— елементи бізнесу, що мають невелику частку швидко зростаючих ринків і потребують більшого обсягу коштів для збереження своєї частки ринку або для перетворення в «зірки».

— такий масштаб ділової активності на ринку, що не викликає зміни рівня цін.

— напрям діяльності або товари з низькими темпами зростання і великою часткою ринку.

— установлення високої вихідної ціни на новий товар з метою швидко окупити виробничі й маркетингові витрати.

— підтримка цін на певному рівні, установленому фірмою-лідером. У даній галузі виробництва чи торгівлі «парасолька цін» звичайно підтримує більшість підприємств галузі. Найпоширенішим методом такої підтримки є регулювання основними виробниками галузі своїх обсягів пропонування таким способом, щоб забезпечити стійкість ціни лідера.

— загальний опис товару, який компанія могла б запропонувати на ринку.

— сукупність думок споживача, що стосуються даної марки товару.

— сприйняття або гіпотеза про сприйняття товару покупцями.

— сукупність вражень у споживача, «образ» товару (послуги), фірми, що виготовляє чи продає товар (послуги). Закріплюється торговим знаком і зміцнює становище виробника або продавця на ринку. Створення іміджу потребує великих витрат на широку рекламу, але здебільшого окупається зростанням обсягів продажу.

— пристосування товарного асортименту і маркетингових програм до потреб і віддання переваги окремим споживачам.

— принцип поінформованого маркетингу, згідно з яким компанія має постійно вносити реальні поліпшення в свою продукцію і маркетинг.

— здатність різних галузей народного господарства робити наукомістку продукцію, що відповідає вимогам світового ринку. І. п. містить у собі наукові, проектні й конструкторські розробки, експериментальні послуги, зв’язані з підготовкою нового виробництва, інструмент і оснащення для проведення наукомістких операцій, засоби технологічного контролю тощо.

— процес, спрямований на створення, виробництво, розвиток і якісне вдосконалювання принципово нових видів виробів, технологій, організаційних форм. Характеризується новими формами інтеграції науки, техніки і виробництва, припускає участь різних організацій і відомств.

— товар або технологія, запущені у виробництво і репрезентовані на ринку, які споживач сприймає як абсолютно нові або як такі, що мають деякі унікальні властивості. Нові якості, уперше реалізовані в певному товарі або технології.

— концепція, згідно з якою компанія ретельно обмірковує і координує роботу своїх численних каналів комунікації, рекламу в засобах масової інформації, особистий продаж, стимулювання збуту, пропаганду, прямий маркетинг, упаковку товару та ін. Це робиться з метою вироблення чіткого, послідовного і переконливого уявлення про компанію і її товари.

— концепція постачання фірми, яка вважає за потрібне інтеграцію своєї системи постачання з системами постачальників і споживачів. Мета цієї концепції — досягнення максимальної продуктивності всієї системи розподілу.

— прямі маркетингові кампанії, в яких для підвищення коефіцієнта віддачі й прибутку використовують різноманітні способи доставки маркетингових повідомлень і багатоступінчасті рекламні процеси.

— форма прямого маркетингу, здійснювана за допомогою інтерактивних послуг комп’ютерного зв’язку в оперативному режимі. Це двоспрямована електронна система, яка зв’язує покупця і продавця.

— реклама, яку застосовують для повідомлення споживачів про новий товар або про нову особливість товару, а також для формування первинного попиту.

— група галузей народного господарства, що забезпечує обмін діяльністю в суспільному виробництві. Складається з господарських самостійних ланок, що не входять до складу виробничих підрозділів.

— галузі й підгалузі, що забезпечують функціонування промисловості і сільського господарства. Містить у собі транспортне господарство, лінії електропередач, трубопроводи і продуктопроводи, водопостачання, засоби інформації і зв’язку, організації і фірми, які надають виробництву послуги технологічного й дослідного характеру.

— установи, фірми, компанії всіх видів власності, що забезпечують взаємодію між об’єктами ринкових відносин. І. р. товарного включає підприємства оптової і роздрібної торгівлі, аукціони, ярмарки, товарні біржі, торговельні доми, посередницькі фірми, системи зв’язку, спеціальні державні органи регулювання ринку (антимонопольний комітет, інспекція з контролю за цінами та ін.). І. р. фінансового включає всю банківську систему, фондові біржі, валютні біржі, брокерські і страхові компанії, аудиторські фірми. І. р. праці включає біржі праці, державні системи обліку попиту на робочу силу, перепідготовку кадрів, регулювання міграції, дотації населенню і т. д. І. р. є частиною ринку послуг.

— оптовик, який репрезентує покупців чи продавців на довготривалій основі; А. виконує обмежену кількість функцій і не має права власності на товар.

— заміняє собою, як звичайно, власний збутовий апарат підприємства, але, на відміну від працівників служби збуту, одержує не заробітну плату, а комісійну винагороду. А. в. зберігає за собою формальну самостійність, однак, більшою мірою, ніж інші агенти, залежить від вказівок виготовлювача. У надзвичайних випадках може зберігати і матеріально доробляти товари виготовлювача на підставі консигнаційного договору, не стаючи їхнім власником. А. в. зазвичай працює на кількох виготовлювачів, прагне мати виняткове право збуту на певній території.

— має справу з невеликою промисловою фірмою протягом тривалого періоду; він збуває всю її продукцію, заміняючи собою торговий апарат цієї фірми. А. з. має більші права щодо визначення умов купівлі-продажу, ніж промисловий агент.

— заміняє собою власний збутовий апарат промислової компанії, але при цьому одержує не зарплату, а комісійну винагороду. А. п. бере участь у реалізації тільки частини продукції постачальника; його діяльність обмежена певним районом.

— фірма, що здійснює маркетингові дослідження; рекламне агентство, посередницька контора, консультаційна компанія, які надають послуги, сприяючи досягненню цілей компанії і просуванню товарів на ринок.

— об’єднання всіх сегментів ринку в єдине ціле і на підставі цього — виробництво нового товару, розроблення єдиної стратегії маркетингу.

