— дослідження, що передбачає одержання інформації від великої кількості покупців поштою або під час особистого інтерв’ю для проведення статистичного аналізу.

— шлях, який проходять товари від виробника до покупця (споживача, підприємства). К. з. складається з ланок (суб’єктів), що беруть участь у товарообігу.

— канал розподілу, що складається з виробника і споживача, котрому перший продає товар безпосередньо.

— канал розподілу товарів, в якому немає проміжних ланок або рівнів.

— сукупність фірм чи окремих осіб, що беруть на себе чи допомагають передавати комусь іншому право власності на конкретний товар (послугу) на їхньому шляху від виробника до споживача.

— сукупність незалежних організацій, що беруть участь у процесі просування товару або послуги від виробника до споживача. К. р. використовує цей товар чи послуги або безпосередньо, або для виробництва на їх основі інших товарів чи послуг.

— один з видів розповсюдження товарів, що включає двох посередників. На споживчих ринках такими посередниками зазвичай стають оптовий і роздрібний торговці; на ринках товарів промислового призначення це можуть бути промислові дистриб’ютори і дилери.

— канали комунікації, що поширюють повідомлення, коли немає особистого контакту або зворотного зв’язку; включають в себе основні засоби масової інформації, створення специфічної атмосфери і організацію різних заходів.

— 1) мережа агентств і інших посередників, що зв’язують виробника і кінцевого споживача; 2) альтернативні способи розподілу продукції виробника. Виробник може вибрати один з п’яти варіантів: виробник — проміжний чи кінцевий споживач; виробник — оптовик — роздрібний торговець — споживач; виробник — брокер (комісіонер), консигнатор чи агент — оптовик — роздрібний торговець — споживач; виробник — брокер (комісіонер), консигнатор чи агент — роздрібний торговець — споживач.

— переміщення товарів і послуг від виробника до споживача не прямо, а через посередника — незалежного учасника товароруху. К. р. н. переважно залучають підприємства і фірми, котрі для збільшення своїх ринків і обсягів збуту згодні відмовитися від багатьох збутових функцій і витрат і, відповідно, від певної частки контролю над каналами збуту, а також згодні на деяке послаблення контактів зі споживачами своєї продукції. Як збутові посередники можуть виступати незалежні оптові підприємства (дистриб’ютори), промислові і збутові агенти, брокери, комісіонери і т. д. Інколи К. р. н. можуть включати кількох послідовно діючих посередників. Наприклад, дворівневий канал розподілу складається з виробника — оптового пос ередника — роздрібного торговця-споживача. Трирівневий, крім згаданих, включає ще й дрібнооптового торговця.

— переміщення товарів і послуг від виробника до споживача без використання посередницьких організацій.

— сукупність підприємств чи окремих осіб, що беруть на себе або допомагають передавати комусь іншому право власності на конкретний товар чи послугу на їхньому шляху від виробника доспоживача. У галузі маркетингу канал розподілу товару є складником системи товароруху, що охоплює всі основні процеси збутової діяльності підприємства: опрацювання замовлень, підготовку товарів до відвантаження, перевірку якості, складське господарство, транспортні операції тощо.

— цінність торгової марки. Визначається тим, наскільки торговій марці довіряє споживач, а також іменним упізнаванням, якістю, в якій споживач упевнений, сильними марочними асоціаціями та іншими активами, такими як патенти, торгові знаки, відносини між каналами розповсюдження.

— група покупців, яка виявляє зацікавленість і має прибуток, доступ і право користування стосовно до певного товару або послуги.

— кількісна межа, дозволена для ввезення в країну товарів певних категорій. Мета квотування — зберегти незмінним курс іноземної валюти, захистити місцевих виробників і запобігти зростанню безробіття.

— координує послідовні етапи виробництва і розподілу товарів завдяки величині й потужності одного з учасників системи, а не за допомогою єдиного власника або договірних зобов’язань.

— аналіз, планування, здійснення й контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку вигідних обмінів з цільовими покупцями заради досягнення таких завдань фірми, як одержання прибутку, збільшення обсягу збуту, розширення ринку.

