Принципи та функції страхування.

Страхування як система економічних відносин ґрунтується на таких специфічних принципах:

-           вільний вибір страхувальником страховика, а страховиком - виду страхування;

-           страховий ризик;

-           страховий інтерес – пов’язаний із зацікавленістю юридичних та фізичних осіб у збереженні об’єктів, у які вкладені гроші, життя та здоров’я при настанні нещасних випадків. Страховий інтерес повинен піддаватись фінансовій оцінці та виникати на законних підставах.

-           Максимальна сумлінність;

-           Відшкодування в межах реально завданих збитків;

Функції страхування – це зовнішній прояв суті страхування як економічної категорії. Виділяють наступні функції страхування:

-           Ризикова – полягає у переданні страховику за певну плату матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором страхування. Завдяки цій функції реалізується об’єктивний характер економічної необхідності страхового захисту. Страхування, по суті є своєрідним механізмом передачі ризику від страхувальників до страховика за збитки, заподіяні їм внаслідок настання несприятливих подій.

-           Функція створення і використання страхових резервів (фондів) – полягає у накопиченні страховиком певного капіталу, достатнього для покриття збитків, що виникли у страхувальника внаслідок стихійного лиха, нещасного випадку або спричинених іншою страховою подією. Функція формування спеціалізованого страхового фонду реалізується в системі страхових резервів, які забезпечують стабільність страхування, гарантію виплат і відшкодувань. Кошти страховика у вигляді страхових резервів можуть формуватись як в обов’язковій, так і в добровільній формах. Держава, виходячи з економічної і соціальної ситуації в країні, регулює даний процес.  Формування страхових резервів є основною діяльністю страховика, який концентрує кошти страхувальників, а потім використовує їх для покриття збитків, розподіляючи таким чином між усіма страхувальниками наслідки страхової події, яка сталася з одним із них. Через дану функцію вирішуються важливі макроекономічні функції, пов’зані з тим, що страховики акумулюючи розрізнені внески великої кількості страхувальників, перетворюють пасивні грошові кошти окремих осіб на потоки активного капіталу, тобто вирішується проблема інвестицій тимчасово вільних коштів в банківські чи інші комерційні структури, вкладення коштів в нерухомість, придбання цінних паперів тощо; шляхом реалізації функції відшкодування збитків стабілізується економічна ситуація для кожного застрахованого зокрема і економіки в цілому; через ціноутворення на страхову послугу визначається рівень ризику суспільного розвитку;

-           Функція заощадження коштів полягає у накопиченні коштів страхувальника його внесками і, у випадку відсутності страхових подій за час дії такого договору, поверненні заощаджуваних коштів страхувальнику;

-           Перевентивна функція – полягає у фінансуванні заходів для запобігання страхової події або мінімізації збитків, відповідно до умов договору страхування (придбання медикаментів, засобів захисту у випадку ДТП та ін.). Сюди відноситься і правовий вплив на страхувальника, закріплений в умовах договору страхування і орієнтований на збереження застрахованого ним майна. Заходи страховика що попередження страхового випадку і мінімізації збитку носять назву превенції. З цією метою страховик створює окремий фонд превентивних заходів. Витрати страховика на попереджувальні заходи доцільні, так як дозволяють страховику суттєво зекономити грошові кошти на виплату страхового відшкодування.

-           Контрольна функція – виражає властивість страхуваннядо строго цільового використання коштів. Відповідно до неї здійснюється контроль за правильним проведенням страхових операцій;

Інвестиційну функцію пов’язують з тим, що страхування забезпечує поліпшення стану грошового обігу, підвищення купівельної спроможності національної валюти, збільшення інвестиційних можливостей країни.