— комплекс маркетингових заходів, реалізовуваних виробником продукції з метою проникнення на новий ринок або збереження колишніх позицій на ринку за зміни кон’юнктури.

— глобальна комунікаційна стратегія повної адаптації рекламних повідомлень до місцевих ринків.

— метод, за допомогою якого виявляють і оцінюють різні види діяльності, що їх здійснює компанія.

— виявлення основних конкурентів, оцінювання їхніх цілей, стратегій, сильних і слабких сторін, а також можливих дій у відповідь; визначення конкурентів, яких потрібно або атакувати, або уникати.

— проводять для з’ясування значення, яке цільові споживачі надають тим чи тим вигодам, по­в’язаним з придбанням товару або послуги, а також того, як вони оцінюють відносну цінність різних пропозицій конкурентів.

— спеціально організований ринок, який періодично діє в певному місці. На А. способом публічних торгів у заздалегідь обумовлений час продають товари, що стають власністю покупця, котрий запропонував вищу ціну.

— перелік видів діяльності компанії, а також товарів, які вона виробляє.

— найрозвинутіша форма постійно функціонуючого оптового ринку, де укладають угоди щодо купівлі і продажу цінних паперів (фондова біржа) або масових товарів, які продають за стандартами і зразками (товарна біржа).

— різновид товарного ринку оптової купівлі-продажу товарів масового виробництва, де реалізацію здійснюють без попереднього огляду за зразками і стандартами за заздалегідь установлених розмірів мінімальних партій. На Б. т. формуються ринкові ціни залежно від фактичного співвідношення попиту і пропонування.

— стратегія, за якої продавець розробляє дві або більше марки для однієї категорії товарів.

— організований масив вичерпної інформації про окремих (або потенційних) покупців, включаючи зведення географічного, демографічного, психографічного характеру, а також дані про купівельну поведінку.

— порівняння товарів і процесів підприємницької діяльності компанії з товарами і процесами конкурентів або провідних компаній інших галузей для передбачення способів підвищення якості товарів і ефективності роботи компанії.

— оптовик, який не має права власності на товар. Основна функція Б. полягає в тому, щоб організувати зустріч продавця і покупця та взяти участь у переговорах.

— оцінювання привабливості кожного сегмента ринку і вибір одного або кількох з них для освоєння.

— сума змінних і постійних витрат за певного обсягу виробництва.

— державне регулювання обсягу готівки в іноземній валюті та її обмінного курсу на інші валюти.

— спосіб скорочення виробничих витрат, що передбачає ретельне вивчення окремих компонентів товару і пошук можливостей їхньої стандартизації, зміни конструкції або виробництва за дешевшою технологією.

— структура каналу розподілу, коли розподільники, оптові й роздрібні торгові фірми функціонують як єдина система. Один з учасників каналу або є власником інших фірм-учасниць, або укладає з ними контракт, або має вплив, достатній для того, щоб об’єднати інших учасників.

— етап процесу закупівлі, на якому компанія-покупець аналізує пропозиції, що надійшли, і вибирає одного чи кількох постачальників.

— процес оцінювання привабливості кожного сегмента ринку і вибір одного або кількох сегментів для освоєння.

— попит на певну торговельну марку товару або послуги.

— гроші або інші винагороди, що їх пропонують постійним користувачам товарів або послуг компанії.

— нова технологія або нова продукція, які, на думку споживача, мають або не мають переваги перед аналогічними товарами конкурентів.

— оцінювання компанією ефективності й надійності структури «застосовуваного вартісного ланцюжка».

— маркетинг організації сфери послуг, який використовують для навчання й ефективної мотивації працівників, котрі безпосередньо контактують із клієнтами, а також усього обслуговуючого персоналу працювати в команді й забезпечувати задоволення споживачеві.

— торгові агенти, що виконують свої службові обов’язки безпосередньо в офісі, здійснюють телефонні контакти і приймають замовників і потенційних покупців.

— систематично організований пошук ідей щодо нових товарів.

— дисципліна, що вивчає взаємозв’язки між місцезнаходженням і демографічними характеристиками населення.

— варіанти пропонування кожного окремого товару в рамках асортиментної групи.

— галузь промисловості, в якій стратегічні позиції конкурентів на даному географічному або національному ринку визначаються їхніми глобальними позиціями загалом.

— форма міжнародної організації, відповідно до якої вища керівна ланка компанії і персонал планують виробництво продукції або виробничі потужності, маркетингову політику, фінансові потоки і системи матеріально-тех­нічного постачання у всесвітньому масштабі. Глобальні функціональні підрозділи звітують про свою діяльність безпосередньо перед президентом, а не перед розділом міжнародного відділу.

— фірма, яка, працюючи в кількох країнах, досягає таких переваг у наукових дослідженнях, виробництві, маркетингу і фінансах, які недоступні її конкурентам.

— маркетинг, заснований на інтеграції або стандартизації маркетингової діяльності на різних географічних ринках.

— схема побудови каналу розподілу, за якої дві або більше компанії одного рівня узгоджують свої умови, щоб освоювати нові маркетингові можливості.

— діяльність підприємства, фірми на ринку, що передбачає: ретельне врахування потреб у товарах і послугах; стану і динаміки попиту; ситуації, що склалася на ринку, і її розвитку; можливе пристосування виробництва до потреб ринку, до існуючих і потенційних запитів покупців; активний вплив на формування попиту, ринку товарів і послуг; контроль за умовами реалізації товарів і послуг; гнучке реагування на зміни попиту.

— маркетинг організації сфери послуг, який передбачає, що якість послуги багато в чому залежить від якості взаємодії покупця з продавцем.

— гасло, що використовується разом з торговим ім’ям під час просування товару або послуги.

— маркетингова діяльність, орієнтована на зменшення надмірного попиту на товар чи послугу, який ви ник унаслідок перевищення попиту над рівнем виробничих можливостей, товарних ресурсів. Д. реалізується в таких заходах, як підвищення цін, припинення реклами товару, стимулювання продажу, доступу до товару чи послуги.

