданням є припинення впливу небезпечного фактора на людей.
Загальний алгоритм:
зупинити роботу → відвести людей із небезпечної зони → повідомити відповідальну особу → локалізувати аварію, якщо це безпечно → не допустити поширення препарату → надати першу допомогу → за необхідності викликати екстрені служби → документувати та розслідувати інцидент.
24. Контроль після застосування
Безпечне застосування не закінчується після того, як машина залишила поле.
Необхідно контролювати:
- дотримання строків очікування;
- недопущення передчасного допуску працівників до обробленої ділянки;
- стан культури;
- можливі ознаки фітотоксичності;
- дотримання обмежень щодо використання продукції;
- стан обладнання;
- правильність поводження з тарою та залишками препарату.
Закон пов'язує застосування пестицидів і агрохімікатів із контролем залишкових кількостей таких речовин у продукції, ґрунті, воді, повітрі та інших компонентах довкілля.
25. Роль агроінженера у забезпеченні безпеки
У системі безпечного застосування агрохімікатів агроінженер є ключовим технічним фахівцем, оскільки значна частина ризиків залежить від технічного стану машин.
До його завдань залежно від посадових повноважень можуть належати:
- вибір та підготовка технічних засобів;
- перевірка їх технічної справності;
- калібрування обладнання;
- контроль герметичності;
- перевірка систем дозування;
- контроль форсунок;
- організація технічного обслуговування;
- контроль безпечної експлуатації машин;
- участь у навчанні персоналу;
- розроблення локальних інструкцій;
- організація аварійного реагування в межах компетенції;
- аналіз причин технічних інцидентів.
При цьому необхідно розмежовувати технічну компетенцію агроінженера та юридичні повноваження інших посадових осіб. Агроінженер не стає автоматично відповідальним за всі питання застосування пестицидів лише через наявність інженерної посади.
26. Принцип мінімізації хімічного навантаження
Сучасний підхід до безпечного застосування агрохімікатів полягає не в максимізації кількості використаних препаратів, а в обґрунтованому та мінімально необхідному застосуванні.
Сам Закон України «Про пестициди і агрохімікати» закріплює серед принципів державної політики мінімізацію використання пестицидів за рахунок біологічного землеробства та інших екологічно безпечних, нехімічних методів захисту рослин.
Цей підхід відповідає сучасній концепції інтегрованого захисту рослин. У 2026 році урядова Стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття України також передбачає впровадження інтегрованих систем захисту рослин і посилення державного контролю за використанням пестицидів та агрохімікатів.
27. Практичний алгоритм безпечного застосування
Для майбутнього агроінженера весь процес можна представити як єдину систему:
визначення необхідності обробки → вибір дозволеного препарату → перевірка регламенту → підготовка працівників → перевірка ЗІЗ → підготовка та калібрування техніки → підготовка робочого розчину → оцінювання погодних умов → проведення обробки → контроль знесення → очищення техніки → безпечне поводження із залишками → контроль після обробки.
Якщо на будь-якому етапі виникає небезпечна ситуація, роботу необхідно припинити до усунення небезпечного фактора.
Безпечне застосування агрохімікатів — це комплексна система правових, організаційних, санітарних, технологічних та інженерних заходів, спрямованих на те, щоб корисний ефект від застосування препарату досягався без неприпустимого ризику для людини та довкілля.
Для агроінженера центральним є принцип:
правильно обраний препарат + законний допуск працівника + дотримання регламенту + справна та відкалібрована техніка + відповідні ЗІЗ + контроль погодних умов + недопущення забруднення довкілля + готовність до аварійного реагування.
Саме такий підхід дозволяє розглядати застосування агрохімікатів не як звичайну технологічну операцію, а як керований процес із визначеними правовими та технічними межами безпеки.



