10 Дії агроінженера при виявленні порушень вимог безпеки.

Дії агроінженера при виявленні порушень вимог безпеки

Виявлення порушень вимог охорони праці, пожежної, електричної, хімічної або механічної безпеки є для агроінженера сигналом до негайного припинення небезпечного процесу, повідомлення відповідальної посадової особи та організації усунення виявленої небезпеки. Завдання агроінженера в такій ситуації полягає не лише у фіксації несправності, а передусім у недопущенні травмування працівників, пожежі, аварії, пошкодження техніки або забруднення довкілля.

Правова основа таких дій визначається насамперед Законом України «Про охорону праці», Правилами охорони праці у сільськогосподарському виробництві та Кодексом цивільного захисту України. Закон покладає на роботодавця обов'язок створити безпечні умови праці, а законодавство про охорону праці передбачає право працівника відмовитися від виконання роботи, якщо виробнича ситуація є небезпечною для його життя чи здоров'я.

1. Первинна оцінка виявленого порушення

Першою дією агроінженера повинна бути оцінка того, чи створює виявлене порушення безпосередню загрозу життю або здоров'ю працівників, пожежі, вибуху, аварії або значного матеріального чи екологічного збитку.

Наприклад, різне значення матимуть:

• незначне пошкодження лакофарбового покриття машини;
• відсутність захисного кожуха на приводному механізмі;
• витік дизельного пального біля гарячої частини двигуна;
• пошкодження ізоляції електричного кабелю;
• витік агрохімікату з обприскувача;
• несправність гальм трактора;
• перегрів підшипника зернового транспортера;
• відсутність заземлення електрообладнання;
• блокування аварійного вимикача;
• зберігання легкозаймистих матеріалів біля джерела тепла.

Останні порушення вже можуть створювати безпосередню небезпеку і вимагати негайного припинення експлуатації обладнання або технологічної операції.

У законодавстві про цивільний захист аварія визначається як небезпечна подія техногенного характеру, яка, зокрема, створює загрозу життю або здоров'ю, може призводити до руйнування обладнання, порушення виробничого процесу чи аварійних викидів забруднюючих речовин.

2. Негайне припинення небезпечної роботи

Якщо порушення створює безпосередню небезпеку, агроінженер повинен вжити заходів для зупинення небезпечної операції або виведення обладнання з експлуатації.

Наприклад:

несправний трактор — не допускається до роботи до усунення несправності;

несправний обприскувач — припиняється внесення агрохімікату до усунення витоку або іншої небезпечної несправності;

пошкоджене електрообладнання — відключається від електроживлення у встановленому безпечному порядку;

перегрітий механізм — зупиняється для встановлення причини перегріву;

пожежонебезпечна ситуація — припиняються роботи, які можуть спричинити займання, та організовується усунення джерела небезпеки;

витік агрохімікату — робота припиняється, небезпечна зона обмежується, а подальші дії виконуються відповідно до аварійної процедури.

Принципово важливо: агроінженер не повинен дозволяти продовження роботи несправної машини лише тому, що виробничий процес необхідно завершити.

Для окремих видів обладнання спеціальні правила прямо встановлюють обов'язок не допускати його до роботи при виявленні несправностей, які загрожують безпеці працівників. Такий підхід є загальним принципом системи охорони праці.

3. Попередження працівників

Якщо виявлене порушення становить небезпеку, працівників необхідно негайно попередити про небезпечну ситуацію.

Залежно від характеру порушення це може передбачати:

• зупинку технологічної операції;
• заборону перебування працівників у небезпечній зоні;
• встановлення попереджувальних знаків;
• огородження небезпечної ділянки;
• недопущення сторонніх осіб;
• евакуацію працівників;
• відключення обладнання;
• організацію чергування до моменту усунення небезпеки.

Наприклад, якщо агроінженер виявив пошкодження захисного кожуха карданної передачі трактора, недостатньо просто повідомити механізатора про несправність. Необхідно заборонити експлуатацію машини до відновлення захисного пристрою.

4. Повідомлення керівництва

Про суттєве порушення агроінженер повинен повідомити керівника або іншу посадову особу, яка відповідно до локальних документів підприємства відповідає за відповідний напрям безпеки.

У повідомленні доцільно зазначити:

• що саме виявлено;
• де виявлено;
• яка машина, установка або технологічний процес пов'язані з порушенням;
• яку небезпеку створює несправність;
• чи припинено роботу;
• чи є потерпілі;
• які первинні заходи вже здійснено;
• що необхідно зробити для остаточного усунення небезпеки.