— наука, що вивчає населення з погляду його чисельності, щільності розміщення, віку, співвідношення статей, рас, роду занять і інших статистичних даних.

— прагнення фірми (підприємства) розширити асортимент товарів для потенційних покупців.

— поповнення асортименту фірми новими виробами, не зв’язаними з наявними нині, але які можуть зацікавити клієнтуру.

— розширення лізингової діяльності компанії, в яку, крім традиційних лізингових угод, уходять: оперативний лізинг, продаж на виплат, міжнародний лізинг, ліз-бек, вендор-ліз, леверидж-ліз, про-джект-ліз, фінансовий лізинг, факторинг, форфетинг, лізинг застарілого устаткування.

— розширення товарної номенклатури в зовнішньоекономічних зв’язках країни. Д. е. — це якісно нове явище в економіці розвинутих країн і країн, що розвиваються. Д. е. — процес, нерозривно зв’язаний з удосконалюванням структури експорту тієї чи тієї країни.

— поповнення асортименту виробами, що не мають жодного стосунку до використовуваної фірмою технології, до її нинішніх товарів і ринків.

— поповнення асортименту новими виробами, що з технічного і (або) маркетингового поглядів подібні до наявних товарів фірми.

— диверсифікація інвестицій за термінами з метою забезпечення ліквідності.

— різноманітність, різнобічний розвиток. Д. виробництва — одночасний розвиток багатьох не зв’язаних один з одним видів виробництва, розширення асортименту вироблених товарів.

— фірма, що здійснює переважно імпортні операції і виступає як торговець за договором на підставі угоди про право на продаж. Д. придбаває й реалізовує товари від свого імені і за свій рахунок та перебуває, як звичайно, у країні-імпортері.

— виокремлення продукції фірми з інших конкуруючих продуктів за допомогою ціни, якості, упаковки, товарного знаку тощо.

— виділення підприємством своїх товарів і послуг як особливих, відмінних від товарів і послуг конкурентів, забезпечення для них окремих ніш попиту. Фактори диференціації можуть бути різноманітні: специфічні споживчі властивості, особливо поліпшена якість, технологічні переваги, переваги організації виробництва, якісна перевага сировинних матеріалів, надійність товару, зручний арсенал супутніх продажу товарів, послуг, забезпечення впізнавання товару і т. ін.

— установлення різного рівня цін на однакову продукцію у зв’язку з економічними, природними, територіальними й іншими незалежними від підприємств розходженнями у витратах на її виробництво, а також з огляду на якість продукції (сортність, клас, тип та ін.) і попит на неї.

— одна зі стратегій охоплення ринку, за якої компанія приймає рішення орієнтуватися на кілька сегментів ринку і розробляє для кожного з них окреме пропонування.

— спосіб визначення змінюваних цін, які споживач готовий заплатити. Його бажання платити залежить своєю чергою від структури відповідних потреб і породжуваного ними попиту.

— описує основні чинники і сили, які впливатимуть на організацію діяльності протягом наступних кількох років; містить довгострокові цілі, основні маркетингові стратегії, які буде використано для досягнення цілей, і передбачає необхідні ресурси.

— визначається кількістю незалежних посередників (чи рівнів розподілу), які послідовно здійснюють просування товару. Найчастіше трапляються канали однорівневі (один посередник — роздрібний торговець), дворівневі (два посередники — оптовий і роздрібний торговці), трирівневі (три посередники — великий оптовик, дрібний оптовик, роздрібний торговець).

— угода, за якою підприємство чи особа (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншого підприємства (організації) чи особи (комітента) за винагороду здійснити операцію з продажу товару від свого імені.

— двостороння угода, за якою організація-постачальник зобов’язується передати у визначений термін організації-покупцеві (замовнику) у власність чи в оперативне керування продукцію, а організація-покупець зобов’язується прийняти й оплатити її за встановленими цінами.

— товари промислового призначення, яких узагалі немає в кінцевому товарі.

— комплексне дослідження, що включає такі основні напрямки: вивчення ринку, дослідження збуту, оцінювання споживчих властивостей товарів, вивчення реклами, економічний аналіз, мотиваційний аналіз, аналіз зовнішньоторговельного процесу.

— спосіб одержання додаткової інформації для проведення маркетингових досліджень, заснований на вибірковому методі. Існує низка галузей, де використання польових (позакабінетних) досліджень є не тільки переважнішим, а й ефективнішим, наприклад, дослідження споживчих властивостей товарів з позиції споживачів, вивчення запитів споживачів, дослідження факторів, що визначають споживчу перевагу і вибір, дослідження реклами.

— перший етап у дослідженні кон’юнк­тури ринків збуту, що полягає у всебічному вивченні споживача: характеристика смаків, диференціація структури потреб за групами споживачів, виявлення незадоволених потреб, аналіз переваг тих чи тих товарів.

— маркетингове дослідження з перевірки гіпотез про причинно-наслідкові відносини.

— маркетингове дослідження ринків на основі системи безупинного опрацювання інформації про всі аспекти ситуації на р инку. Застосовується метод машинного опрацювання інформації і збираються дані за каналами офіційної статистики (на базі даних інформаційних обчислювальних систем); опрацьовується комерційна інформація, що з’являється в періодичних виданнях, рекламних проспектах та інших матеріалах; опрацьовуються дані, що надходять зі спеціалізованих підрозділів компанії, які збирають інформацію безпосередньо на ринку збуту. На підставі одержуваних даних робляться висновки щодо основних тенденцій на ринку і прогноз перспектив збуту. При цьому використовуються найрізноманітніші методи аналізу інформації: від суто математичних методів до експертних оцінок.