— метод керування, що передбачає створення спеціальних органів, відповідальних за планування, проектування, виробництво і збут певних видів продукції. Характерний для фірм з великим ступенем диверсифікованості.

— методи й діяльність, використовувані для задоволення вимог до якості продукції.

— залучення фахівців з торгівлі, маркетингу, інжинірингу, фінансів, технічного супроводу і навіть менеджерів вищої ланки до обслуговування великих і складних замовлень.

— багатоканальні системи розподілу, коли яка-небудь фірма формує два або більше канали розподілу, щоб охопити два або більше сегмента ринку. При цьому, для того щоб доставити товари фірми споживачеві, використовують безліч прямих і непрямих підходів.

— компанії, що надають складські, транспортні або інші послуги та допомагають складувати і переміщувати товари від виробника до споживача.

— специфічне поєднання реклами, особистого продажу, заходів щодо просування товару і пропаганди, що використовує компанія для досягнення рекламних і маркетингових цілей.

— закупівля комплексного розв’язан­ня проблеми, що не потребує прийняття якихось окремих рішень.

— стратегії, які дозволяють компанії посісти міцні позиції в боротьбі з конкурентами і дають найсильнішу з усіх можливих стратегічну перевагу перед конкурентами.

— перевага над конкурентами, що досягається за рахунок пропонування споживачам товарів вищої якості або завдяки низьким цінам, або ч ерез надання великих вигод, які компенсують високі ціни на товари і послуги.

— одна з форм конкуренції на ринку, де безліч покупців і продавців укладають угоди в широкому діапазоні цін. Таку можливість обумовлює здатність продавців запропонувати покупцям різні товари, що різняться один від одного якістю, зовнішнім оформленням, іншими властивостями, а також асортиментом супутніх послуг. Покупці, які бачать цю різницю, готові платити за товари аж до найвищих цін, зафіксованих на ринку.

— суперництво між підприємствами, що випускають аналогічні вироби, не способом маневрування цінами, а за рахунок підвищення якості продукції, оволодіння передовою технологією, удосконалення організації виробництва і керування, використання маркетингу та ін.

— група людей, яка виявляє реальний або потенційний інтерес до компанії і від якої залежить, чи досягне компанія своєї мети.

— кількісне визначення й аналіз результатів реалізації маркетингових стратегій і планів, а також здійснення коригуючих дій для досягнення поставлених цілей.

— суперечності, що виникають між учасниками каналу з приводу цілей і функцій кожного учасника, а також коли учасники визначають, хто що має робити і за яку винагороду.

— заснована на твердженні, що споживач віддасть перевагу товарам, широко репрезентованим і доступним за ціною; керування маркетингом має бути спрямоване на вдосконалення виробництва, форм і методів збуту.

— виходить з того, що споживач віддає перевагу товарам, якість, властивості і характеристики яких постійно поліпшуються, а отже, компанія-виробник має докладати всіх зусиль для вдосконалення своєї продукції.

— філософія керування маркетингом, яка передбачає, що досягнення компанією своїх цілей є результатом визначення потреб і запитів цільових ринків і ефективнішого як порівняти з компаніями-конкурентами задоволення споживача.

— 1) ідея товару, розроблена і сформульована з погляду значущих для покупця характеристик; 2) концепція, що припускає, що товар має належну якість і помірну ціну, а для досягнення бажаних обсягів продажу товару й одержання очікуваного прибутку фірмі-виробнику потрібні невеликі маркетингові зусилля.

— соціально-економічні, торговельно-організаційні та інші умови реалізації товарів, що складаються у певний період часу й у конкретному місці (регіоні). Основні з цих умов: грошові доходи споживачів, ціни на товари, обсяг і структура товарних ресурсів, у т. ч. товарних запасів. К. р. конкретного характеризується насамперед збалансованістю попиту та пропонування. Вивчення К. р. характеризується систематичним спостереженням за дійсними і можливими відхиленнями попиту і пропонування товарів. Залежно від цього розрізняють сприятливу і несприятливу К. р.

— продукти, які не мають великої привабливості, але можуть бути корисними їхнім споживачам у довгостроковій перспективі.