6 Питання для дискусії
1. Чи згодні ви з наступним твердженням: «Організаційна культура є потужним інструментом формування системи лідерства в організації». Аргументуйте свою точку зору.
2. Чи існує, на ваш погляд, мораль у бізнесу?
3. Ситуаційне завдання для дискусії «Лийся, пісне»
- Я вранці по телебаченню побачив один сюжет, - хитро посміхаючись, почав згадувати Володимир, очікуючи, поки офіціант принесе замовлення, – і одразу згадав тебе. Розповідали про якусь японську компанію – лідер ринку, задоволені акціонери, щасливі співробітники. Співробітників показали співаючими гімн корпорації – любо-мило глянути: такі палаючі очі, такий ентузіазм.
Олена поморщилась. Нагадування про останнє корпоративне віяння було для неї неприємним. Два місяці тому в компанії, де вона працювала – роздрібна мережа по продажу комп’ютерів, з’явився новий директор по персоналу. Молода енергійна жінка нещодавно отримала другу вищу освіту в галузі управління людськими ресурсами і горіла ентузіазмом застосувати отримані знання на практиці.
Слова «організаційна культура», «корпоративний дух», «прихильність» бадьоро та впевнено вимовлялись на всіх нарадах і планерках. А потім звучали в неформальних розмовах – спочатку їх обговорювали з інтересом, а потім з іронією. У продавців з’явилась нова уніформа, в столових магазинів повішали стенди, на яких регулярно поновлювалась інформація про досягнення співробітників, фото кращого продавця тижня, привітання з днем народження.
Всього цього раніше не було. Основним методом згуртування колективу керівництво вважало корпоративні заходи, присвячені державним святам, - Новому року, 8 Березня і ще Дню компанії, а в останній час працівників компанії не балували. Тому вони спочатку зраділи нововведенням. А потім з’явився Кодекс поведінки працівників – 15 заповідей, які всі повинні були вивчити напам’ять, і власний гімн. Коли директор по персоналу оголосила, що перед початком робочого дня у всіх магазинах і головному офісі працівники будуть хором співати гімн компанії, ніхто не міг повірити. Але наказ із підписом генерального директора підтвердив, що це не жарт. Останні два тижня кожного ранку Олені здавалось, ніби вона потрапила в якусь секту. Майже всі її колеги із натхненними обличчями старанно виводили слова, лише деякі переморгувались, корчили гримаси і всім своїм виглядом давали зрозуміти, що ця ідея їх не по душі. Але таких ставало все менше – блазнювати кожного ранку людям набридало.
- От скажи мені, - перервав її роздуми Володимир. – Від цього справді є якась користь?
- Не знаю, - протягнула Олена. – Ой, уявляєш, сьогодні вранці на всіх столах лежала пародія на наш гімн. Зла, але дуже дотепна. А знизу припис: «Нова версія гімну. Перше виконання – завтра!» Зараз я тобі покажу цей шедевр.
Питання для обговорення
1. Чи правильно, на Ваш погляд, складена програма дій щодо підвищення корпоративного духу? Чи приносить вона результати?
2. Як Ви вважаєте, чи буде на наступний день виконана пародія на гімн чи ця ідея не здійсниться? І чи будуть працівники надалі робити які-небудь кроки проти такого початку робочого дня чи все залишиться як є?
3. Які перспективи реалізації даних змін організаційної культури? Чи буде ефективним для українських компаній японський досвід?