— елемент маркетингового дослідження, що сприяє зменшенню невизначеності в частині прийняття комерційних рішень. Включає такі процедури: з’ясування розміру і характеру ринку; розрахунок реальної і потенційної місткостей ринку, аналіз факторів, що впливають на розвиток ринку (урахування специфічних особливостей аналізу товарного і регіонального ринку, установлення ступеня насичення ринку і т. п.); сегментація ринку і визначення типів споживачів за основними характеристиками: вік, стать, дохід, професія, соціальне становище, місце мешкання і т. п.; дослідження потужності торговельно-збутової (товаропросувної) мережі, що обслуговує даний ринок, наявності роздрібних і оптових торговельних підприємств, забезпеченості торговими, складськими і допоміжними приміщеннями.

— міра, якою ринковий сегмент може бути охоплений і обслужений.

— частина зацікавлених покупців, що мають прибуток і доступ до певного товару або послуги.

— сукупність чинників, що впливають на купівельну спроможність споживачів і структуру споживання.

— оцінка ймовірності того, що реальні розміри обсягів продажу, частки ринку і прибутків з нового товару відповідатимуть очікуваним величинам.

— надання обмеженій кількості дилерів ексклюзивного права на розповсюдження товару компанії на певній території.

— збирання первинних даних за допомогою виділення порівнянних груп людей і контролю за змінними складовими і за реакцією груп в різних ситуаціях.

— вихід на зарубіжний ринок через відправлення продукції та її продаж або за допомогою посередників міжнародного ринку (непрямий метод), або за допомогою власного підрозділу, філіалу і торгових представників чи агентів компанії (прямий експорт).

— форма міжнародної маркетингової організації, яка складається з керівника служби збуту та кількох його помічників і здійснює відправлення товарів компанії за кордон.

— показник, що виражає зміни сукупного пропонування, які відбуваються у зв’язку зі зростанням цін. У разі, коли збільшення пропонування перевершує зростання цін, то воно характеризується як еластичне.

— заборона на імпорт певного товару.

— етап життєвого циклу, на якому новий товар уперше надходить у продаж.

— етап життєвого циклу товару, на якому відбувається зниження продажу товару.

— етап життєвого циклу товару, на якому зростання продажу сповільнюється або залишається незмінним.

— етап життєвого циклу товару, на якому продаж товару починає стрімко зростати.

— до них удаються, коли треба звернутися до відчуття справедливості і порядності аудиторії.

— зміна обсягів продажу і прибутків протягом часу життя товару. Складається з п’яти чітких етапів: розроблення товару, виведення на ринок, зростання, зрілість і занепад.

— етап процесу купівлі, на якому компанія-покупець визначає основні характеристики і потрібну кількість потрібного товару.

— міра збігу характеристик (властивостей) товару, що суб’єктивно сприймаються клієнтом, з очікуваннями, пов’язаними з цим товаром; якщо переваги товару нижчі за пов’язані з ним очікування, споживач залишається незадоволеним; якщо переваги збігаються з очікуваннями, споживач задоволений; якщо переваги товару перевершують очікування, споживач — у захваті.

— виплати або знижки з ціни для винагороди дилерів за участь у програмах реклами і підтримку збуту.

— підготовлена до відправлення певна кількість продукції. Забезпечує такі операції, як розсортовування, маркування, упакування, комплектування партій відправлень, оформлення документів і т. п.

— певна кількість товарів чи матеріалів, що зберігається на випадок несподіваної ситуації (постачання із запізненням, підвищення попиту, непередбачені перерви у виробництві і т. д).

— запас матеріальних ресурсів, потрібний для забезпечення нормального перебігу виробничого процесу в разі непередбачених перешкод у постачанні, перебоїв у роботі транспорту, виникнення аварійної ситуації тощо.

— обсяг товарів у грошовому чи натуральному виразі, що перебуває у сфері обігу на певну дату. Залежно від призначення поділяється на запаси поточного збереження, сезонні й дострокового завезення.

— повна кількість потрібних товарів у потрібному місці у заданий час.

— ресурси засобів виробництва і предметів споживання, призначені для забезпечення безперервності суспільного виробництва. Створюються три види запасів: готової продукції, виробничі запаси і незавершеного виробництва.

— сукупність товарів, що постійно перебуває на ринку, у сфері обігу, у процесі переміщення від виробництва до споживання. Утворення З. т. об’єктивно обумовлено процесом відтворення. Запаси споживчих товарів забезпечують безперебійність їхньої реалізації, задоволення попиту населення. Потреба в З. т. може бути пов’язана з умовами транспортування, завезення й реалізаці ї товарів, з можливими коливаннями попиту та пропонування. З. т. є елементом товарного пропонування.

— етап процесу закупівлі, на якому компанія-покупець пропонує кваліфікованим постачальникам зробити свої пропозиції.

— потреби людини, підкріплені його купівельною спроможністю.

— стратегія створення продуктів, які морально застарівають раніше ніж виходять з ладу.

— зміни в поведінці індивіда внаслідок нагромадження життєвого досвіду.

— канали неособистої комунікації, що включають пресу (газети, журнали, пряму поштову рекламу); теле- і радіомовні З. м. і. , вулична реклама (рекламні щити, вивіски, плакати).

— мода, яка несподівано з’являється, швидко поширюється, стрімко досягає свого піка й так само швидко зникає.

— залучення до збутової програми всіх можливих торговельних посередників незалежно від форми і діяльності (універмаги, дрібні крамнички, спеціалізовані престижні крамниці і т. п.). З. і. практикують насамперед для продажу товарів широкого вжитку, марочних (фірмових) товарів.

— реалізація товарів за маркетингом, націлена на конкретну групу покупців (наприклад, тільки на жінок певного віку, людей з високими доходами і т. д.).

— продаж товару через торговельні організації, незалежні від виробника. З. н. практикують для продажу товарів широкого вжитку і для експорту, здійснюваному через торгових агентів-комісіонерів.

— фаза процесу відтворення суспільного продукту. Включає розподіл, обіг (обмін) продукції в народному господарстві. З. п. (засобів і предметів праці) здійснюють виготовлювачі або збутові організації за планами розподілу чи за договорами на постачання.

— збут способом прямих контактів з покупцем, який часто на основі прямої, поштової і телефонної реклами, реклами на телебаченні, радіо, в журналах робить замовлення поштою чи телефоном.