Наприклад:

«Під час огляду обприскувача виявлено негерметичність з'єднання напірної магістралі. Існує ризик витоку робочого розчину та контакту працівника з агрохімікатом. Роботу обприскувача припинено, доступ до обладнання обмежено. Необхідно замінити пошкоджений елемент і провести контроль герметичності перед відновленням експлуатації».

Такий порядок дозволяє перетворити повідомлення про несправність на керовану процедуру усунення ризику.

5. Визначення причин порушення

Після припинення небезпечної роботи необхідно встановити причину виникнення порушення.

Для агроінженера це особливо важливо, оскільки одна й та сама несправність може повторюватися.

Наприклад, якщо постійно перегрівається підшипник транспортера, необхідно перевірити не лише сам підшипник, а й:

• правильність монтажу;
• змащування;
• натяг приводного елемента;
• співвісність;
• навантаження;
• забруднення;
• стан електродвигуна;
• режим експлуатації.

Якщо обриви електричного кабелю повторюються, необхідно встановити, чи не пов'язано це з механічним пошкодженням, неправильним прокладанням, перевантаженням або несправністю захисту.

Тобто принцип роботи агроінженера повинен полягати не у «ремонті наслідку», а у встановленні та усуненні причини.

6. Усунення технічних порушень

Виявлена несправність повинна бути усунена працівниками, які мають відповідну кваліфікацію та допуск до виконання конкретної роботи.

Агроінженер організовує або контролює:

• ремонт;
• заміну несправних деталей;
• відновлення огороджень;
• відновлення захисних пристроїв;
• перевірку електрообладнання;
• усунення витоків;
• відновлення герметичності;
• очищення машин;
• регулювання механізмів;
• перевірку систем автоматичного захисту.

При цьому ремонт повинен виконуватися тільки після приведення обладнання у безпечний стан.

Наприклад, перед ремонтом гідравлічної системи необхідно врахувати залишковий тиск, а перед ремонтом електрообладнання — небезпеку ураження електричним струмом.

7. Контроль усунення порушення

Особливо важливо, щоб після ремонту агроінженер не обмежувався інформацією «несправність усунена».

Необхідно перевірити:

чи справді усунуто дефект → чи відновлено захисні пристрої → чи безпечні умови роботи → чи можна запускати обладнання → чи не виникає небезпека під час пробного запуску.

Для відповідального обладнання може бути необхідним пробний запуск без працівників у небезпечній зоні, перевірка захисних пристроїв, контроль герметичності або інші передбачені процедурою перевірки.

8. Документування виявлених порушень

Систематичні порушення повинні фіксуватися відповідно до локальної системи управління охороною праці підприємства.

Залежно від характеру ситуації це може бути:

• запис у журналі технічного обслуговування;
• дефектна відомість;
• акт технічного огляду;
• заявка на ремонт;
• запис про несправність;
• повідомлення керівнику;
• акт розслідування аварії або нещасного випадку — якщо така подія вже відбулася.

Документування має практичне значення: воно дозволяє простежити, коли несправність була виявлена, хто її зафіксував, які заходи вжито і коли обладнання знову допущено до роботи.

9. Якщо порушення пов'язане з агрохімікатами

При виявленні небезпечного порушення під час роботи з агрохімікатами необхідно перш за все припинити операцію та не допустити контакту працівників із речовиною.

Наприклад, при пошкодженні шланга обприскувача агроінженер повинен:

1. припинити подачу препарату;
2. зупинити технологічну операцію;
3. не допускати працівників до місця витоку без відповідних ЗІЗ;
4. локалізувати небезпечну зону;
5. організувати безпечне усунення несправності;
6. не допускати потрапляння препарату у водовідвідні канали чи водойми;
7. провести очищення обладнання відповідно до встановленої процедури;
8. перевірити справність системи перед повторним використанням.

При цьому агроінженер не повинен самостійно виконувати хімічно небезпечні аварійні роботи, якщо він або залучені працівники не мають необхідної підготовки, ЗІЗ та безпечних умов.

10. Якщо порушення створює пожежну небезпеку

При виявленні пожежонебезпечного порушення необхідно негайно усунути можливість займання.

Наприклад, якщо під час огляду зерносушарки виявлено перегрів підшипника, агроінженер не повинен дозволяти продовження роботи лише для завершення сушіння зерна.

Необхідно:

• зупинити обладнання у безпечному порядку;
• визначити причину перегріву;
• перевірити стан підшипника та приводу;
• перевірити накопичення зернового пилу та рослинних решток;
• усунути несправність;
• переконатися у відсутності ознак перегріву;
• лише після цього дозволити відновлення роботи.

