3. Страхування від нещасних випадків

Страхування від нещасних випадків на відміну від страхування життя, яке проводиться лише в добровільній формі, може проводитись як в добровільній так і в обов’язковій формах. Воно відноситься до ризикових видів страхування, і метою цього виду страхування є страховий захист громадян на випадок втрати здоров’я або смерті внаслідок нещасного випадку.. Це страхування передбачає виплату страхової суми лише у випадку настання страхового випадку. Об’єктом страхового захисту є майнові інтереси застрахованої особи пов’язані із зниженням доходу або смертю застрахованого внаслідок нещасного випадку..

Страхувальниками можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Договори за цим видом страхування можуть укладатися в колективній ( юридична особа укладає договір страхування на користь своїх працівників) або в індивідуальній формах (фізична особа яка укладає договір відносно себе самої або іншої фізичної особи). Страховою подією є нещасний випадок, яким вважається раптова, короткочасна, непередбачена та незалежна від волі застрахованої особи подія, що може призвести до розладу здоров’я застрахованої особи.

Обсяг відповідальності страховика охоплює такі страхові випадки: тимчасову втрату працездатності, постійну втрату працездатності, смерть застрахованої особи.

Розмір страхової суми визначається за домовленістю сторін, в її межах проводиться виплата при настанні страхового випадку. Страховиком може бути встановлено обмеження щодо мінімального чи максимального її розміру. Страхова сума може виплачуватись частково або повністю відповідно до ступеня втрати працездатності чи здоров’я.

Виплата страхових сум здійснюється у такому порядку:

У разі загибелі або смерті страхувальника від нещасного випадку спадкоємцю 100% страхової суми;

У разі отримання травм і встановлення інвалідності 1 групи – 100% страхової суми, 2 групи – 75%, 3 групи – 50%.

У разі тимчасової втрати працездатності – за кожну добу перебування на лікарняному 0,5% (у випадку стаціонарного лікування) або 0,25% (амбулаторне лікування) але не більше 50% страхової суми.

Індивідуальне страхування проводиться переважно в добровільній формі, а серед колективних договорів багато видів укладається в обов’язковій формі., що визначено ЗУ “Про страхування” ( ст. 6,7,18)

Добровільне страхування охоплює такі види:

Індивідуальне: громадян, дітей, учнів;

Колективне: спортсменів, каскадерів, туристів..

Для добровільного страхування притаманні такі особливості: обмеження терміну дії договору (як правило не більше 1 року), обмеження віку страхувальників (до 70 років), стан здоров’я ( не укладаються договори з хворими на серцнво-судинну систему, онкологічні захворювання, СНІД ,інвалідами 1,2 і 3 груп.) , обммеження обсягу страхової відповідальності, визначений перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та ін.

Загальний порядок укладання договору страхування від нещасних випадків визначений ст. 18 ЗУ “Про страхування”, однак має свої особливості: факт страхування посвідчується страховим свідоцтвом, договором або полісом., якщо страхувальник фізична особа, то договір укладається у 2 екземплярах, а якщо страхувальник фізична особа то видається страховий поліс, термін дії договору встановлюється за згодою сторін від 1 до 12 місяців, при укладанні договору про страхування третіх осіб (крім дітей до 16 років) необхідна письмова згода застрахованої особи..

Обов’язкове особисте страхування встановлює держава з метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників але й усього суспільства.

Обов’язковими видами страхування є: особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони, спортсменів вищих категорій, спеціалістів ветеринарної медицини, від нещасних випадків на транспорті, а також види передбачені пунктами 13,19 та 21 ЗУ.

Для здійснення обов’язкових видів страхування КМУ та законодавчими актами визначається перелік об’єктів страхування, порядок сплати страхових платежів, права і обов’язки сторін, страхові організації, які здійснюють обов’язкове страхування.

Одним із поширених видів обов’язкового особистого страхування є обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, яке здійснюється відповідно до Положення “Про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті” від 14 серпня 1996р. Страхуванню підлягають: пасажири залізничного, морського, автомобільного, водного транспорту, працівники транспортних підприємств.

Пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки в той чи інший транспорт до моменту завершення поїздки. Страховими випадками за цим видом страхування вважаються загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті, одержання застрахованим травм внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності, тимчасова втрата застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті.

При страхуванні пасажирів усіх видів транспорту вони самі виступають страхувальниками і сплачують страховий платіж при оплаті проїзного квитка, у вартість якого він включений. Такий платіж утримується в розмірі 2% ввід вартості проїзду на міжміських маршрутах у межах однієї області та АР Крим, та до 5% вартості проїзду на маршрутах приміського сполучення.

При страхуванні водіїв страхувальниками виступають транспортні організації, які є власниками транспортних засобів і уклали договори страхування з страховиками. Страховий платіж з обов’язкового особистого страхування водіїв визначається у розмірі 1% страхової суми за кожного застрахованого.

Відповідно до чинного законодавства максимальна страхова сума за даним видом страхування встановлена в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Страхова сума виплачується залежно від страхового випадку у таких розмірах:

У випадку загибелі або смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті – сім’ї загиблого сплачується 100% страхової суми;

У разі одержання застрахованим травм внаслідок нещасного випадку на транспорті та встановлення йому інвалідності 1 гр. –90% страхової суми, 2 гр. – 75%, 3 гр. – 50%.

У разі тимчасової втрати застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті за кожну добу сплачується 0,25% страхової суми, але не більше 50% страхової суми