— збут, що передбачає обмеження кількості торговельних посередників залежно від характеру клієнтури, можливостей обслуговування і ремонту продукції, рівня підготовки персоналу. З. с. рекомендується застосовувати в тих випадках, коли йдеться про товари, що потребують спеціального обслуговування, забезпечення запасними частинами, створення ремонтних майстерень або підготовки спеціально навченого персоналу, а також у разі збуту дорогих, престижних товарів.

— закупівля, за якої підприємство-покупець просто робить повторне замовлення, не вносячи в нього жодних змін.

— тип поведінки споживачів у разі прийняття рішення про купівлю в ситуації, коли недостатнє залучення споживача супроводжується невідчутною різницею між різними марками товару.

— безпосереднє зниження ціни товару, пропорційне його обсягу, закупленому в певний період часу.

— зниження ціни товару для покупців, що придбавають товар у великих обсягах.

— зниження ціни товару для покупців, які оперативно оплачують свої рахунки.

— зовнішні (польові) торгові агенти, що здійснюють поїздки до замовників.

— фаза поступового задоволення попиту на даний товар. Головне завдання маркетингової діяльності в цих умовах — зберегти переважне становище товару на ринку якомога довше. Знижуються темпи зростання попиту і стабілізуються обсяги продажу. У цій фазі треба збільшувати витрати на маркетинг-рекламу, підвищувати якість товару, поліпшувати сервіс; можливе зниження цін для підтримки обсягів продажу. Прибутковість торгівлі може бути забезпечена в цій фазі тільки на основі зменшення виробничих витрат. Наприкінці цієї фази вже слід приймати тактичні і стратегічні рішення щодо продукту: чи його дальша модифікація, чи перехід на нову модель.

— міжнародна торгівля, пов’язана з прямим і непрямим обміном товару на товар замість грошей. Формами такої торгівлі є бартер, компенсація (викуп) і зустрічна купівля.

— дослідження, що передбачає одержання інформації від великої кількості покупців поштою або під час особистого інтерв’ю для проведення статистичного аналізу.

— шлях, який проходять товари від виробника до покупця (споживача, підприємства). К. з. складається з ланок (суб’єктів), що беруть участь у товарообігу.

— канал розподілу, що складається з виробника і споживача, котрому перший продає товар безпосередньо.

— канал розподілу товарів, в якому немає проміжних ланок або рівнів.

— сукупність фірм чи окремих осіб, що беруть на себе чи допомагають передавати комусь іншому право власності на конкретний товар (послугу) на їхньому шляху від виробника до споживача.

— сукупність незалежних організацій, що беруть участь у процесі просування товару або послуги від виробника до споживача. К. р. використовує цей товар чи послуги або безпосередньо, або для виробництва на їх основі інших товарів чи послуг.

— один з видів розповсюдження товарів, що включає двох посередників. На споживчих ринках такими посередниками зазвичай стають оптовий і роздрібний торговці; на ринках товарів промислового призначення це можуть бути промислові дистриб’ютори і дилери.

— канали комунікації, що поширюють повідомлення, коли немає особистого контакту або зворотного зв’язку; включають в себе основні засоби масової інформації, створення специфічної атмосфери і організацію різних заходів.

— 1) мережа агентств і інших посередників, що зв’язують виробника і кінцевого споживача; 2) альтернативні способи розподілу продукції виробника. Виробник може вибрати один з п’яти варіантів: виробник — проміжний чи кінцевий споживач; виробник — оптовик — роздрібний торговець — споживач; виробник — брокер (комісіонер), консигнатор чи агент — оптовик — роздрібний торговець — споживач; виробник — брокер (комісіонер), консигнатор чи агент — роздрібний торговець — споживач.

— переміщення товарів і послуг від виробника до споживача не прямо, а через посередника — незалежного учасника товароруху. К. р. н. переважно залучають підприємства і фірми, котрі для збільшення своїх ринків і обсягів збуту згодні відмовитися від багатьох збутових функцій і витрат і, відповідно, від певної частки контролю над каналами збуту, а також згодні на деяке послаблення контактів зі споживачами своєї продукції. Як збутові посередники можуть виступати незалежні оптові підприємства (дистриб’ютори), промислові і збутові агенти, брокери, комісіонери і т. д. Інколи К. р. н. можуть включати кількох послідовно діючих посередників. Наприклад, дворівневий канал розподілу складається з виробника — оптового пос ередника — роздрібного торговця-споживача. Трирівневий, крім згаданих, включає ще й дрібнооптового торговця.

— переміщення товарів і послуг від виробника до споживача без використання посередницьких організацій.

— сукупність підприємств чи окремих осіб, що беруть на себе або допомагають передавати комусь іншому право власності на конкретний товар чи послугу на їхньому шляху від виробника доспоживача. У галузі маркетингу канал розподілу товару є складником системи товароруху, що охоплює всі основні процеси збутової діяльності підприємства: опрацювання замовлень, підготовку товарів до відвантаження, перевірку якості, складське господарство, транспортні операції тощо.

— цінність торгової марки. Визначається тим, наскільки торговій марці довіряє споживач, а також іменним упізнаванням, якістю, в якій споживач упевнений, сильними марочними асоціаціями та іншими активами, такими як патенти, торгові знаки, відносини між каналами розповсюдження.

— група покупців, яка виявляє зацікавленість і має прибуток, доступ і право користування стосовно до певного товару або послуги.

— кількісна межа, дозволена для ввезення в країну товарів певних категорій. Мета квотування — зберегти незмінним курс іноземної валюти, захистити місцевих виробників і запобігти зростанню безробіття.

— координує послідовні етапи виробництва і розподілу товарів завдяки величині й потужності одного з учасників системи, а не за допомогою єдиного власника або договірних зобов’язань.

— аналіз, планування, здійснення й контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку вигідних обмінів з цільовими покупцями заради досягнення таких завдань фірми, як одержання прибутку, збільшення обсягу збуту, розширення ринку.

