— спосіб визначення змінюваних цін, які споживач готовий заплатити. Його бажання платити залежить своєю чергою від структури відповідних потреб і породжуваного ними попиту.

— описує основні чинники і сили, які впливатимуть на організацію діяльності протягом наступних кількох років; містить довгострокові цілі, основні маркетингові стратегії, які буде використано для досягнення цілей, і передбачає необхідні ресурси.

— визначається кількістю незалежних посередників (чи рівнів розподілу), які послідовно здійснюють просування товару. Найчастіше трапляються канали однорівневі (один посередник — роздрібний торговець), дворівневі (два посередники — оптовий і роздрібний торговці), трирівневі (три посередники — великий оптовик, дрібний оптовик, роздрібний торговець).

— угода, за якою підприємство чи особа (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншого підприємства (організації) чи особи (комітента) за винагороду здійснити операцію з продажу товару від свого імені.

— двостороння угода, за якою організація-постачальник зобов’язується передати у визначений термін організації-покупцеві (замовнику) у власність чи в оперативне керування продукцію, а організація-покупець зобов’язується прийняти й оплатити її за встановленими цінами.

— товари промислового призначення, яких узагалі немає в кінцевому товарі.

— комплексне дослідження, що включає такі основні напрямки: вивчення ринку, дослідження збуту, оцінювання споживчих властивостей товарів, вивчення реклами, економічний аналіз, мотиваційний аналіз, аналіз зовнішньоторговельного процесу.

— спосіб одержання додаткової інформації для проведення маркетингових досліджень, заснований на вибірковому методі. Існує низка галузей, де використання польових (позакабінетних) досліджень є не тільки переважнішим, а й ефективнішим, наприклад, дослідження споживчих властивостей товарів з позиції споживачів, вивчення запитів споживачів, дослідження факторів, що визначають споживчу перевагу і вибір, дослідження реклами.

— перший етап у дослідженні кон’юнк­тури ринків збуту, що полягає у всебічному вивченні споживача: характеристика смаків, диференціація структури потреб за групами споживачів, виявлення незадоволених потреб, аналіз переваг тих чи тих товарів.

— маркетингове дослідження з перевірки гіпотез про причинно-наслідкові відносини.