— етап процесу купівлі, на якому компанія-покупець визначає основні характеристики і потрібну кількість потрібного товару.

— міра збігу характеристик (властивостей) товару, що суб’єктивно сприймаються клієнтом, з очікуваннями, пов’язаними з цим товаром; якщо переваги товару нижчі за пов’язані з ним очікування, споживач залишається незадоволеним; якщо переваги збігаються з очікуваннями, споживач задоволений; якщо переваги товару перевершують очікування, споживач — у захваті.

— виплати або знижки з ціни для винагороди дилерів за участь у програмах реклами і підтримку збуту.

— підготовлена до відправлення певна кількість продукції. Забезпечує такі операції, як розсортовування, маркування, упакування, комплектування партій відправлень, оформлення документів і т. п.

— певна кількість товарів чи матеріалів, що зберігається на випадок несподіваної ситуації (постачання із запізненням, підвищення попиту, непередбачені перерви у виробництві і т. д).

— запас матеріальних ресурсів, потрібний для забезпечення нормального перебігу виробничого процесу в разі непередбачених перешкод у постачанні, перебоїв у роботі транспорту, виникнення аварійної ситуації тощо.

— обсяг товарів у грошовому чи натуральному виразі, що перебуває у сфері обігу на певну дату. Залежно від призначення поділяється на запаси поточного збереження, сезонні й дострокового завезення.

— повна кількість потрібних товарів у потрібному місці у заданий час.

— ресурси засобів виробництва і предметів споживання, призначені для забезпечення безперервності суспільного виробництва. Створюються три види запасів: готової продукції, виробничі запаси і незавершеного виробництва.

— сукупність товарів, що постійно перебуває на ринку, у сфері обігу, у процесі переміщення від виробництва до споживання. Утворення З. т. об’єктивно обумовлено процесом відтворення. Запаси споживчих товарів забезпечують безперебійність їхньої реалізації, задоволення попиту населення. Потреба в З. т. може бути пов’язана з умовами транспортування, завезення й реалізаці ї товарів, з можливими коливаннями попиту та пропонування. З. т. є елементом товарного пропонування.

— етап процесу закупівлі, на якому компанія-покупець пропонує кваліфікованим постачальникам зробити свої пропозиції.

— потреби людини, підкріплені його купівельною спроможністю.

— стратегія створення продуктів, які морально застарівають раніше ніж виходять з ладу.

— зміни в поведінці індивіда внаслідок нагромадження життєвого досвіду.

— канали неособистої комунікації, що включають пресу (газети, журнали, пряму поштову рекламу); теле- і радіомовні З. м. і. , вулична реклама (рекламні щити, вивіски, плакати).

— мода, яка несподівано з’являється, швидко поширюється, стрімко досягає свого піка й так само швидко зникає.

— залучення до збутової програми всіх можливих торговельних посередників незалежно від форми і діяльності (універмаги, дрібні крамнички, спеціалізовані престижні крамниці і т. п.). З. і. практикують насамперед для продажу товарів широкого вжитку, марочних (фірмових) товарів.

— реалізація товарів за маркетингом, націлена на конкретну групу покупців (наприклад, тільки на жінок певного віку, людей з високими доходами і т. д.).

— продаж товару через торговельні організації, незалежні від виробника. З. н. практикують для продажу товарів широкого вжитку і для експорту, здійснюваному через торгових агентів-комісіонерів.

— фаза процесу відтворення суспільного продукту. Включає розподіл, обіг (обмін) продукції в народному господарстві. З. п. (засобів і предметів праці) здійснюють виготовлювачі або збутові організації за планами розподілу чи за договорами на постачання.

— збут способом прямих контактів з покупцем, який часто на основі прямої, поштової і телефонної реклами, реклами на телебаченні, радіо, в журналах робить замовлення поштою чи телефоном.

— збут, що передбачає обмеження кількості торговельних посередників залежно від характеру клієнтури, можливостей обслуговування і ремонту продукції, рівня підготовки персоналу. З. с. рекомендується застосовувати в тих випадках, коли йдеться про товари, що потребують спеціального обслуговування, забезпечення запасними частинами, створення ремонтних майстерень або підготовки спеціально навченого персоналу, а також у разі збуту дорогих, престижних товарів.

— закупівля, за якої підприємство-покупець просто робить повторне замовлення, не вносячи в нього жодних змін.

— тип поведінки споживачів у разі прийняття рішення про купівлю в ситуації, коли недостатнє залучення споживача супроводжується невідчутною різницею між різними марками товару.

— безпосереднє зниження ціни товару, пропорційне його обсягу, закупленому в певний період часу.

— зниження ціни товару для покупців, що придбавають товар у великих обсягах.

— зниження ціни товару для покупців, які оперативно оплачують свої рахунки.

— зовнішні (польові) торгові агенти, що здійснюють поїздки до замовників.

— фаза поступового задоволення попиту на даний товар. Головне завдання маркетингової діяльності в цих умовах — зберегти переважне становище товару на ринку якомога довше. Знижуються темпи зростання попиту і стабілізуються обсяги продажу. У цій фазі треба збільшувати витрати на маркетинг-рекламу, підвищувати якість товару, поліпшувати сервіс; можливе зниження цін для підтримки обсягів продажу. Прибутковість торгівлі може бути забезпечена в цій фазі тільки на основі зменшення виробничих витрат. Наприкінці цієї фази вже слід приймати тактичні і стратегічні рішення щодо продукту: чи його дальша модифікація, чи перехід на нову модель.

— міжнародна торгівля, пов’язана з прямим і непрямим обміном товару на товар замість грошей. Формами такої торгівлі є бартер, компенсація (викуп) і зустрічна купівля.