— метод керування, що передбачає створення спеціальних органів, відповідальних за планування, проектування, виробництво і збут певних видів продукції. Характерний для фірм з великим ступенем диверсифікованості.

— методи й діяльність, використовувані для задоволення вимог до якості продукції.

— залучення фахівців з торгівлі, маркетингу, інжинірингу, фінансів, технічного супроводу і навіть менеджерів вищої ланки до обслуговування великих і складних замовлень.

— багатоканальні системи розподілу, коли яка-небудь фірма формує два або більше канали розподілу, щоб охопити два або більше сегмента ринку. При цьому, для того щоб доставити товари фірми споживачеві, використовують безліч прямих і непрямих підходів.

— компанії, що надають складські, транспортні або інші послуги та допомагають складувати і переміщувати товари від виробника до споживача.

— специфічне поєднання реклами, особистого продажу, заходів щодо просування товару і пропаганди, що використовує компанія для досягнення рекламних і маркетингових цілей.

— закупівля комплексного розв’язан­ня проблеми, що не потребує прийняття якихось окремих рішень.

— стратегії, які дозволяють компанії посісти міцні позиції в боротьбі з конкурентами і дають найсильнішу з усіх можливих стратегічну перевагу перед конкурентами.

— перевага над конкурентами, що досягається за рахунок пропонування споживачам товарів вищої якості або завдяки низьким цінам, або ч ерез надання великих вигод, які компенсують високі ціни на товари і послуги.

— одна з форм конкуренції на ринку, де безліч покупців і продавців укладають угоди в широкому діапазоні цін. Таку можливість обумовлює здатність продавців запропонувати покупцям різні товари, що різняться один від одного якістю, зовнішнім оформленням, іншими властивостями, а також асортиментом супутніх послуг. Покупці, які бачать цю різницю, готові платити за товари аж до найвищих цін, зафіксованих на ринку.

— суперництво між підприємствами, що випускають аналогічні вироби, не способом маневрування цінами, а за рахунок підвищення якості продукції, оволодіння передовою технологією, удосконалення організації виробництва і керування, використання маркетингу та ін.

— група людей, яка виявляє реальний або потенційний інтерес до компанії і від якої залежить, чи досягне компанія своєї мети.

— кількісне визначення й аналіз результатів реалізації маркетингових стратегій і планів, а також здійснення коригуючих дій для досягнення поставлених цілей.

— суперечності, що виникають між учасниками каналу з приводу цілей і функцій кожного учасника, а також коли учасники визначають, хто що має робити і за яку винагороду.

— заснована на твердженні, що споживач віддасть перевагу товарам, широко репрезентованим і доступним за ціною; керування маркетингом має бути спрямоване на вдосконалення виробництва, форм і методів збуту.

— виходить з того, що споживач віддає перевагу товарам, якість, властивості і характеристики яких постійно поліпшуються, а отже, компанія-виробник має докладати всіх зусиль для вдосконалення своєї продукції.

— філософія керування маркетингом, яка передбачає, що досягнення компанією своїх цілей є результатом визначення потреб і запитів цільових ринків і ефективнішого як порівняти з компаніями-конкурентами задоволення споживача.

— 1) ідея товару, розроблена і сформульована з погляду значущих для покупця характеристик; 2) концепція, що припускає, що товар має належну якість і помірну ціну, а для досягнення бажаних обсягів продажу товару й одержання очікуваного прибутку фірмі-виробнику потрібні невеликі маркетингові зусилля.

— соціально-економічні, торговельно-організаційні та інші умови реалізації товарів, що складаються у певний період часу й у конкретному місці (регіоні). Основні з цих умов: грошові доходи споживачів, ціни на товари, обсяг і структура товарних ресурсів, у т. ч. товарних запасів. К. р. конкретного характеризується насамперед збалансованістю попиту та пропонування. Вивчення К. р. характеризується систематичним спостереженням за дійсними і можливими відхиленнями попиту і пропонування товарів. Залежно від цього розрізняють сприятливу і несприятливу К. р.

— продукти, які не мають великої привабливості, але можуть бути корисними їхнім споживачам у довгостроковій перспективі.

— фірма, яка має найбільшу частку на ринку; звичайно вона виступає ініціатором зміни цін, виробництва нових продуктів, збільшення ринкової частки і витрат на просування товарів.

— товар або послуга, які використовують марочну назву, запропоновану ліцензіату власником торгової марки за певну плату або роялті.

— спосіб виходу на зарубіжний ринок, за якого компанія укладає угоду з ліцензіатом на зарубіжному ринку, надаючи йому право на використання процесу виробництва, торгової марки, патенту, торгового секрету або чогось іншого за відповідну винагороду або ліцензійну плату.

— формування сегментів споживачів зі схожими потребами і купівельною поведінкою, що живуть в одній або кількох країнах.

— форма цільового маркетингу, за якої компанія орієнтує свої маркетингові програми на потреби чітко визначених і досить вузьких географічних, демографічних, психографічних і поведінкових сегментів.

— чинники, тісно пов’язані з компанією; вони впливають на її здатність обслуговувати клієнтів. До цих чинників належать сама компанія, посередники, постачальники, конкуренти, цільові споживачі і контактні аудиторії.

— головні зовнішні чинники, що впливають на мікросередовище загалом: демографічні, економічні, технологічні, політичні і культурні.

— назва, поняття, знак, символ, дизайн або комбінація згаданих властивостей, призначена для ідентифікації товарів, що їх пропонує продавець (група продавців), або послуг, а також для встановлення їхніх відмінностей від товарів і послуг конкурентів.

— наукова концепція, а також заснована на ній система керування виробничою і збутовою діяльністю підприємства, що забезпечує виявлення потреб споживачів, виробництво відповідних цим потребам продукції і послуг, просування товарів до споживачів і одержання завдяки цьому максимального прибутку. Маркетинг включає такі основні елементи: 1) дослідження ринку; 2) сегментування і добір цільових ринків; 3) розроблення комплексу маркетингу; 4) реалізацію маркетингових заходів.