Якщо ж уже виникла пожежа, пріоритетом стають повідомлення відповідних служб, евакуація людей та дії відповідно до плану реагування, а не спроба агроінженера самостійно ліквідувати масштабну пожежу.

11. Якщо порушення пов'язане з електрообладнанням

Виявивши оголений провід, пошкоджену ізоляцію, запах горілої ізоляції, іскріння або нагрівання електричних з'єднань, агроінженер повинен забезпечити припинення використання обладнання та його безпечне відключення відповідно до встановленого порядку.

Не допускається:

• торкатися пошкодженого проводу;
• проводити ремонт під напругою без відповідних умов та кваліфікації;
• використовувати саморобні запобіжники;
• обходити захисну автоматику;
• продовжувати роботу «до кінця зміни».

Електротехнічні роботи повинні виконуватися працівниками з відповідною електротехнічною підготовкою та допуском.

12. Якщо порушення пов'язане з механічною несправністю

При виявленні несправності механізму агроінженер повинен оцінити можливість:

• затягування працівника рухомими частинами;
• падіння вантажу;
• руйнування деталі;
• розриву приводного елемента;
• неконтрольованого руху машини;
• втрати керованості;
• раптового запуску.

Особливо небезпечними є несправні захисні кожухи, блокування, аварійні вимикачі та інші пристрої безпеки.

Їх відсутність або несправність не повинна компенсуватися попередженням працівника «бути обережним». Небезпечний механізм має бути приведений у безпечний стан до відновлення роботи.

13. Заборона формального підходу

Однією з найбільш небезпечних практик є формальне ставлення до порушень:

«Поки працює — не чіпай».

Для агроінженера такий підхід є неприйнятним. Несправність, яка сьогодні лише створює ризик, завтра може стати причиною травми, пожежі або аварії.

Так само неприпустимо:

• приховувати несправності;
• дозволяти експлуатацію машини без захисних пристроїв;
• відкладати ремонт небезпечної несправності без обґрунтованих заходів безпеки;
• допускати до роботи непідготовленого працівника;
• самовільно змінювати конструкцію захисних пристроїв;
• відновлювати роботу після аварії без перевірки обладнання.

14. Якщо порушення вже призвело до аварії

Якщо порушення переросло в аварію, дії агроінженера переходять від звичайного технічного контролю до аварійного реагування.

Необхідно:

1. припинити небезпечний процес, якщо це можна зробити без ризику для людей;
2. повідомити керівника;
3. організувати попередження працівників;
4. за необхідності забезпечити евакуацію;
5. викликати відповідні екстрені служби;
6. не допускати сторонніх осіб до небезпечної зони;
7. надати домедичну допомогу в межах наявної підготовки;
8. забезпечити збереження інформації про обставини події;
9. після ліквідації небезпеки взяти участь у встановленні її причин;
10. розробити заходи щодо недопущення повторення події.

Кодекс цивільного захисту передбачає систему заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, реагування на них та ліквідації їх наслідків; на суб'єктах господарювання можуть призначатися відповідальні особи з питань цивільного захисту та створюватися відповідні формування.

15. Загальний алгоритм дій агроінженера

Практично дії агроінженера при виявленні порушення можна представити у вигляді такого алгоритму:

Виявлення порушення
↓
Оцінка ступеня небезпеки
↓
Негайне припинення небезпечної роботи — якщо існує загроза
↓
Попередження працівників та обмеження доступу
↓
Повідомлення керівника / відповідальної особи
↓
Встановлення причини порушення
↓
Організація усунення несправності
↓
Контроль якості ремонту або іншого коригувального заходу
↓
Перевірка безпечності обладнання
↓
Документування результатів
↓
Допуск до експлуатації тільки після підтвердження безпечного стану.

Таким чином, дії агроінженера при виявленні порушень вимог безпеки повинні бути спрямовані не на формальне усунення зауваження, а на повне припинення небезпечного впливу та недопущення повторного виникнення порушення. Особливість професійної діяльності агроінженера полягає в тому, що він знаходиться на перетині технічної та організаційної складових безпеки: контролює машини, механізми, енергетичне обладнання і технологічні процеси та водночас повинен своєчасно інформувати керівництво про виявлені ризики.

Саме тому професійна модель поведінки агроінженера може бути сформульована так: виявив → оцінив → зупинив небезпечне → повідомив → локалізував → усунув → перевірив → задокументував → не допустив повторення.