— стратегія, за якої встановлюються високі ціни і великі витрати на стимулювання збуту. Дозволяє швидко входити в ринок, забезпечуючи при цьому високу прибутковість продажу. М. і. ефективний у разі протидіючої конкуренції для формування ліпшого споживацького ставлення до товару.

— реалізація товарів і послуг в одній країні. Історично був першим, оскільки на зовнішній ринок фірма виходить після досягнення певних результатів на вітчизняному ринку. Проте у світовій практиці є фірми, що спеціалізуються в основному на зовнішній діяльності.

— маркетингова діяльність, в основі якої — участь фірми в кількох сегментах ринку з розробленням окремого комплексу пропозицій за кожним із цих сегментів.

— 1) вивчення зарубіжного ринку: покупців, збутової діяльності, товару, конкурентоспроможності; 2) маркетингова діяльність фірми, пов’язана з додатковим дослідженням нових іноземних ринків збуту, створенням зарубіжних збутових служб і т. д.

— маркетинг за умов негативного попиту на товар або послугу, коли більшість найважливіших сегментів потенційного ринку відкидають даний товар чи послугу і для запобігання їхній появі на ринку навіть готові нести витрати. Сутність М. к. зводиться до виявлення причин негативного попиту, розроблення заходів з нейтралізації цих причин, а потім формування і розвитку попиту на відповідні товари (послуги).

— маркетингова діяльність, пов’язана з масовим виробництвом, поширенням і стимулюванням збуту того самого товару для всіх покупців.

— формування компанією пропозицій товарів і послуг, більшою мірою пристосованих до специфічних потреб споживачів одного або кількох підсегментів ринку, що часто характеризуються меншим ринком конкуренції.

— маркетингова діяльність у разі повного (повноцінного) попиту. М. п. потребує збереження достатнього рівня попиту в повсякденній діяльності, а також постійної уваги до тих чинників, що можуть змінити попит. При цьому зважуються тактичні завдання, пов’язані з правильною політикою цін, станом збуту, обслуговуванням споживача тощо.

— аналіз нарощування ринків, коли сукупний майбутній збут оцінюється на базі короткострокового, географічно обмеженого продажу нового товару чи послуги. При цьому компанія зазвичай презентує їх на одному або кількох ринках протягом короткого періоду часу.

— взаємодія фірми з організаціями-споживачами, що отримують товари і послуги для дальшого виробництва, використання в рамках організації чи перепродажу іншим споживачам.

— маркетингова діяльність за умов нераціонального попиту, яку потрібно звести до нуля. На відміну від демаркетингу, спрямованого на зменшення надмірного попиту, М. п. має зупинити споживання даного товару (послуги) цілком, бо вони суперечать інтересам суспільства (наприклад наркотики). М. п. сприяє припиненню випуску товару, його вилученню, проведенню кампанії, спрямованої проти даного товару.

— вивчення умов зарубіжної інвестиційної діяльності, більш глибокий і всебічний аналіз можливостей роботи нового підприємства і його збутової активності, а також специфіки організації продажу на зовнішньому ринку з підприємства, що виражає інтереси материнської компанії, але функціонує за законами країни, де воно розташовано.

— маркетинг за умов попиту, що формується, на товари (послуги), коли потреба покупців у даному товарі не реалізується в їхній платоспроможний попит. М. р. покликаний схилити покупця до прийняття рішення про купівлю і сформувати адекватну модель купівельної поведінки.

— розмежування ринку за цільовою ознакою, вибір однієї чи кількох цілей і розроблення товарів і комплексів маркетингу в розрахунку на кожну з визначених цілей.

— стратегія маркетингу, яка характеризується керуванням ціною продукції з метою забезпечення сформульованих стратегією завдань.

— принцип поінформованого маркетингу, згідно з яким компанія має вести свою маркетингову діяльність і організовувати її з погляду споживача.

— вид діяльності, який за д опомогою інформації зв’язує споживача, покупця і громадськість з маркетологом; одержана інформація служить для виявлення і визначення маркетингових можливостей і проблем; вироблення, удосконалення й оцінювання маркетингових дій; відстежування результату маркетингової діяльності; поліпшення розуміння процесу керування маркетингом.

— фірми, що допомагають компанії в просуванні, збуті і розповсюдженні товарів серед клієнтури. До М. п. належать торговельні посередники, фірми, фахівці з організації товароруху, агентства з надання маркетингових послуг і кредитно-фінансові, страхові установи.

— фахівці зі збирання, класифікації, аналізу, оцінювання і поширення акту- альної і точної інформації для прийняття маркетингових рішень, а також відповідні методологічні прийоми і обладнання.

— схематична модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість продукції чи послуги на різних стадіях — від визначення потреб до оцінки їх задоволення. Послідовний перелік етапів однієї петлі якості такий: маркетинг, пошук і вивчення ринку; проектування і розроблення виробу, матеріально-технічне забезпечення; виробництво виробу; контроль, випробування; упакування і збереження; реалізація і розподіл; монтаж і експлуатація; технічне обслуговування і ремонт; утилізація. Надалі все повторюється в тій самій послідовності, але вже на більш високому рівні якості виробу.

— комплексне, системне, різнобічне і регулярне дослідження маркетингового середовища, завдань, стратегій і оперативної діяльності фірми з метою виявлення проблем, а також можливостей, що відкриваються, і надання рекомендацій щодо плану дій з удосконалення маркетингової діяльності фірми.

— комплекс факторів і умов, який безпосередньо стосується самого підприємства і його можливостей щодо задоволення потреб споживачів. Це саме підприємство, його постачальники, маркетингові посередники, споживачі, конкуренти і конкретні аудиторії (ті, що виявляють інтерес до роботи даного підприємства).

— комплекс факторів і умов широкого соціального плану, що безпосередньо впливає на можливості керівництва службою маркетингу. До М. м. належать фактори демографічного, економічного, природного, науково-технічного, політичного, культурного характеру в масштабах окремого регіону.

— всеосяжне, систематичне, незалежне і регулярне вивчення середовища, цілей, стратегій і діяльності компанії з метою визначення проблем і можливостей, а також для вироблення пропозицій щодо складання плану дій, спрямованих на підвищення ефективності маркетингу компанії.

— набір маркетингових інструментів, які піддаються контролю: товар, ціна, методи розповсюдження і просування товару, — сукупність яких компанія використовує для одержання бажаної реакції цільового ринку.

— використання, по суті, того самого товару, методів стимулювання і розподілу безвідносно до специфічних потреб споживачів.

— контролює угоди, здійснювані представниками фірм з продажу, на регіональному і національному рівнях залежно від повноважень.

— планує і керує рекламною діяльністю виходячи з цілей клієнтів і їхніх фінансових можливостей; координує діяльність рекламного агентства з розроблення рекламних програм, повідомлень, вибору придатних засобів масової інформації, часу появи реклами.

— реклама, що застосовується для того, щоб не дати споживачам забути про товар.

— завищена ціна, яку платять покупці за велику кількість товару.

— збільшення різновидів товару за рахунок додавання нових моделей до наявних.

— сили, що сприяють створенню нових технологій, завдяки яким виникають нові товари і маркетингові можливості.

— тип поведінки споживачів під час прийняття рішення про купівлю в ситуації, коли за високої міри залучення відмінність між різними марками товарів маловідчутна.

— одна зі стратегій охоплення ринку, за якої компанія виходить на весь ринок з єдиною пропозицією, ігноруючи відмінності між сегментами ринку.

— продукти, що не мають ні «миттєвої привабливості», ні переваг у довгостроковій перспективі.

— конкретні засоби поширення інформації про товари або послуги, наприклад, певні журнали, телевізійні шоу або радіопередачі.

— акт отримання від когось бажаного об’єкта замість іншого об’єкта.

— поняття, що характеризує особливості повсякденного життя людей і виражається в їхній діяльності, інтересах і поглядах.

— початковий розділ маркетингового плану з коротким викладом основних цілей і рекомендацій, поданий у плані.

— помилковий підхід до позиціонування, за якого позиція компанії, будучи доведеною до цільових споживачів, створює у них дуже вузьке уявлення про дану компанію, її товари або торгові марки.

— стратегія, за якої компанія пропонує низку незалежних товарів або послуг, розрахованих на залучення клієнтів, що належать до окремих вузьких сегментів ринку.

— збирання первинних даних, спрямоване на з’ясування знань, поглядів, потреб споживачів і особливостей купівельної поведінки.

— репрезентування товару одному або кільком потенційним клієнтам, здійснюване в процесі безпосереднього спілкування і що має на меті продаж і встановлення тривалих взаємовідносин з даними клієнтами.

— етап процесу закупівлі, на якому компанія-споживач видає постачальнику остаточне замовлення, оговорює технічні характеристики товару, потрібну його кількість, очікувані терміни постачання, умови повернення і гарантії.

— реклама, популярність, створення сприятливої думки про виробника товару чи послуги не тільки серед потенційних клієнтів, а й у преси, різних громадських організацій і виборних установ, аж до уряду. Ціль досягається за допомогою формування сприятливого образу фірми — іміджу. У його основі лежить прагнення донести до широких кіл громадськості ідею про те, що основним завданням фірми є не одержання прибутку (останнє є природним наслідком нормальної торгівлі), а прагнення діяти в інтересах споживачів і суспільства в цілому.

— помилковий підхід до позиціонування, внаслідок якого компанія, її товари або торгові марки втрачають в очах споживачів якусь певну позицію.

— величина, на яку прибутки від конкретного споживача протягом усього часу, поки він залишався клієнтом компанії, перевищать витрати на залучення, продаж і обслуговування цього споживача.

— інформація, що вже є, зібрана для інших цілей.

— комплекс заходів, завдяки яким у свідомості цільових споживачів даний товар стосовно до конкурентних товарів посідає власне, відмінне від інших і вигідне для компанії місце. Формування конкурентоспроможної позиції товару і деталізованого маркетингового комплексу для нього.

— місце, яке посідає даний товар у свідомості споживачів проти аналогічних конкурентних товарів.

— має тенденцію змінюватися залежно від незначних коливань цін.

— попит на товари і послуги, що перевищує реальну потребу вних. За такого стану ринку потреби покупців залишаються незадоволеними, і виникає дефіцит. У цьому разі за допомогою демаркетингу намагаються послабити П. н. , уживаючи такі заходи, як підвищення цін, зменшення зусиль щодо стимулювання і сервісу. За вибіркового демаркетингу прагнуть скоротити попит на найменш дохідних ділянках ринку.

— стан ринку, за якого велика частина споживачів готова на певні витрати заради запобігання появі товару на ринку. Завдання маркетингу — проаналізувати причину ворожості до даного товару і можливість за допомогою маркетингової діяльності змінити негативне ставлення до товару (перероблення товару, зниження цін, активне стимулювання).

— попит, що має тенденцію залишатися незмінним, незважаючи на невеликі зміни цін.

— будь-яка діяльність або благо, яку одна сторона може запропонувати іншій. Послуга по своїй суті є невідчутною і не веде до оволодіння власністю.

— компанії і приватні особи, які забезпечують компанію і її конкурентів матеріальними ресурсами, необхідними для виробництва товарів і послуг.

— знадоба, що набрала специфічної форми відповідно до культурного рівня й індивідуальності людини.

— етап розроблення нового товару, на якому товар і маркетингова програма проходять перевірку в умовах, близьких до ринкових.

— методика оцінювання майбутнього попиту на підставі пропозицій про найімовірнішу поведінку покупця за дотримання низки умов у майбутньому.

— сукупність етапів, які торговий агент здійснює під час продажу тієї або тієї продукції або послуг. Сюди відносять пошук і оцінювання покупців, підготовку до контакту, контакт, презентацію і демонстрацію, усунення розбіжностей, укладання операції і супровід операції.

— система збуту товарів за допомогою різних засобів реклами, яка передбачає безпосередній контакт зі споживачем і його негайну пряму реакцію.